Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷ентральна нервова система Ч система захисту в≥д небезпек.




∆итт€ будь-€кого орган≥зму Ч це боротьба за ≥снуванн€, що включаЇ так≥ складов≥, €к пошук њж≥, захист в≥д хижак≥в, неспри€тливих чинник≥в зовн≥шнього середовища, продовженн€ роду, турботу про нащадк≥в та ≥нш≥. ” ц≥й боротьб≥ перемагаЇ самий пристосований, тобто самий км≥тливий, сильний, спритний, швидкий, невтомний. ” процес≥ еволюц≥њ людини сформувалас€ система, €ка у випадку небезпеки максимально моб≥л≥зуЇ рухову й ≥нтелектуальну активн≥сть ≥ запускаЇ в д≥ю вс≥ ресурси орган≥зму. “ака система природного захисту в≥д небезпек одержала назву нервовоњ системи.

ѕрац≥вникам пожежноњ охорони, люд€м, що за родом своЇњ д≥€льност≥ пост≥йно п≥ддаютьс€ впливу р≥зноман≥тних небезпек, необх≥дно знати захисн≥ функц≥њ свого орган≥зму, усв≥домлювати процеси, що в≥дбуваютьс€ в ньому, ≥, по можливост≥, рац≥онально ≥ грамотно керувати ними.

 

72. «агальна характеристика нервовоњ системи людини.

 

ќрган≥зм людини €вл€Ї собою систему (машину) Ч Їдину за найвищим саморегулюванн€м. « цього погл€ду метод вивченн€ людини той же, €к ≥ вс€коњ ≥ншоњ системи: розкладанн€ на частини, вивченн€ значенн€ кожноњ частини, зв'€зку частин, взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем, ≥, зрештою, розум≥нн€ на основ≥ всього цього њњ загальноњ роботи ≥ керуванн€ нею (≤. ѕ. ѕавлов). ÷е ≥ Ї системний п≥дх≥д до будь-чого.

ќб'Їкти високого ступеню складност≥, до €ких в≥дноситьс€ орган≥зм людини, €вл€ють собою багатор≥вневу орган≥зац≥ю, у €к≥й системи б≥льш високого р≥вн€ ≥ складност≥ м≥ст€ть у соб≥ системи б≥льш низького р≥вн€, утворюючи ≥Їрарх≥ю п≥дсистем. «в'€зок елемент≥в у систем≥ будь-€кого р≥вн€ зд≥йснюЇтьс€ шл€хом передач≥ ≥нформац≥њ. ” орган≥зм≥ людини ≥нформац≥€ закодована у певн≥й структур≥ б≥олог≥чних молекул, а також у певному УмалюнкуФ нервових ≥мпульс≥в (частота, наб≥р у пачки, ≥нтервали м≥ж пачками ≥ т. ≥н.). «а допомогою передач≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ зд≥йснюютьс€ процеси регул€ц≥њ, тобто керуванн€ ф≥з≥олог≥чними функц≥€ми, д≥€льн≥стю кл≥ток, тканин, орган≥в, систем, поводженн€м орган≥зму, зд≥йсненн€м взаЇмод≥њ орган≥зму ≥ навколишнього середовища. √оловним регул€торним (керуючим) механ≥змом в орган≥зм≥ людини Ї нервова система.

Ќервова система Ї у вс≥х живих орган≥зм≥в, нав≥ть у таких найпрост≥ших, €к ≥нфузор≥њ. —амими складними нервовими системами над≥лен≥ вищ≥ тварини ≥ людина.

ƒо нервовоњ системи людини в≥днос€ть головний ≥ спинний мозок, нервов≥ стовбури, нервов≥ вузли, нервов≥ сплетенн€ ≥ нервов≥ зак≥нченн€. Ќервова система зд≥йснюЇ пристосуванн€ орган≥зму до безперервно м≥нливих умов ≥снуванн€ шл€хом сприйн€тт€ (рецепц≥њ) подразнень ≥з зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища, зд≥йснюЇ анал≥з ≥ синтез подразнень, що над≥йшли, ≥ виробл€Ї найб≥льш доц≥льн≥ реакц≥њ орган≥зму €к Їдиного ц≥лого. ” цьому Ї основна функц≥€ нервовоњ системи.

Ќервова система людини складаЇтьс€ з двох п≥дсистем, що називаютьс€ перифер≥йною нервовою системою ≥ центральною нервовою системою (–ис. 1). ”с€ нервова система складаЇтьс€ з≥ спец≥альних нервових кл≥ток, що звутьс€ нейронами. Ќервова кл≥тка Ч продукт тривалоњ еволюц≥њ живоњ речовини Ч саморегулююча система, в основ≥ д≥€льност≥ €коњ лежить пост≥йний обм≥н речовини, енерг≥њ й ≥нформац≥њ ≥з середовищем.

