Основні поняття та терміни: кістка, м’язи, скелет, суглоб, опорно-рухова система.
Зміст навчального матеріалу теми 1.2.
Будова та хімічний склад кісток, види кісток. Види з’єднання кісток, суглоби. Вікові особливості опорно-рухової системи.
Будова та функції м’язів. Класифікація, основні групи м’язів. Робота м’язів. Вікові особливості. Механізми скорочення та розслаблення м’язів.
Постава та фактори, що її визначають. Профілактика порушень постави.
Рекомендована література:
1. Леонтьєва Н.Н. Марінова К.В. Анатомія та фізіологія дитячого
організму, 1986.
2. Федонюк Я.І. та ін. Анатомія та фізіологія з патологією, 2001.
Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985
Інформаційний матеріал
Опорно-рухова система складається з пасивної частини - скелета та активної частини - м’язів. Вона виконує слідуючи функції:
1. Опора – кістки хребта та нижніх кінцівок.
2. Захисна – кістки черепа, хребта, таза та грудної клітки.
3. Рухова – кістки кінцівок, хребта, м’язи спини та грудні м’язи.
4. Кровотворна – плоскі кістки та епіфізи трубчастих кісток мають червоний кістковий мозок, де утворюються клітини крові.
5. Депонуюча – скелет накопичує солі кальцію, фосфору, заліза, а м’язи – глікоген.
Кожна кістка це складний орган, який складається із кісткової тканини, надкісниці, кісткового мозку, кровоносних та лімфатичних судин і нервів.
Кістки поділяються на трубчасті (довгі та короткі), до них відносяться кістки кінцівок; губчасті (довгі та короткі) – ребра, грудна кістка, тіла хребців; повітроносні – решітчаста кістка, лобова; та змішані – атлант, нижня щелепа, носові кістки.
В трубчастих кістках виділяють тіло (діафіз) та два кінці (епіфізи, той, що розташований далі від тіла називається – дистальним епіфізом; котрий розташований ближче - проксимальним).
Кістки складаються з органічних, мінеральних речовин та води. Органічні і мінеральні речовини роблять кістку міцною, твердою і пружною.
Скелет людини (мал.2) представлений скелетом тулуба (хребетний стовп та грудна клітка), скелетом верхніх кінцівок (пояс – лопатка та ключиці; вільна верхня кінцівка – плечова кістка, кістки передпліччя (ліктьова та променева) та кістки кисті) та нижніх кінцівок (пояс – тазові кістки; вільна нижня кінцівка – стегнова кістка, кістки гомілки (велика гомілкова та мала гомілкова) та кістки стопи) і скелетом голови.
З’єднуються кістки між собою за допомогою суглобів – рухоме з’єднання; за допомогою хрящових утворень – напіврухоме з’єднання та за допомогою зростання чи кісткових виростів (шви) – нерухоме з’єднання.
А Б
Мал..2. Скелет людини. А – вигляд спереду: 1 – кістки мозкового відділу черепа; 2 – кістки лицьового відділу черепа; 3 – хребетний стовп; 4 – грудна клітка; 5 – грудина; 6 – ребра; 7 – кістки поясу верхніх кінцівок (ключиця, лопатка); 8 – плечова кістка; 9 – кістки передпліччя; 10 – кістки кисті (а – кістки зап’ястка; б – кістки п’ястка; в – фаланги пальців); 11 – тазова кістка; 12 – клубова кістка; 13 – лобкова кістка; 14 – сіднична кістка; 15 – стегнова кістка; 16 – надколінок; 17 – кістки гомілки (велика гомілкова та мала гомілкова); 18 – кістки стопи; 19 – кістки передплесни; 20 – кістки плесни; 21 – фаланги пальців. Б – вигляд ззаду: 1 - кістки мозкового відділу черепа; 2 – кістки лицьового відділу черепа;3 – шийний відділ хребта; 4 – грудний відділ хребта; 5 – поперековий відділ хребта; 6 – криж; 7 – куприк; 8 – ребра; 9 - – кістки поясу верхніх кінцівок (ключиця, лопатка); 10 – плечова кістка; 11 – ліктьова кістка; 12 – променева кістка; 13 – кістки кисті; 14 – тазова кістка; 15 – стегнова кістка; 16 – велика гомілкова кістка; 17 – мала гомілкова кістка; 18 – кістки стопи.
В організмі людини нараховується близько 600 скелетних м’язів. У м’язі розрізняють середню частину – черевце, утворене м’язовою тканиною та сухожилля, утворене щільною сполучною тканиною.
