Завдання на виконання модульної контрольної роботи № 3

Завдання для розрахунку параметрів запобіжного клапана

Виконати перевірочний розрахунок запобіжного клапана, який встановлено на ресивері стисненого горючого газу. Вид горючого газу в ресивері і його робочу температуру прийняти за табл. 3.1. Робочий тиск у апараті та інші дані для розрахунку наведені в табл. 3.2. Тип встановленого запобіжного клапана – запобіжний спеціальний повнопідйомний пружинний фланцевий (СППК-4). Вибір варіанту за таблицями 3.1, 3.2 може бути виконано по останнім двом цифрам залікової книжки. В таблиці 3.1 вибір варіанту виконується по передостанній цифрі залікової книжки. В таблиці 3.2 вибір варіанту виконується по останній цифрі залікової книжки.

Порядок розв’язання задачі.

Дані, що необхідно отримати за результатами розрахунку запобіжного клапана (технічна характеристика):

– середовище у апараті;

– робочий (абсолютний) тиск;

– робоча температура;

– тиск (абсолютний) спрацьовування клапана;

– тиск (абсолютний) у закритій системі;

– тип запобіжного клапана: СППК-4;

– пропускна спроможність клапана;

– площа прохідного перерізу клапана;

– діаметр відвідного трубопроводу;

– коефіцієнт опору системи;

– падіння тиску у відвідному трубопроводі.

Таблиця 3.1 ‒ Вид горючого газу та його робоча температура.

№ варіанта

Горючий газ Аміак Метан Етан Етилен Водень

Робоча температура газу, ^оС

Таблиця 3.2 ‒ Дані для проведення розрахунків в задачі додатку А4.

№ варіанта

Робочий (абсолютний) тиск, МПа 0,8 0,4 1,0 0,5 2,4 1,3 1,4 0,7 3,5 2,1

Робоча температура, ^оС

Коефіцієнт витрати середовища через клапан 0,15 0,16 0,15 0,16 0,17 0,15 0,16 0,15 0,17 0,16

Діаметр сопла клапана, мм

Довжина відвідного трубопроводу, м

Кількість поворотів на відвіднім трубопроводі

Тиск (абсолютний) в замкненій системі, МПа 0,12 0,13 0,14 0,15 0,14 0,11 0,12 0,13 0,15 0,14

Найбільший приток газу в ресивер під час аварії, кг/год

Розглянемо розрахунок запобіжного клапану СППК-4 на ресивері стисненого горючого газу (етилен) з наступними параметрами:

– робочий тиск в апараті: Р_р =0,5 МПа;

– робоча температура: t_р =21^оС;

– продуктивність апарата по пару: G =370 кг/год;

– викидання парогазового середовища у разі спрацьовування запобіжних клапанів здійснюється у спеціальну закриту систему, в якій тиск дорівнює 0,14 МПа;

– коефіцієнт витрати середовища через клапан: j=0,16;

– діаметр сопла клапана: 30 мм;

– довжина відвідного трубопроводу: L=170 м;

– на трубопроводі є 11 колін з кутом повороту 90°.

1. Приймаємо надлишковий тиск спрацьовування запобіжного клапана по відомому надлишковому робочому тиску в апараті за табл. 3.3.

Таблиця 3.3 ‒ Тиск спрацьовування запобіжного клапана

Робочий (надлишковий) тиск, Р_р.н, Тиск спрацьовування (надлишковий) Р_сп.н, МПа

Менше 0,3 0,3 Р_р.н < 6 6 і більше Р_р.н + 0,05 1,15 Р_р.н 1,1 Р_р.н

Тут Р_р.н=Р_р ‒ 0,1 МПа та Р_сп.н=Р_сп ‒ 0, 1 МПа;

Р_р ‒ робочий (абсолютний) тиск в апараті, МПа;

Р_сп ‒ абсолютний тиск спрацьовування клапана, МПа.

Згідно таблиці 3.3: Р_сп.н= 1,15(0,5 МПа ‒ 0,1 МПа) = 0,46 МПа.

З цієї формули виражають значення надлишкового тиску спрацювання безпосередньо, яка в нашому випадку становить Р_сп.=0,56 МПа.

2. Молекулярна маса етилену становить 28,05.

3. Визначаємо густину середовища в апараті за тиском спрацьовування запобіжного клапана та робочою температурою за формулою

кг/м³, (3.1)

де ‒ густина парогазового середовища в апараті, кг/м3;

t_p ‒ робоча температура середовища в апараті, °С;

Р_сп ‒ абсолютний тиск спрацьовування клапана, МПа.

