Одержання сперми від плідників

Місце проведення заняття: лабораторія технології відтворення сільськогосподарських тварин.

Оснащення робочого місця: Розчини: двовуглекислої соди 1 %, фурациліну 1:5000, 70 % спирт; 0,9 % натрію хлориду, 2-3 % розчин соди, ватно-спиртові тампони, рушник, щіточка для миття рук, вата, тепла вода, штучні вагіни різних конструкцій, підставки для них, штативи для спермоприймачів, кулі Річардсона, корнцанги, пінцети 20 см, електроплитка, стерилізатор, термостат, скляні лійки, мірні циліндри, йоржі для миття штучних вагін, термометри, емальовані тази, каструлі.

 

Попередні зауваження. Взяття сперми – це перший практичний прийом технології штучного осіменіння, який має забезпечити нормальний прояв безумовних статевих рефлексів у плідників (статевого потягу, обіймального і парувального рефлексів, ерекції та еякуляції) з виділенням достатньої кількості повноцінної сперми, не позначитися негативно на її якості і здоров'ї плідника, бути простим і доступним та гарантувати асептичність. З широкого арсеналу методів взяття сперми (піхвових, уретральних та хірургічних) лише метод з використанням штучної вагіни дає змогу відтворити в ній умови, подібні до умов у статевих органах самки під час коїтусу (слизька поверхня, температура 38-40°С, тиск 40-60 мм рт. ст.) і забезпечити повноцінний прояв статевих рефлексів у самців. Однак неправильно підготовлена штучна вагіна може викликати у плідника гальмування статевих рефлексів.

По-друге, взяти повноцінний еякулят, не зашкоджуючи здоров'ю плідника, можна тільки при чіткому додержанні санітарно-гігієнічних вимог. У системі заходів щодо отримання сперми, вільної від мікрофлори, важливе значення мають використання вкорочених одноразових вагін та спермоприймачів з полімерних матеріалів, автоклавування штучних вагін, інструментів та матеріалів, застосування бактерицидних ламп у манежах та лабораторіях, вологе прибирання приміщень.

За кожним плідником закріплюють по дві штучні вагіни, на циліндрі яких пишуть кличку плідника. Плідників, у яких беруть сперму, заводять під душ (улітку) або чистять пилососом (особливо черево й сцину), обмивають ділянку препуція і витирають його стерильним туалетним папером чи марлею.

Ззаду передніх кінцівок плідника перед взяттям сперми підв'язують свіжовимитий і висушений чистий фартух, який під час стрибка плідника на підставну сільськогосподарських тварину або чучело накриває її круп. До і після взяття сперми від кнура чучело миють теплою водою з милом і витирають насухо чистим рушником. Задню частину його протирають тампоном, змоченим у розчині фурациліну (1:5000).

Один раз за декаду порожнину препуція плідника промивають 3 %-м розчином перекису водню, фуразолідону (1:10000) чи фурациліну (1:5000).

Один раз за квартал проводять ветеринарно-санітарну оцінку сперми та змивів з препуція плідників, досліджуючи їх на наявність мікробних тіл та колі-титр. Для використання допускають сперму, в І мл якої міститься не більше 5 тис. мікробних тіл при колі-титрі 1:10.

По-третє, у практиці штучного осіменіння інколи спостерігаються випадки ослаблення, гальмування і навіть спотворення статевих рефлексів. Частіше за все це буває внаслідок неправильної годівлі, порушення зоогігієнічних норм утримання і використання плідників та правил підготовки штучної вагіни чи техніки взяття сперми, захворювань статевої системи тощо. Тому особливу увагу приділяють годівлі, утриманню та використанню плідників, дотриманню правил підготовки та використання штучних вагін.

Режим використання плідників. Бугаїв починають використовувати з 12-місячного віку. Частота їх використання залежить від їх віку та фізичного стану, умов годівлі та якості взятої сперми у молодих бугаю до 18-місячного віку беруть не більше двох, а в дорослих – 2-4 еякуляти за тиждень.

Сперму від бугаїв отримують за допомогою дуплетної садки двічі через 5-7 хв. Для кращого закріплення умовних рефлексів і збереження високої активності плідників сперму в них слід брати завжди в один і той самий час (не раніше як через 2 год після годівлі та напування). У манежі треба підтримувати тишу; присутність сторонніх осіб забороняється.

