Якщо вам поставили діагноз “остеохондроз”, значить, ця недуга буде з вами протягом усього життя. Втім, не варто лякатися і панікувати, з цим захворюванням можна спокійно та довго жити, якщо правильно його лікувати. Нині існує чимало методів: медикаментозний, масаж, лікувальна гімнастика, витягування хребта, мануальна терапія, новокаїнові блокади, різноманітні процедури: озокерит, електрофорез, лазерна терапія тощо. Який саме метод підійде тій чи іншій людині, має визначити лікар. Але перш ніж перейти до лікування, спершу з’ясуймо, чому виникає ця хвороба і як можна їй запобігти.
Хребет людини складається з хребців, між якими є диски. У здорової людини вони на 80% складаються з води. Саме вона забезпечує еластичність, що дозволяє рухатися в різні боки, згинатися-розгинатися. Остеохондроз – це старіння диска, його передчасне зношування, всихання. Кількість води в ньому зменшується, її місце займають сполучні тканини – і хребці починають деформуватися.
Чому це відбувається? Медики не можуть дати однозначну відповідь, але виділяють кілька головних причин: порушення обміну речовин, слабкий фізичний розвиток, генетична схильність. Механізм виникнення болю у спині спрощено можна змалювати так: міжхребцевий диск не витримує навантаження, висувається, утворюється кила. Навколо диска розміщені нервові закінчення, судини, спинний мозок. Кила диска, защемляючи будь-яке нервове закінчення, спричиняє запалення, відтак виникає біль.
Якщо в людини остеохондроз шийного відділу хребта, то болітимуть голова, руки; грудного – біль виникатиме у внутрішніх органах; поперекового (найпоширеніший) – страждатимуть нижні кінцівки й органи тазу.
Для профілактики остеохондрозу й унеможливлення загострень слід дотримуватися правил, які зменшать навантаження на хребет. Передусім завжди тримати спину рівно. Не піднімати важких предметів, а якщо цього не можна уникнути, то робити це присівши, а не нахилившись. Побільше рухатися, щоб м’язи спини не атрофувалися. Хорошим методом профілактики є плавання, вправи на турніку.
Гіподинамія – прямий шлях до остеохондрозу
“Комп’ютерна ера”, яка стрімко увірвалася в наше життя, крім позитиву, принесла й негатив – ми почали менше рухатися. А це прямий шлях до остеохондрозу. Тому нині різноманітні діагнози захворювання хребта доволі часто ставлять двадцятирічним і навіть дітям. Працюючи за комп’ютером, людина тривалий час сидить в одній позі, тому на м’язи грудей припадає велике навантаження, вони скорочені, натомість м’язи спини, навпаки, розслаблені. Постійне навантаження м’язів спричиняє біль, а тривала “розслабуха” веде до деградації і в підсумку – до руйнування міжхребцевих дисків. У положенні сидячи навантаження на міжхребцеві диски значно більше, ніж тоді, коли людина стоїть чи лежить. Усі ці негативні фактори можуть спровокувати килу, головний біль, біль у руках, внутрішніх органах.
Отже, якщо ваша робота пов’язана з комп’ютером, лікарі радять якомога частіше вставати з-за столу і робити якісь рухи: походити, помахати руками, виконати кілька довільних вправ. А раз на годину робити таку вправу: скласти руки замком за спиною і намагатися звести докупи лопатки, при цьому не випинаючи живота. Затриматися у такій позі на 20-30 секунд. Зверніть увагу на освітлення, на те, як стоїть монітор. Усе слід розташувати так, щоб не доводилося довго сидіти “скрученим”. І кожна людина повинна робити те, що вона вміє. У жодному разі не можна людям, які постійно працюють за комп’ютером, у вихідні, скажімо, копати канаву під фундамент чи піднімати вантажі, бо ні хребет, ні м’язи не готові до такої роботи.
Як вивести солі?
Остеохондроз у народі доволі часто називають відкладенням солей, бо при найменшому русі відчуваємо, як щось хрустить-тріщить. При цьому часто вогнем пече спина. Але звідки ті солі там беруться?
– Коли мене запитують, чи я “виганяю” солі, відразу кажу пацієнтам – ні, бо їх у хребті немає, – каже мануальний терапевт Андрій Бойчук. – Відкладення солей може бути в нирках, сечовому міхурі, але не в хребті. Іноді в м’язах біля хребта можна намацати невеличкі вузлики. Вони болючі й часто хрустять. Їх і називають відкладенням солей. Насправді ж коли хребці зміщуються, відбувається защемлення нерва, м’яз автоматично скорочується й іноді залишається в такому стані. Він позбавлений живлення, в ньому накопичується молочна кислота, і він розбухає. І що довше він залишається в такому стані, то він болючіший і важче допомогти йому розпрямитися.
