Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та

Овуляції у с.-г. самок

Місце проведення заняття: лабораторія технології відтворення сільськогосподарських тварин.

Оснащення робочого місця: тварини різних видів (самки та самці-пробники), піхвові дзеркала з освітлювачами, ложка фолькмана, бактеріологічні чашки, предметні та покривні стекла, мікроскопи, фізрозчнн, розчин фурацнліну (1:5000), спиртові тампони, мило, вата, рушники, рефлектори, носові щипці, ножиці, дистильована вода, метиловий спирт, розчин метиленбляу.

Ознайомтеся з клінічними проявами тічки, статевого збудження і охоти у корів та телиць. Статева функція самок характеризується вираженою періодичністю, тобто має циклічний характер. Комплекс фізіологічних і морфологічних змін, що відбуваються в статевій системі і в організмі самки від однієї овуляції до наступної, називають статевим циклом. Це — складний, нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, який розвивається поступово й спрямований на створення в організмі самки сприятливих умов для запліднення та розвитку зародка.

Характерні для статевого циклу специфічні зміни в статевій системі самок, їх поведінці, як і в організмі в цілому, періодично повторюються протягом усього репродуктивного життя самки аж до клімактеричного періоду. Вони пов’язані насамперед із змінами гормонального співвідношення в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковому ланцюзі, ростом у яєчниках фолікулів і дозріванням у них статевих клітин, овуляцією, утворенням і зворотним розвитком жовтих тіл.

А. П. Студенцов, надаючи важливого значення нервовій регуляції статевої функції, виділив у статевому циклі три стадії — збудження, гальмування і зрівноваження, а К. Братанов, віддаючи перевагу гуморальній регуляції, виділив у ньому дві стадії — фолікулінову (дозрівання фолікула) і лютеїнову (жовтого тіла чи прогестеронову).

Зміна процесів збудження та гальмування і надходження у кров підвищених концентрацій гонадотропних та статевих гормонів викликає появу у самок ознак статевого циклу: тічки, загального збудження (загальна реакція), охоти, дозрівання фолікулів та овуляцію.

Тічка — морфологічні зміни в геніталіях — активна гіперемія, проліферація, набрякання слизових оболонок, активна секреція залоз переддвер’я піхви, шийки матки, розкриття шийки матки та виділення тічкового слизу в піхву і назовні.

Загальне збудження самки (загальна реакція) — проявляється неспокійним станом її, відмовою від корму, іноді агресивністю, зниженням молочної продуктивності та погіршенням якості молока. Охота (статева охота) — позитивна сексуальна реакція самки на самця. Вона прагне наблизитися до нього, стає в позу для статевого акту, часто виділяє сечу, дає змогу самцеві зробити садку.

Овуляція — вихід яйцеклітини з фолікула.

Лютеїнова стадія характеризується зниженням ознак тічки, інволюцією (зворотним розвитком) морфологічних і фізіологічних процесів, характерних для попередньої стадії. Самка заспокоюється, у неї поліпшуються апетит і продуктивність, вона негативно чи байдуже реагує на самця; у яєчнику, на місці фолікула, що овулював, утворюється жовте тіло, яке виробляє гормон прогестерон.

При визначенні описаних стадій статевого циклу враховують: зміни загального стану тварин, який може бути збудженим, спокійним, зрівноваженим; реакцію самки на самця, яка буває позитивною, негатявною, байдужою; наявність тічкових змін у піхві та матці; наявність дозрілих фолікулів, овуляцію, жовті тіла.

Середня тривалість статевого циклу (тобто інтервал від однієї овуляції до наступної у невагітних тварин) становить: у корів 18-22 доби (у середньому 21), у кобил 20-21, у свині 20-21, у вівці 14-19 (частіше 16-17) діб.

Виявляють тічку та охоту у тварин спостереженням за їх поведінкою та оглядом статевих органів. Звичайно у них спочатку з’являється тічка, потім збудження, охота й нарешті овуляція.

Зовнішньо тічка проявляється набряканням та почервонінням статевих губ, волоски біля нижнього кута статевої щілини бувають вологими. На нижній поверхні кореня хвоста, на сідничих горбах можна побачити слиз, що виділився із статевої щілини. Частіше помітити виділення слизу можна вранці, коли тварина лежить на підлозі чи на підстилці — під коренем хвоста можна побачити невелику калюжку слизу.