Ќейрон складаЇтьс€ з т≥ла, що забезпечуЇ життЇд≥€льн≥сть ус≥Їњ кл≥тки ≥ в≥дростк≥в (нерв≥в). Ќейрони вкрай р≥зноман≥тн≥ за своњми розм≥рами, формою, к≥льк≥стю ≥ довжиною в≥дростк≥в. «а своЇю будовою ≥ функц≥€ми в≥дростки нейрон≥в п≥дрозд≥л€ють на аксони ≥ дендрити.

ƒендрити Ч це нервов≥ волокна, що сприймають зовн≥шн≥ впливи або сигнали в≥д ≥нших нервових кл≥ток. ‘ункц≥€ дендрит≥в пол€гаЇ в сприйн€тт≥ подразнень ≥з зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища орган≥зму або в≥д ≥нших нейрон≥в ≥ проведенн≥ нервового ≥мпульсу до т≥ла нейрона.

јксони Ч нервов≥ волокна, що передають сигнали зовн≥шн≥х вплив≥в, сприйн€т≥ нервовою кл≥ткою, або сигнали в≥дпов≥дних реакц≥й ≥ншим нервовим кл≥ткам. “очки контакту дендрит≥в одн≥Їњ кл≥тки з аксонами ≥ншоњ кл≥тки називаютьс€ синапсами.

ќкремий нейрон може мати значну к≥льк≥сть контакт≥в (до 10 тис€ч), причому синапси належать не т≥льки аксонам, але ≥ дендритам ≥ самому т≥лу кл≥тини.

ћозок людини складаЇтьс€ з 14 млрд. нейрон≥в, що можуть вм≥стити ≥нформац≥ю в 1018 б≥т.

” залежност≥ в≥д призначенн€ ≥ виконуваних функц≥й нейрони п≥дрозд≥л€ютьс€ на (–ис. 1):

 
 

 

 

 

 


–исунок 1

73. рецептори Ч нейрони, що сприймають зовн≥шн≥ впливи;

74. аферентн≥ нейрони (в≥д латинського аферере Ч приносити) Ч нейрони, що передають сигнали зовн≥шн≥х вплив≥в в≥д рецептор≥в до нервових центр≥в;

75. вставн≥ нейрони Ч нервов≥ кл≥тки, що утворюють нервов≥ центри (у тому числ≥ спинний мозок ≥ головний мозок), а також зд≥йснюють обробку ≥нформац≥њ про зовн≥шн≥ впливи ≥ формуванн€ сигнал≥в в≥дпов≥дних реакц≥й;

76. еферентн≥ нейрони (в≥д латинського еферере Ч уносити) Ч нервов≥ кл≥тки, що передають сигнали в≥дпов≥дних реакц≥й в≥д нервових центр≥в до ефектор≥в Ч виконавчих орган≥в (м'€зам або залозам).

ƒо складу перифер≥йноњ нервовоњ системи вход€ть рецептори, аферентн≥, еферентн≥ нейрони ≥ нервов≥ вузли. ƒо складу центральноњ нервовоњ системи вход€ть спинний мозок ≥ головний мозок. “аким чином, перифер≥йна нервова система забезпечуЇ сприйн€тт€ зовн≥шн≥х вплив≥в, њхню передачу, а також передачу сигнал≥в в≥дпов≥дних реакц≥й в≥д нервових центр≥в до ефектор≥в. ÷ентральна нервова система зд≥йснюЇ обробку ≥нформац≥њ про зовн≥шн≥ впливи ≥ формуванн€ сигнал≥в в≥дпов≥дних реакц≥й.

” такий спос≥б одн≥Їю з найважлив≥ших функц≥й нервовоњ системи Ї захист орган≥зму в≥д небезпек шл€хом анал≥зу зовн≥шн≥х вплив≥в ≥ виробленн€ в≥дпов≥дних реакц≥й.

ѕро€вами д≥€льност≥ нервовоњ системи Ї рефлекси й емоц≥њ.

2. –ефлекси ≥ њх роль у забезпеченн≥ безпеки.

ќдна з найважлив≥ших властивостей синапс≥в Ч одноб≥чне проведенн€ подразненн€ з к≥нцевих розгалужень аксона одн≥Їњ кл≥тки на т≥ло або дендрити ≥ншоњ. ÷€ властив≥сть забезпечуЇ спр€мован≥сть проходженн€ нервових ≥мпульс≥в у нервов≥й систем≥ ≥ складаЇ основу матер≥ального субстрату нервовоњ д≥€льност≥ Ч рефлекторних дуг. —инаптичний апарат забезпечуЇ динам≥чний зв'€зок м≥ж окремими нейронами ≥ визначаЇ Їдн≥сть нервовоњ системи.

