Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична д≥€льн≥сть ≥ пол≥тичн≥ в≥дносини




 

ѕол≥тична, €к ≥ будь-€ка ≥нша людська д≥€льн≥сть Ц це д≥€льн≥сть з реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в. як ми уже п≥дкреслювали, пол≥тичне ставленн€ соц≥ального субТЇкта до сусп≥льства розпочинаЇтьс€ з того моменту, коли в≥н усв≥домлюЇ: по-перше, св≥й власний ≥нтерес; по-друге, що ≥нш≥ соц≥альн≥ субТЇкти мають своњ, в≥дм≥нн≥ ≥нтереси; по-третЇ, що заради задоволенн€ свого ≥нтересу доведетьс€ долати перешкоди; по-четверте, що головною перешкодою при задоволенн≥ власних ≥нтерес≥в Ї ≥нтереси ≥нших соц≥альних субТЇкт≥в.

якщо п≥сл€ усв≥домленн€ названих реал≥й житт€ соц≥альний субТЇкт шукаЇ реал≥зац≥њ своњх ≥нтерес≥в не через насильство, а за допомогою соц≥альноњ взаЇмод≥њ з ≥ншими субТЇктами, використанн€ лег≥тимноњ влади, то його д≥€льн≥сть Ї пол≥тичною.

ћотивом пол≥тичноњ д≥€льност≥ можуть ставати найр≥зноман≥тн≥ш≥ усв≥домлен≥ потреби: матер≥ального та духовного споживанн€, виробнич≥, ≥нтелектуальн≥, гуман≥тарн≥, культурно-естетичн≥, гарантуванн€ безпеки ≥ т.д.

” б≥дному сусп≥льств≥ Ц це насамперед потреби матер≥ального споживанн€, виробництва та розпод≥лу матер≥альних вартостей.

ѕор€д з цим, пол≥тична д≥€льн≥сть значною м≥рою п≥дпор€дкована настановам людськоњ св≥домост≥; визначаЇтьс€ нею. ” пол≥тичн≥й д≥€льност≥ люди нам≥р€ютьс€ зд≥йснити чи захистити певний принцип, ≥дею завд€ки €ким стане можливим задоволенн€ безпосередн≥х потреб. Ќаприклад, ≥дењ демократ≥њ.

ѕол≥тична д≥€льн≥сть не в менш≥й м≥р≥ п≥дпор€дковуЇтьс€ ≥ корпоративним, груповим, клановим ≥нтересам. “ак д≥€льн≥сть певного угрупованн€ набуваЇ пол≥тичного характеру, коли у д≥€х його представник≥в починають переважати зусилл€, спр€мован≥ на п≥дтриманн€ й функц≥онуванн€ цього обТЇднанн€, незважаючи чи й протиставл€ючи њх сусп≥льним ≥нтересам.

як ≥ в питанн≥ витлумаченн€ сутност≥ пол≥тики, так ≥ в визначенн≥ сусп≥льного зм≥сту пол≥тичноњ д≥€льност≥ ч≥тко вид≥л€ютьс€ два п≥дходи: конфронтац≥йний та гармон≥зац≥й ний. ѕрихильники конфронтац≥йного п≥дходу напол€гають на визначенн≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥ €к д≥€льност≥ спр€мованоњ виключно на здобутт€, зд≥йсненн€ та утриманн€ влади, €к мети д≥€льност≥.

“аке визначенн€ дуже звужуЇ €к сферу, так ≥ коло субТЇкт≥в пол≥тичноњ д≥€льност≥. ќск≥льки здобутт€ ≥ зд≥йсненн€ державноњ влади в≥дбуваЇтьс€ через депутат≥в та президента, то виходить, що лише вони займаютьс€ пол≥тичною д≥€льн≥стю.