Виділіть тварин з ознаками тічки із стада, зафіксуйте їх у станку, зробіть туалет зовнішніх статевих органів та кореня хвоста теплою водою з кружки Есмарха, витріть насухо і зволожте розчином фурациліну. Великим і вказівним пальцями рук розкрийте статеві губи й огляньте клітор та початкову частину переддвер’я піхви: під час тічки вони повинні бути набряклі, яскраво-червоні, вкриті прозорим слизом.

Візьміть чисте й сухе піхвове дзеркало, профламбуйте його над полум’ям спиртового тампона, зволожте 1 %-ним стерильним розчином хлористого натрію чи двовуглекислої соди і введіть у піхву тварини. При цьому дзеркало повинно бути закритим, а ручки його повернені набік. Вводити дзеркало слід обережно, не застосовуючи сили і спрямовуючи його дещо вгору. Ввівши дзеркало до упору, поверніть його ручками вниз, обережно натискаючи на ручки — розкрийте лопаті. Підключивши живлення до освітлювача або, користуючись лобовим рефлектором чи відбитим від дзеркала світлом вікна, освітіть стінки піхви та шийку матки й огляньте їх. Слизова оболонка піхви та піхвові діляпки шийки матки повинні бути набряклими та почервонілими, канал шийки матки розкритим з витіканням слизу, спочатку тягучого й прозорого, а під кінець тічки в’язкого та мутного.

Ці ознаки слід відрізняти від ознак тільності, тим більше, що у вагітних тварин також іноді може виникати охота. На третьому місяці тільності в піхві корів також буває слиз, але густий, мутний, клейкий. Із 4-5-го місяця тільності шийка матки буває заліплена густим слизом. Ще пізніше вона значно збільшується, куполоподібно виступає у піхву, отвір її знаходиться на дні піхви, повернений вверх. У міжтічковий період слизова оболонка піхви буває сухою і блідою, шийка матки — закритою, канал її — заповнений густим слизом.

Визначте кількість, колір та консистенцію тічкового слизу. Зробіть мазок. Для цього візьміть дротяну петлю, профламбуйте її над полум’ям спиртового тампона, опустіть у дистильовану воду й нанесіть краплю на предметне скло. Тоді, розкривши пальцями лівої руки статеві губи, введіть петлю в переддвер’я піхви на глибину 2-3 см і зробіть кілька колових рухів по слизовій оболонці. Вийміть петлю, опустіть її у краплю води на предметному склі і зробіть мазок. Висушіть його на повітрі, зафіксуйте в баночці з метиловим спиртом, сполосніть водою і пофарбуйте протягом 2-3 хв розчином метиленбляу. Змийте фарбу водою, висушіть мазок і розгляньте його під мікроскопом.

У фазу тічки в мазку не повинно бути лейкоцитів, а лише великі багатогранні епітеліальні клітини з малим ядром.

Через 1-1,5 доби до ознак тічки приєднуються ознаки загального збудження — корова стає рухливішою, неспокійною, реве, часто переступає з ноги на ногу, в неї погіршується апетит, знижується удій. На прогулянці чи на пасовищі така корова стрибає на інших корів чи на бугая-пробника і робить крупом різкі рухи, що нагадують парувальні рухи самця. Через деякий час у неї з’являється обіймальний рефлекс на самку — вона дозволяє стрибати на неї іншим самкам, але ще не завжди допускає садку бугая. Іноді статевого збудження у корів не буває.

Для встановлення статевого збудження придивіться уважно до поведінки корів у загоні, виявіть серед них тварин з ознаками збудження і опишіть їх поведінку. Виділіть цих тварин із стада і дослідіть у них наявність інших ознак статевого циклу.

Характерною ознакою статевої охоти є позитивна реакція самки на самця. Вона сама розшукує самця, стає в нозу для статевого акту і допускає робити на себе садку як самця, так і самкам. На корову в охоті можуть стрибати'не лише корови не в охоті, а й вагітні, тому осіменяти слід ту корову, яка допускає робити на ній садку і в якої виражені ознаки тічки.