Перед взяттям сперми бугаїв протягом 15-20 хв прогулюють. До місця взяття сперми їх підводять лише тоді, коли там уже все готове для цього – підготовлено штучну вагіну, стоїть зафіксована підставна сільськогосподарська тварина або механічне чучело.

Сперму від бугаїв беруть суворо за графіком. Щоб плідники, від яких не беруть сперму в цей день, не збуджувались, їх випускають на прогулянку. При групових прогулянках бугаїв не можна допускати їх стрибків один на одного.

Умови утримання та використання плідників мають забезпечувати їх нормальне здоров'я та високу статеву активність якомога триваліший час. У племоб'єднаннях треба проводити заходи профілактики гальмування статевих рефлексів, а при виникненні захворювання плідників їх необхідно лікувати. При цьому категорично забороняється проводити ветеринарні обробки в манежі чи в станку для взяття сперми; для цього має бути спеціально обладнаний станок у ветеринарному блоці.

Готувати баранів-плідників до парувальною сезону починають за 1 - 1,5 міс до початку осіменіння овець. За цей час їх привчають до садки на штучну вагіну, досліджують якість їх сперми, здійснюють заходи щодо звільнення придатка сім'яника від старих мертвих сперміїв. Для цього від них беруть спочатку по два еякуляти через 5-6 днів, а потім по два через 2-3 дні до тих пір, поки об'єм його не становитиме 1-1,5 мл з оцінкою за густиною не нижче 9 балів. Якщо серед баранів виявляються мляві, малоактивні у статевому відношенні, то їх виділяють в окрему групу, поліпшують їм умови годівлі та утримання і проводять заходи щодо посилення статевих рефлексів. Для цього їх випускають у загін з 2-3 вівцематками у стані охоти і при виникненні статевого збудження беруть сперму на штучну вагіну або допускають природний статевий акт. Ці прийоми повторюють кілька днів підряд спочатку в загоні, а потім у племоб'єднанні чи на пункті штучного осіменіння, поки в баранів не відновиться статева активність. Разом з вівцями у загін до баранів можна підпускати енергійних баранів-пробників з підв'язаними фартухами. При появі статевого збудження у малоактивних баранів їм дозволяють зробити садку, попередньо видокремивши пробників.

Статеве навантаження на дорослих баранів у період проведення штучного осіменіння має становити 2-3 садки на день і лише в деяких випадках – при добрих годівлі і утриманні – до 4. Перші два еякуляти звичайно беруть дуплетною садкою вранці, після годівлі і після 1 - 1,5-годинної прогулянки; третій (інколи і четвертий) еякулят – у другій половині дня. Від молодих баранів за сезон осіменіння беруть 10-12 еякулятів. При зниженні статевої активності плідників їм надають відпочинок.

Молодих кнурців починають привчати до садки на чучело з 6-8 міс, допускаючи не більше двох садок за декаду. З 8-10-місячного віку, коли вони досягають живої маси 130-140 кг, у них починають брати сперму. В перший парувальний сезон молодим кнурам дозволяють по дві садки на тиждень.

Дорослих кнурів можна використовувати помірно (одна садка за 3 дні протягом парувального сезону) або інтенсивно (одна садка за 2 дні з наданням 8-10-денного відпочинку через місяць після використання).

Від жеребця у парувальний сезон можна брати один, дуже зрідка – два еякуляти за день. Через кожні 6 днів їм надають одноденний відпочинок.

В усіх випадках взяту сперму перевіряють під мікроскопом і в разі погіршення її якості плідникам надають відпочинок, поліпшують умови їх годівлі та утримання.

Від самців птиці техніка одержання сперми досить добре розроблена. Інструменти, що для цього використовуються прості і легко доступні. При одержанні сперми дотримуються таких правил: одержують сперму в стерильний посуд; розбавляють сперму свіжоприготовленим якісним розріджувачем; зберігають сперму при температурі 2-4°С; розбавляння здійснюють у відношенні 1:1 чи 1:2.

Біохімічний склад сперми і її фізіологічні властивості у самців різних видів птахів неоднакові, тому розріджувач, що добре себе зарекомендував при розбавлянні сперми, наприклад, півня, може виявитись непридатним для сперми інших видів птахів.