ѕоза пол≥тичною д≥€льн≥стю у такому випадку залишаютьс€ народ, сусп≥льн≥ угрупованн€, парт≥њ, численн≥ групи тиску. Ќе здобуваючи влади ≥ не зд≥йснюючи њњ вони все ж таки мають безпосереднЇ в≥дношенн€ до владних р≥шень впливаючи на њх прийн€тт€ ≥ таким чином беруть участь у влад≥.

¬раховуючи даний аспект, прихильники гармон≥зац≥йного п≥дходу, визначають пол≥тичну д≥€льн≥сть €к ≥ндив≥дуальну або колективну, спонтанну або орган≥зовану д≥€льн≥сть сусп≥льних субТЇкт≥в, що пр€мо чи опосередковано визначаЇтьс€ њх ≥нтересами ≥ спр€мовуЇтьс€ €к на здобутт€, зд≥йсненн€ та утриманн€, так ≥ на вплив на владу Ц ун≥версальне знар€дд€ реал≥зац≥њ та узгодженн€ ≥нтерес≥в, регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин в≥дпов≥дно до таких фундаментальних ц≥нностей €к справедлив≥сть, гуман≥зм, свобода, ц≥л≥сн≥сть, власн≥сть.

ƒл€ розум≥нн€ сутност≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥ Ї вагомим питанн€ визначенн€ чинник≥в, що визначають зм≥ст конкретних пол≥тичних д≥й. ƒо них насамперед включають: а) соц≥альн≥ ≥нтереси; б) корпоративн≥ ≥нтереси; в) стан, характер економ≥ки; г) р≥вень розвитку соц≥альноњ структури; д) знанн€ пол≥тичноњ ситуац≥њ, теоретичн≥ знанн€; е) пол≥тична св≥дом≥сть, культура (€к загальна, так ≥ пол≥тична), ≥деолог≥€ учасник≥в пол≥тичноњ д≥€льност≥; Ї) особист≥сн≥ прихильност≥ та емоц≥њ; ж) суперечност≥ сусп≥льного розвитку.

–езультатом пол≥тичноњ д≥€льност≥ Ї задоволенн€ пол≥тичних потреб сусп≥льства чи окремих сусп≥льних верств. якщо конкретизувати, то це про€вл€Їтьс€ у збереженн≥, зм≥н≥ чи модерн≥зац≥њ сусп≥льного ладу, внутр≥шно- чи зовн≥шньопол≥тичного курсу, етнокультурного спр€муванн€; у встановленн≥ нових соц≥ально-економ≥чних, владно-пол≥тичних баланс≥в м≥ж сусп≥льними верствами, ел≥тою ≥ народом; зрештою у р≥зноман≥тних владних перем≥щенн€х та реорган≥зац≥€х (створенн€ ≥ руйнуванн€ коал≥ц≥й, аль€нс≥в; зм≥нах способ≥в зд≥йсненн€, розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу влади ≥ т.п.).

¬арто п≥дкреслити, що пол≥тична д≥€льн≥сть дуже часто не те що не приводить до визначеноњ мети, але й викликаЇ непередбачуван≥, небажан≥, а нер≥дко й протилежн≥ насл≥дки. ÷ю нев≥дпов≥дн≥сть √.√егель свого часу назвав Д≥рон≥€ ≥стор≥њФ, а ћ.¬ебер Дпарадоксальними насл≥дками пол≥тичноњ д≥€льност≥Ф. ѓњ причину сучасн≥ досл≥дники вбачають у надзвичайн≥й складност≥ й в≥дкритост≥ пол≥тики €к системи. “ому субТЇкти пол≥тичноњ д≥њ, нав≥ть знаючи вс≥ елементи своЇњ складноњ системи, н≥коли не зможуть передбачити вс≥х комб≥нац≥й њњ повед≥нки.

 

“»ѕ» “ј ¬»ƒ» ѕќЋ≤“»„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

¬раховуючи визначен≥ нами мету, субТЇкт≥в пол≥тичноњ д≥€льност≥ ми пропонуЇмо так≥ типи ≥ види пол≥тичноњ д≥€льност≥.

