Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥ст ≥ форма робота адвоката




” сучасному сусп≥льств≥ все б≥льшоњ актуальност≥ набувають питанн€ забезпеченн€ правового статусу окремих категор≥й громад€н, њх об'Їднань або соц≥альних груп. ќсобливого звучанн€ ц€ проблема набула в р≥к 50-р≥чч€ прийн€тт€ ≥ проголошенн€ √енеральною јсамблеЇю ќќЌ «агальноњ ƒекларац≥њ прав людини. ѕроцес посиленн€ юридичних гарант≥й правового становища людини в сусп≥льств≥ Ї по сут≥ об'Їктивним, тому що св≥дчить про розвиток соц≥альноњ орган≥зац≥њ, њњ вдосконален≥сть, прогресивн≥сть.  р≥м того, визначаючи ”крањну правовою соц≥альною державою, ми повинн≥ визнати ≥ забезпечити реальну на€вн≥сть закр≥плених на конституц≥йному р≥вн≥ прав та свобод громад€н. —оц≥альний прогрес, вт≥ленн€ концепц≥њ правовоњ держави справд≥ Ї досить вагомими чинниками, що вимагають вдосконаленн€ сучасноњ системи юстиц≥њ в ”крањн≥, п≥двищенн€ р≥вн€ правовоњ захищеност≥ громад€н.

ќдним ≥з засоб≥в вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми, €кий за можливост€ми можна назвати ун≥версальним, Ї ≥нститут адвокатури, що виступаЇ €к над≥йна правова гарант≥€ зд≥йсненн€ захисту прав людини ≥ наданн€ њй правовоњ допомоги.

¬ цьому випадку, говор€чи про зд≥йсненн€ захисту прав, ми не маЇмо на уваз≥ ф≥зичний захист особи, що Ї функц≥Їю окремих орган≥в держави або приватних охоронних структур, а розум≥Їмо захист за допомогою суто юридичних засоб≥в та процедур, дозволених законом, використанн€ €ких потребуЇ в≥д суб'Їкт≥в на€вност≥ спец≥ал≥зованих юридичних знань та навичок роботи.

√овор€чи про роль адвокатури, њњ соц≥альне значенн€, сл≥д також згадати про функц≥ю щодо правових установ, правосудд€, €ку можна назвати контрольно-стимулюючою. ”часть адвоката у р≥зноман≥тних процесах змушуЇ њх учасник≥в працювати б≥льш €к≥сно, виважено, в≥дпов≥дно до букви ≥ духу закону.  р≥м ≥ншого, сама на€вн≥сть ≥нституту адвокатури створюЇ певн≥ можливост≥ дл€ наданн€ широкого кола правових послуг ус≥м верствам населенн€, особливо тод≥, коли без втручанн€ квал≥ф≥кованого юриста не об≥йтись. ѕрофес≥йн≥ асоц≥ац≥њ адвокат≥в виконують життЇво важливу функц≥ю з п≥дтриманн€ профес≥йних стандарт≥в юридичноњ д≥€льност≥ й етичних норм, на €ких вона ірунтуЇтьс€, а також захищають своњх член≥в - представник≥в незалежноњ юридичноњ профес≥њ, в≥д пересл≥дувань, обмежень та р≥зноман≥тних пос€гань.

«г≥дно з чинним законодавством, адвокатура ”крањни - Ї добров≥льне профес≥йне громадське об'Їднанн€, покликане спри€ти захисту прав, свобод та представл€ти законн≥ ≥нтереси громад€н ”крањни, ≥ноземних громад€н, ос≥б без громад€нства, юридичних ос≥б, надавати њм ≥ншу юридичну допомогу.

–озкриваючи основн≥ риси адвокатськоњ роботи €к одного з вид≥в практичноњ юридичноњ д≥€льност≥, необх≥дно торкнутис€ питанн€ про види та принципи адвокатськоњ д≥€льност≥, пор€док набутт€ та припиненн€ права на адвокатську д≥€льн≥сть, особливост≥ участ≥ адвоката у крим≥нальному та цив≥льному процес≥, питанн€ етики адвоката, його соц≥ального захисту, в≥дпов≥дальност≥ тощо.

’арактерною рисою сучасного стану цього виду д≥€льност≥ можна назвати значне п≥двищенн€ престижност≥ серед ≥нших юридичних профес≥й, зб≥льшенн€ корпусу адвокат≥в. ÷е по€снюЇтьс€ р≥зними факторами суб'Їктивного та об'Їктивного походженн€. —еред останн≥х сл≥д назвати п≥двищенн€ рол≥ права у сусп≥льств≥, нагальну потребу участ≥ юрист≥в у вир≥шенн≥ конкретних ситуац≥й, що передбачаЇ застосуванн€ спец≥ал≥зованих юридичних знань у р≥зних сферах життЇд≥€льност≥ сусп≥льства.