Для штучного осіменіння курей відбирають півнів міцної конституції від високопродуктивних здорових батьків.

Перший відбір півнів проводять у 60-70-денному віці. Для півнів яйценосних порід бажано, щоб вони мали добре розвинутий гребінь, оскільки ця ознака позитивно пов'язана з якістю сперми. Півнів відбирають з розрахунку один самець на 10 курей.

Другий відбір півнів яйценосних порід проводять у віці 5 місяців. Відбирають добре розвинутих півнів з м'яким животом, які реагують на масаж вивертанням клоаки, ерекцією копулятивного органу і виділенням сперми хорошої якості. У цьому віці відбирають півнів з розрахунку один самець на 20 курей.

Остаточний відбір півнів проводять у віці 7-8 місяців. За 2-3 тижні до початку використання спеціальному приміщенні. За цей час вони повинні звикнути до нових умов, один до одного і обслуговуючого персоналу. При остаточному відборі залишають одного півня з розрахунку на 40-60 курей.

Підсаджувати і замінювати півнів небажано, оскільки це призводить до бійок і значно гальмує статеві рефлекси.

Одержання сперми починають з привчання півнів віддавати сперму через день в одні й ті ж години, краще з 9-10 годин. Для цього часто буває достатньо 4-5 тренувань.

Одержують сперму так: робітник одягає фартух, сідає на стілець і тримає півня головою вліво, затиснувши обидві його ноги колінами. Правою рукою між вказівним, середнім і безим'яним пальцями технік тримає спермоприймач, а великим пальцем і мізинцем рухом від кіля до хвоста масажує нижню частину живота. Одночасно лівою рукою погладжує поперекову ділянку спини в напрямку від голови до хвоста. Через декілька секунд півень починає реагувати на масаж, піднімаючи хвіст. У цей час технік великим і вказівним пальцями лівої руки проводить легкий масаж задньої частини живота півня і при ерекції копулятивного органу стискує клоаку пальцями лівої руки і збирає сперму в спермо приймач.

Можна одержувати сперму від півнів і з допомогою електроеякуляторів.

При одержанні сперми температура в приміщенні має бути не нижчою 15-18°С, а в спермоприймачі 40-41°С при цьому зручно використовувати двостінні спермоприймачі.

Сперму від півнів одержують через день по 1-2 еякуляти. Другий еякулят можна одержувати лише тоді, коли першого еякуляту недостатньо для осіменіння курей, закріплених за цим півнем. Необхідно мати на увазі, що сперма другого еякуляту часто буває більш рідкою.

Відбір індиків, одержання і оцінка якості сперми. За 7-10 днів до початку племінного сезону приступають до тренування самців для одержання від них сперми. Після першого масажу індиків одержують невеликі об'єми еякулятів (0,05-0,15 мл), після другого масажу об'єм еякуляту зростає до 0,15-0,20 мл, а після третього – 0,25-0,30мл. Як правило, після трьох масажів рефлекс еякуляції виробляється у всіх самців.

Критерієм відбору індиків за якістю сперми перед початком племінного сезону є наступні показники: об'єм еякуляту не менше 0,25 мл; колір сперми від білого до кремового; концентрація сперміїв не менше 7 млрд./мл; рухливість сперміїв не нижче 4 балів; знебарвлення метиленової синьки відбувається не довше 10 хвилин.

Режим одержання сперми від індиків – два рази протягом тижня. Серед існуючих способів одержання сперми від індиків є найбільш ефективними два із них – ручний масаж (схожий, який застосовується і на півнях) і асканійський.

Для самців, у яких ше недостатньо утворився рефлекс еякуляції на ручний масаж (на початку парувального сезону), або спостерігається згасання статевої потенції (у кінці племінного використання), а також для самців з індивідуальними особливостями цього може бути недостатньо. У таких випадках технік по одержанню сперми перед закінченням масажу тильною стороною долоні правої руки натискує на корінь хвоста (прагнучи завернути його до спини), а великим і вказівним пальцями стискує з бокових сторін кільце клоаки до появи копулятивного органу і виділення сперми, яку збирають у спермоприймач.