I тип. “рансформац≥€. ƒаний тип д≥€льност≥ характеризуЇтьс€ спр€мован≥стю на максимальн≥ сусп≥льн≥ зм≥ни. ” його рамках вид≥л€ють так≥ р≥зновиди €к революц≥ю, контрреволюц≥ю, збройне повстанн€, сел€нську в≥йну, громад€нську в≥йну.

II тип. –еформац≥€. ’арактеризуЇтьс€ регулюванн€м Ц за допомогою чинноњ влади Ц сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин заради збереженн€ ≥ зм≥цненн€ чинного сусп≥льного ладу. ” його рамках розр≥зн€ють реформи в межах чинного законодавства; реформи насильницьк≥ всупереч чинному законодавству (диктатура ј.ѕ≥ночета в „≥л≥); реформи ненасильницьк≥ всупереч чинному законодавству (Дновий курсФ ‘.–узвельта у —Ўј)

III тип. ћодерн≥зац≥€. ƒаний тип д≥€льност≥ близький до попереднього. ѕроте, €кщо реформаторство виростаЇ з внутр≥шн≥х потреб сусп≥льства, то модерн≥зац≥€ виникаЇ на ірунт≥ необх≥дност≥ пристосуванн€ окремого сусп≥льства до вимог, що ставл€тьс€ св≥товою цив≥л≥зац≥Їю, крањнами, що визначають сучасн≥ тенденц≥њ сусп≥льного поступу. ћодерн≥зац≥€ теж зд≥йснюЇтьс€ через систему реформ.

IV тип. ѕол≥тичний переворот. ’арактеризуЇтьс€ спр€мован≥стю насамперед на персональн≥ зм≥ни у сфер≥ влади (здеб≥льшого ≥з застосуванн€м насильства). ƒо про€в≥в пол≥тичного перевороту зараховують: державний переворот Ц справу представник≥в найвищого ешелону влади чи й правл€чоњ групи; путч Ц справу пол≥тичних аутсайдер≥в, €к≥ недостачу пол≥тико-адм≥н≥стративних засоб≥в намагаютьс€ компенсувати опорою на заколот (повстанн€ в≥йськових). ѕро€вом даного типу Ї й пол≥тична змова, учасники €коњ за допомогою пол≥тичноњ ≥нтриги (гри) Ц ц≥леспр€мованих зусиль змовник≥в бажаним чином направл€ють х≥д пол≥тичних под≥й при створенн≥ видимост≥ спонтанного, дов≥льного розвитку пол≥тичноњ ситуац≥њ.

V тип. ѕол≥тичний вплив-участь (партисипац≥€). ’арактеризуЇтьс€ залученн€м найширших верств населенн€ з метою тиску на владу заради зм≥ни чи продовженн€ певного пол≥тичного курсу. ƒаний тип представл€Ї найширший спектр €к≥сно визначених форм. —юди належать п≥дготовка ≥ надсиланн€ петиц≥й, демонстрац≥њ, ман≥фестац≥њ, м≥тинги, страйки, акц≥њ протесту (п≥кетуванн€, голодуванн€, походи, суњциди), акц≥њ громадськоњ непокори, абсентењзм Ц бойкотуванн€, в≥дхил€нн€ в≥д участ≥ у пол≥тичних заходах, орган≥зовуваних владою. «а цим р≥зноман≥тт€м центральними р≥зновидами у рамках даного типу д≥€льност≥ Ї вибори, референдуми, плеб≥сцити.