ƒосить висока роль адвокатськоњ роботи в систем≥ економ≥чних в≥дносин, де виникають проблеми захисту власност≥, в≥дшкодуванн€ збитк≥в, поверненн€ втраченого майна. ÷е можуть бути ситуац≥њ, пов'€зан≥ з розпод≥лом спадщини або майна подружж€, приватизац≥Їю житла, невиконанн€м догов≥рних обов'€зк≥в адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства. “аких ситуац≥й справд≥ виникаЇ досить багато ≥ визначити особисту л≥н≥ю повед≥нки без компетентного пом≥чника, €кий вм≥ло розбираЇтьс€ у вс≥х тонкощах господарського або цив≥льного права, буваЇ неможливо. “ак, говор€чи про зм≥ст адвокатськоњ роботи, ј.≈. ∆ал≥нський вказуЇ на те, що виникають нов≥ види юридичних послуг в економ≥чн≥й сфер≥: розробка установчих документ≥в, реЇстрац≥€ юридичних ос≥б, правове супроводженн€ л≥цензуванн€, договор≥в ≥з нерухом≥стю тощо1. як приклад в≥н наводить д≥€льн≥сть колег≥њ адвокат≥в "ћосковський юридичний центр". ÷€ колег≥€, кр≥м ≥нших послуг, провадить економ≥ко-правовий анал≥з використанн€ правових засоб≥в у д≥€льност≥ п≥дприЇмств та установ, зд≥йснюЇ правове супроводженн€ аудиту, пропонуЇ методику перев≥рки ф≥нансового стану контрагент≥в, надаЇ допомогу в поверненн≥ борг≥в тощо.

Ќе менш важливою вбачаЇтьс€ роль адвокат≥в ≥ в систем≥ пол≥тичних стосунк≥в м≥ж окремими орган≥зац≥€ми, громад€нами та державою, коли виборюЇтьс€ право на ≥снуванн€, захищаютьс€ честь, г≥дн≥сть, повертаЇтьс€ чесне ≥м'€ людин≥ тощо. ≤ знову виникаЇ потреба участ≥ спец≥ал≥ста, €кий забезпечить ≥нтерес громад€нина або орган≥зац≥њ в ход≥ зд≥йсненн€ юридичних процедур, складанн€ документ≥в, св≥дченн€ факт≥в тощо. “акого спец≥ал≥ста, €кий у раз≥ необх≥дност≥ зможе сам виступити в≥д ≥мен≥ свого п≥дзахисного: зробити оф≥ц≥йну за€ву, висунути вимогу, поставити запитанн€, надати необх≥дн≥ докази, подавати документи.

√овор€чи про престижн≥сть та авторитет адвокат≥в у сусп≥льств≥, сл≥д звернутис€ до прикладу зах≥дних крањн, де вживаЇтьс€ такий терм≥н "с≥мейний адвокат", що, на жаль, не можуть дозволити соб≥ громад€ни нашоњ держави. —ама на€вн≥сть пост≥йного пом≥чника з правових питань с≥м'њ св≥дчить про значну поширен≥сть представник≥в ц≥Їњ профес≥њ в розвинутих демократичних крањнах. –озвиток демократ≥њ, права, правовоњ культури, розширенн€ правових знань по сут≥ Ї нев≥д'Їмними процесами у справ≥ формуванн€ правовоњ держави.

јдвокатська д≥€льн≥сть €к окремий вид юридичноњ практичноњ д≥€льност≥ маЇ сп≥льн≥ риси з ≥ншими видами, а також певн≥ особливост≥, €к≥ можна спостер≥гати у формах або принципах њњ зд≥йсненн€. « ц≥Їю метою необх≥дно звернутис€ до «акону ”крањни "ѕро адвокатуру", де в статт≥ 5 вказано на основн≥ види юридичноњ допомоги, €к≥ може зд≥йснювати адвокат:

Х давати консультац≥њ та роз'€сненн€ з юридичних питань;

Х надавати усн≥ та письмов≥ дов≥дки щодо законодавства, тлумачити громад€нам зм≥ст окремих юридичних сл≥в та формул;

Х складати за дорученн€м своњх кл≥Їнт≥в скарги та ≥нш≥ документи, що мають правове значенн€ дл€ справи;

Х зд≥йснювати також представництво в суд≥ або ≥нших органах держави шл€хом особистоњ присутност≥;

Х надавати юридичну допомогу п≥дприЇмствам, орган≥зац≥€м, установам у питанн€х правового забезпеченн€ њхньоњ д≥€льност≥, допомагати в орган≥зац≥њ п≥дприЇмництва, п≥дтриманн≥ господарських зв'€зк≥в у межах крањни та за њњ кордонами;

