Виходячи з вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти з іноземних мов (2004), визначено мету та зміст навчання АМ на основі проектної методики в старших класах, мета навчання полягає у формуванні комунікативної компетенції учнів у сукупності наступних компонентів:
- лінгвістичного, який включає мовну та мовленнєву компетенції;
- соціокультурного, що увібрав і лінгвосоціокультурну компетенції;
- когнітивного компоненту, який включає уміння самостійно здобувати знання, обирати ефективні навчальні стратегії;
- дискурсивну компетенцію (уміння працювати з текстом, виділяти головне, аналізувати, робити узагальнення, висновки, а також уміння працювати з довідковою літературою);
- особистісний компонент, який передбачає формування в учнів під час роботи над проектом творчих умінь (уміння генерувати ідеї, знаходити декілька варіантів розв’язання проблеми, вміння прогнозувати результати рішення) та соціалізацію учнів у процесі навчання АМ.
V. Основні вимоги до організації проектної технології.
1. Нявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання.
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця події);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4. Структурування змістовної частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
5. Використання дослідницьких методів; визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.
VI. Особливості проектної методики навчання АМ в старших класах:
1. Проект здебільшого буває міжпредметним і потребує актуалізації знань з різних галузей, і тим самим сприяє інтеграції шкільних предметів.
2. Процес виконання проекту уможливлює поєднання мовленнєвої іншомовної діяльності з іншими видами діяльності: дослідницькою, трудовою, естетичною.
3. Робота над проектом передбачає поєднання самостійної індивідуальної діяльності учня з парною, груповою і фронтальною творчою діяльністю з розв’язання певної проблеми, що потребує вмінь ставити проблему, намічати способи її розв’язання, планувати послідовність дій, підбирати необхідний текстовий матеріал, обговорювати його з членами групи, систематизувати, визначати способи його презентації і, нарешті, уміння усної презентації проекту широкому загалу.
VII. Типологія проектів
Основною типологічною ознакою є домінуючий у проекті вид діяльності й вид кінцевого продукту. За цією ознакою розрізняють:
1. Інформаційно-дослідницькі – які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета, дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експерементальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета її об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв'язання проблеми і накреслення шляхів її розв'язання.
2. Творчі -не мають детально опрацьованої спільної діяльності учнів, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.
Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарії, програми свят, макети журналів, альбоми, газети.
3. Практично - орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, проект закону, словник). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функції кожного з них. Особливо важливим є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Науковці визначають кілька етапів у роботі над проектом.
4. Ігрові проекти -учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
5. міжпредметні та монопредметні – за предметно-змістовою галуззю;
6. внутрішні, регіональні й міжнародні – за характером контактів учнів у проекті;
7. групові й індивідуальні проекти – за кількістю учасників;
8. нетривалі, середньої тривалості й довготермінові – за тривалістю проекту;
9. проекти з безпосереднім спілкуванням, кореспондентським спілкуванням, або із спілкуванням через автентичні художні твори чи пресу (M.Legutke, H.Thomas). - за характером спілкування з носіями мови.
VIII. Функції вчителя
- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;
- координує весь процес роботи над проектом;- підтримує і заохочує учнів;
- підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом. Треба вміти допомагати учневі, не виконуючи роботи за нього. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.