VI тип. ѕол≥тичне функц≥онуванн€. ƒ≥€льн≥сть пол≥тичних ≥нституц≥й, спр€мована на орган≥зац≥ю сусп≥льно-пол≥тичного житт€. ≤нша назва даного типу д≥€льност≥: профес≥йна пол≥тична д≥€льн≥сть. ” њњ рамках вид≥л€ють:

Ц д≥€льн≥сть, спр€мовану на забезпеченн€ життЇд≥€льност≥ пол≥тичних ≥нститут≥в;

Ц зб≥р та обробку ≥нформац≥њ про стан сусп≥льства, його окремих сфер;

Ц прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень;

Ц виробленн€ алгоритм≥в, механ≥зм≥в прийн€тт€ р≥шень (процедурн≥ питанн€);

Ц адм≥н≥стративна д≥€льн≥сть з реал≥зац≥њ прийн€тих р≥шень (включаючи зворотн≥й зв'€зок: контроль, коригуванн€).

¬ умовах пол≥тичноњ стаб≥льност≥ пол≥тичне функц≥онуванн€ спр€мовуЇтьс€ загалом на орган≥зац≥ю сусп≥льно-пол≥тичного житт€ та пол≥тичний розвиток сусп≥льства.

ѕ≥д орган≥зац≥Їю сусп≥льно-пол≥тичного житт€ мають на уваз≥:

Ц утворенн€ у ход≥ вибор≥в державних орган≥в, та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€;

Ц створенн€ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й, рух≥в, парт≥й, €к насл≥дку волеви€вленн€ громад€н;

Ц виробленн€ пол≥тико-правових норм парламентами та ≥ншими представницькими установами;

Ц орган≥зац≥€ системи управл≥нн€ основними сферами державного ≥ сусп≥льного житт€ (визначенн€ повноважень, засад функц≥онуванн€, ≥Їрарх≥зац≥€ в≥дносин пол≥тичних ≥нституц≥й)

Ц парт≥йний менеджмент ≥ виборчий маркетинг.

” рамках пол≥тичного розвитку вид≥л€ють:

Ц зм≥цненн€ соц≥альних основ розвитку сусп≥льства;

Ц вдосконаленн€ нац≥ональних в≥дносин;

Ц залученн€ громад€н до управл≥нн€ державними ≥ сусп≥льними справами;

Ц формуванн€ атмосфери дов≥ри ≥ п≥дтримки пол≥тичним курсам парт≥й, пол≥тичних ≥нституц≥й;

Ц формуванн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ ≥ пол≥тичноњ культури громад€н.

 

VII тип. ѕол≥тична д≥€льн≥сть €к пол≥тичний спектакль. ѓњ мета Ц упор€дкувати, прикрасити, звеличити пол≥тичне житт€, надати престижу пол≥тичним под≥€м, особам та ≥нституц≥€м.

ѕол≥тична ел≥та давно переконалас€, що б≥льш≥сть народу тримаЇтьс€ осторонь пол≥тичного житт€, турбуючись справами економ≥чного, культурного, нац≥онального, побутового зм≥сту. Ќав≥ть у ход≥ революц≥й у вир масового пол≥тичного житт€ поринаЇ, €к п≥драхували ≥сторики, максимум 15 % мешканц≥в. ƒл€ решти пол≥тика залишаЇтьс€ лише видовищем. ¬икористовуючи цю особлив≥сть, пол≥тики й шукають видовищних заход≥в, щоб надати авторитетност≥ своњм м≥сцю й рол≥ у пол≥тиц≥. —еред них використовують масов≥ ритуальн≥ церемон≥њ: наради, походи, демонстрац≥њ, вшануванн€ ос≥б та под≥й, урочист≥ похорони, коронац≥њ, ≥наугурац≥њ ≥ т.п.

як ≥ належить театру (пол≥тичному) пол≥тики вдаютьс€ до використанн€ пол≥тичного декору: символ≥ки, емблематики, геральдики, пантеон≥в героњв та мученик≥в, мавзолењв.

VIII тип. ƒ≥€льн≥сть на м≥жнародн≥й арен≥. ƒ≥€льн≥сть спр€мована на захист нац≥ональних ≥нтерес≥в. ¬она зд≥йснюЇтьс€ за допомогою дипломат≥њ; участ≥ держави у програмах м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, санкц≥€х, акц≥€х; участ≥ недержавних субТЇкт≥в у економ≥чних, культурних, науково-техн≥чних та ≥нших контактах; народноњ дипломат≥њ.

