Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична система сусп≥льства: структура та функц≥њ




ќдн≥Їю з найскладн≥ших, центральних категор≥й пол≥толог≥њ Ї пол≥тична система сусп≥льства. ¬она дозвол€Ї найб≥льш повно ≥ посл≥довно розкрити сусп≥льно Ц пол≥тичну природу сусп≥льства, принципи орган≥зац≥њ влади, ≥снуюч≥ пол≥тичн≥ в≥дносини, ≥нститути, норми. ” пол≥тичн≥й науц≥ ц€ категор≥€ покликана в≥добразити два моменти: з одного боку Ч ц≥л≥сн≥сть пол≥тики €к самост≥йноњ сфери сусп≥льства, €ка €вл€Ї собою сукупн≥сть взаЇмод≥ючих елемент≥в (держави, парт≥й, л≥дер≥в, права ≥ т. д.); з ≥ншого боку, характер зв'€зку пол≥тики ≥з зовн≥шн≥м оточенн€м (економ≥чною, соц≥альною, культурною сферою, ≥ншими державами).

 р≥м того, пон€тт€ Ђпол≥тична системаї маЇ велике практичне значенн€. ¬оно допомагаЇ вид≥лити фактори, €к≥ забезпечують стаб≥льн≥сть ≥ розвиток сусп≥льства, розкривають механ≥зми узгодженн€ ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп населенн€, дозвол€ють зрозум≥ти мотиви й механ≥зми зд≥йсненн€ владних д≥й держави.

ѕон€тт€ Ђпол≥тична системаї за зм≥стом дуже об'Їмне. ѕол≥тичну систему можна визначити €к сукупн≥сть пол≥тичних ≥нститут≥в, громадських структур, норм ≥ ц≥нностей, а також њх взаЇмод≥ю, в €к≥й реал≥зуЇтьс€ пол≥тична влада ≥ зд≥йснюЇтьс€ пол≥тичний вплив. “ому в пол≥тичну систему включають не т≥льки пол≥тичн≥ ≥нститути, €к≥ безпосередньо й активно беруть участь у пол≥тиц≥ (держава, парт≥њ, л≥дери ≥ т. д.), а й економ≥чн≥, соц≥альн≥, культурн≥ ≥нститути, традиц≥њ, ц≥нност≥, норми, €к≥ мають пол≥тичне значенн€ ≥ впливають на пол≥тичний процес. ѕризначенн€ вс≥х цих пол≥тичних ≥ громадсько-пол≥тичних ≥нститут≥в пол€гаЇ в тому, щоб розпод≥л€ти ресурси (економ≥чн≥, валютн≥, матер≥альн≥, технолог≥чн≥ ≥ т. п.) ≥ спонукати населенн€ до прийн€тт€ цього розпод≥лу €к обов'€зкового дл€ вс≥х.

—тимулювальним фактором у становленн≥ та розвитку теор≥њ пол≥тичних систем стала загальна теор≥€ систем, розроблена ј. ј. Ѕогдановим ≥ Ћ. фон Ѕерталанф≥. «а њх твердженн€м, Ђсистема Ч це певна к≥льк≥сть взаЇмопов'€заних елемент≥в, що утворюють ст≥йку ц≥л≥сн≥сть, мають певн≥ ≥нтегративн≥ законом≥рност≥, властив≥ саме ц≥й сп≥льност≥ї. Ѕудь-€ка система характеризуЇтьс€ також ст≥йкими зв'€зками елемент≥в, €к≥ дос€гаютьс€ насл≥док структурного упор€дкуванн€ њњ частин. ¬ажливою рисою системи Ї њњ ц≥леспр€мований функц≥ональний стан.

¬раховуючи њх методолог≥ю, “алкот ѕарсонс п≥д≥йшов до розгл€ду сусп≥льства €к дуже складноњ системи управл≥нн€, €ка складаЇтьс€ з в≥дносно самост≥йних систем: економ≥чноњ, пол≥тичноњ, духовноњ та ≥н.  ожна з цих систем виконуЇ своњ специф≥чн≥ функц≥њ. Ђѕризначенн€ пол≥тичноњ системи, Ч вважав “. ѕарсонс, Ч це забезпеченн€ ≥нтеграц≥њ, розробленн€ та реал≥зац≥€ загальноњ мети сусп≥льстваї.

≤дењ “. ѕарсонса ≥стотно поглибив ≥нший американський пол≥толог Ч ƒев≥д ≤стон €кого багато вчених вважають засновником теор≥њ пол≥тичних систем. ” своњх прац€ Ђѕол≥тична системаї (1953), Ђћежа пол≥тичного анал≥зуї (1965) в≥н показав пол≥тичну систему €к орган≥зм, €кий саморегулюЇтьс€ ≥ розвиваЇтьс€, активно реагуЇ на ≥мпульси, €к≥ надход€ть ззовн≥, тобто команди.

«а ƒ. ≤стоном, у системи Ї вх≥д ≥ Ї вих≥д. Ќа вх≥д з навколишнього соц≥ального та культурного середовища надход€ть ≥мпульси Ч вимоги та п≥дтримка. Ќа виход≥ системи зд≥йснюютьс€ пол≥тичн≥ р≥шенн€ ≥ пол≥тичн≥ д≥њ, спр€мован≥ на реал≥зац≥ю цих р≥шень.

¬имоги Ч це перший вид ≥мпульс≥в на вход≥ системи, ≥ њх характер може бути р≥зним Ч в≥д вимог до влади з приводу п≥двищенн€ зароб≥тноњ плати, розпод≥лу благ та послуг, €кост≥ осв≥ти, тривалост≥ робочого дн€, охорони прав ≥ свободи громад€н до питань охорони здоров'€, забезпеченн€ громадського спокою ≥ т. д.