Одночасно з охотою у корови проявляються й інші ознаки загального збудження та тічки — вона неспокійна, часто мукає, відставляє корінь хвоста, втрачає апетит, у неї знижується надій. В статевій системі спостерігаються ознаки тічки. Охота у корів триває 17-20 год. У деяких корів ознаки охоти проявляються дуже слабо: в стаді вони приєднуються до інших корів в охоті, проте поводяться спокійно. Таких корів слід досліджувати за допомогою піхвового дзеркала. Розпал охоти звичайно збігається з початком помутніння тічкового слизу, який ще не почав загусати, є найменш в’язким і найеластичнішим, що сприяє просуванню сперміїв по статевих шляхах. Це найкращий час для осіменіння.

Спостерігаючи за тваринами у стаді, виявіть серед них корів в охоті, простежте за їх поведінкою, дослідіть наявність у них ознак тічки та статевого збудження.

Одягнувши на оголену праву руку гінекологічну чи поліетиленову рукавичку, змажте її нейтральним милом чи вазеліном, лівою рукою відведіть корінь хвоста набік і, склавши конусоподібно пальці правої руки, введіть їх обертальними рухами в пряму кишку; звільнивши кишку від калових мас, пропальпуйте уважно матку та її компоненти (див. техніку ректального дослідження) і знайдіть яєчники. Зверніть увагу на їх положеная, величину, форму, поверхню, консистенцію, чутливість. Визначте стан фолікула та орієнтовний час овуляції.

На початку охоти фолікул прощупують у вигляді пухирця розміром 0,5-0,75 см з пружною гладенькою поверхнею. Дозрілий фолікул досягає розміру 1,5-2 см, у ньому добре відчувається флюктуація (коливання) рідини. При легкому натисненні фолікул лопається. Звичайно овуляція настає через 10-15 год після закінчення охоти (тобто через 24-30 год від початку охоти). Після овуляції фолікул зменшується у розмірі, стінки його спадаються і на його місці утворюється заглиблення з рихлими краями.

Ознайомтеся з клінічними проявами тічки, статевого збудження і охоти в овець. Статева циклічність у овець поновлюється через 1-2 міс після окоту, проте вигодовування ягнят та кліматичні фактори гальмують її і лише в серпні вона поновлюється. З ознак стадії збудження у овець добре виражена охота. Вівці належать до поліциклічних тварин із статеййм сезоном, який продовжується з серпня по березень (залежно від місцевості). Виявляють охоту за допомогою баранів-пробників з розрахунку 1 пробник на 80-100 маток.

Рано-вранці з отари відбирають групу овець кількості 150-200 голів і заганяють у загін площею 180-206 м². Пускають до них 2-3 пробники з підв’язаними фартухами і уважно стежать за поведінкою овець. Вівці в охоті не тікають від пробника, стоять спокійно при його наближенні, дають змогу зробити садку. Таких маток виловлюють і поміщають в окремий загін.

Спостерігаючи за виявленням овець в охоті, зверніть.увагу на їх поведінку в присутності пробника. Потім, розділившись на підгрупи по 3-5 чоловік, виберіть собі одну вівцю з ознаками охоти, зафіксуйте її у станку, зробіть їй туалет задньої частини тіла й дослідіть стан статевих органів за допомогою піхвового дзеркала.

Ознаки тічки у овець такі ж, як і в корів, лише слабше виражені.

Ознайомтеся з ознаками тічки, статевого збудження та охоти у свиней. Ознаки статевого циклу проявляються у свиноматки синхронно, однак іноді влітку між тічкою, загальним, збудженням та охотою можуть спостерігатися паузи тривалістю від однієї до кількох діб. У практичних умовах тічку у свиноматок визначають за станом їх статевих губ (при цьому вони значно збільшуються їх шкіра втрачає складчастість, вони стають рожевими), та переддвер’я піхви, слизова оболонка якої набуває рожевого чи рожево-червоного, забарвлення і вкривається напіврідким чи рідким сірувато-білуватим слизом.

