Мета роботи - навчити студентів давати оцінку шкідливим речовинам, які містяться в повітрі робочої зони. Провести розрахунок повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
План заняття:
1. Ознайомитися та законспектувати теоретичну частину практичної роботи.
2. Навчитися за допомогою практичної роботи оцінювати шкідливі речовини, які містяться в повітрі робочої зони, та розраховувати повітрообмін виробничого приміщення при загально обмінній вентиляції.
Загальні відомості
Для забезпечення життєдіяльності людини повітряне середовище має бути визначеної якісної і кількісної сполуки. Нормальна газова сполука повітря така (%): азот - 78,02; кисень - 20,95; вуглекислий газ - 0,03; аргон, неон, криптон, ксенон, радон, озон, водень - сумарно до 0,94. У реальному повітрі, крім того, містяться різні домішки (пил, гази, пара), що мають шкідливий вплив на організм людини.
Основною фізичною характеристикою домішок в атмосферному повітрі й повітрі виробничих приміщень є концентрація маси (мг) речовини в одиниці об’єму (м3) повітря при нормальних метеорологічних умовах.
Від виду, концентрації домішок і тривалості впливу залежить їхній вплив на живі об’єкти.
Нормування вмісту шкідливих речовин (пил, гази, пари тощо) у повітрі проводять по гранично припустимих концентраціях (ГДК).
ГДК - максимальна концентрація шкідливих речовин у повітрі, віднесена до визначеного часу осереднення, що при періодичному впливі протягом усього життя людини не має ні на нього, ні на навколишнє середовище в цілому шкідливого впливу (включаючи віддалені наслідки).
Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів нормують за списком МОЗ № 3086 - 84, а для повітря робочої зони виробничих приміщень - згідно з ГОСТ 12.1.005- 88, СН 245-71.
Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів нормують за максимальною разовою і середньодобовою концентрації домішок.
ГДКтах - основна характеристика небезпеки шкідливої речовини, що встановлена для попередження виникнення рефлекторних реакцій людини (відчуття запаху, світлова чутливість тощо) при короткочасному впливі (не більше 30 хв).
ГДКсс - встановлена для попередження загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного й іншого впливу шкідливої речовини при впливі більше 30 хв.
ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це така концентрація, що при щоденному впливі (але не більш 40 год. на тиждень) протягом усього робочого стажу не може викликати захворювань чи відхилень у стані здоров’я людини, що виявляються сучасними методами досліджень, у період роботи чи у віддалений термін життя і наступних поколінь.
Вентиляція - організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими домішками (газами, парою, пилом), і подачу в нього свіжого повітря.
За способом подачі в приміщення свіжого повітря і видалення забрудненого, системи вентиляції поділяють на природну, механічну і змішану. За призначенням вентиляція може бути загальнообмінною і місцевою.
Порядок виконання завдання
Задача 1
Одержавши методичні вказівки з практичних занять, переписати форму табл. 3.1 на чистий аркуш паперу.
|
Задача 2
Розрахувати необхідний повітрообмін у приміщенні при загальнообмінній вентиляції. При загальнообмінній вентиляції необхідний повітрообмін визначають з умови видалення надлишкової теплоти і розведення шкідливих виділень свіжим повітрям до допустимих концентрацій. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони встановлюють за ГОСТ 12.1.005-88, СН 245-71.
• Витрата припливного повітря, м /год, необхідного для відводу надлишкової теплоти:
|
До основних джерел тепловиділення у виробничих приміщеннях належать:
- гарячі поверхні устаткування (печі, сушильні камери, трубопроводи тощо);
- устаткування з приводом від електродвигунів;
- сонячна радіація;
- персонал, що працює в приміщенні;
- різні маси, що остигають (метал, вода й ін.).
Оскільки перепад температур повітря усередині й зовні будинку в теплий період року незначний (3...5 °С), то при розрахунку повітрообміну за надлишком тепловиділення втрати теплоти через конструкції будинків можна не враховувати. При цьому деяке збільшення повітрообміну сприятливо впливає на умови праці працюючих у найбільш жаркі дні теплого періоду року.
Кратність повітрообміну приміщень зазвичай складає від 1 до 10 (великі значення для приміщень із значними виділеннями теплоти, шкідливих речовин чи невеликих за об’ємом).
Для машино- і приладобудівних цехів кратність повітрообміну, що рекомендується, складає 1...3, для ливарних, ковальсько-пресових, термічних цехів, хімічних виробництв - 3...10.
Контрольні запитання:
1. Загальна характеристика видів гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
2. Характеристика видів вентиляції.
Література [2, 3, 4].