4. Приймаємо тиск на вході у відвідний трубопровід Р_вх (на виході із відвідного патрубка запобіжного клапана):

МПа,

де Р_с – абсолютний тиск середовища у закритій системі, куди здійснюється скидання парогазового середовища, МПа.

5. Визначають відношення

. (3.2)

Тут Р_вх.н =Р_вх-0,1 МПа – надлишковий тиск середовища у відвідному трубопроводі, МПа.

6. За табл. 6 додатку 1 знаходимо показник адіабати середовища, що виходить через запобіжний клапан з апарата. В нашому випадку k=1,26.

Виходячи із значень коефіцієнта адіабати та співвідношення вхідного тиску та тиску спрацювання (надлишкових), з таблиці 7 додатку 1 знаходимо значення коефіцієнта В.

В = f(Р_вх.н./Р_сп.н.; k)=f(0,087; 1,255)=0,488. (3.3)

7. Визначаємо необхідну площу прохідного перерізу запобіжного клапана при максимальній продуктивності апарата за парогазовим середовищем (або притоку в апарат середовища) під час аварійної ситуації

м², (3.4)

де F – площа прохідного перерізу клапана, м²;

G – максимальна продуктивність апарата за парогазовим середовищем, кг/с;

j – коефіцієнт витрати середовища через клапан.

8. Визначимо за формулою фактичну площу прохідного перерізу F_k запобіжного клапана, встановленого в апараті

м², (3.5)

де d_c – діаметр сопла запобіжного клапана, м. Числові значення діаметрів сопел та відповідні їм внутрішні діаметри відвідних патрубків наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Числові значення діаметрів

Діаметр сопла, м 0,012 0,03 0,04 0,05 0,072

Діаметр відповідного патрубка, м 0,032 0,08 0,1 0,125 0,2

Порівнюють знайдену площу прохідного перерізу F з фактичною площею прохідного перерізу F_k запобіжного клапана.

Якщо F > F_k, то необхідно встановити запобіжний клапан більшої пропускної спроможності (з більшим діаметром сопла d_cі відповідно з більшою площею прохідного перерізу клапана F_k, які підбираються з наведеної вище таблиці; при необхідності пропонують влаштування двох і більше клапанів).

Якщо F < F_k, то розрахунки продовжують, починаючи з п. 9.

В нашому випадку нерівність F < F_k виконується, тому продовжуємо розрахунок.

9. Визначаємо площу перерізу відвідного трубопроводу

м², (3.6)

де d_від – внутрішній діаметр відвідного трубопроводу (діаметр відвідного трубопроводу повинен бути не меншим за діаметр відвідного патрубка запобіжного клапана), м.

10. Визначаємо густину середовища на виході з відвідного трубопроводу (у закритій системі)

кг/м³. (3.7)

11. Визначаємо критичну швидкість витікання парогазового середовища

м/с. (3.8)

12. Визначаємо швидкісний коефіцієнт на виході з відвідного трубопроводу

. (3.9)

13. Визначаємо кількість та вид місцевих опорів на відвідному трубопроводі. За таблицею 8 додатку 1 знаходимо значення коефіцієнтів місцевих опорів.

14. Знаходимо сумарний коефіцієнт місцевих опорів

, (3.10)

де Ni ‒ кількість місцевих опорів одного виду;

xі ‒ числове значення і-го коефіцієнта;

n – число видів опорів (у нашому випадку дорівнює одиниці).

15. Визначаємо коефіцієнт опору тертя лінійних частин трубопроводу

0,0248. (3.11)

16. Розрахуємо коефіцієнт опору системи

, (3.12)

де – довжина лінійної ділянки відвідного трубопроводу, м.

17. Визначаємо параметр

. (3.13)

18. Знаходимо значення швидкісного коефіцієнта на вході парогазового середовища у відвідний трубопровід за графіком на рис.3.1

Рисунок 3.1

19. Визначаємо швидкість парогазового середовища на виході із запобіжного клапана

=11,92 м/с. (3.14)

20. Розраховуємо падіння тиску у відвідному трубопроводі

МПа. (3.15)

21. Визначаємо уточнене значення тиску на вході у відвідний трубопровід

МПа.

22. Порівняємо уточнене значення тиску на вході у відвідний трубопровід P^/_вх з прийнятим раніше значенням Р_вх.

