Гра-забавлянка „Сорока-Ворона”.

Орієнтування на власному тілі. Дорослий граючись з дитиною водить своєю рукою по всьому тілі дитини, при цьому промовляючи:

Сорока-Ворона на припічку сиділа,

Діткам кашку варила.

– Цьому дам, цьому дам, цьому дам

І цьому дам, а цьому не дам,

Бо цей – боцман – дров не носив,

Діжі не місив, хати не топив,

Діток гулять не водив –

Справжній лежень.

Від 12-ти до 15-ти місяців.

Для підтримки інтересу дитини до іграшок і дій з ними треба періодично приводити в порядок іграшки, збирати їх, розкладати по місцях і звертати увагу малюка до того, що кожна іграшка має своє місце, це допоможе зорганізувати простір навколо незрячого малюка.

З 12-15 місяців допомагайте дитині впізнавати частин тіла і показувати їх на собі (голова, шия, тулуб, живіт, спина, руки, ноги, пальці тощо).

Також можна використати гру „Орієнтування на власному тілі”. Потрібно за допомогою гри вчити дитину показувати частини тіла. Дорослий повинен взяти ручку дитини і торкаючись нею частин свого тіла розказувати, що це. Потім теж саме зробити на тілі дитини. Коли дитина запам’ятає частини тіла, попросити її, щоб вона показала самостійно на собі частини тіла. При цьому називати якусь частину тіла, а дитина щоб її показала. Наприклад: обличчя і називати очі, рот, ніс, язик, щоки, губи, вуха, на голові – волосся.

Гра „Пальчик об пальчик”.

Мета: виконання дій за командою, координація рухів рук.

Хід гри. Дорослий сидить за спиною дитини, тримаючи її ручки у своїх. Співаючи пісеньку ручками дитини виконує рухи:

Пальчик об пальчик тук і тук. (Повторити два рази.)

Плескай, плескай, плескай! (Плескати в долоні.)

Ніжками тупоти, тупоти! (Повторити два рази.)

Сховалися, сховалися! (Закрити обличчя руками.)

Пальчик об пальчик тук і тук. (Повторити два рази.)

Гра „Ладусі”.

Мета: координація рухів, збільшення амплітуди рухів у суглобах рук і кистях, координація слухового аналізатора й рухів за командою.

Хід гри. Дорослий показує, як треба робити стуки, дитина копіює дорослого. Потім за командою дорослого робить стуки: перед собою, над головою, за спиною, у положенні стоячи, сидячи навпочіпки, лежачи на спині, лежачи на череві. Дорослий задає темп (ладусі, ладусі...плеск, плеск).

Необхідно дуже уважно стежити за частотою дихання й емоційним збудженням, почервонінням або зблідненням шкіри, пітливістю обличчя. А ще можна під час гри промовляти віршик:

Ладусі, ладусі! А де були? У бабусі.

А що їли? Кашку. А що пили? Бражку.

А що на закуску? Хліб та капусту.

 

Ще можна погратися у гру „Знайти іграшку”. Коли дитина загубила іграшку, скажіть їй: „Ой, ти загубила іграшку. Давай знайдемо її”. Спрямуйте ручку дитини туди, де лежить іграшка, поплескайте нею по поверхні, щоб дитина сама знайшла іграшку. Можливо спочатку доведеться допомагати дитині, спрямовуючи ручку до іграшки. Іграшки повинні бути досить великими, контрастного забарвлення (для дітей із залишковим зором) та звуковими. Дайте дитині пограти з іграшкою, коли вона її знайде.

Ігри-заняття з будівельним матеріалом. Учити впізнавати і розрізняти кубики та цеглинки, ставити одну деталь на іншу, викладати цеглинки в рядок, ставити їх вертикально (вежа, стіл, доріжка, автомобіль); знімати зі стержня кільця і надівати на нього кільця з великими отворами.

Малюк самостійно ще не може робити споруди з кубиків. Він перекладатиме кубик з однієї руки в іншу, стукати ним по столу, полу і т.д. Допоможіть дитині узяти один кубик і покласти його на іншій, коментуючи дії. Якщо кубики впадуть, будьте готові сказати: «Бах! Вони впали!» або щось подібне цьому. З часом дитина навчиться будувати з кубиків всякі цікаві споруди.

Від 15-ти до 18-ти місяців.

Гра „Знайомство з квартирою”. Знайомте дитину з тим, як виглядає ваша квартира. Спочатку дитина може знаходитися на руках у дорослого. Не змінюйте розташування знайомих дитині предметів (меблів). При поясненнях не вживайте слів „тут” і „там”, адже вона не бачить того, про що ви говорите. Підбирайте слова, які зрозумілі дитині.

