Тема 4. Особливості громадсько-політичного руху

В Україні в ХІХ столітті

 

Питання для обговорення:

1. Виникнення і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

2. Громадівський рух 60–80-х рр. ХІХ ст.

3. Національний рух на західноукраїнських землях.

 

Основні поняття: національне відродження,громади, хлопоманство, українофільство, Валуєвський циркуляр, Емський указ, народовці, москвофіли, Головна Руська Рада, “Товариство священиків”, “Руська Трійця”, “Весна народів”.

Рекомендована література:

Основна:

1. “Весна народів” у Галичині // Голубець М. Велика історія України / М. Голубець. – К., 1993. – Режим доступу: http://exlibris.org.ua/greathistory/r33.html.

2. Грицак Я. Нарис iсторiї України: формування модерної української нацiї XIX – ХХ ст. / Я. Грицак. – К., 1996. – Режим доступу: http://upload.com.ua/get/900922030/.

3. Зайончковский П.А. Кирилло-Мефодиевское общество (1846–1847) / П.А. Зайончковский. – М., 1959.

4. Іванова Л., Іванченко Р. Громадівський рух в Україні: Проблеми. Ідеологія / Л. Іванова, Р. Іванченко. – К., 1999. – Режим доступу: http://drop.io/bodyahist7/asset/ivanova-ivanchenko-gromadivsky-ruh-djvu.

5. “Книга буття українського народу” // Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К., 1990. – Т. 3. – С. 325–384. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/rizne/kmt05.htm.

6. Статут Кирило-Мефодіївського товариства //Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К., 1990. – Т. 3. – С. 150–152. – Режим доступу: http://community.livejournal.com/ua_kobzar/236442.html.

Додаткова:

1. Гербільський Г.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині в першій половині ХІХ ст. / Г.Ю. Гербільський. – Львів, 1969.

2. Петраш О. “Руська трійця”. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники / О. Петраш. – К., 1986.

3. Плекан Ю. Українські депутати австрійського парламенту (ХІХ – поч. ХХ ст.) / Юрій Плекан // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці, 2008. – С. 376–377. – Режим доступу: http://kolomyya.org/histpub/historypub54.htm.

4. Стеблій Ф.І. Революції 1848–1849 років у Європі і Україна / Ф.І. Стеблій. – К., 1973.

5. Турій О. “Українська ідея” в Галичині в середині ХІХ ст. / О. Турій // Україна модерна. – Львів, 1999. – Ч. 2 – 3. – С. 59–75.

Методичні рекомендації:

Розкриття першого питання передбачає з’ясування: 1) часу, місця створення та мети товариства; 2) ролі М. Костомарова, М. Гулака, М. Білозерського у становленні Кирило-Мефодієвського товариства; 3) питання участі Т. Шевченка та П. Куліша в цьому товаристві (під час з’ясування цього питання варто ознайомитися з творами І. Франка, опублікованими документами жандармерії); 4) змісту програмних документів – “Книги буття українського народу” та “Статуту Кирило-Мефодіївського братства”. Наприкінці відповіді необхідно розкрити значення цього товариства для національного руху в Україні.

Провідні діячі Кирило-Мефодіївського, відбувши покарання, з’їхалися до Петербурга. Тут вони згуртували навколо себе однодумців і створили так звану “Громаду”. Необхідно охарактеризувати українофільський рух, провідною ідеєю якого було збереження самобутності українського народу, захист від русифікації та полонізації. Студенти повинні знати учасників громадівського руху та визначити його місце в національному русі.

Відродження українського руху спочатку не викликало занепокоєння царської влади. Проте підготовка і вибух польського повстання 1863–1864 pp., боязнь того, що українці за культурницькою діяльністю зажадають відродження колишніх прав, призвело до видання міністром внутрішніх справ П. Валуєвим 20 липня 1863 р. циркуляру. Нобхідно розглянути зміст та наслідки для українського національного руху видання Валуєвського циркуляру 1863 р.

Наприкінці 1860-х рр., після послаблення антиукраїнської політики, знову з’являються громади, але як нелегальні організації. Нелегальне становище гальмувало культурницьку діяльність, і тому провідники українського руху винайшли легальні форми для своєї праці. Можливість для вивчення історії, культури, традицій українського народу з’явилася зі створенням у 1873 р. Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. Студентам пропонується проаналізувати діяльність представників українського національного руху в 1870-х рр., встановити причини та наслідки прийняття Емського указу 1876 р.

Для з’ясування характеру національного руху в Україні у 80-х рр. ХІХ ст. пропонується порівняти діяльність “Старих” та “Молодих” громад та показати поступову політизацію суспільного руху в Україні.

Під час розкриття третього питання необхідно виділити особливості національного відродження у регіоні, вказати на те, що духовенство виступало основним носієм української національної ідеї. Варто зупинитися на характеристиці діяльності культурно-освітньої організації – “Товариство священиків”. Слід охарактеризувати причини, цілі організації товариства “Руська трійця”; знати учасників та характер діяльності товариства. Даючи відповідь на третє запитання семінару, важливо показати вплив європейських революцій 1848–1849 рр. на пожвавлення національного руху в Галичині. У цьому контексті варто охарактеризувати діяльність Головної Руської ради, Галицько-Руської матиці, участь української спільноти в австрійському парламенті. Наприкінці відповіді на це питання студентам рекомендується порівняти особливості національного руху на Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.