0,133< 0,15 <0,147 (0,95·P_вх< P^/_вх <l,05·Р_вх).

Нерівність хибна. Пропускну спроможність клапана перераховуємо, прийнявши Р_вх= P^/_вх. (розрахунки повторюють, починаючи з п. 4).

4^/. Приймаємо тиск на вході у відвідний трубопровід Р_вх (на виході із відвідного патрубка запобіжного клапана):

МПа,

де Рс ‒ абсолютний тиск середовища у закритій системі, куди здійснюється скидання парогазового середовища, МПа.

5^/. Визначають відношення

6^/. За табл. 7 додатку 1 знаходимо нове значення коефіцієнту В=0,494.

7^/. Визначаємо необхідну площу прохідного перерізу запобіжного клапана при максимальній продуктивності апарата за парогазовим середовищем (або притоку в апарат середовища) під час аварійної ситуації

м².

8^/. Визначимо за формулою фактичну площу прохідного перерізу F_k запобіжного клапана, встановленого в апараті

Виконується нерівність F< F_k. Розрахунки продовжуємо.

9^/. Площа перерізу відвідного трубопроводу не змінюється

10^/. Визначаємо густину середовища на виході з відвідного трубопроводу (у закритій системі)

кг/м³.

11^/. Швидкість витікання парогазового середовища не змінюється

м/с.

12^/. Визначаємо швидкісний коефіцієнт на виході з відвідного трубопроводу

0,0409.

Розрахунки п. 13-17 виконувати нема потреби.

18^/. Знаходимо значення швидкісного коефіцієнта на вході парогазового середовища у відвідний трубопровід за графіком на рис.3.1

19^/. Визначаємо швидкість парогазового середовища на виході із запобіжного клапана

=11,92 м/с.

20^/. Розраховуємо падіння тиску у відвідному трубопроводі

МПа.

21^/. Визначаємо уточнене значення тиску на вході у відвідний трубопровід

МПа.

22^/. Порівняємо уточнене значення тиску на вході у відвідний трубопровід P^/_вх з прийнятим раніше значенням Р_вх.

0,1425< 0,15 <0,1575

Нерівність вірна. Продовжуємо розрахунки.

23. Уточнюємо значення коефіцієнта В за табл. 7 додатку 1

В^/=0,568.

24. Перевіряємо пропускну спроможність запобіжного клапана G_k

, (3.15)

де G_к – максимальна пропускна спроможність запобіжного клапана, кг/с.

25. Порівняємо знайдене значення пропускної спроможності клапана G_к з максимальною продуктивністю апарата за парогазовим середовищем під час аварійної ситуації G_max=0,103 кг/с.

Якщо G_k і G_max розрахунки закінчують. Якщо G_k< G_max необхідно:

1) встановити запобіжний клапан з більшим діаметром сопла і відповідно з більшим діаметром відвідного патрубка та трубопроводу d_від і повторити розрахунки, починаючи з п.8;

2) зменшити гідравлічний опір відвідного трубопроводу (зменшити його довжину, збільшити діаметр або зменшити кількість місцевих опорів). У цьому випадку розрахунки повторюють, починаючи з п.13.

У нашому випадку пропускна спроможність клапана достатня.

26. Результати перевірочного розрахунку запобіжного клапана (технічна характеристика):

– середовище у апараті: пари етилену;

– робочий (абсолютний) тиск: 0,5 МПа;

– робоча температура: 21°С;

– тиск (абсолютний) спрацьовування клапана: 0,56 МПа;

– тиск (абсолютний) у закритій системі: 0,14 МПа;

– тип запобіжного клапана: СППК-4;

– пропускна спроможність клапана: 0,29 кг/с;

– площа прохідного перерізу клапана 0,000225, м²;

– діаметр відвідного трубопроводу 0,08 м;

– коефіцієнт опору системи 64,84;

– падіння тиску у відвідному трубопроводі 0,01 МПа.

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1 – Формули, що застосовуються при вирішенні задач на газові суміші

Вираз складу суміші парів (газів)	Перехід із одного складу в інший	Густина суміші, r	Уявна молекулярна маса суміші, М	Питома газова стала суміші, R	Парціальний тиск компонентів, Р_і
Масовими долями, С_і
Об'ємни-ми доля-ми, j_і

Примітка: 1 ‒ індекс, що характеризує стан і-го компонента суміші; n ‒ кількість компонентів у суміші; Рр ‒ загальний (робочий) тиск системи.