 

“»ѕ» ≤ ¬»ƒ» ѕќЋ≤“»„Ќќѓ ¬«ј™ћќƒ≤ѓ

ѕопередньо проанал≥зован≥ типи характеризуютьс€ ч≥тким под≥лом м≥ж субТЇктом та обТЇктом пол≥тичноњ д≥€льност≥. Ќаступн≥, типолог≥чно под≥бн≥ про€ви пол≥тичного житт€ ми називатимемо пол≥тичною взаЇмод≥Їю, насамперед з т≥Їњ причини, що вони в≥др≥зн€ютьс€ €скраво ви€влюваними субТЇкт-субТЇктними взаЇминами.

I тип. —п≥вроб≥тництво Ц взаЇмнодоповнювана ≥ взаЇмновиг≥дна д≥€льн≥сть пол≥тичних субТЇкт≥в у сп≥льному дос€гненн≥ поставленоњ мети. —п≥вроб≥тництво можливе на ірунт≥ таких загальнодемократичних принцип≥в €к толерантн≥сть, консенсус, компром≥с.

ƒо найпоширен≥ших р≥зновид≥в сп≥вроб≥тництва в≥днесемо союз або аль€нс. ƒана форма передбачаЇ сп≥вроб≥тництво близьких сусп≥льно-пол≥тичних сил, зумовлена сп≥в паданн€м њхн≥х кор≥нних ≥нтерес≥в. « ц≥Їњ причини союз Ї довготривалим р≥зновидом сп≥вроб≥тництва.

ƒругим найпоширен≥шим про€вом сп≥вроб≥тництва Ї блок або коал≥ц≥€. ќбТЇднанн€ р≥зних ≥нод≥ й д≥аметрально протилежних пол≥тичних сил дл€ сп≥льного вир≥шенн€ актуальних пол≥тичних питань. ќск≥льки до блокуванн€ вдаютьс€ заради вир≥шенн€ актуальних, але поточних питань пол≥тичного процесу, оск≥льки субТЇктами блокуванн€ нер≥дко виступають д≥аметрально протилежн≥ учасники пол≥тичного житт€, то блоки, коал≥ц≥њ Ї довол≥ нетривалими формами сп≥вроб≥тництва.

II тип.  онкуренц≥€. ¬ипливаЇ з природного прагненн€ сусп≥льно-пол≥тичного субТЇкта в задоволенн≥ своњх життЇвих потреб та ≥нтерес≥в. ¬она неминуча уже тому, що будь-€кий соц≥ум завжди функц≥онуЇ в умовах недостач≥ ресурс≥в. ”часниками конкурентних в≥дносин стають т≥ субТЇкти, €к≥ здатн≥ в умовах недостач≥ ресурс≥в (у т.ч. й пол≥тичних) усв≥домлювати й обТЇктивне право конкурента на задоволенн€ своњх потреб та ≥нтерес≥в. “аким чином, конкуренц≥ю сл≥д визначити €к взаЇмод≥ю типолог≥чно под≥бних пол≥тичних субТЇкт≥в заради переважноњ чи й монопольноњ реал≥зац≥њ певноњ соц≥ально-пол≥тичноњ рол≥, виконанн€ певних завдань.  онкуренц≥€, наприклад, виникаЇ м≥ж спор≥дненими парт≥€ми, €к≥ прагнуть представл€ти ≥нтереси т≥Їњ чи самоњ сусп≥льноњ верстви.

III тип. ѕол≥тичний конфл≥кт. ÷е в≥дкрите протиставленн€ пол≥тичних ≥нтерес≥в, супроводжуване з≥ткненн€м соц≥ально-пол≥тичних сил, спр€мованих на дос€гненн€ непоЇднуваних ц≥лей, насамперед у сфер≥ влади ≥ власност≥.

