ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ У СТАРШИХ КЛАСАХ
Дисципліна: Методика викладання англійської мови в старших класах.
Вид лекції: тематична
Дидактичні цілі: ознайомити студентів з основними принципами проектного навчання як особливою формою організації комунікативно-пізнавальної діяльностіучнів.
Навчальні: навчити використовувати різноманітні технології проектного навчання, розглянути роль проектної роботи у викладанні англійської мови, описати її основні особливості та типи, дізнатися, як вона впливає на учнів під час навчального процесу і, допомогає вивчити мову. Також розглянути переваги та особливості цього методу, проаналізувати процедуру організації проектної роботи.
Розвиваючі: розвивати творчу уяву, професійні навички у викладанні англійської мови.
Виховні: виховувати …
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: практика усного та писемного мовлення, соціолінгвистика, країноведення, та ін.
Основні поняття: проект, пізнавальне навчання, розвиваюче навчання, комуникативні вправи,
Навчально-методичне забезпечення: мультимедійна презентація
План
1. Історія идеї проектной технології.
2. Поняття проектної методики викладання АМ.
3. Психолого-педагогічні і методичні передумови проектної методики
4. Мета навчання АМ на основі проектної методики
5. Основні вимоги до організації проектної технології.
6. Особливості проектної методики навчання АМ в старших класах:
7. Типологія проектів
8. Функції вчителя:
9. Етапи виконання проекту
10. Література
Рекомендована література:
1. Арванітопуло Е.Г. Проектна робота з англійської мови учнів старшої школи / Елла Георгіївна Арванітопуло. – Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2006. – 56 с.)
2. Абишева Н.Ю. Ефективність застосування методу проектів на уроках іноземної мови в загальноосвітній школі. [Електронний ресурс] / / ftp: / / lib. Herzen. Spb. Ru / text / abysheva _102_116_121. Pdf
3. Полат, Є.С. Метод проектів на уроках іноземної мови / [Електронний ресурс] / / http://distant.ioso.ru/library/publication/iaproj.htm
4. Полат, Є.С. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти / Є.С. Полат. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 272с.
5. Трубанева, М.М. Використання методу преоктов [Текст] / М.М. Трубанева / / Навчання англійській мові в російських школах: Матеріали IV Всеросійського семінару / Доповіді і виступи. - К.: Титул, 2001. - С. 68-76
6. Джонсонс Дж. К. Методы проектирования. М., 1986. – 326с.
7. Дьюи Дж. Школа будущего – М.:Госиздат, 1926.
8. Килпатрик У. Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе. – Л. Брокгауз-Ефрон, 1925 – с. 10
9. Moursund, D. (n.d.). Problem-based learning and project-based learning. Retrieved November 4, 2007, from http://darkwing.uoregon.edu/~moursund/Math/pbl.htm
10. Railsback, J. (2002). Project-based instruction: Creating excitement for learning. Retrieved October 5, 2007, from http: //www.nwrel.org/request/2002aug/profdevel.html
Thomas, J. W. (2000). A review of research on project-based learning. Retrieved October 5, 2007, from http://www.bie.org/files/researchreviewPBL_1.pdf
Текст лекцїї
Концепція навчання іноземних мов у середній загальноосвітній школі передбачає використання в навчанні АМ у старших класах методів та прийомів, що максимально наближають до реальних умов спілкування з представниками іншомовної культури, зокрема, методів проектів.
І. Історія идеї проектной технології.
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США в зв'язку з тим, що розвивалась усе ширше ідеєя трудовий школи. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї, американського педагога, психолога, філософа-ідеаліста, якій розкритикував шкільну систему тіх часів за відрив від життя, абстрактний, схоластичний характер всього навчання. Джон. Дьюї запропонував реформу шкільної освіти, за якою знання мали вибиратиметься з практичної самодіяльності й особистого досвіду дитини.
Джон Дьюї висуває гасло проектного навчання: «Навчання у вигляді роблення/діяння». У цьому Дж. Дьюї виділяє низку вимог до до успішності навчання:
- проблематизація навчального материала;
- активність учня;
- зв'язок навчання з життям дитини, грою, працьою.
Отже, Джон Дьюї стверджує, що дитина засвоює матеріал не просто слухаючи чи сприймаючи органами почуттів, а має бути активним суб'єктом свого навчання.
Докладного висвітлення метод проектів отримав й у роботах американських педагогів В.Х. Килпатрика і Е. Коллингса.
У книзі «Опыт работы американской школы по методу проектов», яка була написана на початку сторіччя Коллингс пропонував розділяти проекти на такі типы:
1) екскурсійні (Excursion projects) – наприклад, огляд соняшників місіс Мерфі, мета якого – дізнатися, чому вона «садить свої соняшники в задньої частини двору, а чи не в палісаднику разом з іншими цветами?»
2) трудові (Hand projects), які «прагнуть виразити різноманітні думки у певній формі – змайструвати кролячу пастку, приготувати какао для шкільного сніданку і т.п.»
3) ігрові (Play projects) – «гра у магазин, «в сищиків», свята, що влаштовуються із метою прославляння церковних подій, історичних героев». і т.д.
Ідеї проектного навчання виникли у Радянському Союзі практично паралельно з розробками американських педагогів. Радянські педагоги вважали, що критично перероблений метод проектів зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи й самостійності у навчанні і сприятиме безпосереднього зв'язку між придбанням знань і умінь і застосуванням їх на вирішення практичних задач.
Прибічники методу проектів В.М. Шульгін, М. В. Крупенина, Б.В. Ігнатьєв проголосили його єдиним способом перетворення школи навчання у школу життя, де придбання знань здійснюватиметься з урахуванням й у з працею учащихся.
У 1929-1930 рр.універсалізація методу проектів та розвитку комплексної системи навчання сприяли формуванню і виданню комплексно-проектных програм, вибудовувалась система, відпрацьовувались проекти (комплексы), які включали у себе основні програмні знання. Цей процес було перервано постановою ЦК ВКП(б) от 25 липня 1932 р. «Об учебных программах и режиме в начальной и средней школе».
Сьогодні під методом проектів можна розуміти певний комплекс ідей, достатньо чітку педагогичну технологію і практику педагогів. Значимість ідей, які мали бути реалізовані методом проектів, знову стають очевидним
У основі сучасного розуміння проектної методики, як зазначає Е.С. Полат, лежить «використання широкого спектра проблемних, дослідницьких, пошукових методів, орієнтованих на реальний практичний результат, значимий для учня».
«Для такого, результату», - продовжує Е.С. Полат, «необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання, вміння встановлювати причинно-наслідкових зв'язків»
