Тема 1.Змiст професійної освiти
План
1. Дидактика як галузь педагогіки
2. Змiст освiти i його компоненти
3. Принципи відбору змісту професійної освіти
4. Державнi документи, що визначають змiст освiти
5. Структура змісту освіти в ПТНЗ
Дидактика як галузь педагогіки
Дидактика (гр. didaktikos - повчальний ) – галузь педагогіки, в якій розглядається теорія освіти й навчання
Оскільки сучасний етап розвитку людства вимагає неперервної освіти людини в продовж життя, а вища освіта стає доступною для кожного, зона дії дидактики значно розширюється й охоплює проблеми також навчання людей зрілого віку (від 20 років і старше)..
Об’єктом дидактики є навчальний процес у закладах росвіти різних рівнів акредитації.
Предметом дидактики є виявлення закономірностей процесу навчання, обгрунтування принципів і правил навчання, розробка форм, методів і прийомів навчання визначення матеріальних засобів навчання..
Поняття «дидактика» введено в науковий обіг у ХУІІ ст. Його утвердження повязане з опублікуванням чеським педагогом Я.А.Коменським ґрунтовної праці. «Велика дидактика» (1657р.), яка поклала початок широким дослідженням проблем навчання. Але не треба забувати, що у нього був талановитий і впливовий попередник – німець Вольфганг Ратке (1571-1636), відомий ще і як Ратихій Ратихіус. Саме він вперше сформулював загальні принципи навчання у такому форматі: навчання має проводитися відповідно до ходу природи; навчання має бути послідовним, не можна одночасно вивчати різні речі (цей принцип особливо актуальний для нинішньої вищої школи); навчання треба обов’язково проводити рідною мовою; у навчанні слід постійно застосовувати повторення; навчання повинно здійснюватися без примусу; заучувати слід лише те, що вже зрозуміло; у навчанні треба йти від часткового до загального, від відомого до невідомого; у ході навчання завжди треба спитатися на індукцію і досвід.
Основними категоріями дидактики є:
Освіта - процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, за якого вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання.
Зміст освіти – певний обсяг і характер систематичних наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими має оволодіти людина, в даному випадку – студент у процесі навчання.
Навчання – це складний багатогранний процес взаємодії викладача і студентів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями, навичками, формування наукового світогляду, розвитку пізнавальних і творчих здібностей.
Закономірності навчання – об’єктивні, суттєві, стійкі, обов’язково повторювальні за однакових умов, зв’язки між компонентами навчання (мета, завдання, зміст, принципи тощо), які сприяють ефективній реалізації його функцій.
Принципи навчання – основні спрямовуючі положення. Нормативні вимоги до організації та проведення навчального процесу, які мають характер загальних вказівок, правил, норм, обов’язкових для виконання.
Методи навчання – це способи та прийоми упорядкованної діяльності викладача і студентів, спрямовані на досягнення мети і завдань навчання.
Форми навчання – це способи організації навчального процесу, способи виявлення його змісту, що відображають внутрішній зв'язок його елементів і характеризують узгоджену діяльність викладача і студентів, яка здійснюється в певному порядку і певному режимі.
Професійна освіта – це процес, продукт і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованої діяльності в рамках певної професії, а також правил норм поведінки в певному професійному середовищі. Реалізується професійна освіта в процесі навчання.
Професійне навчання – це спільна діяльність інженера-педагога і учня, спрямована на засвоєння системи науково-технічних ЗУН з професії, а також УН розв’язання типових професійних задач. В процесі навчання формується науковий світогляд, розвиваються пізнавальні і творчі здібності.
Те, що мовилося про особливості розвитку загальної дидактики, стосується й проблем дидактики професійної школи. Адже навчальна діяльність у цілому, її принципи, форми, засоби, методи, прийоми ґрунтуються на загальних засадах і закономірностях процесу пізнання