IV тип. ѕол≥тична боротьба. ƒаний тип ми визначили б €к конфл≥кт, переведений у конфронтац≥йну стад≥ю.  онфл≥кт €к боротьба за ≥нтереси характеризуЇтьс€ все ж толерантним ставленн€м до ≥нтерес≥в опонента. ¬лада бачитьс€ ≥нструментом узгодженн€ ≥нтерес≥в, ≥ при цьому первинного задоволенн€ власних ≥нтерес≥в. ѕол≥тична ж боротьба характеризуЇтьс€ не толерантним, а то й дегуман≥зованим ставленн€м до опонента. ¬лада ж сприймаЇтьс€ €к мета та зас≥б знищенн€ опонента.

ѕол≥тична боротьба зд≥йснюЇтьс€ через насильницьк≥ методи: повстанн€, в≥йни, революц≥њ, терор.

Ќе сл≥д вважати, що насильницьк≥ засоби Ц це прерогатива виключно дев≥ативних учасник≥в пол≥тичного житт€. ƒо насильства вдаютьс€ ≥ соц≥ально в≥дпов≥дальн≥ субТЇкти, заради порушенн€ насильства ще б≥льших масштаб≥в до €кого, при пасивному потуранн≥ властей, можуть вдатис€ екстрем≥сти.

” рамках пол≥тичноњ боротьби вид≥л€ють ≥ групу ненасильницьких метод≥в (петиц≥њ, м≥тинги, демонстрац≥њ, мирн≥ акц≥њ протесту, акц≥њ громад€нськоњ непокори, парламентська боротьба).

ќкрему групу засоб≥в пол≥тичноњ боротьби становл€ть т.зв. антитехнолог≥њ. ÷е т≥ засоби, в основ≥ €ких лежать аморальн≥сть, обман. ÷е, наприклад, фальсиф≥кац≥€, дифамац≥€, кулуарна д≥€льн≥сть, блефуванн€, дискредитац≥€ ≥ т.п. ƒ.¬идр≥н вказуЇ на так≥ активно застосовуван≥ у поточному пол≥тичному житт≥ анти технолог≥њ €к спонуканн€ народу Дпростими р≥шенн€миФ, хоча в так≥й складн≥й систем≥ €к сусп≥льство њх практично не буваЇ, Дщоденними малими але конкретними справамиФ зам≥сть вир≥шенн€ глибинних, стратег них питань, п≥длабузництво низам, мовл€в, народ завжди правий, а ми Ц пол≥тики Ц його слуги, використанн€ метафор €к засобу п≥дм≥ни пон€ть ≥ т.п.

V тип. √егемон≥€ (пануванн€). ƒаний тип пол≥тичноњ взаЇмод≥њ, спр€мований на встановленн€ пол≥тичного контролю над слабшими, п≥дпор€дкованим субТЇктом пол≥тичноњ боротьби.

√егемон≥€ вт≥люЇтьс€ у житт€ через ≥зол€ц≥ю Ц припиненн€ впливу опонента на оточенн€, залишаючи йому можлив≥сть лише внутр≥шнього функц≥онуванн€.

ƒругим р≥зновидом гегемон≥њ Ї нейтрал≥зац≥€. ¬даючись до нењ, сильн≥ший субТЇкт дозвол€Ї слабшому впливати на оточенн€, однак пост≥йно збер≥гаЇ за собою можлив≥сть зн€тт€ цього впливу вс≥ма доступними засобами, включаючи й припиненн€ функц≥онуванн€ опонента. ѕрикладом може бути взаЇмод≥€ м≥ж президентом ≥ парламентом у президентськ≥й республ≥ц≥.