Таблиця 2 – Фізичні властивості деяких горючих газів при атмосферному
тиску (1Ч10⁵ Па)

Речовина	С_р, кДж/(кгЧК) (при 20^оС)	lЧ10², Вт/(мЧК) (при 20^оС)	t_кип, ^оС	mЧ10⁶, ПаЧс (при 20^оС)	⁰С
Аміак Ацетилен н-Бутан Вуглець Метан Оксид вуглецю Пропан Сірководень Етан Етилен	2,09 1,69 1,679 14,335 2,232 0,837 1,667 1,059 1,753 1,554	2,4 2,2 1,6 17,6 3,3 2,3 1,9 1,3 2,4 2,0	-33,4 -83,7 -0,5 -252,75 -161,6 -191,5 -42,1 -60,2 -88,5 -103,7	9,18 9,35 6,835 8,355 10,395 16,573 7,502 11,66 8,6 9,85

Таблиця 3 – Фізичні параметри для сухого повітря при атмосферному тиску (1,01325Ч10⁵ Па)

t, ^оС	r, кг/м³	С_р, кДж/(кгЧК)	aЧ10², Вт/(мЧК)	mЧ10⁶, ПаЧс

-40 -20	1,515 1,395 1,295 1,205 1,128 1,060 1,000 0,946 0,898 0,854 0,815 0,779 0,776 0,674 0,615 0,566 0,524 0,456 0,404 0,362 0,329 0,301 0,277 0,257 0,239	1,013 1,009 1,005 1,005 1,005 1,005 1,009 1,009 1,009 1,013 1,017 1,022 1,026 1,038 1,047 1,059 1,068 1,093 1,114 1,135 1,156 1,172 1,185 1,198 1,210	2,12 2,28 2,44 2,59 2,76 2,90 3,05 3,21 3,24 3,49 3,64 3,78 3,94 4,27 4,61 4,91 5,21 5,74 6,22 6,71 7,18 7,63 8,07 8,50 9,15	15,21 16,91 17,17 18,15 19,13 20,11 21,09 21,88 22,86 23,74 24,52 25,31 26,00 27,37 29,72 31,39 33,06 36,20 39,14 41,79 44,34 46,70 49,05 51,21 53,46

Таблиця 4 – Характеристика насадок вогнеперешкоджувача

Вид насадки	Розміри елемен-та насадки, мм	Вільний об'єм, e	Питома поверхня, S м²/м³
Кільця Рашига (d·h·d) Гравій кусковий (d) Сілікагель КСМ (d)	6х6х1 8х8х1,5 12,5х12,5х2 1-3 3-5 6,1 9-10 3-5	0,55 0,64 0,74 0,5 0,5 0,465 0,52 0,49

Таблиця 5 – Показники пожежної небезпеки деяких горючих речовин

Речовина (клас)	М	t_сп, ^оС	t_cсп, ^оС	ТМР, ^оС	КМР, об.частки	W_min, мДж	D_o×10⁶ м²/с	n	_Uн, м/с	ГДК, мг/м³
нижн.	верх.	нижн.	верх.

