Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. В процесі вивчення даної теми необхідно поглибити теоретичні знання з питань, які знаходяться за межами лекційного матеріалу
Лекции.Орг

Поиск:


Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. В процесі вивчення даної теми необхідно поглибити теоретичні знання з питань, які знаходяться за межами лекційного матеріалу




В процесі вивчення даної теми необхідно поглибити теоретичні знання з питань, які знаходяться за межами лекційного матеріалу, розглянути теоретичні засади та практичні підходи щодо оцінки інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень. Інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.

Інноваційна діяльність передбачає інвестування наукових досліджень і розробок, спрямованих на здійснення якісних змін у стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих структурних зрушень, розробки і впровадження нових видів продукції і технологій.

Формами інвестування інноваційної діяльності є:

- державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;

- комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;

- соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;

- іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;

- спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

Найістотнішим фактором інвестиційно-інноваційної діяльності є наявність фінансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних планів і водночас основне обмеження. З оцінювання обсягів наявних ресурсів починається інвестиційне планування, і за цими ресурсами перевіряється реальність уже розробленої інвестиційної стратегії.

Динаміка інвестиції повинна забезпечити реалізацію програми у відповідності з часовими і фінансовими обмеженнями. Зниження витрат фінансових ресурсів і ризику програми повинно забезпечуватись за рахунок відповідної зміни структури джерел фінансування, певних організаційних заходів, в тому числі податкових.

Основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є:

- кошти Державного бюджету України;

- власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

- власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності;

- кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

Активну участь у фінансовому забезпеченні інноваційного розвитку економіки відіграють державні установи. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа може надавати суб’єктам інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів фінансову підтримку у вигляді:

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів бюджетів;

б) часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків.

Велику роль у фінансуванні інноваційної діяльності відіграють позичкові кошти, до яких відносять:

- кредити банків;

- позикові кошти від розміщення облігацій інноваційного підприємства;

- податковий кредит;

- комерційний кредит;

- лізинг.

Активну участь у фінансуванні інноваційного процесу в Україні відіграють банки, кредитна політика яких направлена, в першу чергу, на банківське обслуговування інноваційної діяльності підприємств.

Однією з форм фінансування інноваційної діяльності підприємств є податковий інвестиційний кредит, який визначається як: відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий згідно з чинним законодавством внаслідок реалізації інноваційних програм.

Одним із способів оновлення основних фондів підприємства, що найбільш динамічно розвивається є лізинг.

Одним із нових та перспективних методів фінансування інноваційної діяльності є венчурне фінансування. Таке фінансування може здійснюватися на усіх стадіях життєвого циклу виробництва продукту. Розрізняють три види венчурного фінансування, які пов'язано з найважливішими стадіями життєвого циклу продукту:

1. Фінансування інкубаційного періоду - етап, на якому проводиться експрес аналіз інноваційних пропозицій та здійснюються роботи зі створення бізнес-інкубатора чи інноваційного центру. Стартове фінансування використовується з метою забезпечення початку виробничої діяльності в бізнес-інкубаторі чи інноваційному центрі.

Основними джерелами фінансування на цьому етапі є власні кошти підприємства (прибуток та амортизація), вступні венчурні внески та пов’язані кредити (комерційні кредити, пов'язані угодами про розподіл майбутніх доходів, а також цільові кредити на придбання високоліквідних активів).

2. Фінансування комерційного освоєння – етап, який також включає в себе дві стадії: фінансування початкової стадії та фінансування освоєння.

3. Фінансування розвитку. Венчурне фінансування е строго цільовим «під ключ». Основною умовою такого фінансування є наявність у підприємства технологічного та комерційного заділу з випуску на ринок продукту. Венчурний капітал інвестується в непов'язані між собою проекти в розрахунку на швидку окупність коштів. Для венчурних інвесторів дуже важливим є правильно спрогнозувати очікувану ринкову вартість бізнес-напрямку, куди вони вкладають кошти. Тому, на цьому етапі здійснюється встановлення спільних з інвестором або самостійних нових цільових підприємств із числа бізнес-інкубаторів, що створюються на першому етапі.