” 1862 роц≥ ≤. ћ. —Їченов писав: У¬с≥ акти св≥домого ≥ несв≥домого житт€ за способом походженн€ суть рефлексиФ.

–ефлекс Ч неусв≥домлена в≥дпов≥дна реакц≥€ орган≥зму на зм≥ни зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища. –ефлексами над≥лен≥ ус≥ жив≥ орган≥зми, починаючи з найпрост≥ших ≥ зак≥нчуючи людиною. ” результат≥ д≥њ рефлекс≥в задовольн€ютьс€ будь-€к≥ потреби орган≥зму (у тому числ≥ ≥ його захист в≥д зовн≥шн≥х вплив≥в). –ефлекси Ї автоматичними д≥€ми ≥ св≥дом≥сть у њхньому зд≥йсненн≥ не бере участ≥.

Ћанцюжок нейрон≥в, що забезпечуЇ рефлекторний акт, називаЇтьс€ рефлекторною дугою. ¬она м≥стить у соб≥ п'€ть ланок: рецептор, аферентний нейрон, що проводить сигнал у нервовий центр, вставний нейрон (нервовий центр), еферентний нейрон ≥ ефектор Ч поперечносмугастий (гладкий) м'€з або залозу, що зд≥йснюЇ в≥дпов≥дну д≥€льн≥сть.

Ѕудь-€кий ефектор, таким чином, зв'€заний елементами рефлекторноњ дуги з в≥дпов≥дними рецепторами ≥ запускаЇтьс€ в д≥ю при њхньому подразненн≥. ¬≥дпов≥дна реакц≥€ орган≥зму виникаЇ внасл≥док поширенн€ по рефлекторн≥й дуз≥ подразненн€ сигналу, що з'€вл€Їтьс€ при подразненн≥ рецептора.

 

 

 
 

 


ѕон€тт€ про рефлекс було введено в середин≥ 16 стол≥тт€ великим французьким ученим –ене ƒекартом. ”веденн€ цього пон€тт€ в≥д≥грало значну роль у розвитку ф≥з≥олог≥њ, дозволило по€снити причину в≥дпов≥дних реакц≥й орган≥зму, вивчити њхн≥й механ≥зм ≥ показати, що в основ≥ таких реакц≥й лежить принцип детерм≥н≥зму Ч принцип причинно-насл≥дкових в≥дносин.

–озр≥зн€ють рефлекси умовн≥ ≥ безумовн≥.

Ѕезумовн≥ рефлекси найб≥льш прост≥. ¬они уроджен≥ ≥ спадково передаютьс€ орган≥зму. ” њхньому про€в≥ головний мозок не бере участь, тому ≥нод≥ њх називають спинномозковими рефлексами. ÷≥ рефлекси забезпечують найб≥льш важлив≥ життЇв≥ потреби (зд≥йсненн€ рух≥в, харчуванн€, оборона). ѓх под≥л€ють на харчов≥, оборонн≥, статев≥, статок≥нетичн≥ ≥ локомоторн≥ (керуванн€ положенн€м т≥ла в простор≥ ≥ рухами частин т≥ла одна в≥дносно одноњ), п≥дтримки гомеостазу (гомеостаз Ч внутр≥шнЇ середовище орган≥зму).

ќсобливе м≥сце серед безумовних рефлекс≥в займаЇ ор≥Їнтувальний рефлекс. ÷е рефлекс на новизну. ¬≥н виникаЇ у в≥дпов≥дь на будь-€ку достатню зм≥ну навколишнього середовища, що швидко в≥дбуваЇтьс€ ≥ в≥дображаЇтьс€ зовн≥ в насторожуванн≥, прислуханн≥, обнюхуванн≥, поворот≥ очей ≥ голови, а ≥нод≥ ≥ всього т≥ла у б≥к подразника, що з'€вивс€. “ака реакц≥€, наприклад, не зникаЇ у тварин нав≥ть при повному видаленн≥ кори п≥вкуль великого мозку.