Щоб одержати повноцінний еякулят, пальці техніка по одержанню сперми роблять рухи в напрямку з-під кореня хвоста до клоаки, якби імітуючи видавлювання, а помічник (оператор- масажист) при цьому продовжує робити легке двостороннє погладжування м'якої частини живота так, як при підготовці самця до одержання сперми.

На підготовку, масаж, еякуляцію і збір сперми витрачається біля 35-40 секунд. Об'єм еякуляту залежить від ряду факторів і в середньому становить 0,35 мл.

Співробітники в інституті Асканія-Нова розробили інший спосіб одержання сперми від індиків. Він базується на принципі природного збудження самця. Для цього самку фіксують у заглибленні

станка і накривають спеціальним щитком, що захищає самку від травмування самцем. Потім на стіл-станок ставлять самця. Наявність самки збуджує у нього прояв статевих рефлексів і він робить садку. При цьому йому роблять масаж м'якої частини живота, після чого здійснюється еякуляція. Сперму збирають у спермоприймач. Цю операцію виконує одна особа. Такий спосіб фізично легше виконувати, він більшою мірою відповідає природному акту, оскільки з ланцюгу прояву безумовних і умовних статевих рефлексів виключається тільки копуляція. Повну оцінку спермопродукції самця проводять перед початком парувального сезону за такими показниками: об'єм еякуляту, колір сперми, концентрація і рухливість сперміїв, швидкість знебарвлення метиленової синьки.

Об’єм еякуляту визначають по нижньому меніску градуйованого спермоприймача, а при його відсутності – з допомогою піпетки. Самців, еякулят яких становить стійко менше 0,20 мл вибраковують на м'ясо.

Колір сперми визначають візуально. Нормальним вважається колір сперми білий або кремовий. Самців з іншим кольором сперми (жовтий, зеленуватий) вибраковують на м'ясо.

Концентрацію сперміїв визначають з допомогою фотоелектроколориметра. Для використання збільшенні 120-300 разів і оцінюють у балах. Самців, у яких рухливість сперміїв нижче 4 балів, не використовують.

За реакцією знебарвлення метиленової синьки, що характеризує метаболічну активність сперміїв, відбирають самців, сперма яких знебарвлює 0,01 %-вий робочий розчин метиленової синьки не довше, ніж за 10 хвилин.

Нерозбавлена сперма індиків швидко втрачає свою запліднюючу здатність, тому її слід використовувати протягом 20-30 хвилин після одержання. При розрідженні сперми середовищем (глутамат натрію 2,8 г; глюкоза 1,8 г; води дистильованої 100 мл) її запліднююча здатність становить до 83 %, вихід індичат - до 65 %. Способи короткочасного зберігання сперми індиків при плюсових температурах потребують удосконалення.

Відбір гусаків, одержання і оцінка якості сперми, ії розрідження. Біологічні особливості розмноження гусей ускладнюють роботу їх відтворення методом штучного осіменіння. Гусаки характеризуються досить слабко вираженою репродуктивною функцією, розповсюдженою серед них імпотенцією. Тому відбір гусаків, придатних для племінного використання має особливе значення. Питома вага витрат на утримання гусаків становить до 30%.

Оператор, який сидить на стільці, поміщає гусака на коліна головою під ліву руку. Помічник сидить з правої від оператора сторони і фіксує самця, тримаючи його за обидві ноги лівою рукою. Оператор лівою рукою (всією поверхнею долоні) злегка стискує спину гусака, проводячи масаж від основи крил у напрямку хвоста, а правою рукою захоплює кільце клоаки знизу. Масаж триває 8-10 секунд. За цей час оператор проводить погладжування рукою по спині самця 4-5 разів. Потім, не відриваючи лівої руки від гусака, натискує хвостову частину, а правою рукою ритмічним стискуванням кільця клоаки виводить пеніс назовні, що обумовлює його ерекцію і послідуючу еякуляцію.

Збір сперми здійснюють з допомогою вакуумного спермозбирача. Він складається з двостінного спермоприймача і насоса-помпи.

При одержанні сперми помічник оператора правою ногою натискує на помпу насоса спермозбирача, а правою рукою тримає спермоприймач. Як тільки в каналі пеніса появляється сперма, він знімає ногу з помпи-насоса, а забірну трубку спермозбирача підставляє до основи статевого органу. Сперма засмоктується в спермоприймач під дією невеликого вакууму.