Х виконують своњ обов'€зки ≥з захисту та представництва ≥нтерес≥в у процес≥ д≥знанн€ та попереднього сл≥дства. «азначений вище перел≥к не Ї вичерпним, ≥ закон передбачаЇ зд≥йсненн€ ≥нших вид≥в правовоњ допомоги, €к≥ неможливо передбачити в повному обс€з≥ у нормах статт≥. њх перел≥к ц≥лком залежатиме в≥д ситуац≥њ, що склалас€, а також в≥д ≥нтересу та потреб кл≥Їнта. ¬ичерпний перел≥к значною м≥рою обмежував би потенц≥ал юриста у питанн€х правовоњ допомоги.

« погл€ду орган≥зац≥йноњ структури юристи можуть зд≥йснювати адвокатську д≥€льн≥сть ≥ндив≥дуально шл€хом створенн€ адвокатського бюро та колективно шл€хом об'Їднанн€ з ≥ншими адвокатами в колег≥њ, адвокатськ≥ ф≥рми, контори в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро адвокатуру".

ѕроте незалежно в≥д орган≥зац≥йноњ форми, €ку було обрано дл€ зд≥йсненн€ профес≥йноњ д≥€льност≥, вс€ адвокатська робота базуЇтьс€ на певн≥й систем≥ принцип≥в, що висв≥тлюють пор€док орган≥зац≥њ об'Їднань, способи њх д≥€льност≥, характеризують моральн≥ критер≥њ оц≥нки адвокатськоњ роботи.

—еред таких принцип≥в перш за все сл≥д назвати:

Х верховенство закону,

Х добров≥льн≥сть,

Х незалежн≥сть,

Х самовр€дуванн€,

Х демократизм,

Х колег≥альн≥сть,

Х гуман≥зм,

Х гласн≥сть,

Х конф≥денц≥йн≥сть.

ќкремо «акон "ѕро адвокатуру" закр≥плюЇ норму, €ка стосуЇтьс€ гарант≥й адвокатськоњ д≥€льност≥. «окрема, законодавчо встановлено, що профес≥йн≥ права, честь ≥ г≥дн≥сть адвоката охорон€ютьс€ законом; заборон€Їтьс€ будь-€ке втручанн€ в адвокатську д≥€льн≥сть, вимаганн€ в≥д адвоката, його пом≥чника, посадових ос≥б ≥ техн≥чних прац≥вник≥в адвокатських об'Їднань в≥домостей, що становл€ть адвокатську таЇмницю. « цих питань вони також не можуть допитуватись €к св≥дки. ƒокументи, пов'€зан≥ з виконанн€м адвокатом дорученн€, не п≥дл€гають огл€дов≥, розголошенню чи вилученню без згоди адвоката. «аборон€Їтьс€ прослуховуванн€ телефонних розмов адвокат≥в у зв'€зку з оперативно-розшуковими заходами без санкц≥њ орган≥в прокуратури. Ќе допускаЇтьс€ оф≥ц≥йне негативне реагуванн€ з боку правоохоронних орган≥в (д≥знанн€, сл≥дства, суду) на правову позиц≥ю адвоката у справ≥.

јдвокату гарантуЇтьс€ р≥вн≥сть прав з ≥ншими учасниками процесу.  рим≥нальну справу проти адвоката можуть порушити т≥льки √енеральний прокурор ”крањни, його заступники, прокурори јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, област≥, м≥ста  иЇва. јдвоката не можна прит€гнути до крим≥нальноњ, матер≥альноњ та ≥ншоњ в≥дпов≥дальност≥ або погрожувати њњ застосуванн€м у зв'€зку з наданн€м юридичноњ допомоги громад€нам та орган≥зац≥€м.

ќсобливий ≥нтерес у питанн≥ загальноњ характеристики адвокатськоњ д≥€льност≥ становить роль адвоката у крим≥нальному та цив≥льному процесах, де найчаст≥ше виникають гостроконфл≥ктн≥ ситуац≥њ, суперечност≥, зм≥нюютьс€ дол≥ людей тощо.

«г≥дно з≥ статтею 29  онституц≥њ ”крањни, кожний затриманий маЇ право знати мотиви затриманн€, отримати роз'€сненн€ його прав в≥дпов≥дно до ситуац≥њ, захищати себе особисто та користуватис€ правовою допомогою захисника. Ѕ≥льш детально питанн€ орган≥зац≥њ захисту за участю адвоката регламентуютьс€  рим≥нально-процесуальним кодексом ”крањни. ¬загал≥ в крим≥нальному процес≥ Ї й ≥нш≥ учасники кр≥м затриманого. ÷е - п≥дозрюваний, обвинувачений, п≥дсудний, потерп≥лий, цив≥льний позивач та цив≥льний в≥дпов≥дач. ”с≥ учасники процесу мають право на захист своњх законних ≥нтерес≥в. ќднак в юридичних питанн€х судочинства, орган≥зац≥њ захисту вони, €к правило, не мають досв≥ду, тому значна роль у в≥дстоюванн≥ њх прав та законних ≥нтерес≥в належить юристам-адвокатам.

