Питання для обговорення:
1. Здiйснення непу в Українi.
2. Згортання непу, перехiд до форсованої iндустрiалiзацiї.
3. Примусова колективiзацiя, голодомор 1932–1933 рр.
4. Полiтичнi процеси та масовi репресiї в Українi. Руйнація церковного життя.
Основні поняття: “воєнний комунізм”, червоний терор, продрозкладка, нова економічна політика, продподаток, сталінська модернізація, командно-адміністративна система, індустріалізація, колективізація, тоталітаризм, “розстріляне відродження”, “розкуркулення”, українізація, “Шахтинська справа”, процес “Спілки визволення України”, “волобуєвщина”, геноцид.
Рекомендована література:
Основна:
1. Голодомор: геноцид українського народу 1932–1933 рр. – К., 2008. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/843/buklet_holodomor_ukr.pdf.
2. Кульчицький С.В. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення / С.В. Кульчицький. – К., 2007.
3. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928) / С.В. Кульчицький. – К., 1996.
4. Турченко Ф.Г. Новiтня iсторiя України / Ф.Г. Турченко. – К., 1997.
5. Шаповал Ю.І. Україна 1920–50-х рр. Сторінки ненаписаної історії / Ю.І. Шаповал. – К., 1993.
Додаткова:
1. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953 / І. Білас. – К., 1994.
2. Голодомор 1932–1933: запорізький вимір. – Запоріжжя, 2008.
3. Ігнатуша О.М. Інституційний розкол православної церкви в Україні: генеза і характер (ХІХ ст. – 30-і рр. ХХ ст.) / О.М. Ігнатуша. – Запоріжжя, 2004.
4. Нікольський В.М. Обвинувачення репресованих в Україні періоду “Великої чистки” 1937–1938 рр. / В.М. Нікольський // Український історичний журнал. – 2008. – № 2. – С. 64–74. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2008/2/5.pdf.
5. Пиріг О.А. Місце грошової реформи 1922–1924 рр. у здійсненні нової економічної політики / О.А. Пиріг // Український історичний журнал. – 2000. – № 3. – С. 15–24. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2000/3/7.pdf.
6. Репресоване “відродження” / О.І.Сидоренко (упоряд.), Д.В.Табачник (упоряд.). – К., 1993.
Методичні рекомендації:
Відповідаючи на перше запитання, необхідно з’ясувати причини впровадження нової економічної політики. Задля цього необхідно охарактеризувати економічне і політичне становище в Україні на початку 1920-х рр. Важливим є аналіз здійснення нової політики в сільському господарстві, промисловості та банківській, фінансовій сферах. Говорячи про пожвавлення економічного життя, варто розглянути процеси, що відбувалися в той час в суспільно-політичному житті країни.
Друге питання передбачає визначення причин відмови від нової економічної політики та джерел проведення індустріалізації. Студенти повинні показати як відбувалося формування жорсткої централізації управління економікою. Рекомендується визначити наслідки індустріалізації та місце України у створенні індустріального потенціалу СРСР. Студенти повинні дійти висновку: індустріалізація докорінно змінила структуру господарства, сприяла перетворенню країни з аграрної на індустріально-аграрну, посилила процеси урбанізації, сприяла формуванню українського робітничого класу. Окрім позитивних наслідків, студенти повинні виділити недоліки проведення індустріалізації.
Під час розгляду третього питання студенти повинні охарактеризувати причини, методи, темпи проведення та наслідки політики колективізації. Студентам пропонується показати штучність голодомору 1932–1933 рр. та його соціально-демографічні наслідки. Окрім того, необхідно подати сучасні оцінки голодомору світовою громадськістю, Росією. Студентам слід пам’ятати, що в Україні голодомор 1932–1933 рр. визначено як геноцид проти українського народу (Закон України № 376–V від 28 листопада 2006 р. “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні”.Указ Президента України № 250 від 28 березня 2007 р. “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні”).
Наприкінці 20-х рр. ХХ ст. в Ураїні було встановлено тоталітарний режим. Студенти повинні показати, як відбувалося утвердження монопартійної системи, монополізація влади більшовиками. З 1928 р. Україною прокотилося кілька хвиль масових репресій. Першою з них стала кампанія боротьби з так званими шкідниками і саботажниками, сигналом до якої стала “шахтинська справа” 1928 р. У березні 1930 р. почався суд у справі “Спілки визволення України” над трьома десятками вчених, письменників та священиків. Репресій і переслідувань зазнали близько двохсот письменників України, а 83 емігрували за кордон. Жертвами репресій стали найяскравіші постаті українського національного відродження: М. Бойчук, М. Зеров, Л. Курбас, М. Хвильовий, М. Куліш, І. Микитенко та інші. Жорстоких репресій зазнала КП(б)У. З 1933 по 1938 р. унаслідок масових “чисток” її лави зменшилися майже наполовину. Студентам рекомендується виділити етапи здійснення масових репресiй.
