Поради для батьків першокласника з метою успішної адаптації

1. Приймайте дитину такою, якою вона є.

2. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя є стресом для першокласника. Якщо дитина не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у нього може виникнути невроз, проблеми здоров’ям. Тому, якщо заняття музикою чи спортом здаються вам необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

3. Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більше як на 10-15 хвилин. Тому, коли ви будете робити з нею уроки, через кожні 10 – 15 хв необхідно переривати й обов’язково давати фізичну розрядку. Можете просто попросити малюка пострибати на місці 10 разів, побігти або потанцювати під музику кілька хвилин. Починати виконувати домашні завдання краще з письма, при цьому чергувати з усними завданнями. Загальна тривалість підготовки до занять не має перевищувати однієї години.

4. Заохочуйте бажання дитини пізнавати нове.

5. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

6. Не можна ніколи, навіть у пориві гніву говорити дитині, що вона гірша за інших.

7. Треба чесно і терпляче відповідати на всі запитання дитини.

8. Займайтеся з дитиною тим, що їй подобається.

9. Намагайтеся щодня знаходити час, щоб побути наодинці із своєю дитиною.

10. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.

11. Не соромтеся підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.

12. Будьте чесні в оцінці своїх почуттів до дитини.

13. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам не вигідно.

14. Оцінюйте тільки вчинки дитини, а не її саму.

15. Порівнюйте результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.

16. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї руйнує особистість дитини.

17. Визнайте право дитини на помилку.

18. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі, тому намагається виявляти позитивне ставлення, теплі почуття до дитини.

19. Уникайте авторитарного стилю виховання своєї дитини.

20. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

21. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її, але не підштовхуйте.

22. Забезпечте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, коштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

23. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі зображення тощо.

24. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра – це діяльність, яка допомагає дитині пізнавати світ.

25. Працюйте з дитиною над розвитком пам'яті, уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач в малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

26. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов'язково (всі члени родини).

27. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

28. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.

29. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьте це до її відома

30. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Зажди дотримуйтеся цього рішення, якщо ви його вже прийняли.

31. Не ставте перед дитиною завищені вимоги. Не давайте більше завдань, ніж в школі.

32. Говоріть, по можливості, якомога позитивніше про школу, вчителя.

33. Виявляйте інтерес до школи, справ та успіхів дитини.