Наприклад: Зараз ми підемо на кухню, при цьому показувати і розказувати дитині де кухня і що там знаходиться. За допомогою рук доторкнутися до всього, що є на кухні і обов’язково кожне доторкання супроводжувати словами (це стіл, а це чашка, ложка, тарілка тощо), щоб дитина знала що це.

Також можна грати з дитиною в гру „Дістань іграшку із коробки”. Візьміть коробку, покладіть туди іграшки, які дитина уже знає (кубики, м’ячик, ведмедика, ляльку тощо). Дайте малюкові обстежити коробку, спрямовуйте його ручки до предмета. Спочатку разом з дитиною дістаньте будь-яку іграшку із коробки і назвіть її, щоб дитина знала яка це іграшка. Потім киньте її назад в коробку і знов дістаньте. І так декілька разів, доки дитина не запам’ятає. Потім візьміть іграшку, назвіть її, дайте дитині помацати і киньте назад в коробку. Запитайте дитину: „Ой куди подівся м’ячик?” і зачекайте поки дитина спробує самостійно знайти іграшку в коробці. Якщо ні, покажіть ще раз, як знайти і дістати іграшку.

Ще можна використати гру на визначення правої і лівої сторін. Візьміть м’ячик, покладіть його на підлогу. Підведіть дитину до м’ячика і скажіть: „Зараз зробимо бух м’ячика правою ніжкою” і покажіть дитині як це робиться. Візьміть в свою руку праву ніжку дитини і стукніть по м’ячику. Потім теж саме зробіть із лівою ніжкою.

Ще за допомогою такої гри можна годувати дитину. Посадіть її за стіл і дайте в праву ручку ложку. При цьому розказуйте дитині, що ложку потрібно тримати в правій руці.

Коли ви одягаєте малюка – також не забувай з ним розмовляти. Отже, говоріть йому: одягаємо ліву ніжку, просовуємо в кофточку праву ручку. Так дитина змалечку зможе навчитися розрізняти де право, а де – ліво.

А щоб дитина краще запам’ятовувала де у неї право, а де ліво можна використовувати дзвіночки. Зафіксуйте дзвіночок на правій ніжці або ручці дитини.

Від 18-ти до 21-го місяців.

Гра з іграшкою яка покотилася. Візьміть м’ячик зі звуком і дайте його обстежити малюку. Потім покажіть як його потрібно котити, кидати і доганяти. Коли малюк буде котити м’ячик, він буде подавати звук. По звуку дитина зможе знайти куди покотився м’ячик. Також ви можете котити такий м’ячик по направленню до дитини, і вона зможе на слух його зловити.

Гра „Зробимо намисто”. Всі дії необхідно показувати дитині. Разом з дитиною нанизуйте на нитку чи мотузку великі ґудзики, кульки і великі намистинки. Візьміть в свої руки – руки дитини і разом з нею нанизуйте вище перечисленні предмети супроводжуючі відповідними словами. Розкажіть дитині для чого ви це робите, що намисто носять на шиї. Коли зробите намисто – вдіньте його на дитину, пограйтеся з ним. Покажіть як потрібно знімати і одягати.

Пограйте з дитиною „Відгадай хто це?”. Візьміть книжечку з випуклими рельєфними зображеннями. Посадіть дитину біля себе і показуйте їй малюнки. При цьому ведіть її ручками по випуклих зображеннях і розповідайте, що це. Коли дитина запам’ятає, що знаходиться в книжці, покажіть торкаючись її пальчиками до зображення і запитайте: „Що це?” або „Хто це?”.

Також можна погратися в таку гру і з іграшками. Наприклад: взяти м’яку іграшкову подушку нашити або наклеїти на поверхню різні цікаві зображення (квіточку, кружечок, квадратик, пташечку, звірятко тощо). Давати дитині пощупати і вивчити, а потім так само запитувати у неї: „Що це?” або „Хто це?”.

Від 21-го до 24-х місяців.

Гра „Чим пахне?” Навчити дитину розпізнавати за запахом. Покласти перед дитиною огірок, апельсин, цибулину, печиво, ліки, мило, каву, парфуми тощо. Дати її помацати, при цьому розповідаючи, що це таке. Наприклад: апельсин – це фрукт, він помаранчевого кольору, буває кисло-солодким на смак, має круглу форму, його їдять, він смачний і корисний, а ще його купують в магазині; ліки – їх купують в аптеці, у них специфічний запах, їх приймають, коли щось болить, вони бувають як у вигляді таблеток, так і в рідкому вигляді і т.д.

