Рухливі ігри, ігри-гойдалки.

Покладіть дитину так, щоб вона лежала на вашій руці животиком, другою рукою притримуйте груди дитини. Повертайте дитину в різні боки, качайте. Рухи супроводжуйте відповідними словами.

З 2-3-х тижнів можна створювати у дитини відчуття переміщення в просторі. Підведіть дитину вгору-вниз, нахиліть її в один бік, а потім в іншій. При цьому ви можете підсилити ефект, супроводжуючи рухи ніжними відповідними звуками. Погойдайте дитину на колінах. Дивіться, як вона реагує, чи висловлює бажання, щоб її далі гойдали. Піднімайте дитину вгору то вище, то нижче. Коли ви піднімаєте дитину вгору, говоріть, що ви робите. Наприклад: „ Полетіли, полетіли вгору!”, потім повільно опускайте дитину вниз і говоріть: „Полетіли, полетіли вниз!”. Поступово починайте підкидати малюка вище. Стежте за тим, щоб він не злякався, а сприймав гру із задоволенням.

Від 3-х до 6-ти місяців.

Виконуйте вправи з іграшками, які видають звуки (але не надто голосні, з приємним м’яким звуком). Доторкніться іграшкою до обличчя дитини, потім поміняйте її положення, спрямовуючи ручку дитини у напрямку звуку, спонукаючи знайти іграшку. Якщо дитина не повертається на звук, ласкаво поверніть її голівку в напрямку джерела звука, допоможіть доторкнутися до іграшки. Для ігор можна використовувати дзвіночки, брязкальця, бубон, іграшкову дудочку, свисток, металофон, а також музичні каталки, пищалки та інші.

Якщо дитина тягнеться в правильному напрямку, піднесіть іграшку до неї, щоб вона торкнулася іграшки. Локалізувати предмет та джерело звуку легше, якщо він (воно) знаходиться зліва чи справа від дитини, важче, коли він (воно) розташований посередині. У дітей, які не можуть бачити джерело звуку реакція повільно, але поступово розвивається. Батьки мають розуміти важливість такої реакції для розвитку у дитини орієнтування у просторі.

Підвішуйте над ліжечком блискучі іграшки, які звучать, таким чином, щоб дитина, розгинаючи руки або ніжки, могла торкнутися їх. Використовуйте великі контрастні іграшки, які видають звуки, щоб збільшити шанси дітей з залишком зору побачити їх. Наприклад: брязкальця з кільцями для підвішування, брязкальця з ручками, різні за формою і кольором.

Важливою є гра з ручками дитини. Дитину беруть на коліна та проказують текст, легенько підкидаючи на колінах дитину. При цьому малюк плеще в долоньки:

Тосі, тосі, лапці!

Поїдеш до бабці,

А від бабці – до діда,

А від діда – до тата,

Там є курочка чубата.

А від тата – до мами:

Наїмося сметани.

Вимовляючи останній рядок віршика, розведіть рученята в сторони і емоційно, протяжно додайте: „ Смачно! Ох як смачно!”.

Дуже корисні для незрячої дитини різні зміни положення її тіла у просторі. Частіше піднімайте дитину за ручки у повітря, виконуйте з нею вправи динамічної гімнастики, щоб вона відчула простір.

Садіть дитину на коліна спиною до себе. Легесенько погойдуйте її, тримаючи під ручки, а часом за ручки. Грайте з нею у прості ігри „Полетіли, полетіли!”, „Гойдалка”, „Печу, печу хлібчик” тощо.

Гра „Гойдалка”: взяти дитину на руки, розкачувати її вліво-вправо, при цьому промовляючи:

Гойда, гойда, гойдаша,

Де кобила, там лоша,

А кобилка в лісі,

А лошатко – в стрісі.

 

Від 6-ти до 9-ти місяців.

Гра-забавлянка „Коваль”. Дитину можна посадити на ліжку або покласти на спинку. Дорослий бере іграшковий звуковий молоточок і вдаряє ним легенько по ступнях дитини, при цьому промовляючи:

Куй, куй чобіток, Кує коваль бричку,

Подай бабо молоток. Заглядає в пічку:

Не подаси молотка, Чи є борщ?

Не підкую чобітка, – Чи є каша?

Молоток срібленький, Чи є в борщі шматок м’яса?