”часть у справ≥ захисника, насамперед адвоката, Ї одн≥Їю з найважлив≥ших гарант≥й права на захист. «г≥дно з≥ статтею 48  ѕ  ”крањни захисник зобов'€заний використовувати ус≥ зазначен≥ в закон≥ засоби ≥ способи дл€ з'€суванн€ обставин, що виправдовують обвинуваченого (п≥дозрюваного) або пом'€кшують його в≥дпов≥дальн≥сть, ≥ надавати обвинуваченому (п≥дозрюваному) необх≥дну юридичну допомогу. «ахисник допускаЇтьс€ до участ≥ у справ≥ з моменту пред'€вленн€ обвинуваченн€, а в раз≥ затриманн€ особи, п≥дозрюваноњ у вчиненн≥ злочину, або застосуванн€ до нењ запоб≥жного заходу у вигл€д≥ вз€тт€ п≥д варту до пред'€вленн€ обвинуваченн€ - з моменту оголошенн€ њй протоколу затриманн€ або постанови про застосуванн€ цього запоб≥жного заходу, але не п≥зн≥ше 24 годин п≥сл€ затриманн€.  оли попереднЇ розсл≥дуванн€ не провадилос€, захисник допускаЇтьс€ до участ≥ у справ≥ п≥сл€ в≥дданн€ обвинуваченого до суду.

«ахисник≥в запрошують сам≥ п≥дозрюван≥, обвинувачен≥ чи п≥дсудн≥, а њх законн≥ представники, родич≥ або ≥нш≥ особи - т≥льки за њх дорученн€м або на њх проханн€. ќдин адвокат зам≥нюЇтьс€ ≥ншим лише на клопотанн€ або з≥ згоди п≥дозрюваного, обвинуваченого, п≥дсудного. ” тих випадках, коли участь захисника, €кого обрав обвинувачений (п≥дозрюваний), Ї неможливою, орган д≥знанн€, сл≥дчий, судд€ вправ≥ запропонувати йому запросити ≥ншого захисника або призначити останнього через колег≥ю адвокат≥в.

«акон передбачаЇ низку випадк≥в обов'€зковоњ участ≥ захисника у справ≥: а) з моменту затриманн€ особи, п≥дозрюваноњ у вчиненн≥ злочину, або застосуванн€ до нењ запоб≥жного заходу у вигл€д≥ вз€тт€ п≥д варту до пред'€вленн€ обвинуваченн€, але не п≥зн≥ше 24 годин з моменту затриманн€ - у справах про злочин неповнол≥тн≥х; н≥мих, глухих, сл≥пих та ≥нших ос≥б, €к≥ внасл≥док своњх ф≥зичних або псих≥чних вад не можуть самост≥йно зд≥йснювати своЇ право на захист; ос≥б, €к≥ не волод≥ють мовою, €кою ведетьс€ судочинство; б) у судовому зас≥данн≥ при суперечност€х м≥ж ≥нтересами п≥дсудних, коли хоча б один ≥з них маЇ захисника; коли в судовому розгл€д≥ справи бере участь прокурор, а також громадський обвинувач за в≥дсутност≥ громадського захисника тощо.

ƒуже важливою у захист≥ прав та законних ≥нтерес≥в обвинуваченого Ї участь захисника на заключному етап≥ попереднього сл≥дства (ст. 218- 222  ѕ ). ѕри ознайомленн≥ з ус≥ма його матер≥алами захисник маЇ право: робити виписки, мати побаченн€ з обвинуваченим наодинц≥, роз'€снювати йому зм≥ст обвинуваченн€, обговорювати питанн€ про за€влени€ клопотань, подавати докази, за€вл€ти в≥дводи, оскаржувати д≥њ ≥ р≥шенн€ особи, що провадить д≥знанн€, сл≥дчого, прокурора (ст. 219  ѕ ). ќзнайомившись з матер≥алами справи, захисник, €к ≥ обвинувачений, маЇ право порушити клопотанн€ про доповненн€ попереднього сл≥дства чи д≥знанн€, про зм≥ну квал≥ф≥кац≥њ злочину, про закритт€ справи.

