Тема № 14. Особливості розслідування злочинів вчинених увязненими

 

Тема рефератів:

1. Особливості розслідування кримінальних справ за участю ув’язнених.

2. Характеристика насильницьких злочинів, скоєних засудженими у виправних колоніях

План:

1.Криміналістична характеристика злочинів учинених ув’язненими.

2. Особливості порушення кримінальної справи та проведення дослідчої перевірки за злочинами учиненими ув’язненими.

3. Початкові (невідкладні) слідчі дії та розшукові заходи у типових слідчих ситуаціях за злочинами вчиненими ув’язненими.

4. Особливості розслідування злочинів вчинених ув’язненими на подальшому етапі відповідно до типових слідчих ситуацій.

 

Методичні рекомендації з підготовки до заняття.

До першого питання. П рактика показує, що деякі засуджені в умовах виправних установ здійснюють нові злочини, більшість з яких насильницькі. Вивчення пенітенціарної злочинності допомагає відповісти на злощасні питання: хто такі злочинці, якщо вони не побоюються знову розлучитися з найважливішою цінністю, який для людини є свобода? Що змушує їх знову переступити кримінальний закон? Які заходи допоможуть запобігти вчиненню нових злочинів у виправних установах? Чи може суворе покарання стримати зростання злочинності?

До елементів криміналістичної характеристики даних злочинів належать: 1) особа злочинця; 1) особа потерпілого; 3) спосіб вчинення злочинів; 4) спосіб приховання; 5) місце, час та обстановка; 6) “слідова картина”.

До другого питання: У місцях позбавлення волі переважна частина злочинів - це насильницькі злочини. Злочинність у місцях позбавлення волі можна розділити на дві нерівні і несхожі один на одного частини: злочини, що вчиняються заарештованими та засудженими, і злочини, що здійснюються представниками адміністрації цих місць. Якщо перші здебільшого насильницькі, то другі корисливі. Причини злочинності засуджених в місцях позбавлення волі пов'язані, перш за все, з природою такого кримінального покарання, як позбавлення волі, примусове поміщення до одностатеві колективи самих аморальних членів суспільства.

Засудженого до позбавлення волі обмежують у реалізації значної частини прав і свобод, ізолюють від суспільства, поміщають під охорону. Специфіка життя засудженого у виправній установі проявляється насамперед у тому, що елементарні моральні норми життєдіяльності людини перетворюються тут в норми права. Позбавлення волі представляє для засудженого суб'єктивно нові соціальні процеси й різні види соціальної діяльності.

До третього питання: Найважливішою слідчою дією при розслідуванні таких злочинів є огляд місця події і трупа. При огляді особливу увагу звертають на обставини їх скоєння. В ході огляду можуть бути виявлені певні невідповідності (негативні обставини), характер яких дозволяє висунути версію про те, що мало місце інсценування події. До таких належать сліди, що суперечать загальній картині події або явно вказують на те, що подія відбувалася в іншому місці чи мала інший характер. При розслідуванні важливо зібрати дані про спосіб життя засудженого, встановити його психологічний стан. У необхідних випадках можна призначити судово-психіатричну або судово-психологічну експертизу за матеріалами

До четвертого питання: Слід запам’ятати, що наступні дії слідчого пов’язані з перевіркою інформації та складанням розгорнутого плану розслідування. Особливості наступного етапу розслідування вказаних злочинів багато в чому залежать від того, наскільки повно досліджені на початковому етапі версії про обставини події, стосунки та поведінку потерпілих і підозрюваних, позицію підозрюваного після пред’явлення йому постанови про притягнення як обвинуваченого та при допиті.

 

Завдання для індивідуальної роботи..

1. Ознайомитися з особливостями призначення судових експертиз при розслідуванні даної категорії злочинів.

2. Вирішення ситуативних завдань за фабулами, запропонованими викладачем

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Конституція України. – К., 1996.

2.Кримінальний кодекс України. – К., 2001, 167 с.

3.Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами на 1 вересня 2010 року). – Х.: ООО «Одиссей», 2010. – 288 с.

4.Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ зі змінами і доповненнями, внесеними 13 січня 2000 року // ВВР. – 2000. – 13 січ.

5. Кримінально-виправний кодекс Україниї.

6.Сидоров В. Кого виправляє смертна кара? / / Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 4.

 

7. Константинов Ю. Сфера особливої ​​уваги / / Злочин і кара. 2006 р. № 9.

8.Гаврилюк Є.Д. Про проблеми пенітенціарної злочинності / / Проблеми реформування федерального і регіонального законодавства. Кіров: Кіров. ф-л Академії права і управління Мінюсту Росії, 2001.

9.Слєпов А.П. "Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів, скоєних засудженими у виправних колоніях" (Кримінально-виправна система: право, економіка, управління ", 2007, № 4)

10.Прозументов Л., Філіппова О. "Злочинність у місцях позбавлення волі: поняття, кримінологічна характеристика". Боротьба зі злочинністю. 2007р.

11.Антонян Ю.М. Злочинність у місцях позбавлення волі та її причини / / Кримінальне право. 2002. № 4.

12.Яковлєв А.В. "Фактори латентності злочинів, скоєних в установах кримінально-виконавчої системи" ("Кримінально-виконавча система: право, економіка, управління", 2007, № 6).

13.Зубков О.І. Кримінально-виконавче право Росії. Підручник для ВУЗів. М.: Норма, 2005.

14.Мамонтов М. Особливості злочинів проти особистості у виправних установах / / Законність. -2003.- № 3.

15.Антонян Ю.М. Психологічне відчуження осіб, засуджених до позбавлення волі. Актуальні проблеми кримінології і виправно-трудового права. Збірник наукових праць. -М.:, 1990.

16.Федореев П.Р. Негативно характеризуються засуджені в місцях позбавлення волі. - М.: Юристь, 2006. - 123 с.

17.Рибалко М.І., Дітки А.П. Особливості особистості засуджених, які відбувають наддовго терміни позбавлення волі: Зб. наук. тр. Вісник алтайської науки. Барнаул, 2004.

18.Бакін А.А. "Особливості формування девіантної сексуальної поведінки засуджених" (Кримінально-виконавча система: право, економіка, управління, 2007 р., № 2)