Децентралізація
В результаті роботи комісії був напрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), поданий 1 липня 2015 року.
Докладніше: Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)
Проект, серед іншого, встановлює:
територія України поділена на громади;
скасовується інститут голів місцевих державних адміністрацій. Основні повноваження зосереджуються на базовому рівні у громаді;
утворюються виконавчі органи місцевого самоврядування громади;
для нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування запроваджується інститут префектів;
префект зупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Президент України отримує право зупинити дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупинити повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначити тимчасового державного уповноваженого;
з метою виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, до прикінцевих та перехідних положень Конституції додається положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом [61].
Венеціанська комісія в цілому схвалила законопроект, проте зазначила, що конституційну реформу не можна проводити без громадського обговорення[62].
16 липня 2015 року проект направлено до Конституційного Суду України[63]. Вже 31 липня (через 9 днів після відкриття провадження) КС схвалив ці зміни як такі, що відповідають вимогам статей 157 і 158 Основного Закону[64].
Законопроект було попередньо схвалено парламентом 31 серпня 2015 року голосами 265 депутатів, при чому противладний Опозиційний блок дав проекту 38 голосів, а три коаліційних фракції (Самопоміч, Батьківщина, Радикальна партія) — в сумі лише 5[65].
Лідер фракції «Самопоміч» Андрій Садовий заявляв про жорсткий тиск Президента Порошенка на депутатів перед голосуванням щодо децентралізації[66]. Проти цих змін виступали ті, хто вбачав у законопроекті надмірне посилення влади Президента[67][68], а також небезпеку окремого згадування «районів Донецької і Луганської областей» для територіальної цілісності держави[69].
Надзвичайне напруження, що склалося в суспільстві у зв'язку з поспішним прийняттям проекту щодо децентралізації, вилилося в насильницькі сутички біля Верховної Ради 31 серпня. Загинули троє військовослужбовців строкової служби Національній гвардії, які охороняли будівлю від мітингувальників[70].
Політичним наслідком цих подій також став вихід Радикальної партії Олега Ляшка з парламентської коаліції[71].
Судоустрій
Робоча група з питань правосуддя Конституційної комісії напрацювала також проект змін до Конституції в частині правосуддя[72][73]. Він містить, зокрема, такі новації:
· скасування повноважень Верховної Ради України щодо призначення суддів;
· скасування випробувального терміну для новопризначених суддів;
· вилучення «порушення присяги» з підстав для звільнення суддів з посад;
· реформу прокуратури, підсилення гарантій її незалежності (зокрема скасування повноваження Верховної Ради України висловлювати недовіру Генеральному прокуророві) та вилучення непрокурорських наглядових повноважень;
· переформатування Вищої ради юстиції.
Венеціанська комісія в цілому позитивно оцінила робочий варіант цього документа[74].
Остаточний висновок ВК «дуже позитивно» оцінив проект, проте Комісія застерегла, що звільнення всіх суддів не відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права і це завдало б шкоди подальшому відправленню правосуддя[75].
Законопроект унесений до парламенту Президентом 25 листопада 2015 року[76]. Конституційний Суд схвалив його, проте супроводив свої висновки рекордно великою кількістю окремих думок суддів[77][78].
червня 2016 року Закон про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) прийнятий Верховною Радою[79].