Ќе менш важливою частиною участ≥ захисника-адвоката Ї його усн≥ по€сненн€ в суд≥ касац≥йноњ ≥нстанц≥њ.  ритично анал≥зуючи вирок, докази, на €ких в≥н ірунтуЇтьс€, адвокат коротко, ч≥тко ≥ €сно викладаЇ сутн≥сть касац≥йноњ скарги. «осереджуючись на одному чи к≥лькох найважлив≥ших з погл€ду захисту моментах, адвокат прагне переконати суд у на€вност≥ п≥дстав дл€ скасуванн€ або зм≥ни вироку в б≥к пол≥пшенн€ становища п≥дзахисного.

“акож в≥дпов≥дальним та характерним дл€ адвокатськоњ д≥€льност≥ Ї участь €к правозахисника та представника в цив≥льному процес≥, що регламентуЇтьс€ нормами цив≥льно-процесуального права ”крањни.

«аконодавство ”крањни покладаЇ на адвоката виконанн€ в цив≥льному процес≥ подв≥йних функц≥й. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 6 «акону ”крањни "ѕро адвокатуру" ≥ глави 12 (ст. 110-117) ÷ѕ  ”крањни адвокати в цив≥льному процес≥ виконують одночасно функц≥њ правозаступництва й представництва ≥ Ї суб'Їктами, котр≥ зд≥йснюють представництво стор≥н ≥ трет≥х ос≥б у суд≥ (ст. 112) ≥ мають статус ос≥б, €к≥ беруть участь у справ≥ (ст. 98). ќтже, участь адвоката в цив≥льному процес≥ ”крањни пол€гаЇ у зд≥йсненн≥ ним представництва ≥ захист≥ суб'Їктивних майнових ≥ особистих немайнових прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в ≥нших ос≥б (громад€н ≥ юридичних ос≥б) та в спри€нн≥ суду у всеб≥чному, повному й об'Їктивному з'€суванн≥ д≥йсних обставин справи, прав ≥ обов'€зк≥в стор≥н. ” процесуальному представництв≥ адвоката поЇднуютьс€ два види правов≥дносин - м≥ж адвокатом ≥ особою, ≥нтереси €коњ в≥н представл€Ї, м≥ж адвокатом ≥ судом у цив≥льному процес≥, €к≥ врегульовуютьс€ р≥зними галуз€ми права.

ѕравов≥дносини м≥ж адвокатом ≥ дов≥рителем (стороною, третьою особою та ≥н.) мають матер≥ально-правовий ≥ процесуально-правовий характер. ћатер≥ально-правов≥ правов≥дносини ірунтуютьс€ на договор≥ дорученн€. ѕроцесуально-правов≥ зв'€зки виникають з приводу оформленн€ ≥ визначенн€ обс€гу повноважень представника в цив≥льному процес≥.

ѕравов≥ в≥дносини м≥ж адвокатом ≥ судом у цив≥льному судочинств≥ врегульовано нормами цив≥льного процесуального права (ст. 110-117 ÷ѕ ) ≥ Ї цив≥льними процесуально-правовими. ѕроцесуальне представництво Ї найб≥льш поширеним у цив≥льному судочинств≥ ”крањни. ѕри зд≥йсненн≥ профес≥йноњ д≥€льност≥ адвокату надано право представл€ти ≥ захищати права та ≥нтереси громад€н ≥ юридичних ос≥б за њх дорученн€м в ус≥х судових органах та вс≥х стад≥€х цив≥льного судочинства. ƒл€ веденн€ справи в суд≥ адвокат повинен мати повноваженн€, п≥дтверджене ордером юридичноњ консультац≥њ (п. 4 ст. 113 ÷ѕ ). ѕовноваженн€ дають адвокату право на вчиненн€ в≥д ≥мен≥ особи, €ку в≥н представл€Ї, ус≥х процесуальних д≥й, кр≥м таких: передач≥ справи до товариського чи третейського суду, повноњ або частковоњ в≥дмови в≥д позовних вимог, погодженн€ з позовом, зм≥ни предмета позову, укладенн€ мировоњ угоди, передач≥ повноважень ≥нш≥й особ≥ (передорученн€), оскарженн€ р≥шенн€ суду, поданн€ виконавчого листа до ст€гненн€, одержанн€ присудженого майна або грошей. ѕовноваженн€ адвоката на вчиненн€ кожноњ ≥з зазначених д≥й мають бути спец≥ально обумовлен≥ у виданому йому дорученн≥ (ст. 115 ÷ѕ ). јдвокат, що займаЇтьс€ адвокатською д≥€льн≥стю ≥ндив≥дуально, набуваЇ повноважень п≥сл€ поданн€ судового дорученн€, виданого дов≥рителем, а також св≥доцтва атестац≥йноњ ком≥с≥њ про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю.

