Формування елементарних математичних уявлень

Королько Н.І.

Пояснювальна записка

Важливим завданням корекційної педагогіки є удосконалення процесу навчання і виховання розумово відсталих дітей, що забезпечує оптимальні умови активізації основних напрямків розвитку, більш успішну підготовку до навчання в школі та соціальної адаптації

Розвиток розумово відсталих дітей з перших днів життя суттєво відрізняється від розвитку дітей з нормальним інтелектом. У них спостерігається знижений інтерес до оточуючого, загальна патологічна інертність, відсутність уваги до іграшок та інших предметів, досить пізно з’являються перші дії з предметами – хапання та маніпуляції, що пов’язано з розвитком сприймання.

У переддошкільному віці розумово відсталі діти не проявляють розуміння функціонального призначення предметів, їх дії з предметами стереотипні, нецілеспрямовані. Вони не утримують погляд на предметах, не розглядають їх. Предметна діяльність не виникає, сенсорний та практичний досвід не накопичується, що утруднює або унеможливлює засвоєння математичних уявлень у ранньому віці. Тому, на момент вступу до спеціального дитячого закладу (4 – 5 років) у дітей виявляється недорозвинення або відсутність елементарних математичних уявлень. Розумово відсталі дошкільники, зазвичай, не володіють лічбою в межах 3-х, не розуміють сутності слів «полічи» та «скільки?», нездатні визначати на око більшу або меншу сукупність предметів, не виділяють певну кількість предметів із множини.

У корекційно-педагогічній системі роботи з розумово відсталими дошкільниками важлива роль належить формуванню елементарних математичних уявлень.

Опанування кількісними уявленнями є ефективним засобом корекції недоліків розумового розвитку дошкільників, оскільки процеси лічби, порівняння і перетворення множин передбачають здійснення цілеспрямованих інтелектуальних дій. Саме поетапне формування елементарних математичних уявлень сприяє розвитку різних сторін сприймання та мислення, а отже, всієї пізнавальної діяльності в цілому.

Робота з розумово відсталими дошкільниками по формуванню елементарних математичних уявлень починається з розвитку уявлень про множину – вибір та об’єднання предметів за певною ознакою. На першому році навчання дітей вчать виділяти 1, 2, багато предметів з групи, розрізняти дискретні та неперервні множини за кількістю: 1, 2, багато, мало, пустий, повний. З другого року навчання дітей вчать порівнювати множини за кількістю: більше, менше, порівну, перетворювати множини, перелічувати предмети в межах 3-х. Починаючи з третього року навчання у вихованців формують найпростіші вимірювальні навички: вчать вимірювати, відміряти, порівнювати неперервні множини, користуючись умовними мірками. На завершення перебування у спеціальному дошкільному закладі діти повинні вміти лічити в прямому й зворотному порядку, від заданого до заданого числа, перелічувати предмети в межах 7, знати цифри в межах 5, складати та розв’язувати арифметичні задачі на знаходження суми й залишку за допомогою наочного матеріалу й абстрактно в межах 5, вимірювати й порівнювати протяжні, сипучі тіла та рідини умовною міркою.

Основними завданнями занять по формуванню елементарних математичних уявлень є:

1. Формування у дітей способів засвоєння суспільного досвіду: наслідування, дії за зразком, виконання завдань за словесною інструкцією.

2. Сенсорний розвиток (розвиток вміння сприймати, запам’ятовувати, розрізняти, виділяти за зразком, групувати предмети за певною кількісною ознакою, абстрагуючись від інших властивостей предметів, їх функціонального призначення та розташування, відтворювати за наслідуванням, зразком, словесною інструкцією, зміни розташування предметів у просторі, перетворення множин тощо).

3. Пізнавальний розвиток передбачає формування у дітей вміння порівнювати, узагальнювати, встановлювати відповідність між елементами множин, причино-наслідкові відношення та залежності.

4. Розвиток мовлення спрямований на накопичення та засвоєння необхідного словникового запасу, що позначає кількісні та якісні ознаки предметів, кількісні відношення, дії з предметами, на формування граматичної будови мовлення.

5. Формування інтересу до занять.