Статеве збудження у свиноматки проявляється сильним занепокоєнням, зниженням апетиту, вона хрюкає, часом пищить, обнюхує перегородки, стіни, намагається вискочити з станка, обнюхує і стрибає на інших свиней, однак не допускає садки.

З настанням статевої охоти свиноматка стоїть нерухомо, розставивши широко кінцівки, піднявши хвіст, прийнявши позу для статевого акту і дає змогу кнурові зробити садку.

Овуляція у свиноматок настає через 24-30 год від початку охоти й триває близько 48 год.

Виявивши серед свиноматок господарства тварин з ознаками статевого збудження, ізолюйте одну з них в окремий станок чи загін, впустіть до неї кнура-пробника й спостерігайте за її поведінкою. Проженіть кнура по проходу свинарника і, стежачи за поведінкою свиноматок, виявіть серед них тварин в стані статевого збудження.

Ознайомтеся з ознаками тічки, статевого збудження, охоти та овуляції у кобил. Тічка у кобил характеризується такими ж ознаками, як і в інших тварин, однак виражені вони значно гірше: спостерігається почервоніння, припухання та набряк зульвй, почервоніння і зволоження слизової оболонки переддвер’я піхви, розслаблюється мускулатура шийки матки і незадовго до овуляції та під час неї рідкий прозорий слиз виділяється з шийки матки в піхву та назовні

Статеве збудження проявляється занепокоєнням та підвищенням реактивності тварин. Вона неспокійна, агресивна, різко реагує на оклик, їнум та інші подразнення, не підпорядковується обслуговуючому персоналу. Охота, яка триває від 2 до 12 Діб, характеризується позитивною реакцією самки на самця — при його появі кобила переступає з ноги на ногу, вульва у неї ритмічно скорочується, із статевої щілини виділяється слиз, кобила під час статевого акту стоїть спокійно. За 24-36 год до закінчення охоти настає овуляція.

Розковану на задні кінцівки кобилу виведіть надвір, утримуючи за вуздечку, стежте за її реакцією на жеребця-пробника. Підведіть пробника на двох довгих поводах спочатку до голови кобили, і, якщо вона реагує на це спокійно — до паху і далі до крупа, встановіть ступінь охоти, ураховуючи такі ознаки: охота першого ступеня (Ох₁) — кобила обережно підпускає до себе жеребця-нробника, але при цьому непокоїться і не проявляє інших ознак охоти; охота другого ступеня (Ох₂) — кобила спокійно допускає до себе пробника, піднімає хвіст, мигає статевою щілиною; охота третього ступеня (Ох₃) — при наближенні жеребця кобила йде йому назустріч, піднімає хвіст, розставляє задні кінцівки, виділяє сечу; охота четвертого ступеня ( Ох₄) — під час обнюхування пробником кобила притуляється до нього, піднімає хвіст і стоїть спокійно при спробах зробити садку (рефлекс нерухомості).

Відбій — при зустрічі з жеребцем кобила притискає вуха і б’є задніми ногами.

Проведіть ректальну діагностику дозрівання фолікула, звернувши при цьому увагу на форму, величину та щільність яєчника і констатуючи, залежно від цього, такі стадії дозрівання фолікула:

Ф₁ — початкова стадія розвитку фолікула, набрякання, збільшення та розм'якшення однієї частини яєчника —він набуває форми неправильного бобу;

Ф₂ — дозріваючий фолікул круглий, збільшений, флюктує при пальпації;

Ф₃ — яєчник грушоподібний; фолікул кулястий з м’яко-ільною флюктуацією;

Ф₄ — передовуляційна фаза — фолікул найбільш розвинений, його стінки сильно стоншені, флюктуація туга, напружена; Ов — овуляція — спало напруження стінок фолікула; при обережній пальпації розмір фолікула зменшується, на місці його відчувається розм’якшення, рихлість, складчастість; Жт — жовте тіло — на місці фолікула, що овулювай, утворилося жовте тіло в формі здавленої з боків кулі діаметром 2-4 см, м’якопружної консистенції. У жеребних кобил жовте тіло збільшується в діаметрі до 6-7 см.

У таблиці 2 наведено видові особливості статевого циклу у домашніх тварин.

 

Таблиця 2