Вступ включає в себе обґрунтування вибору теми, актуальність питання та його значення, постановку проблеми, яка досліджується, визначення завдання, яке потрібно розв’язати, передбачений шлях вирішення проблеми, короткий огляд літератури, що використовуються. При цьому недостатньо обмежуватися лише простим переліком авторів чи назв книг. Необхідно дати самостійну оцінку тим працям, які згадуються в роботі, висвітлюючи, як позитивні моменти, так і недоліки цих робіт, а то і помилкові положення.
Основна частина може мати декілька розділів, які в свою чергу, можуть поділятися на параграфи. Кількість їх може бути різноманітною, все залежить від змісту теми. При цьому важливо, щоб зміст кожного розділу та параграфу був співзвучний його назві, характеризувався глибоким аналізом дослідженого питання але не повторював назву реферату.
Виклад змісту необхідно робити логічним, послідовним і якомога стиснутим. Потрібно уникати повторювань, нечітких формулювань. Розділи або параграфи не можуть бути розірвані один від одного, навпаки, вони повинні бути пов'язані один з одним. Кожний розділ або параграф необхідно завершувати короткими висновками. Матеріал може вважатися вивченим тільки тоді, коли ми в змозі передати його своїми словами, вільно, без втрати головних ідей і положень.
Обов'язкові посторінкові посилання, в достатній кількості для розкриття теми, дотримуючись державних стандартних вимог оформлення літератури. Наприклад: [1, с. 15], де 1 – це номер джерела за загальним списком літератури, 15 – номер сторінки, з якої взято використану інформацію.
Цінність роботи визначається її теоретичним рівнем, самостійним і оригінальним мисленням автора, аргументованістю наведених положень.
Висновки Тут необхідно вказати, чи досягнув автор мети дослідження, які конкретно отримав результати і чи можна їх використати у науково-практичній діяльності та інше. Непогано було б висловити свої пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики. Досить часто висновки починаються словами: "Таким чином у роботі виконано наступне"... - Далі йде нумерований перелік узагальнень до яких дійшов безпосередньо студент. Слід підкреслити, що висновки повинні бути не абстрактними, а виходити зі змісту роботи і підсумовувати доробок студента у вивченні обраної проблеми.
Список використаних джерел та літератури Список оформлюється за абетковим принципом. Першими йдуть назви кириличним шрифтом (українські, російські та ін.), далі – латинським (англійська та ін.).
Існують певні вимоги до написання бібліографії інформаційного джерела. Так, спочатку пишуть прізвище автора, його ініціали. Потім - назву праці, місце видання, рік і можна також вказати кількість сторінок книги (наприклад: Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студентів ВНЗ. – К., 1999. – С. 254). Якщо праця автора (стаття) розміщена у якомусь збірнику робіт, то після назви ставлять дві косі лінії (//), а далі пишуть назву журналу (збірника), рік видання, порядковий номер випуску, сторінку (наприклад: Горєлов М. Історичні спроби моделювання української державності в ХХ столітті // Політична думка. – 1994. – №4. – С. 94). При цьому інформаційні джерела треба писати мовою оригіналу. У разі повторення раніше названої праці достатньо подавати прізвище та ініціали автора, а далі писати: «Вказ. Праця», зазначаючи номер сторінки (наприклад: Бойко О.Д. Вказ. праця. – С. 252). При повторному посланні на те ж джерело, якщо воно не використовується підряд, можна обмежитись записом: «Там само» і подати необхідну сторінку (наприклад: Там само. – С. 257).
Загальний обсяг роботи – 20-25 сторінок. Робота подається на стандартних аркушах білого паперу А4 або на електронному носії, використовується текстовий редактор Microsoft Word (Times New Roman, 12, 1,5). Заголовки, підзаголовки виділяються жирним шрифтом або курсивом. Поля (ліве – 30, праве – 15, верхнє та нижнє – 20 мм.), нумерація сторінок – у правому верхньому куту, на першій та другій сторінці (титульна сторінка, план) номер не ставиться. Нумерація починається одразу з третьої сторінки. Абзац 1,25 см. – виконується в режимі червоної строки за допомогою лінійки. Рівняння тексту відбувається в режимі «за шириною».
