ТЕМА 1.5. 1. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
Основні поняття та терміни: кровообіг, серце, судини, пульс, серцевий цикл, систола, діастола, електрокардіографія.
Зміст навчального матеріалу теми 1.5.1.
Значення кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’язу. Провідна система серця. ЕКГ. Регуляція роботи серця і судин. Пульс. Тиск крові. Нервово-гуморальна регуляція тонусу судин.
Рекомендована література:
1. Леонтьєва Н.Н. Марінова К.В. Анатомія та фізіологія дитячого
організму, 1986.
2. Ноздрачев А.Д. Загальний курс фізіології людини і тварин, 1991.
Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985
Інформаційний матеріал
Серцево-судинна система включає серце, вінцеві судини, магістральні судини (аорту, легеневу артерію), периферичні судини (артерії, вени), капіляри. Органи кровообігу підтримують гомеостаз організму, виконують функцію транспорту кисню і поживних речовин до всіх органів і тканин, а також функцію виведення вуглекислого газу, продуктів обміну з тканин та органів.
Серце (мал.. 17) – порожнистий м’язовий орган, який складається з чотирьох камер (правого та лівого передсердь та правого і лівого шлуночків). На межі між передсердями та шлуночками розташовані стулкові клапани (зліва – двостулковий клапан, справа – тристулковий). У місці виходу аорти з лівого шлуночка та легеневого стовбура з правого шлуночка, розташовані півмісяцеві клапани. Клапанний апарат серця перешкоджає зворотному руху крові.
Мал.. 17. Будова серця.
А – зовнішня будова: 1 – ліва легенева артерія; 2 – дуга аорти; 4 – верхня порожниста вена; 5 – ліва загальна сонна артерія; 6 – ліва підключична артерія; 7 – плечо-головний стовбур; 11 – лівий шлуночок; 12 – правий шлуночок; 13 – верхівка серця; 14 – ліві легеневі вени; 15 – праві легеневі вени; 16 – ліве передсердя; 17 – праве передсердя; 18 – нижня порожниста вена.
Б –внутрішня будова: 1 - вінцевий синус; 2 – атріовентрикулярний вузол; 3 – пучок Гісса; 4 – ніжки пучка Гісса; 5 – хорди тристулкового клапана; 6 – праве передсердя; 7 – ліве передсердя; 8 – права легенева вена; 9 – верхня порожниста вена; 10 – нижня порожниста вена; 11 – тристулковий клапан; 12 – двостулковий клапан; 13 – міжшлуночкова перетинка; 14 – лівий шлуночок; 15 – правий шлуночок.
Кров рухається по судинах під певним тиском. В артеріях кров’яний тиск змінюється: максимальний тиск – систолічний (в плечовій артерії він дорівнює 100-130 мм рт. ст.) та мінімальний – діастолічний (50-70 мм рт. ст.).
Величина кров’яного тиску залежить від фізіологічного стану організму, різко змінюючись при фізичному навантаженні.
Для визначення кров’яного тиску у людини користуються методом Короткова, який дає змогу визначити кров’яний тиск у плечовій артерії.
Принцип методу полягає в тому, що при перетисканні артерії, коли кров в ній рухається поштовхами, в артерії виникають коротковські звуки, ритмічні відповідно до скорочень серця. Звуки відсутні, коли артерія повністю перетиснута, чи повністю вільна від перетискання. Коли зменшується величина зовнішнього тиску (який створюється гумовою манжетою обгорнутою навколо плеча) наступає момент, коли тиск в ній стає трохи нижчим систолічного тиску в артерії. В цей момент невеличка порція крові пройде крізь артерію, а коли тиск артерії знизиться до діастолічного, артерія знов буде стиснута. Отже, кров буде рухатись із зупинками, внаслідок чого виникатимуть коротковські звуки. Таким чином систолічний тиск визначають за появою першого коротківського звуку, а діастолічний – в момент їх зникнення.
Серце людини скорочується ритмічно: скорочення (систола) відділів серця чергуються із розслабленнями (діастола). Кожний серцевий цикл складається із трьох фаз: - перша – скорочення передсердь – систола передсердь (триває 0,1 сек.); друга систола шлуночків (0,3 сек.); третя – загальна пауза (0,4 сек.).
Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення, називають ударним, або систолічним об’ємом.
Кількість крові, яка виштовхується серцем за 1 хв., називають хвилинним об’ємом.
Діяльність серця супроводжується електричними явищами.
Електрокардіографія – метод реєстрації сумарних електричних процесів, які відбуваються в серці під час його роботи. Встановлено, що збуджена ділянка живої тканини стає електронегативною по відношенню до незбудливої. Різні відділи серця в процесі своєї діяльності збуджуються неодночасно, завдяки чому серце є джерелом електричних струменів, які поширюються по всьому тілу.