—еред ус≥х питань привертають увагу питанн€ соц≥ального захисту адвокат≥в. ¬иход€чи з того, що адвокатура Ї громадським об'Їднанн€м, проблема соц≥ального забезпеченн€ представник≥в адвокатури набуваЇ особливого звучанн€. ¬≥д того, €к профес≥йне об'Їднанн€ юрист≥в зможе належним чином захищати своњх колег в≥д р≥зноман≥тних соц≥альних негаразд≥в, надавати њм необх≥дну допомогу (особливо у зв'€зку з виконанн€м свого профес≥йного обов'€зку), залежатимуть €к≥сть та ефективн≥сть юридичних послуг дл€ громад€н, ефективн≥сть захисту ≥нтерес≥в окремо вз€тоњ особи.

«г≥дно ≥з «аконом "ѕро адвокатуру", адвокати користуютьс€ правом на в≥дпустку та на вс≥ види допомоги за державним соц≥альним страхуванн€м. ўодо розм≥ру внеск≥в на нього, то адвокат сплачуЇ њх на р≥вн≥ ос≥б, €к≥ займаютьс€ д≥€льн≥стю, заснованою на особист≥й власност≥ ф≥зичноњ особи та виключно на прац≥. ƒопомогу, пенс≥њ адвокатам призначають ≥ виплачують в≥дпов≥дно до законодавства про соц≥альне страхуванн€ ≥ соц≥альне забезпеченн€. —л≥д зазначити, що адвокати - члени —п≥лки адвокат≥в ”крањни на в≥дм≥ну р≥д решти адвокат≥в, що не Ї членами —п≥лки, користуютьс€ низкою п≥льг. “ак, у 1992 р. р≥шенн€м ѕравл≥нн€ —п≥лки затверджено ѕоложенн€ про ‘онд соц≥ального захисту адвокат≥в ”крањни. ÷ей ‘онд Ї центром з акумул€ц≥њ кошт≥в, спр€мованих дл€ соц≥ального захисту член≥в —п≥лки, що Ї членами ‘онду.

ќсновн≥ завданн€ ‘онду так≥: збиранн€ ≥ накопиченн€ внеск≥в; виплата р≥зних вид≥в допомог, орган≥зац≥€ санаторно-курортного л≥куванн€ ≥ в≥дпочинку член≥в ‘онду та њх с≥мей; ф≥нансуванн€ навчанн€ член≥в ‘онду; забезпеченн€ розширеного в≥дтворенн€ засоб≥в ‘онду на основ≥ принцип≥в самоф≥нансуванн€; м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з проблем, пов'€заних ≥з соц≥альним захистом адвокат≥в; орган≥зац≥€ страхуванн€ адвокатського ризику; наданн€ стипенд≥й д≥т€м член≥в ‘онду-студентам юридичних ¬Ќ«; кредитуванн€ член≥в ‘онду дл€ профес≥йноњ роботи, оренди прим≥щень, наданн€ довгострокових позик на п≥льгових умовах тощо. ћайно ‘онду складаЇтьс€ ≥з засоб≥в €к у грошов≥й форм≥, так ≥ в ≥нш≥й матер≥альн≥й форм≥, що надход€ть в≥д засновник≥в, спонсор≥в, членських внеск≥в, засоб≥в в≥д д≥€льност≥ ‘онду, ≥нших надходжень. „леном ‘онду може бути лише член —п≥лки адвокат≥в ”крањни, €кий звернувс€ ≥з за€вою про вступ до ‘онду ≥ бере участь своњми членськими внесками у формуванн≥ його майна, виконуЇ ≥нш≥ обов'€зки, передбачен≥ ѕоложенн€м про ‘онд.

ўодо права на зд≥йсненн€ адвокатськоњ д≥€льност≥ необх≥дно розгл€нути два моменти - умови набутт€ та умови припиненн€ права на зд≥йсненн€ адвокатськоњ д≥€льност≥.

јдвокатом, за «аконом "ѕро адвокатуру", може бути громад€нин ”крањни, €кий маЇ вищу юридичну осв≥ту, стаж роботи за спец≥альн≥стю юриста або пом≥чника адвоката не менше двох рок≥в, котрий склав квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, одержав св≥доцтво про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю та прийн€в ѕрис€гу адвоката ”крањни. ¬≥н не може працювати в суд≥, прокуратур≥, державному нотар≥ат≥, органах внутр≥шн≥х справ, нац≥ональноњ безпеки, державного управл≥нн€. јдвокатом не може бути й особа, €ка маЇ судим≥сть.