 

ќ–≤™Ќ“ј÷≤ѓ “ј ѕќ«»÷≤ѓ ” ѕќЋ≤“»„Ќ≤… ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

ѕри характеристиц≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥ вагомо знати, €кими характеристиками пол≥тичного самовизначенн€ керуютьс€ субТЇкти пол≥тичноњ д≥њ. “аких характеристик можна вид≥лити безл≥ч. —пробуЇмо вид≥лити найпоширен≥ш≥ з них.

o јктивна св≥дома п≥дтримка й д≥€льн≥сть, спр€мована на реал≥зац≥ю певного р≥шенн€.

o ѕом≥ркован≥сть, виважен≥сть. ѕозиц≥€, що ірунтуЇтьс€ на соц≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥, тобто визнанн≥, що реал≥зац≥€ будь-€кого р≥шенн€ маЇ враховувати й потреби та ≥нтереси верств сьогодн≥ позбавлених пол≥тичного представництва.

o Ћо€льн≥сть Ц повага до властей, визнанн€ пропонованоњ ≥ншим пол≥тичним субТЇктом л≥н≥њ повед≥нки доц≥льною, законною, ≥ одночасно нейтральне ставленн€ до нењ.

o  онформ≥зм Ц внутр≥шнЇ невизнанн€, але зовн≥шн€ демонстрац≥€, пристосуванство до певноњ пол≥тичноњ л≥н≥њ.

o Ќонконформ≥зм Ц демонстративне запереченн€ чиЇњсь пол≥тичноњ л≥н≥њ, що маЇ на мет≥, п≥д вигл€дом турботи загальносусп≥льними справами, реал≥зац≥ю власноњ корисливоњ пол≥тичноњ л≥н≥њ.

o ќпозиц≥йн≥сть Ц протиставленн€ своЇњ пол≥тики оф≥ц≥йному курсу. –озр≥зн€ють пом≥рковану, ло€льну, конструктивну (формуЇ зм≥стовн≥ д≥лов≥ пропозиц≥њ), деструктивну (руйн≥вну).

o –адикал≥зм Ц конструктивна схильн≥сть до глибинних, докор≥нних зм≥н сусп≥льного житт€.

o ≈кстрем≥зм Ц неконструктивна схильн≥сть до крайн≥х, насильницьких, не прорахованих д≥й заради реал≥зац≥њ певноњ утоп≥чноњ мети чи ви€ву бунтарських нахил≥в.

o јбстенц≥он≥зм Ц не перешкоджанн€ под≥€м розвиватис€ своњм природним шл€хом, що веде до зм≥цненн€ пол≥тичного становища т≥Їњ сили, €ка й стоњть на позиц≥€х абстенц≥он≥зму.

o јвантюризм (avanture Ц пригода, ризик) активна участь у л.ж. при зневаженн≥ знань про реальну обстановку, сп≥вв≥дношенн€ сил ≥ засоб≥в, законом≥рностей сусп≥льного житт€.

o ћак≥авеал≥зм Ц позиц≥€ що передбачаЇ систематичне застосуванн€ засоб≥в заради дос€гненн€ пол≥тичноњ ц≥л≥.

o Ќегатив≥зм Ц позиц≥€ в основ≥ €коњ лежить розгл€данн€ пол≥тичного житт€ виключно кр≥зь призму б≥нарних опозиц≥й Ц тотально взаЇмно протилежних сутностей (добро-зло, цив≥л≥зац≥€-варварство, сх≥д-зах≥д).

o ѕартикул€ризм (в≥д лат. рarticular Ц частинка, пох≥дне в≥д pars Ц частина) позиц≥€ ор≥Їнтована на захист часткових ≥ вузькогрупкових ≥нтерес≥в.

o ѕрагматизм (в≥д гр. pragma Ц справа, д≥€) позиц≥€, що передбачаЇ дос€гненн€ переваг, ≥гноруючи моральний зм≥ст та в≥ддален≥ насл≥дки д≥й.

o ”тил≥таризм Ц зор≥Їнтован≥сть на вигоду, практичне використанн€, ≥гноруванн€ духовних, моральних аспект≥в д≥€льност≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 429 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2121 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.