Гра з папером. Вчіть дитину зминати та розривати папір. Можна робити аплікації з паперу. Різати папір спеціальними безпечними ножицями (такі ножиці вам ще не раз знадобляться, тому придбайте їх для дитини), намазувати клеєм папір, який вирізали (тут потрібно вибрати клей який не розливається, клей олівець наприклад), придавлювати пальчиками (з вашою допомогою) деталі для склеювання.

Гра на засвоєння понять: попереду, позаду, справа, зліва. Візьміть 4 різні іграшки (наприклад: ляльку, кубик, м’ячик, ведмедика тощо) і розкладіть їх навколо дитини. Наприклад: ляльку покладіть попереду, а м’ячик позаду, кубик зліва, а ведмедика справа. При цьому супроводжуйте свої дії словами і дайте обов’язково поторгати дитині, щоб вона знала де що лежить. Тоді скажіть її знайди зліва кубик, а позаду м’ячик і т.д. Якщо дитина погано орієнтується, то дорослий повинен її допомогти знайти той чи інший предмет.

Від 2 до 3 років.

Гра „Зашнуруй черевички”.

Мета: засвоєння навички вдягання, розвиток дрібної моторики, координації рухів, орієнтування в просторі.

Матеріал: пара черевиків і шнурки.

Хід гри:

Дорослий показує, як по-різному можна зашнурувати черевики, і просить дитину зашнурувати так само черевики. Необхідно спочатку зашнуровувати черевики разом із дитиною. Показуючи і розказуючи як це треба робити.

Так само можна дитину навчити не тільки взувати і зашнуровувати черевики, а ще і правильно вдягати одяг, застібати ґудзики тощо.

Гра „Вгору-вниз”. В таку гру можна грати як вдома на гімнастичній стінці, так і на вулиці на драбинках, які розташовані на дитячих майданчиках. Дитина за допомогою дорослого піднімається гімнастичною драбиною у верх, а потім має повільно спуститися вниз. Дорослому необхідно страхувати дитину, допомагаючи їй, якщо потрібно.

Ще можна ходити по сходинках в будинку вгору-вниз, при цьому рахуючи сходинки, щоб дитині було цікаво ними підніматися і спускатись (раз, два, три, чотири, п’ять тощо). Також розказувати дитині, якщо ви іде з нею вниз: „Ми зараз ідемо на вулицю”, а коли піднімаєтесь назад казати: „Ми ідемо додому”. Дитина буде уже знати коли вона йде на прогулянку, а коли додому.

Гра „Пісочниця”. Візьміть разом з дитиною набір для гри в пісочниці (відеречко, лопатку, грабельки, пасочки тощо) і пограйтесь з нею на дитячому майданчику в пісочниці. Показуйте дитині де пісочок, що потрібно з ним робити. Розкажіть, що пісочок може бути сухим і сипучим, а може бути і мокрим. З мокрого пісочку робіть разом з дитиною пасочки. Показуйте їй як це потрібно робити. Візьміть разом з дитиною в одну руку відеречко, а в другу лопатку і насипайте пісок у відеречко. Обов’язково розказуйте дитині, що ви з нею зараз робите, щоб дитина могла запам’ятати як це робиться.

Знайомте дитину з навколишнім світом. Гуляйте на дворі, розказуйте і показуйте дитині все що навколо існує. Покажіть і розкажіть, що таке травичка. Посадіть її на травичку, дайте помацати, яка вона на дотик, розкажіть якого кольору. Розкажіть дитині, що травичка росте на землі, що окрім травички там ще ростуть квіти, дерева тощо. Також покажіть квіточку дитині. Зірвіть і дайте в руку дитині, щоб вона могла помацати і понюхати. Теж саме проробіть з листочками, а ще познайомте дитину із шишками і каштанами. Можна зібрати різні листочки і зробити разом з дитиною гербарій.

Ще можна придумати гру з каштанами. Візьміть разом з дитиною дитяче відеречко і збирайте туди каштани. Можна покласти каштани у велику ємкість і дати малюкові досхочу „побаpахтатися” там. Кидати в відерце – тренувати влучність. Каштанами вчитися рахувати, замість лічильних паличок. Дуже прості вироби можна зробити з дітьми з каштанів і шишок, наприклад їжачка. Дитині це буде цікаво.

Гра з лялькою. Лялька для дитини – це цікава і важлива іграшка. Грайте разом з дитиною, розказуйте і показуйте як потрібно гратися з лялькою. Показуйте, що у ляльки є ручки, ніжки, голова, очки, ротик, носик тощо. Що ляльку можна одягати і роздягати, купати, годувати, спатки вкладати. В колясці або візочку катати.

Оскільки, сліпа дитина розпізнає все на звук, слух нюх, смак і дотик потрібно використовувати іграшки і книжечки з випуклими рельєфними зображеннями, озвучені і безпечні.