Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.

Валютний курс – це співвідношення між валютами окремих країн; це “ціна” валюти певної країни, виражена в валютах інших країн.

Валютний паритет – це співвідношення валют відповідно до їх золотого вмісту. Паритет є основою курсу валют, але курс валюти практично ніколи не співпадає з паритетом.

Експорт – продаж товарів та послуг зарубіжному контрагенту.

З овнішньоторговельний оборот – це сума експорту та імпорту становить

Імпорт – придбання (купівля) в іноземного контрагента товарів та послуг.

Імміграція – це в’їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

Інтернаціоналізація виробництва – це встановлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому масштабі.

Інтернаціоналізація капіталу – це процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, що проявляється як у створенні окремими компаніями об’єктів в інших державах, так і в розвитку міжнародних форм зв’язків і контактів між капіталами різних країн.

Інтернаціоналізація господарського життя – це зближення економік країн, що виявляється у зростанні виробничої взаємозалежності, збільшенні міжнародного товарообороту, русі капіталів і робочої сили, взаємному впливові на найважливіші економічні процеси в країнах, у тому числі на динаміку цін, ставки відсотка тощо.

Міграція – переміщення через кордон.

Міжнародні валютні відносини – це форма економічних відносин між країнами, міжнародними фінансово-кредитними організаціями та юридичними особами з приводу функціонування грошей, валюти; це інтернаціональна система грошових відносин.

Міжнародні економічні відносини - це система економічних зв'язків між країнами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів (послуг), що вийшли за межі відповідних національних господарств.

Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямованих на створення єдиного господарського механізму.

Міжнародна кооперація праці – заснована на міжнародному поділі праці, процес усуспільнення виробництва через формування стабільних виробничих зв’язків між самостійними підприємствами (фірмами) різних країн з метою досягнення найбільшого економічного ефекту.

М іжнародна міграція робочої сили – це процес стихійного або організованого переміщення робочої сили в межах міжнародного ринку праці. Міграція робочої сили, коли населення переміщується між окремими регіонами в межах своєї країни, складає внутрішню міграцію.

Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Його головні чинники відмінності між країнами за наявністю природних багатств та якістю трудових ресурсів, історичними традиціями виробництва тощо.

Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) визначається як переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання.

Міжнародна (світова) торгівля – форма МЕВ, що основується на глибокому міжнародному поділі праці, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, географічними та іншими умовами.

Світове господарство – це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.

Світовий ринок – форма організації економічних відносин продажу і купівлі (відчуження-привласнення) товарів між державами, юридичними і фізичними особами країн світу, що регулюються притаманними товарно-грошовим відносинам економічними законами (законами вартості, попиту, пропозиції, конкуренції тощо), а також міждержавними угодами та наддержавними міжнародними організаціями

Світова ціна – грошовий вираз інтернаціональної вартості товарів (послуг), що реалізуються (надаються) на зовнішньому ринку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк) — бан який надає (і гарантує) позики менш розвинутим країнам з метою сприяння їхньол економічному зростанню.

Міжнаро́дний валю́тний фонд — спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй, засноване 28-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Має 187 країн-членів.

Міжнародний золотий стандарт — міжнародна валютна система, що існува. в XIX і на початку XX ст. Базувалася на фіксованих валютних курсах. Кожна країї виражала вартість своєї грошової одиниці в певній кількості золота, підтримува. незмінне співвідношення між своїм золотим запасом і кількістю грошей в обігу й д зволяла вільні ввезення та вивезення золота. За цієї системи в обігу обов'язково пер бувають золоті монети.

Міжнародні валютні резерви — іноземні валюти, що їх країна може використ ти для покриття дефіциту платіжного балансу.

Міжнародні економічні організації — організації, створені для сприяння розвиткові міжнародних економічних відносин (Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконстру ції і розвитку та ін.).