За формою та розмірами м’язи поділяються на довгі, широкі, короткі та колові. За функцією – згиначі, розгиначі, синергісти, антагоністи, привідні та відвідні.
До основних груп м’язів тіла людини належать: м’язи голови та шиї, м’язи верхніх та нижніх кінцівок і м’язи тулуба, які включають м’язи грудної клітки, живота та спини.
Основними фізіологічними властивостями м’язів є збудливість, провідність і скоротність.
Скорочуючись м’язи виконують роботу. Робота м’язів залежить від їхньої сили.
Сила м’язів залежить від кількості в ньому м’язових волокон (чим їх більше, тим сильніший м’яз) та від особливостей прикріплення їх до кісток (чим далі від точки опори важеля і ближче до точки прикладення сили ваги м’яз прикріплюється, тим більшу силу він розвиває).
Необхідною умовою існування м’язів є їх робота. Тривала бездіяльність м’язів веде до їхньої атрофії і втрати ними працездатності.
Вікові особливості опорно-рухової системи
У момент народження дитини діафізи трубчастих кісток складаються з кісткової тканини, а більшість епіфізів – із хрящової. Після народження з’являються точки скостеніння, послідовність їх появи має певну закономірність. Сукупність точок скостеніння характеризує рівень біологічного розвитку дитини і називається скелетним віком. У дітей віком понад дванадцять років кістки за зовнішньою та гістологічною будовою такі самі, як і у дорослих.
Череп у новонароджених доношених дітей має відкрите велике тім’ячко (його розміри – від (3 х з до 1,5 х 2 см), заднє тім’ячко відкрите у 25% дітей. У недоношених дітей відкриті й бічні тім’ячка. Мале тім’ячко закривається до трьох місяців, а велике до дев’яти - десяти місяців.
Хребет новонародженого немає вигинів і вгинів. Шийний лордоз формується до двох місяців, грудний кіфоз у віці шести – семи місяців, поперековий лордоз з’являється у віці дев’яти – дванадцяти місяців, а закінчує формуватися у шкільному віці. Після дванадцяти місяців формується крижово-куприковий кіфоз.
Грудна клітка новонародженого широка і коротка. У дітей раннього віку основне положення грудної клітки – це положення максимального вдиху. Після дванадцяти років грудна клітка переходить у положення максимального видиху.
Кістки таза відносно малі, їх ріст відбувається інтенсивно до шести років, потім настає період стабілізації розмірів таза.
У новонародженої дитини склепінчастість стопи не виражена, вона формується коли дитина починає ходити.
М’язова маса новонароджених становить 23%, а у сімнадцятирічних – 44% маси тіла. Після народження дитини м’язова маса нарощується за рахунок стовщення м’язових волокон.
У момент народження посмугованість скелетних м’язів не виражена, рецепторний апарат сформований.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: Вікові особливості опорно-рухової системи.
Мета: З’ясувати структурні особливості, значення опорно-рухової системи та встановити особливості в будові скелету людини, що виникли в зв’язку з прямоходінням.
Знати:
- значення опорно-рухової системи;
- типи з’єднання, склад, будову кісток та їх вікові особливості;
- будові скелету людини в зв’язку з прямоходінням;
- будову і функції м’язової тканини;
- основні групи м’язів людини та їх функціонування.
Вміти:
- розпізнавати відділи скелета та кісток;
Обладнання: таблиці, скелет, набір кісток, муляжі м’язів.
Завдання № 1. Розгляньте малюнки та розкодуйте позначення.
Мал.3.13
мал.3.14
Запитання для самоконтролю
1. Які функції опорно-рухової системи?
2. Як відбувається ріст кісток?
3. З яких відділів складається скелет людини, назвіть кістки, що входять до кожного з названих вами відділів?
4. Назвіть фізіологічні вигини хребта та періоди їх формування.
5. Що таке патологічні вигини хребта? Назвіть методи їх профілактики.
6. З яких частин складається трубчаста кістка?
7. Як з’єднуються кістки між собою?
8. Назвіть хімічний склад кісток.
9. Наведіть приклад класифікації кісток.
10.Назвіть вікові особливості черепа.
11.Вкажіть вікові особливості хребта.
12. Яке значення скелетних м’язів в організмі?
13. Яку будову мають скелетні м’язи?
14. Назвіть основні групи м’язів.
15. Як класифікуються м’язи за виконуваними функціями?
16. Наведіть приклад класифікації м’язів за формою та розмірами.
17. Який механізм скорочення та розслаблення м’язів.
18. Що таке сила м’язів та як вона визначається?
19. За якою формулою визначають роботу м’язів?
20. Назвіть вікові особливості м’язів.