Перед одержанням сперми від гусака в спермо приймач між внутрішню судину і корпус навивають теплу воду (40°С), а внутрішню судину, в яку збирається сперма, ополіскують теплим (30-40°С) розріджувачем.

У період привчання самців до еякуляції на спермоприймач (10-15 днів) сперма часто забруднюється калом і сечею. Це трапляється тоді, коли гусак лякається. При спокійному поводженні з такими гусаками під час їх відновлювання, фіксації і масажу виділення калу і сечі в момент еякуляції, як правило, не відбувається. Плідників, у яких постійно спостерігається забруднення сперми в процесі еякуляції, вибраковують.

Успішно одержують сперму після тренування гусаків протягом 5-8 днів. При цьому деякі самці виділяють сперму рефлекторно навіть без масажу. У таких самців оператор пальцями правої руки злегка стискує кільце клоаки, після чого вона починає відкриватися. Помічник оператора, не доторкуючись до статевого органу, вакуумом засмоктує сперму в спермоприймач. Потім оператор протягом 5 секунд проводить масаж спини самця і збирає додаткову кількість сперми. У деяких випадках у гусаків під час першого одержання сперми спостерігаються в ній сліди крові. За такими самцями має бути особливо ретельний догляд, і протягом 3-4 днів сперму від них одержувати не можна.

Використовувати гусаків краще всього через день раз у другій половині дня. Перед одержанням сперми бажано в спермоприймач налити 0,3-0,5 мл розріджувача, підігрітого до 35°С.

Особливо важливо, щоб сперму від гусаків одержували одні й ті ж люди у спокійній, звичній для птахів обстановці. Протягом племінного сезону у гусаків бажано декілька разів вистригати пух і пір'я навколо клоаки.

Оцінка сперми гусаків проводиться за такими показниками: об'єм еякуляту, колір, концентрація і рухливість сперміїв, виживаність, інтенсивність дихання, відсоток мертвих і патологічних форм сперміїв.

Об'єм еякуляту у гусаків коливається від 0,1 до 1,3 мл (у середньому 0,3-0,4 мл). Густа сперма має білий колір, а рідка - голубуватий відтінок. Концентрація сперміїв у гусаків коливається від 0,2 до 2,5 млрд/мл у залежності від породних й індивідуальних особливостей. У якісній спермі рухливість сперміїв становить 9-10 балів. Якщо рухливість сперміїв становить нижче 7 балів, то її вибраковують.

У гусаків, у зв'язку з особливою будовою їх статевого органу, сперма частіше забруднюється калом і сечею, ніж у півнів та індиків. Забруднену сперму не можна використовувати для штучного 20 до 60 млн. рухливих сперміїв. Наприклад, від гусака одержали еякулят об'ємом 0,5 мл з концентрацією сперміїв 1 млрд/мл і рухливістю 8 балів. Перед розрідженням визначають загальну кількість рухливих сперміїв в еякуляті. Для цього його показники об'єму множать на концентрацію. Потім одержаний показник ділять на потрібну кількість сперміїв у дозі осіменіння однієї гуски і одержують показник кількості гусок, яких можна осіменити цією спермою. Ступінь розбавлення визначають так: якщо для однієї гуски потрібно 0,1 мл розрідженої сперми, то для 20 потрібно 2 мл. Таким чином, об'єм сперми 0,5 мл розбавленої трьома частинами розріджувача (0,5 мл сперми + 1,5 мл розріджувача).

Розріджувачі сперми гусаків готують безпосередньо перед його використанням. Для розрідження свіжої сперми температура розріджувача має бути 35°С.

Існуючі розріджувачі сперми гусаків дозволяють зберігати запліднюючу здатність сперміїв протягом 30-40 хвилин після її одержання.

Введення до складу розріджувачів сперми антибіотиків дозволяє боротись з її бактеріальним забрудненням, яке є вже в спермі й тим, що розмножується.

