Права людей – це невід’ємні права – дані Богом природні права: ні суспільство, ні уряд не можуть «надавати» чи «віднімати» їх, адже люди з ними народжуються.
Розрізняють: політичні права та громадянські права. Окремо виділяють право на судовий захист, як політичних, так і громадянських прав.
8) Принципи рівності:
Він втілюється завдяки відсутності закріпленої у праві дискримінації та рівності всіх перед законом.
9) Принцип плюралізм:
Розрізняють, плюралізм ідейний: (від латинського pluralis – множинний). Вперше з’явився у працях у німецького філософа Х.Вольфа (1679–1754) як філософське поняття, протилежне соліпсизму. Ідейний плюралізм став відбиттям потреби втілити в політичних механізмах основні індивідуальні ідеї, свободу вибору, рівність можливостей, демократії тощо. Характерною рисою демократичного суспільства є наявність кількох партій та громадянських організацій, які виражають інтереси різних верст населення. Плюралізм організаційний – це демократична альтернатива монополії однієї партії або особи на владу протистояння ідеологічному диктату унітаризму і тоталітарній організації суспільного життя.
10) Принцип Конституційного обмеження влади. Звернемо увагу мови не на про слабкість влади, а про обмеження її компетенції конституцією:
а) через верховенство при конституції, стосовно усіх законів та нормативних актів, що видаються органами влади;
б) через поділ влади, при якому виконавча підзвітна законодавчій і обидві апелюють до судової.
в) Через встановлення системного балансу та рівноваги: право вето; вотум; імпічмент; розпуск.
11) Одним із найважливіших принципів демократії – право народу знати (право на інформацію). Цей принцип втілюється через такі засади, як:
а) доступність для населення інформації про події у суспільстві;
б) про рішення що приймаються владою;
в) публікація повних і об’єктивний даних про стан тих чи інших суспільних сфер та суспільства в цілому.
Цей принцип є запорукою перетворення народу у суверена влади. Адже управління суспільством передбачає поінформованість про його стан.
На Заході цей принцип вважається настільки вагомим, що заради нього у випадку суперечки між громадськістю та урядовцями щодо доступу до інформації принцип презумпції невинності щодо чиновника не діє. І якщо до суду звертається громадянин з обвинуваченням з приводу прихововування певної інформації певним чиновникам, саме на нього покладається тягар доводити, що він не винен і що ненадання інформації відповідає нормам закону.
Багатоаспектність демократії
У сучасному політичному житті демократію розглядають у багатьох аспектах. Демократія як світогляд (форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона спиймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності, визначає і сприймає своє місце і призначення в ньому) передбачає:
- визнання людини як самодостатньої одиниці, наділеної всією повнотою громадських і політичних прав і свобод;
- визнання народу джерелом влади;
- визнання принципів свободи і політичної рівності громадян;
- заперечення монополії на остаточну думку, істину;
- шанування закону і правопорядку;
- визнання обов’язків перед суспільством;
- визнання доцільності суворої виконавської дисципліни;
-визнання того, що демократія не передбачає рівності за включенням юридичних аспектів.
Демократія, як ідея
Ідея – це орма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв’язків та відношень зовнішнього світу, що спрямована на його перетворення. Оскільки ідея є випереджальним відображенням дійсності, то сьогодні демократія як ідея спрямована не стільки на утвердження зовнішніх проявів демократизму, скільки на створення соціально-економічних основ демократії, розвитку громадянського суспільства, утвердження механізму правової держави.