Чобіток золотенький. Тукі-і-і! Тукі-і-і! Тук-тук!

Кую, кую ніжку,

Поїдем в доріжку,

Будем коня напувати,

Будем в баби ночувати.

Промовляти можна любий із цих віршиків, який більше сподобається вашому малюку.

Для освоєння простору можна пограти в таку гру. Сядьте на підлогу і посадіть дитину перед собою. Візьміть звукову іграшку, прив’яжіть до неї мотузок. Покажіть дитині, яким чином, підтягаючи іграшку за мотузок можна наблизити її до себе. Іграшки повинні бути яскравих кольорів, світитися і видавати звуки, коли ви їх підтягатимете.

Але спочатку потрібно дитину ознайомити з підлогою. Сідайте на підлогу позаду дитини і показуйте їй, що підлога існує кругом, навколо вас. Покладіть руку дитині на плечі і покачайте її в різні боки. Спочатку з одного боку в іншій, потім так само вперед – назад, поки руки дитини не торкнуться підлоги (в усіх напрямках). Простежте за малюком, чи розчепірює він пальці в очікуванні підлоги. Незабаром під час гри дитина спиратиметься на руку.

 

Розвитку рухів сліпої дитини і формуванню у неї прийомів орієнтування у просторі сприяють ігри з м’ячем. Найбільш відповідним є озвучений м’яч, а також гумовий м’яч середніх розмірів (35-50 см). М’яч повинен мати яскравий колір, можливі комбінації двох-трьох кольорів, або ж чорно-білий у смужечку,

Сядьте на підлогу обличчям до дитини. Покажіть дитині м’яч, дайте дитині помацати м’яч, потримати в руках і скажіть: „Ось м’ячик. Я хочу покотити його до тебе. Ось він прикотився до тебе. Тримай м’ячик”. Покажіть дитині, як потрібно котити м’ячика.

Іще можна погратися з дитиною під час купання. Коли купаєте малюка можна граючись із ним промовляти:

Хлюп, хлюп водиченько,

Хлюп, хлюп на личенько,

І на ручки, і на ніжки,

Хлюп, хлюп, хлюп!

При цьому торкайтеся дитини до її частин тіла і називайте, що це (Ніжка, ручка, личко, животик і т.д.).

Від 9-ти до 12-ти місяців.

В цьму віці пропонуйте дитині гру „Дай – візьми”.

Дайте дитині будь яку іграшку, а потім скажіть: „Дай мені іграшку”. Візьміть у дитині іграшку і скажіть: „Спасибі” і негайно поверніть іграшку назад дитині, кажучи: „Ось вона”. Повторіть це кілька разів поспіль.

Ще можна застосувати гру „Топ-топ”. Поставте дитину на підлогу, міцно тримайте її за тулуб. Швидко поверніть малюка так, щоб одна нога подалася вперед, щоб перейняти на себе його вагу. Повторіть те ж саме, тільки назад і в сторони (з кожною ногою). При цьому супроводжуйте рухи словами: „Топ-топ”, або:

Дибки, дибки!

Ходить котик по лавочці,

Водить кішку за лапочки:

Диб, диб, диб.

 

Гра „Туди-сюди”. Дуже корисний в цій грі іграшковий візочок на 4-х коліщатах. Доведеться набратися терпіння перш ніж незряча дитина зрозуміє, що таке візочок і що з ним можна робити. Покажіть дитині як він їздить, як може наштовхнутися на щось. Візок має бути стійким, щоб витримати вагу дитини, яка спиратиметься на нього під час ходьби.

Ще в цій грі можна використовувати стійку іграшкову коляску. Катання іграшкової коляски дуже стимулює дитину до ходьби „туди-сюди”. Ручка коляски повинна знаходитися на відповідному рівні, щоб забезпечити зручність і хорошу стійкість дитини при ходьбі. Ваші підтримуючі руки повинні бути на рівні коляски. Це дасть можливість забезпечити нормальний крок дитини і роботу опорно-рухових механізмів для збереження рівноваги.

Ігри з кубиками та пірамідками (викладання предметів один на один).

Покажіть дитині, як можна покласти предмети один на один, взявши її руки у свої. Заохочуйте дитину до гри з кубиками, пірамідками, конструктором.