Відбір племінних качурів для штучного осіменіння, одержання і оцінка якості сперми, її розрідження. Відбір племінних качурів для штучного осіменіння починають у 6-місячному віці за зоотехнічними показниками і розвитком статевих органів. Утримують відібраних самців окремо від самок у секціях по 20-25 голів (із розрахунку один качур на 0,7 м площі підлоги). При утриманні качурів великими групами часто спостерігається переслідування слабких, вищипуванням у них пір'я і навіть канібалізм.

Для стимуляції спермоутворення додаткове освітлення в приміщеннях для качурів застосовують на 10-15 днів раніше, ніж для качок, щоб до початку яйцекладіння качури виділяли повноцінну сперму.

Температура в пташниках підтримується в межах 18-26°С. Годівля качурів забезпечується згідно норм.

Качури, на відміну від півнів і індиків, мають копулятивний орган у вигляді штопороподібно закрученого пеніса довжиною 12-18 см. На зовнішній поверхні пеніса є загострені рогові підвищення. По всій довжині пеніса проходить спіралеподібний жолоб, по якому в момент еякуляції виділяється сперма, стікаючи по всій поверхні пеніса. Ці особливості вимагають специфічного підходу до качурів.

Застосовують два способи одержання сперми - з допомогою масажу і з використанням електроеякулятора.

Більш зручний і простий є спосіб з допомогою масажу. Він полягає в наступному: технік, який сидить на стільці, бере качура і кладе його собі на коліна під ліву руку. Помічник, який сидить з правого боку від техніка, фіксує самця, тримаючи його за обидві ноги лівою рукою. Технік всією поверхнею долоні лівої руки натискує на спину самця і проводить масаж (5-8 секунд) від кореня крил до хвоста, роблячи 4-5 рухів рукою по спині, а правою рукою захоплює кільце клоаки знизу. Потім, не відриваючи лівої руки від спини самця, технік стискує корінь пеніса, а правою рукою ритмічно стискує кільце клоаки, виводячи пеніс на зовні. Це призводить до ерекції статевого органу і еякуляції.

Часто качури після декількох тренувань віддають сперму без масажу. У таких самців слід одержувати сперму захопленням кільця клоаки, ритмічно стискуючи рукою корінь статевого члена зверху.

Масаж обумовлює у качурів виділення разом із спермою сечокислих продуктів. Тому через 1-2 тижні після тренувань самців, сперму у них одержують без попереднього масажу. Масаж роблять тільки тим самцям, які без нього не виділяють сперму.

Сперму також збирають у пневматичний помповий спермозбирач. При цьому помічник правою ногою натискує на помпу спермозбирача, а правою рукою тримає спермозбирач. При появі сперми в каналі пеніса він знімає ногу з помпи насоса, а збірну трубку спермозбирача підносить до пеніса для збирання сперми.

Зимою перед одержанням сперми простір у спермоприймачі між внутрішньою і зовнішньою стінками заповнюють теплою водою (30-35°С), а у внутрішню частину наливають розріджувача.

У період (10-15 днів), коли привчають самців до штучної еякуляції, досить часто трапляються випадки забруднення сперми калом і сечею. Причина цього – ляк птахів. За спокійної не стресової обстановки виділення калу і сечі в момент еякуляції, як правило, у качурів не спостерігається. Плідників, у яких постійно спостерігається забруднення сперми в процесі еякуляції, вибраковують.

Процес одержання сперми від одного самця триває 15-20 секунд. Біля 20 % качурів від загального поголів'я не виділяють сперму при масажі, хоча у них спостерігається ерекція статевого органу і повне виведення його назовні. Таких самців також вибраковують.

Сперму від качурів одержують один раз протягом дня або через день. При одержанні сперми через 2-3 значно зменшується за рахунок самовиділення сперми. Часто слабких самців переслідують більш сильні й при цьому відбувається якби фіктивне спаровування з виділенням сперми. Сперму від качурів слід одержувати в одному і тому ж приміщенні, в один і той же час, бажано, щоб з ними працювали одні й ті ж люди. Присутність сторонніх людей, шум у приміщенні негативно впливають на еякуляцію сперми.

При одержанні сперми від мускусних качурів застосовують метод електроеякуляції, суть якого полягає у наступному: качура фіксують у станку довжиною 20 см, шириною 21 см, висотою 25-30 см і вводять йому два електроди – гострий під шкіру в області крижів, а тупий – у клоаку. Через електроди пропускають струм напругою 20 вольт і силою 0,05 ампер протягом 3 секунд. Струм включають 3-4 рази з інтервалом між подачами до 5 секунд.