ƒл€ визначенн€ р≥вн€ профес≥йних знань ос≥б, €к≥ мають нам≥р займатис€ адвокатською д≥€льн≥стю, створюють (у јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област€х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥) квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарн≥ ком≥с≥њ адвокатури, положенн€ про €к≥ затверджено ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 5 травн€ 1993 р. ÷≥ ком≥с≥њ д≥ють у склад≥ двох палат - атестац≥йноњ та дисципл≥нарноњ. јтестац≥йна палата маЇ у склад≥ 11 член≥в: до нењ вход€ть чотири адвокати, чотири судд≥ та по одному представнику в≥д –ади ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських –ад народних депутат≥в ≥ в≥дпов≥дних управл≥нь юстиц≥њ, а також в≥дд≥ленн€ —п≥лки адвокат≥в ”крањни.

јтестац≥йна палата розгл€даЇ за€ви з доданими до нењ документами ос≥б, €к≥ ви€вили бажанн€ займатис€ адвокатською д≥€льн≥стю, приймаЇ квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, ухвалюЇ р≥шенн€ про видачу або в≥дмову у видач≥ св≥доцтва про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю.

ќсоба, €ка маЇ бажанн€ займатис€ адвокатською д≥€льн≥стю, подаЇ до атестац≥йноњ палати за€ву, нотар≥ально засв≥дчену коп≥ю диплома про вищу юридичну осв≥ту, документ, що п≥дтверджуЇ стаж роботи за спец≥альн≥стю юриста або пом≥чника адвоката не менше двох рок≥в. ѕодан≥ документи розгл€даютьс€ палатою прот€гом одного м≥с€ц€ з дн€ надходженн€.

 вал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити включають в≥дпов≥д≥ на усн≥ запитанн€ з р≥зних галузей права, вир≥шенн€ практичних завдань, сп≥вбес≥ди тощо. ѕрограми цих ≥спит≥в розробл€Ї ≥ затверджуЇ ¬ища квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥€ адвокатури. ќсоба, €ка не склала квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, маЇ право складати њх повторно через р≥к. –≥шенн€ щодо видач≥ св≥доцтва про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю або про в≥дмову у його видач≥ приймаЇтьс€ в≥дкритим голосуванн€м, б≥льш≥стю голос≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ член≥в палати.

ѕитанн€ припиненн€ права на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю врегульовано статтею 17 «акону ”крањни "ѕро адвокатуру", в €к≥й даЇтьс€ к≥нцевий перел≥к випадк≥в, що вважаютьс€ правоприпин€ючими фактами. Ќа ц≥й п≥дстав≥ адвокатська д≥€льн≥сть може бути припинена р≥шенн€м квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарноњ ком≥с≥њ адвокатури у випадках:

Х засудженн€ адвоката за вчиненн€ злочину - п≥сл€ набранн€ вироком законноњ сили;

Х обмеженн€ судом д≥Їздатност≥ або визнанн€ адвоката нед≥Їздатним;

Х втрати громад€нства;

Х грубого порушенн€ вимог «акону "ѕро адвокатуру" та ≥нших акт≥в законодавства ”крањни, €к≥ регулюють д≥€льн≥сть адвокатури, ѕрис€ги адвоката ”крањни.

Ќезважаючи на те, що д≥€льн≥сть адвоката пор≥внюють з роботою незалежного профес≥онала - представника громадського об'Їднанн€, його д≥њ контролюютьс€ р≥зноман≥тними ≥нстанц≥€ми кр≥зь призму законност≥ та виконанн€ статутних вимог.

« одного боку, маЇ м≥сце конф≥денц≥йн≥сть у робот≥ з ≥нформац≥Їю в≥дносно кл≥Їнта, а з ≥ншого - гласн≥сть ≥ публ≥чн≥сть у стосунках з посадовими особами, установами та орган≥зац≥€ми, що зумовлюЇ на€вн≥сть зовн≥шнього контролю за межами сп≥лки, колег≥њ, контори, ф≥рми, в €к≥й працюЇ адвокат. “аким чином, можна говорити про зд≥йсненн€ зовн≥шнього контролю за д≥€льн≥стю адвоката з боку прокуратури, суду, орган≥в сл≥дства, д≥знанн€, з боку самого кл≥Їнта, з €кими укладено угоду про наданн€ юридичноњ допомоги.

Ќегативними насл≥дками такого контролю у випадках зд≥йсненн€ адвокатом правопорушенн€ може бути прит€гненн€ його до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. …детьс€ перш за все про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€, €ке було скоЇно у зв'€зку з реал≥зац≥Їю адвокатом функц≥ональних повноважень. “аке порушенн€, €кщо воно не м≥стить ознак злочину чи адм≥н≥стративного проступку, можна прир≥вн€ти до дисципл≥нарного, за що накладаЇтьс€ й в≥дпов≥дна м≥ра ст€гненн€.