Електрокардіограма – це крива, що відображає електричні процеси в серці. Стандартна електрокардіограма складається з трьох позитивних зубців Р, R, T і двох негативних - Q і S. Зубець Р є алгебраїчною сумою потенціалів, які виникають при збудженні передсердь, причому потенціал правого передсердя позитивний, а лівого – негативний. Комплекс QRS – шлункові потенціали, вони відображають процеси збудження шлуночків (мал. 18).
|
Тривалість та амплітуда окремих зубців, інтервалів та комплексів ЕКГ характеризують дві основні властивості серця: збудливість та провідність. При електрокардіографії використовують стандартні відведення, при яких 1-е відведення - реєструється різниця потенціалів між лівою та правою рукою, 2-е відведення – між правою та лівою ногою, та 3-є – між лівою рукою та лівою ногою.
Вікові особливості серцево-судинної системи
З народженням дитини плацентарний кровообіг припиняється. Перетинання пуповини порушує зв'язок плода з материнським організмом. З першим вдихом новонародженого відбувається розширення легень. Кров по легеневій артерії йде в легені, минаючи артеріальну (боталову) протоку. Протока ця втрачає своє значення і незабаром перетворюється на сполучнотканинний тяж. Протока заростає до 6 - 8-го, інколи до 9 - 10-го тижня життя, а овальний отвір між передсердями до кінця першого півріччя життя. Пупкові артерії і вена після перетинання пуповини також поступово заростають.
Серце дитини після народження не тільки росте, збільшуючись у всіх напрямках, у ньому відбуваються процеси формоутворення (зміна форми, пропорцій). Серце новонародженого має поперечне положення і майже кулясту форму. На кінець першого року життя серце займає косе положення. В 2 - З роки верхівка серця доходить до V ребра, а у 10-річних дітей межі серця майже такі самі, як і в дорослих.
Ріст передсердь протягом першого року життя випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть майже однаково і тільки після 10 років ріст шлуночків починає обганяти ріст передсердь.
Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. Його маса, становить приблизно 0,6 - 0,80% маси тіла, а у дорослої людини - 0,48 - 0,52%. Найінтенсивніше росте серце в перший рік життя: до восьми місяців маса серця збільшується вдвоє, до трьох років потроюється, до п'яти років збільшується в 4 рази, а в 16 років — в 11 разів.
Маса серця у хлопчиків у перші роки життя більша, ніж у дівчаток. В 12 – 13 років починається період посиленого росту серця у дівчаток і його маса стає більшою, ніж у хлопчиків. До 16 років серце у дівчаток знову починає відставати в масі від серця хлопчиків.
У гармонійно розвинутих підлітків середнього зросту з добре розвинутою грудною кліткою визначаються найкращі співвідношення між розмірами тіла, серця і магістральних судин.
Розрізняють три варіанти "підліткового" серця.
1.Мітральна форма визначається тільки під час рентгенологічного обстеження. Спостерігається вирівнювання лівого контуру серцевої тіні. Порушення гемодинаміки відсутні. Частіше така форма визначається у дівчаток.
2."Мале" серце. Воно займає в грудній порожнині положення посередині й наче висить на судинах. Спостерігається у дітей, в яких відбувається великий стрибок у рості. Для "малого" серця характерні: низький систолічний об'єм, схильність до тахікардії, зниження артеріального тиску. Вислуховується функціональний систолічний шум.
Підлітки з "малим" серцем швидко втомлюються, під час фізичного навантаження в них з'являється задишка, можуть виникати запаморочення. "Мале" серце частіше спостерігають у дівчаток.
3."Гіпертрофоване" серце. Частіше таке серце виявляють у хлопчиків. Для нього характерне збільшення лівого шлуночка та хвилинного об'єму крові. Крім цього, невелика ЧСС, підвищення артеріального тиску, частіше вислуховується систолічний шум.
Систолічний об’єм після народження збільшується пропорційно масі тіла. У 6 місяців систолічний об’єм збільшується у два рази, у вісім років у 10 разів. У дорослих систолічний об’єм збільшується у 20 разів порівняно з новонародженим.
Спостерігається збільшення і хвилинного об’єму крові. У віці 1 рік хвилинний об’єм крові становить 1250 мл, у 8 років – 2800 мл, у дорослих – 5000мл.
Запитання для самоконтролю
1. Яку будову має серце людини?
2. Що таке клапанний апарат серця?
3. Назвіть властивості серцевого м’яза.
4. З яких фаз складається серцевий цикл?
5. Що таке систолічний та хвилинний об’єми?
6. Які судини називаються вінцевими?
7. Дайте характеристику колам кровообігу.
8. Які фактори обумовлюють рух крові по венах?
9. В чому полягає гуморальна регуляція кровообігу?
10.Назвіть особливості кровообігу у плода.
11.Які методи вимірювання кров’яного тиску ви знаєте?
12. Що таке систолічний, діастолічний та пульсовий тиск?
13. Яким повинен бути систолічний, діастолічний та пульсовий тиск у здорової людини 25–ти років?
14. В чому полягає механізм скорочення м’язових клітин серця?
15. Назвіть складові провідної системи серця.
16. Які властивості серця відображає електрокардіограма?
17. Який механізм виникнення окремих зубців
електрокардіограми?
18. Що ілюструє інтервал між зубцями Р і Q?
19. Який механізм виникнення тонів серця?
20. Пригадайте основні вікові особливості серцево-судинної системи.