Аміак (ГГ)	17,03	-		-	-	0,15	0,28		19,8	1,88	0,23
Ацетилен (ГГ)^*	26,04	-		-	-	0,025	0,81	-	14,0	1,79	1,57	-
Ацетон (ЛЗР)	58,08	-9		-20		0,027	0,13	0,41	10,9	1,90	0,44
Бензол (ЛЗР)	78,11	-11		-14		0,0143	0,8	0,22	7,75	1,86	0,478
н-Бутан (ГГ)	58,12	-		-	-	0,018	0,091	0,25	6,05	1,87	0,45	-
н-Бутилацетат (ЛЗР)	116,16					0,0135	0,09	-	6,6	1,87	0,4
н-Бутиловий спирт (ЛЗР)	74,12	-41				0,018	0,109	0,28	8,1	1,86	0,3
Водень (ГГ)	2,016	-		-	-	0,0412	0,75	0,017	68,0	1,70	2,70	-
н-Гексадекан (ГЖ)	226,44				-	0,0047	-	-	3,47	1,86	0,4	-
н-Гексан (ЛЗР)	86,18	-23		-26		0,0124	0,075	0,25	6,63	1,55	0,385
н-Гептан (ЛЗР)	100,2	-4		-7		0,0107	0,067	0,24	6,09	1,54	0,424
н-Декан (ЛЗР)	142,28					0,007	0,051	-	5,02	1,45	0,42	-
Діетиловий ефір (ЛЗР)	74,12	-41		-44		0,017	0,49	0,2	7,72	2,14	0,49
н-Додекан (ГР)	170,34					0,0068	0,048	-	3,99	1,88	0,4	-
Ізобутиловий спирт (ЛЗР)	74,12					0,018	0,114	-	8,4	1,87	0,3
Ізооктан (ЛЗР)	114,23			-	-	0,009	0,058	1,35	5,03	1,77	0,49
Ізопропілбензол (ЛЗР)	120,19					0,0093	0,06	-	6,15	1,87	0,4
Ізопропіловий спирт (ЛЗР)	60,1					0,0223	0,127	0,65	9,5	1,92	0,415
н-Ксилол (ЛЗР)	106,17					0,011	0,065	84,5	5,7	1,87	0,35
Метан (ГГ)	16,04	-		-	-	0,0528	0,141	0,28	19,6	1,76	0,338	-
Метиловий спирт (ЛЗР)	32,04					0,0698	0,355	0,14	16,2	2,08	0,572
Метилетилкетон (ЛЗР)	72,11	-6		-11		0,019	0,10	-	7,6	1,86	0,3
н-Нонан (ЛЗР)	128,26					0,0078	-	-	4,99	1,57	0,4	-
Оксид вуглецю (ГГ)	28,01	-		-	-	0,125	0,74	-	14,9	1,72	0,45
н-Октан (ЛЗР)	114,23					0,009	0,062	-	5,03	1,77	0,4

Продовження таблиці 5.


н-Пентадекан (ГР)	212,42				0,005	0,041	-	3,58	1,90	0,4	-
н-Пентан (ЛЗР)	72,15	-44	-48	-23	0,0147	0,077	0,22	7,29	1,83	0,385
Пропан (ГГ)	44,1	-	-	-	0,023	0,094	0,25	9,77	1,80	0,39
н-Пропіловий спирт (ЛЗР)	60,1				0,023	0,136	-	8,03	1,88	0,4
Сірководень (ГГ)	34,08	-	-	-	0,043	0,46	0,068	14,1	1,82	0,41
Сірковуглець (ЛЗР)	76,14	-43	-50		0,01	0,5	0,009	8,9	1,69	0,59
Стирол (ЛЗР)	104,14				0,011	0,072	0,99	6,74	1,88	0,57
н-Тетрадекан (ГР)	198,39				0,005	0,043	-	3,70	1,89	0,4	-
Толуол (ЛЗР)	92,14				0,0127	0,068	0,26	7,53	1,65	0,388
н-Тридекан (ГР)	184,36				0,0058	0,046	-	3,84	1,89	0,4	-
Оцтова кислота (ЛЗР)	60,05				0,04	0,19	-	10,7	1,90	0,4
н-Ундекан (ГР)	156,31				0,006	0,051	-	4,17	1,88	0,403	-
Хлорбензол (ЛЗР)	112,56				0,014	0,098	-	6,28	2,09	0,3
Циклогексан (ЛЗР)	84,16	-17	-17		0,013	0,078	0,22	6,46	1,89	0,436
Етан (ГГ)	30,07	-	-	-	0,029	0,15	0,24	12,1	1,78	0,476	-
Етилацетат (ЛЗР)	88,1	-3	-6		0,02	0,114	0,282	8,2	1,89	0,39
Етилбензол (ЛЗР)	106,16				0,01	0,068	0,2	5,7	1,87	0,4
Етилен (ГГ)^*	28,05	-	-	-	0,027	0,34	0,12	10,9	1,80	0,735	-
Етиловий спирт (ЛЗР)	46,07				0,036	0,177	0,246	13,2	1,51	0,556
Етилцеллозольв (ЛЗР)	90,1				0,018	0,157	0,15	7,21	1,86	0,474	-
Бензин АИ-92 "Л" (ЛЗР)	98,2	-37	-37	-10	0,0098	0,055	0,3	6,15	2,0	0,44
Дизельне пальне "Л" (ГР)	203,6				0,005	0,062	-	4,81	2,0	0,4	-
Керосин КО-22 (ЛЗР)	153,1				0,007	0,068	-	1,95	2,0	0,4	-
Уайт-спіріт (ЛЗР)	147,3				0,007	0,056	0,33	4,97	2,0	0,52	-

* ‒ речовина здатна до вибухового розкладання при підвищеному тиску та дії потужних джерел запалювання;

** ‒ у повітрі виробничої зони.

Таблиця 6 – Показник адіабати k для деяких парів та газів.