В результаті вивчення теми студенти повинні оволодіти основними ппрактичними підходами до аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності. Розрахунок економічного та соціального ефекту від реалізації інвестиційно-інноваційного проекту проводиться за визначеною законодавством України методологією. Базові показники наведені в таблиці.


Таблиця 2.5

Показники економічної ефективності інвестиціно-інноваційної діяльності

 

Показник   Формула розрахунку
  Чиста приведена вартість (NPV)   n CFk n Ik NPV = Σ - Σ , k = 1 k k = 1 k (1 + r) (1 + r) де n – термін реалізації проекту; CFk – чистий вхідний потік коштів (доходи) у k-му році; r – ставка дисконту; Ik – інвестиційні витрати у k-му році; k – порядковий номер року від початку реалізації проекту; NPV – це різниця між сумою дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів) за період реалізації інвестиційного проекту та сумою дисконтованих інвестиційних витрат, необхідних для реалізації цього проекту.
Показник   Формула розрахунку
  Внутрішня норма дохідності (IRR) n CFk n Ik Σ - Σ = 0 k = 1 k k = 1 k (1 + IRR) (1 + IRR) IRR – таке значення ставки дисконтування, при якому сума дисконтованих інвестиційних витрат дорівнює сумі дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів), або значення показника дисконту, при якому NPV проекту дорівнює нулю. На практиці визначення IRR здійснюється за такою формулою: IRR = А + а (В - А) / (а - в), де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а – величина позитивної NPV при величині ставки дисконту А; в – величина негативної NPV при величині ставки дисконту В.

Продовження таблиці 2.5

2
  Дисконтований період окупності (DPP) DPP CFk DPP Ik Σ = Σ k = 1 k k = 1 k (1 + r) (1 + r) DPP розраховується як строк до моменту виконання цієї рівності.
Індекс прибутковості (РІ)   n CF k n I k РІ = Σ / Σ k = 1 k k = 1 k (1 + r) (1 + r) РІ – це частка від поділу суми дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів) за період реалізації проекту на суму дисконтованих інвестиційних витрат, необхідних для реалізації цього проекту.

 

Питання для самоконтролю

1. Які основні форми відтворення реальних інвестицій?

2. Чим відрізняються між собою основне та супутне інвестування?

3. Яка структура засобів промислового призначення інвестиційної сфери?

4. Як впливає амортизаційна політика на обсяги інвестиції в основний та оборотний капітал підприємства?

5. Що характеризує структура капітальних вкладень?

6. Як пов’язані між собою інтелектуальні та реальні інвестиції?

7. Особливості здійснення реальних інвестицій.

 

Завдання 1

Шість платежів по 100 грн. кожний потрібно вносити за схемою пренумерандо, враховуючи, що річна ставка відсотків – 15% за період між платежами. Скільки грн. буде у кінці останнього періоду?

Завдання 2

Визначити, скільки отримає інвестор за 3 роки, якщо вкладе 450 тис. грн. під 12% річних. Відсотки нараховуються за умовами складного нарахування.

Порівняти отримані результати з простим нарахуванням відсотків.

 

Рекомендована література

Основна література [1, 2, 3, 4, 8, 39, 44]

Додаткова література [8, 11, 12]


ТЕМА 13. РИЗИКИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

План вивчення теми

1. Поняття ризиків інноваційної діяльності та їх класифікація.

2. Методичні основи управління ризиками. Моніторинг та аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику.

3. Методи зниження ступеня ризику.

4. Оцінка ефективності управління ризиками.

Навчальні цілі:

 

Засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про ризикиінноваційної діяльності, класифікацію ризиків, методичні основи управління ризиками, моніторинг та аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику.

 





Дата добавления: 2016-11-23; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.005 с.