¬ оборонному рефлекс≥ головним Ї руховий компонент ≥ т. ≥н. Ѕезумовн≥ рефлекси Ї видовими, тобто властивими ус≥м без вин€тку представникам виду. ƒл€ формуванн€ безумовних рефлекс≥в не потр≥бно н≥€ких спец≥альних умов, вони передаютьс€ в спадщину ≥ ви€вл€ютьс€ з перших хвилин житт€. ƒо таких рефлекс≥в в≥днос€тьс€, наприклад, дихальний рефлекс, ковтальний рефлекс ≥ ≥нш≥. Ѕезумовн≥ рефлекси Ї пост≥йними, тобто вони н≥коли не можуть бути втрачен≥ орган≥змом (часто необх≥дн≥сть у €комусь рефлекс≥ уже в≥дпала, але в≥н все одно при певних обставинах ви€вл€Їтьс€). Ќаприклад, при €к≥й-небудь небезпец≥ або перел€ку шк≥ра людини покриваЇтьс€ пухирц€ми, а волос€ний покров п≥дн≥маЇтьс€. ÷е €вище в≥дпов≥даЇ настовбурченню шерст≥ у тварин у момент небезпеки. “аке настовбурченн€ шерст≥ маЇ мету зб≥льшити в≥зуальн≥ розм≥ри тварини дл€ л€канн€ ворога. ” людини цей рефлекс сенсу вже не маЇ, однак не зникаЇ. “ак≥ рефлекси називаютьс€ рудиментами. Ѕезумовн≥ рефлекси називають ще ≥нстинктами.

ќднак сукупн≥сть ус≥х безумовних рефлекс≥в не в≥дпов≥даЇ всьому р≥зноман≥ттю умов ≥снуванн€. “ому в кожному орган≥зм≥ в процес≥ життЇд≥€льност≥ на баз≥ безумовних рефлекс≥в формуютьс€ своњ власн≥, т≥льки йому одному властив≥, ≥ндив≥дуальн≥ (не видов≥) рефлекси. “ак≥ рефлекси називаютьс€ умовними, тому що дл€ њхнього формуванн€ необх≥дн≥ певн≥ умови. ƒл€ утворенн€ умовного рефлексу необх≥дне сполученн€ в час≥ €коњсь зм≥ни навколишнього середовища (або внутр≥шнього стану орган≥зму), сприйн€того корою п≥вкуль великого мозку, з≥ зд≥йсненн€м того чи ≥ншого безумовного рефлексу. “акий подразник називають умовним сигналом.

”мовн≥ рефлекси забезпечують задоволенн€ б≥льш складних потреб орган≥зму, н≥ж безумовн≥, вони б≥льш складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥. ” про€в≥ умовних рефлекс≥в, €к правило, бере участь головний мозок. ”мовн≥ рефлекси непост≥йн≥. якщо умови дл€ њх про€ву в≥дсутн≥ прот€гом тривалого часу, то вони можуть зникнути. ќднак при виникненн≥ необх≥дних умов вони швидко в≥дновлюютьс€. ”мовн≥ рефлекси називають ще навичками.

”мовн≥ рефлекси, €к ≥ безумовн≥, на баз≥ €ких вони вироблен≥, €вл€ють собою багатокомпонентну реакц≥ю. —еред компонент≥в умовного рефлексу розр≥зн€ють головн≥, специф≥чн≥ дл€ даного виду рефлекс≥в, ≥ другор€дн≥, неспециф≥чн≥ компоненти. “ак, в оборонному рефлекс≥ головним Ї руховий компонент (згинанн€ к≥нц≥вок), у харчовому Ч руховий ≥ секреторний (ковтанн€ ≥ ссанн€ њж≥).

« погл€ду забезпеченн€ безпеки найб≥льш важлив≥ ор≥Їнтовний ≥ оборонний рефлекси.

ќр≥Їнтовн≥ рефлекси дозвол€ють оц≥нити обстановку, ≥дентиф≥кувати небезпеки. ¬они ви€вл€ютьс€ в настороженн≥ вс≥х орган≥в почутт≥в, анал≥з≥ запах≥в, звук≥в, зоровоњ й ≥ншоњ ≥нформац≥њ. ќр≥Їнтовн≥ рефлекси бувають безумовними й умовними. ѕрикладом безумовного ор≥Їнтованого рефлексу ≥ може служити поворот голови уб≥к р≥зкого звуку (у тварин Ч поворот вух). Ѕезумовн≥ ор≥Їнтовн≥ рефлекси д≥ють пост≥йно, нав≥ть у сн≥.

”мовн≥ ор≥Їнтовн≥ рефлекси заснован≥ на знанн€х ≥ досв≥д≥, отриманих за час житт€ орган≥зму, ≥ пол€гають в анал≥з≥ й ≥дентиф≥кац≥њ ≥нформац≥њ, що надходить до орган≥в почутт≥в.

