Методичні рекомендації з підготовки до заняття. До першого питання. Слідчою практикою доведено, що формування криміналістичної характеристики злочинів

До першого питання. Слідчою практикою доведено, що формування криміналістичної характеристики злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, є доцільним. Організованими злочинними групами можуть вчинятися найрізноманітніші злочини. Важливим елементом криміналістичної характеристики є спосіб злочину. Спосіб злочину являє собою характер дії злочинця, що виявляється у певній взаємозалежній системі операцій і прийомів підготування, вчинення і приховування злочину, а також а результатами узагальнення кримінальних справ встановлено, що підготовка до вчинення злочину виявилася у розробці плану дій (88%); розподілу ролей (94%); пошуку об’єкта посягання (96%); попередній розвідці (18%); одержанні інформації про об’єкт посягання з інших джерел (8%); підшукуванні транспорту (6%); підшукуванні шляхів реалізації викраденого (6%); підготуванні засобів маскування зовнішності (12%); підготуванні фальшивих документів (2%). Причому, необхідно зазначити, що у 78% випадків при вчиненні злочину злочинці діяли чітко за попередньо розробленим планом. Важливе місце в криміналістичній характеристиці злочинів посідає такий її елемент, як особа злочинця

До другого питання. Отримавши повідомлення, оперативний уповноважений, переконавшись у тому, що злочин мав місце, повідомляє про це слідчому. Слідчий, вивчивши наявні матеріали, спільно з оперуповноваженим складає план подальшої перевірки, в якому необхідно передбачити:

- вивчення діяльності осіб, на яких було вчинено напад;

- вивчення осіб злочинців, їхніх зв’язків;

- виявлення всіх учасників групових злочинів та всієї злочинної діяльності групи, виявлення та вивчення роботи організатора (лідера) групового злочину;

- характер, склад, тип та структуру злочинної групи, особливості взаємовідносин між її членами, наявність у групі конфліктів;

- документування злочинної діяльності (використання засобів відео-, фотозйомки, звукозапису та ін.).[i]

Застосування технічних та інших засобів документування діяльності обов’язково супроводжується складанням протоколу.

До третього питання. Слідчий, визнавши отримані матеріали достатніми для порушення кримінальної справи, спільно з оперуповноваженим складає план їх реалізації, в якому необхідно передбачити:

- затримання розроблюваних осіб на гарячому;

- обрання місця та часу затримання;

- складання протоколів затримання, вилучення речових доказів.

План затримання повинен враховувати можливі зміни обстановки та порядку дій злочинців. Доречно ознайомити учасників затримання із запропонованим місцем його проведення та по можливості провести репетицію окремих моментів запланованої операції (репетиція проводиться в іншому місці, щоб не “ злякати” злочинців).

У тому випадку, якщо, наприклад, передача грошей або будь-якого майна при вимаганні проходитиме на вулиці, необхідно забезпечити перекриття усіх можливих шляхів втечі злочинців та прийняти заходи забезпечення безпеки потерпілих та пересічних громадян, які можуть потрапити на місце події. За наявності відомостей про використання злочинцями автотранспорту – необхідно забезпечити групи затримання відповідними транспортними засобами. На випадок, якщо злочинцям вдасться скритися з місця передачі грошей або іншого майна – передбачити негайне прийняття заходів перехоплення злочинців із залученням усіх сил та засобів органів внутрішніх справ.

До четвертого питання. На подальшому етапі відповідно до типових слідчих ситуацій слідчий складає план першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, в якому передбачає:

1) особистий обшук затриманих;

2) обшук за місцем проживання підозрюваних;

3) допит потерпілих;

4) допит підозрюваних;

5) впізнання потерпілими підозрюваних;

6) проведення очних ставок;

7) встановлення та розшук співучасників злочину;

8) огляд речових доказів;

9) процесуальне оформлення використаних технічних та інших засобів документування злочинних дій підозрюваних.

10) застосування оперативно-розшукових заходів в умовах ІТТ та СІЗО.

 

Завдання для індивідуальної роботи..

1. Ознайомитися з особливостями призначення судових експертиз при розслідуванні даної категорії злочинів.

2. Вирішення ситуативних завдань за фабулами, запропонованими викладачем

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Конституція України. – К., 1996.

2.Кримінальний кодекс України. – К., 2001, 167 с.

3.Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами на 1 вересня 2010 року). – Х.: ООО «Одиссей», 2010. – 288 с.

4.Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ зі змінами і доповненнями, внесеними 13 січня 2000 року // ВВР. – 2000. – 13 січ.

5.Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Урядовий кур’єр. – 1999. – 12 січ.

6.Чаплинський К.О. Тактичне забезпечення розслідування злочинів, вчинених злочинними угрупованнями: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009. – 373 с

7.Законодавче забезпеченя боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Збірник нормативно-правових актів / Упорядники: І.В. Сервецький, О.М. Юрченко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 627 с.

8.Адашкевич Ю.М. Рушительная сила организованной преступности / Организованная преступность. – М., 1996. – С. 38-45.

9.Акимов М. Перспективное направление уголовно-правовой борьбы с организованной преступностью // Право Украины. – 1999. - № 9. – С. 69, 83.

10.Бойцов Л.Н., Гонтарь И.Я. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: иллюзии, реальность и возможная альтернатива // Государство и право. – 2000. - № 11. – С. 35.

11.Денисов С.С. Проблеми тактики обшуку в сучасних умовах боротьби з організованою злочинністю // Вісник Академії правових наук України. – 1999. -№ 1. – С. 226-227.

12.Дульський О. Стратегія діяльності спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України на сучасному етапі // Право України, 2002, № 8. – С. 72-78.

13.Иншаков С.М. Вооруженные силы в стратегии противоборства и мафии / Организованная преступность. – М., 1996. – С. 145-146.

14.Кондратьєв Я.Ю., Сущенко В.Д., Камлик М.І. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією / Координаційний Комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. – К., 2000. - № 2. – С.61-62.

15.Куликов В.И. Основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными групами // Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М., 1995. – С. 513-514.

16.Матусовський Г.А. Основи методики розслідування злочинів, які вчиняються організованими злочинними групами // Криміалістика. Криміналістича тактика і методика розслідуваня злочинів: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – Х., 1998. – С. 367.

17.Стратегія та рекомендації щодо тактики боротьби з організованою злочинністю і корупцією на 2002 рік / Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Президентові України. – К., 2002. – 24 с.

18.Фетисенко К., Новицький Г. Організована злочинність: кримінологічні і правові проблеми. Монографія. Академія СБУ. – К., 1999. – С. 9.

19.Ущаповський В. Боротьба з організованою злочинністю: напрями, проблеми та потреби нормативного визначення // Право України, 2003, № 10. – С. 118-120.