ƒисципл≥нарн≥ порушенн€ Ї найб≥льш поширеними в практичн≥й д≥€льност≥ адвокат≥в щодо ≥нших вид≥в правопорушень, а дисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть щодо крим≥нальноњ та адм≥н≥стративноњ - найменш значущою дл€ правопорушника. јдвоката до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ прит€гують у результат≥ зд≥йсненн€ дисципл≥нарного провадженн€, €ке передбачаЇ виконанн€ ц≥лоњ низки д≥й та процедур зг≥дно з вимогами правозастосовного процесу.

ƒисципл≥нарне провадженн€ проти адвокат≥в зд≥йснюЇтьс€ дисципл≥нарною палатою, €ка, €к уже зазначалос€, створюЇтьс€ при квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарних ком≥с≥€х у склад≥ дев'€ти член≥в: п'€ти адвокат≥в, двох судд≥в, по одному представнику в≥д управл≥нн€ юстиц≥њ, –ади ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласноњ,  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, в≥дд≥ленн€ —п≥лки адвокат≥в ”крањни.

ƒисципл≥нарна палата розгл€даЇ скарги громад€н, а також окрем≥ ухвали судд≥в, постанови, поданн€ сл≥дчих орган≥в, за€ви адвокатських об'Їднань, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й на д≥њ адвокат≥в; вир≥шуЇ питанн€ про прит€гненн€ адвоката до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ та розгл€даЇ порушен≥ з цих питань справи.

ƒо адвоката можуть бути застосован≥ так≥ дисципл≥нарн≥ ст€гненн€: попередженн€; зупиненн€ д≥њ св≥доцтва про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю на строк до одного року, анулюванн€ св≥доцтва про право на зан€тт€ адвокатською д≥€льн≥стю.

ѕри накладенн≥ ст€гненн€ враховують характер порушенн€ та його насл≥дки, серйозн≥сть проступку, особу адвоката, ступ≥нь його вини. ѕитанн€ про дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть адвоката €к члена адвокатського об'Їднанн€ регулюЇтьс€ також статутом адвокатури. јдвокат може бути п≥дданий дисципл≥нарному ст€гненню не п≥зн≥ше одного м≥с€ц€ з дн€ ви€вленн€ проступку, ≥ на нього не може бути накладене ст€гненн€ п≥зн≥ше в≥д шести м≥с€ц≥в з моменту скоЇнн€ проступку.

ѕраво порушити дисципл≥нарне провадженн€ належить голов≥ дисципл≥нарноњ палати, €кий попередньо розгл€даЇ матер≥али, що стосуютьс€ п≥дстав прит€гненн€ адвоката до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, ознайомлюЇ його з њх зм≥стом ≥ вимагаЇ письмового по€сненн€. ƒо початку розгл€ду справи може бути проведена додаткова перев≥рка п≥дстав прит€гненн€, €ку голова доручаЇ одному з член≥в дисципл≥нарноњ палати.

ƒисципл≥нарна справа маЇ бути розгл€нута у м≥с€чний строк. ѕ≥д час њњ розгл€ду участь адвоката, що прит€гуЇтьс€, Ї обов'€зковою. ѕ≥д час зас≥данн€ в≥н вправ≥ у будь-€кий момент за€вл€ти клопотанн€ ≥ давати додатков≥ по€сненн€. «а розсудом дисципл≥нарноњ палати можуть бути заслухан≥ ≥нш≥ особи, запрошен≥ з ≥н≥ц≥ативи €к адвоката, так ≥ палати, оголошен≥ документи ≥ досл≥джен≥ ≥нш≥ матер≥али, що Ї в справ≥, а також додатково подан≥.

–≥шенн€ винос€ть у в≥дсутност≥ адвоката, в≥дносно €кого порушено дисципл≥нарну справу. –≥шенн€ про накладанн€ дисципл≥нарного ст€гненн€ може бути оскаржено прот€гом трьох м≥с€ц≥в до ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ або в судовому пор€дку. якщо прот€гом року з дн€ накладанн€ дисципл≥нарного ст€гненн€ адвоката не буде п≥ддано новому, в≥н вважаЇтьс€ таким, що не п≥ддававс€ заходу впливу.

„ерез ш≥сть м≥с€ц≥в з дн€ накладенн€ ст€гненн€ ƒисципл≥нарна палата може зн€ти його достроково у раз≥ бездоганноњ повед≥нки адвоката ≥ сумл≥нного ставленн€ до виконанн€ обов'€зк≥в.

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки:

1. як≥ основн≥ риси адвокатськоњ д≥€льност≥.

2. Ќа €ких основних принципах зд≥йснюЇтьс€ адвокатська д≥€льн≥сть.

3. ’то накладаЇ ст€гненн€ на адвокат≥в в раз≥ вчиненн€ ними дисципл≥нарного проступку.


—амост≥йна робота є 9

“ема: ёрисконсульт





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 321 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1498 - | 1373 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.051 с.