ќборонн≥ рефлекси дозвол€ють захистити орган≥зм в≥д впливу зовн≥шн≥х подразник≥в. ¬они також бувають безумовними й умовними. ѕрикладом безумовного оборонного рефлексу Ї в≥дсмикуванн€ руки при укол≥ або зажмурюванн€ очей при €скравому спалаху св≥тла.

”мовн≥ оборонн≥ рефлекси з'€вл€ютьс€ на основ≥ досв≥ду житт€ орган≥зму, а також при навчанн≥ молодших ос≥б старшими.

”мовн≥ рефлекси, €к ор≥Їнтовн≥ й оборонн≥, так ≥ вс≥ ≥нш≥ часто взаЇмозалежн≥ м≥ж собою; одн≥ рефлекси викликають до д≥њ ≥нш≥, створюючи досить складн≥ ≥ тривал≥ посл≥довност≥, а також видим≥сть осмисленоњ д≥€льност≥. ќднак мисленн€ не бере участь у реал≥зац≥њ таких д≥й, нав≥ть ≥нод≥ ≥ дуже складних ≥ р≥зноман≥тних.

„исленними ≥ р≥зноман≥тними експериментами доведено, що в орган≥зм≥ немаЇ органа, д≥€льн≥сть €кого не могла б зм≥нитис€ в результат≥ утворенн€ умовного рефлексу. Ѕудь-€ка функц≥€ ц≥л≥сного орган≥зму може бути посилена або загальмована п≥д впливом умовно-рефлекторних вплив≥в.

ќбов'€зковими умовами виробленн€ умовних рефлекс≥в Ї нормальний д≥€льний стан п≥вкуль великого мозку, в≥дсутн≥сть патолог≥чних процес≥в в орган≥зм≥ ≥ €ких-небудь сторонн≥х подразнень.

¬ умовах гас≥нн€ пожеж≥ часто часу на обм≥рковуванн€ своњх д≥й не вистачаЇ. ” таких випадках багато прийом≥в д≥€льност≥ (дотриманн€ правил техн≥ки безпеки, прийоми використанн€ спец≥альних ≥нструмент≥в ≥ устаткуванн€ ≥ таке ≥нше) повинн≥ бути в≥дпрацьован≥ до автоматизму, зд≥йснюватис€ рефлекторно. “обто у людини повинн≥ бути вироблен≥ певн≥ навички д≥й у критичних ситуац≥€х. ¬иробленн€ цих навичок ≥ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших задач фаховоњ п≥дготовки пожежних.

¬аше навчанн€ в академ≥њ також спр€мовано значною м≥рою на виробленн€ у вас умовних рефлекс≥в, властивих представникам даноњ профес≥њ. Ќаприклад: кожний з пожежних не повинний задумуватис€ на пожеж≥, €к з'Їднувати гол≥вки рукав≥в, у €к≥й посл≥довност≥ запускати насос пожежного автомоб≥л€, €к в'€зати вузли при р€туванн≥ людини з багатоповерхових будинк≥в, €к ≥ в €к≥й руц≥ краще тримати штурмовку ≥ €к њњ закр≥плювати. ”с≥ ц≥ д≥њ повинн≥ зд≥йснюватис€ автоматично, не задумуючись.

“аким чином, рефлекси Ї в≥дпов≥дними реакц≥€ми орган≥зму на зовн≥шн≥ впливи. ¬иробленн€ специф≥чних профес≥йних рефлекс≥в Ї одн≥Їю з основних задач профес≥йноњ п≥дготовки пожежних.

 

 

ќдн≥Їю з найважлив≥ших функц≥й нервовоњ системи Ї захист орган≥зму в≥д зовн≥шн≥х вплив≥в шл€хом њхнього анал≥зу, моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в орган≥зму ≥ формуванн€ в≥дпов≥дних реакц≥й. ¬≥дпов≥дними реакц≥€ми орган≥зму Ї рефлекси й емоц≥њ. ”мовн≥ рефлекси (навички) можуть бути вироблен≥ шл€хом спец≥альноњ п≥дготовки ≥ дозвол€ють значно п≥двищити безпеку орган≥зму.

«апитанн€

77. ўо таке нервова система?

78. ўо таке нейрони, дендрити та аксони?

79. Ќавед≥ть класиф≥кац≥ю тип≥в нейрон≥в у залежност≥ в≥д њх призначенн€ та виконуваних функц≥й?

80. як≥ елементи вход€ть до складу перифер≥йноњ та центральноњ нервовоњ системи? як≥ функц≥њ виконують перифер≥йна та центральна нервова система?

81. ўо таке рефлекс? як≥ рефлекси називають умовними та безумовними?

 

Ћекц≥€ 4





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

521 - | 498 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.