Організаційні й методичні форми позакласної роботи

Лекція 33. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ІСТОРІЇ

План:

1. Організаційні й методичні форми позакласної роботи.

2. Методика проведення історичних вечорів, навчальних екскурсій.

3.Історичні гуртки, клуби, факультативи

Рекомендована література:

Левітас Ф.Л. Позакласні заходи з історії. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2004. – 160 с./ Серія (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип. 10)

Перелигіна Л.Г. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії та у виховній роботі // Історія та правознавство. – 2007. – № 35. С. 9-11

Ткачик С.М. Організаційно-педагогічні форми і методи позаурочної роботи// Позакласний час. – 2008. – № 8. С.16-19

Харківська Н.І. Позакласні заходи з історії. Випуск 2. – Х.: Вид. група,,Основа”, 2005. – 160 с. (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип. 5 (7).

Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2006. – 328 с.

Шеремет М.О. Краєзнавчий матеріал на уроках історії України // Історія в школі. – 2001. – № 11–12. – С. 55–58.

 

Основні поняття теми: позакласна робота, організаційні і методичні форми позакласної роботи, основні напрямки позакласної роботи, форми і методи позакласної роботи, планування виховної роботи, шкільні історичні вечори; історичні і краєзнавчі екскурсії та походи; історичні вікторини та ігри; науково-практичні і читацькі конференції; факультативні заняття;

історичні гуртки, товариства, клуби; «тижні історії».

 

Організаційні й методичні форми позакласної роботи

Під організаційно-педагогічними формами позаурочної роботи, які поряд з метою, змістом і плануванням, є її важливими системо утворюючими компонентами, ми розуміємо види об'єднань, способи організації учнів і педагогів для спільної діяльності післянавчальних занять, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні заходи, розраховані на масову чи певним чином диференційовану учнівську аудиторію. Системний підхід до організації цих форм передбачає циклічність, послідовність і наступність логічно взаємопов'язаних групових і масових позаурочних заходів, що розкривають певну проблему, тему чи напрям виховання учнів.

Кожен вчитель, а особливо вчителі історії задають собі питання: «Як підвищити інтерес учнів до предмета?». Ця проблема хвилює багатьох вчителів. Вирішити це завдання певною мірою дозволяють позакласні заходи з історії.

В багатьох школах, зацікавлених учнів у вивченні всесвітньої історії, об’єднують у гуртки де спільними зусиллями, методом співпраці вирішують ті чи інші питання. Це можуть бути також, виховні години де вчитель разом з учнями розробляють методи й прийоми для розкриття актуальної теми. Ці та інші позакласні роботи допомагають зацікавити учнів у вивченні історії, і учнів прокидається певне розуміння в потребі вчитися і здобувати цінні знання, які в подальшому їм знадобляться.

Головну роль у тому, щоб учні віднеслися з розумінням до навчання, навчилися спільно працювати в колективі, розвивати критичне мислення та інше. Почесне місце відводиться вчителю, який вміє організувати навчання і виховання дітей. Втілити і реалізувати це можна за допомогою позакласної роботи.

Маючи спільну мету з урочною системою, позакласна робота відрізняється від неї організаційними й методичними формами.

1. Позакласна робота відбувається в позаурочний час.

2. Вона базується на добровільності школярів.

3. Позакласні заходи здійснюються за рахунок активності і самодіяльності учнів.

4. Позакласна робота сприяє пропаганді історичних знань, розвитку світогляду учнів, їх національно-державному вихованню.

5. Позакласні заходи присвячені актуальним подіям вітчизняної та всесвітньої історії.

6. Вони забезпечують творчий розвиток здібностей школярів.

Позакласна робота з історії має два основних напрямки:

– розширення й поглиблення історичних знань, одержаних на уроці

– вивчення краєзнавчого матеріалу.

Добровільний характер позакласної роботи дозволяє організовувати діяльність учнів за інтересами, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, ініціативності і самостійності в пізнанні історичного матеріалу.

Позакласна робота значно ширше, ніж на уроці, дозволяє вчителю звернути увагу на психологічні та вікові особливості школярів і допомагає реалізувати їх у процесі навчання.

В умовах позакласної роботи відкриваються можливості для формування інтелектуальних і практичних вмінь за рахунок роботи в бібліотеках, музеях, архівах.

Урочна й позакласна робота є складовими частинами єдиного навчально-виховного процесу. Одержані на уроці знання спонукають учнів до використання їх у позакласних заняттях. Зважаючи на охоплення учнів різноманітними видами занять, й у зв'язку з цим може мати масовий характер (вечір, конференція), груповий (робота гуртка, секції, активу учнів), індивідуальний (надання допомоги учневі для виступу на конференції чи на вечорі).

Позакласна робота розрізняється за часом дії (постійна, систематична), здійснюючись або протягом всього року чи кількох років (гуртки, позакласні читання, створення шкільних музеїв тощо), або епізодично (зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, походи).

Педагогічний досвід визначив найбільш ефективні форми і методи позакласної роботи:

– шкільні історичні вечори;

– історичні і краєзнавчі екскурсії та походи;

– історичні вікторини та ігри;

– науково-практичні і читацькі конференції;

– факультативні заняття;

– історичні гуртки, товариства, клуби;

– «тиждень історії» тощо.