Речовина	t, ^оС	k		Речовина	t, ^оС	k
Аміак Ацетилен Бензол Водяна пара Вуглець Метанол	-20 +15	1,31 1,28 1,26 1,10 1,324 1,310 1,304 1,42 1,41 1,398 1,203 1,26		Повітря Метан Оксид вуглецю Сірководень Етанол Оцтова кислота Етан Етилен		1,403 1,399 1,365 1,31 1,404 1,379 1,32 1,28 1,13 1,15 1,22 1,21 1,255 1,18

Таблиця 7 – Значення коефіцієнтів В

	Коефіцієнти В за значенням показника адіабати k
1,24	1,30	1,40	1,66	2,0	2,5	3,0
0,00 0,04 0,12 0,20 0,32 0,40 0,50 0,60 0,72 0,80 0,92	0,464 0,474 0,495 0,519 0,563 0,598 0,656 0,730 0,818 0,873 0,951	0,472 0,482 0,503 0,527 0,572 0,609 0,667 0,741 0,826 0,878 0,953	0,484 0,494 0,516 0,531 0,587 0,625 0,685 0,757 0,837 0,886 0,956	0,513 0,524 0,547 0,573 0,622 0,662 0,725 0,790 0,860 0,903 0,963	0,544 0,556 0,580 0,609 0,660 0,702 0,765 0,822 0,883 0,919 0,969	0,582 0,594 0,620 0,651 0,706 0,751 0,807 0,855 0,905 0,935 0,975	0,612 0,625 0,653 0,685 0,743 0,788 0,836 0,878 0,920 0,945 0,979

Таблиця 8 – Коефіцієнти місцевих опорів

Вид опору	Значення коефіцієнта
Несподіване розширення потоку	=(1-f₁/f₂)²
f₁/f₂		0,2	0,4	0,6	0,8	1,0
		0,64	0,36	0,16	0,04
Несподіване звуження потоку		0,5	0,43	0,33	0,25	0,15
f₁ і f₂ ‒ площі перерізу трубопроводів
Коліно	a	90^о	120^о	135^о	150^о
,к	1,1	0,55	0,35	0,2
Відвід (коліно з плавним заокругленням і a=90^о)	При 2 < R/d 3 ,_o=0,5 При 3 < R/d 7 ,_o=0,3
Вхід у трубу	З гострими краями _вх=0,5 З плавним входом _вх=0,2
Вихід із труби	_вих=1
Засувка повністю відкрита Засувка прикрита на 1/2	Умовний прохід, мм
Менш 175	175-300	Більш 300
Коефіцієнт _в.о.
0,5	0,25	0,15
_в.п.> 2
Гідрозатвір	_г = 2,5-3,2
Тройник для потоку: ‒ прямого ‒ бокового	т.п.=0,5 т.б.=1,2

Література

1. Задачник «Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів» / О.П. Михайлюк, В.М. Сирих – Харків: ХІПБ, 1998 – 119 с.

2. Наказ МНС України від 25.05.12 № 863 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної пожежної інспекції техногенної безпеки України».

3. НАПБ А.01.001-2004.Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Пожінформтехніка, 2005. – 208 с.

4. Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України. НАПБ В.01.034-2005/111.‒ Киев. Энергоперспектива.‒ 2005.

5. ВБН В.2.2.58-94. Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не більше 93,3 кПа. (Розташований в збірці нормативних документів «Пожежна безпека», т. № 4).

6. НАПБ 03.005-2002 Протипожежні норми проектування атомних електростанцій з ВВЕР. “Енергопроект” Мінекології та природних ресурсів України ДП НАЕК “Енегоатом”.

7. Наказ міністерства палива та енергетики України № 256 від 30.05.2007 «Про затвердження Правил пожежної безпеки при експлуатації атомних станцій».

Підп. до друк 24.12.13. Формат 60х84 1/16.

Папір 80г/м² Друк ризограф. Умовн.-друк. арк. 2,3.

Тираж прим. Вид. № 68/13. Зам. № 682/13.

Сектор редакційно-видавничої діяльності

Національного університету цивільного захисту України

61023 м. Харків, вул. Чернишевська, 94.