Тема 3. Україна пiд владою двох iмперiй

Рекомендована література:

Основна:

1. Грицак Я. Нарис iсторiї України: формування модерної української нацiї XIX – ХХ ст. / Я. Грицак. – К., 1996. – Режим доступу: http://upload.com.ua/get/900922030/.

2. Когут З. Російський централізм і українська автономія / Зенон Когут. – К., 1996. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/coss5/koh.htm.

3. Маніфест Олександра ІІ про скасування кріпосного права в Росії від 19 лютого 1861 року // Отмена крепостного права на Украине: Сб. документов и материалов. – К., 1961. – Док. № 72.

4. Рибалка І.К. Історія України. Підручник. Ч. 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року / І.К. Рибалка. – X., 1997. – Режим доступу: http://www-history.univer.kharkov.ua/book/Rybalka_Vol_1.pdf

5. Реєнт О. Україна в імперську добу ХІХ – початок ХХ ст. – К., 2003.

Додаткова:

1. Калініч Т.Д. Початковий етап інкорпорації Правобережної України до складу Російської імперії (кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст.) / Т.Д. Калініч // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2006. – Вип. 11. – С. 235–247. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/xix/11/17.pdf.

2. Теплицький В.П. Реформа 1861 року: аграрні відносини на Україні / В.П. Теплицький. – К., 1959.

3. Шевченко В.М. Передумови скасування кріпацтва (соціально-економічний аспект) / В.М. Шевченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2008. – Вип. 14. – С. 139–147. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/xix/14/14.pdf.

Методичні рекомендації:

Слід пам’ятати, що головною метою Російської імперії було встановлення єдиної форми державного управління. Важливо зазначити, що для досягнення цієї цілі було ліквідовано полково-сотенний устрій в Україні. Студентам потрібно простежити, як змінювався адміністративно-територіальний устрій України після ліквідації гетьманату в 1764 р. на Слобожанщині, Лівобережжі, Півдні України. Рекомендується визначити, яке місце відводилося Півдню України в геополітичних планах Російської імперії. Студенти повинні дійти висноку, що на початку XIX ст. українські землі, які входили до Росії, були повністю інтегровані у політичну та економічну систему імперії.

Окрім того, необхідно розглянути, як відбувався розподіл території України між Російською та Австрійською імперіями внаслідок трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 рр.). Варто простежити зміни в адміністративно-територіальному устрої на Правобережній Україні, на території Галичини, Буковини, Закарпаття.

Розкриття другого питання передбачає з’ясування причин, обставин проведення, напрямків селянської реформи 1861 р. Важливо визначити соціально-економічні, суспільні наслідки аграрної реформи. Необхідно показати, як реформа сприяла соціальній диференціації селянства, формуванню робітництва, буржуазії, процесу урбанізації, промисловому перевороту України.

Наступне питання присвячене аналізу змісту реформ другої половини ХІХ ст. Зміни в економічному житті поставили на порядок денний реформування адміністративно-політичного управління, зокрема місцевого самоврядування. Необхідно звернути увагу, як відбувалося реформування судової, військової, фінансової системи та сфери освіти.

Значення реформ адміністративно-політичного управління 60–70-х рр. XIX ст. полягає в тому, що, незважаючи на свою обмеженість та непослідовність, вони прискорили перебудову життя України на нових капіталістичних засадах. Студенти повинні показати, як реформи вплинули на характер та динаміку економічного, політичного та духовного розвитку України.

Готуючись до четвертого питання, необхідно пам’ятати, що Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими провінціями Австро-Угорської імперії. Інкорпорація західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії збіглася у часі з першою хвилею модернізаційних реформ. Рекомендується розглянути реформи в системі управління, військовій, релігійній сфері, освіті. Студенти повинні прослідкувати еволюцію політики імперії (70–80-ті рр. XVIII ст. – початок ХІХ ст.) в сфері аграрних відносин. Необхідно дати характеристику становищу промисловості, торгівлі, сільського господарства. Студенти повинні довести, що західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту для промислових товарів і машин.

Експлуатація селян, сваволя поміщиків зумовлювали посилення соціального напруження. У цьому контексті варто зупинитися на характеристиці особливостей селянського руху в Східній Галичині, Буковині, Закарпатті. Селянський опір став однією із причин скасування панщини. Важливо розглянути причини та наслідки селянської реформи в 1848 р.