Нормальна сперма качурів має молочно-білий колір, вершковоподібну консистенцію, запах відсутній. Середній об'єм еякулята у качурів становить 0,2 мл (від 0,05 до 0,6 мл) з концентрацією сперміїв 3,2 млрд/мл (від 1,1 до 8 млрд/мл). Для розрідження сперми качурів використовують середовище С-2, що включає глюкозу медичну 1 г, сахарозу 4 г, натрій оцтовокислий 1 г, двовуглекислий натрій 0,15 г, калій фосфорокислий двозаміщений 0,15 В умовах виробництва середовище С-2 готують один раз на 5-6 днів у вигляді 10-кратної суміші без оцтової кислоти. Суміш зберігають при температурі від 2 до 18°С. Щоденно беруть необхідну кількість цієї суміші і використовують протягом дня. Якщо використовують 100 мл готового середовища, то на 10 днів готують 100 мл суміші (40 г сахарози, по 10 г глюкози, і оцтовокислого натрію, по 1,5 г фосфорнокислого калію двозамі їденого і двовуглекислого натрію). Кожний компонент після зважування розсипають спочатку на окремі чисті аркуші паперу, потім, переконавшись, що всі компоненти зважені, зсипають їх у колбу (можна використовувати мірний циліндр) і доливають води дистильованої до позначки 100, ретельно перемішують до повного розчинення кристалів. Щоденно беруть по 10 мл цієї суміші, доливають 90 мл води дистильованої і по 0,2 мл 10 %-вої оцтової кислоти, і після обережного перемішування скляною паличкою середовище готове до використання.

Розбавляють сперму зразу ж після її одержання. Для цього перед одержанням сперми в спермоприймач наливають 1-2 мл розріджувача. Потім туди одержують сперму від 4-6 самців, змішують її і оцінюють під мікроскопом за густотою і рухливістю загальноприйнятими методами. Після такого попереднього розбавляння за необхідності використання. Співвідношення сперми і розріджувача визначається в залежності від концентрації й рухливості сперміїв, а також об'ємом дози для осіменіння.

Відбір цесарів, одержання і оцінка якості сперми, її розрідження. Цесарі відрізняються від самців інших видів сільськогосподарських птахів більш диким норовом та лякливістю, і тому для застосування штучного осіменіння птахів бажано утримувати в клітках, оскільки відновлювання в таких умовах не викликає сильного стресу.

Сперму від цесарів одержують таким же способом, як і від качурів, із застосуванням тих же інструментів.

Одержувати сперму можна на третій день після відсажування самців від самок і повторюють через кожні 2-3 дні.

Об'єм еякуляту цесарів коливається від 0,02 до 0,12 мл з концентрацією сперміїв від 1,5 до 7 млрд/мл (у середньому 3-5 млрд/мл). У зв'язку з малим об'ємом еякуляту в цесарів осіменіння цесарок проводять тільки розбавленою спермою. Для розбавляння використовують ті ж середовища, що і для сперми півнів, індиків, качурів і гусаків.

Сперму цесарів розріджують у 5-8 разів і обов'язково оцінюють концентрацію і рухливість загальноприйнятими методами.

 

Контрольні питання:

 

1. Взяття сперми у бугая за допомогою штучної вагіни, електроеякулятору, та масажу.

2. Взяття сперми у барана за допомогою штучної вагіни та електроеякулятору.

3. Взяття сперми у жеребця за допомогою штучної вагіни.

4. Взяття сперми у кнура за допомогою штучної вагіни та мануальним способом.

5. Взяття сперми у самців птахів за допомогою штучної вагіни та масажу.

6. Режим використання плідників.

7. Техніка одержання сперми від самців птиці.

8. Охарактеризуйте техніку одержання сперми від самців різних видів птиці.

9. Визначення кількісних та якісних показників сперми сільськогосподарських птахів

10. Вкажіть основні правила розбавлення, зберігання і транспортування сперми птахів.

11. Основні компоненти розріджувачів та їх характеристика.

 

 

ТЕМА 7