ƒругий вид ≥мпульс≥в на вход≥ Ч це п≥дтримка. ¬она можлива в р≥зних формах: в≥д матер≥альних (виплата податк≥в, прац€ на громадських засадах, в≥йськова служба ≥ т. д.) через виконанн€ закон≥в та ≥нших розпор€джень державноњ влади до шанобливого ставленн€ до влади ≥ духовноњ символ≥ки.

ƒ. ≤стон називаЇ три об'Їкти п≥дтримки:

1) пол≥тичне сусп≥льство Ч група людей, €к≥ взаЇмопов'€зан≥ в одн≥й структур≥ завд€ки розпод≥лу д≥€льност≥ в пол≥тиц≥;

2) Ђрежимї Ч основними компонентами його Ї ц≥нност≥ (ц≥л≥ та принципи), норми ≥ структура влади;

3) правл≥нн€, до €кого в≥днос€ть людей, котр≥ беруть участь у щоденних справах пол≥тичноњ системи, визнаютьс€ б≥льш≥стю сусп≥льства в≥дпов≥дальними за свою д≥€льн≥сть.

ѕ≥дтримка, €ка ви€вл€Їтьс€ систем≥, може посилюватис€, коли система задовольн€Ї потреби ≥ вимоги громад€н. “ому без достатньоњ п≥дтримки пол≥тична систе≠ма не може ефективно ≥ над≥йно працювати.

÷≥ ≥мпульси-вимоги та ≥мпульси-п≥дтримки повинн≥ регул€рно надходити до системи, ≥накше вона працюватиме з перервами або зовс≥м зупинитьс€. « ≥ншого боку, надм≥рне перевантаженн€ системи р≥зними ≥мпульсами не даЇ њй змоги ефективно працювати, система перестаЇ оптимально реагувати на соц≥альну ≥нформац≥ю, €ка надходить, що призводить до њњ застою.

—тавленн€ до вимог, €к≥ надход€ть в≥д р≥зних верств населенн€, значною м≥рою залежить в≥д типу пол≥тичноњ системи. јнтидемократичн≥, тотал≥тарн≥ системи, наприклад, розгл€дають запити ≥ вимоги людей €к своЇр≥дний ви€в незадоволенн€ владою ≥ тому прагнуть придушити виступи з цими вимогами. ƒемократичн≥, конституц≥йн≥ пол≥тичн≥ системи, €к правило, розгл€дають запити ≥ вимоги населенн€ €к необх≥дну умову нормальноњ реал≥зац≥њ своњх функц≥й. Ќаселенн€ п≥дтримуЇ тих л≥дер≥в, т≥ угрупованн€, котр≥ вже п≥дтвердили свою готовн≥сть захищати ≥ задовольн€ти запити ≥ потреби цього населенн€, тобто т≥ угрупованн€ ≥ тих л≥дер≥в, на €к≥ ≥ на €ких воно може впливати.

Ќа виход≥ системи €к њњ реакц≥€ на вимоги ≥ п≥дтримку з'€вл€ютьс€ авторитетн≥ пол≥тичн≥ р≥шенн€ ≥ пол≥тичн≥ д≥њ з приводу розпод≥лу ц≥нностей ≥ ресурс≥в. ¬они можуть бути у форм≥ нових закон≥в, асигнувань на конкретн≥ потреби пол≥тичних за€в про пол≥тичн≥ нам≥ри та пол≥тичн≥ д≥њ ≥ т. д.

≤ все ж таки п≥дх≥д ƒ. ≤стона до визначенн€ модел≥ пол≥тичноњ системи не даЇ можливост≥ по€снити, чому ур€ди часом приймають р≥шенн€, €к≥ не виход€ть з вимог громад€н, б≥льше того Ч суперечать њх ≥нтересам. ѕрикладом можуть бути р≥шенн€ правл€чих к≥л —получених Ўтат≥в про розв'€занн€ в≥йни у ¬'Їтнам≥, р≥шенн€ ÷   ѕ–— про введенн€ в≥йськ до јфган≥стану, р≥шенн€ –ос≥йського ур€ду про початок бойових д≥й у „ечн≥ ≥ т. д. ћожна стверджувати, що прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень зумовлене вимогами, що надход€ть не в≥д соц≥ально-культурного середовища, а в≥д правл€чоњ ел≥ти, €ка приймаЇ р≥шенн€.

≤нший п≥дх≥д до визначенн€ пол≥тичноњ системи запропонував √абр≥ель јлмонд. ¬≥н вважаЇ необх≥дним на передн≥й план висунути ц≥льовий, повед≥нковий аспект р≥зних структур, €к≥ вход€ть до пол≥тичноњ системи. « його точки зору, пол≥тична система Ч це р≥зн≥ форми пол≥тичноњ повед≥нки €к державних так ≥ недержавних структур, в анал≥з≥ €ких вид≥л€ютьс€ два р≥вн€нн€: ≥нституц≥йне та ор≥Їнтац≥йне. якщо ≥нституц≥йний р≥вень зосереджений переважно на досл≥дженн€ державних ≥ недержавних пол≥тичних ≥нститут≥в, то ор≥Їнтац≥йний зор≥Їнтований на вивченн€ пол≥тичних структур, €к≥ в своњй сукупност≥ створюють пол≥тичну культуру. √. јлмонд п≥дкреслив, що, на в≥дм≥ну в≥д ус≥х ≥нших сусп≥льних систем та орган≥зац≥й, пол≥тична система над≥лена правом застосуванн€ чи погрози застосуванн€ б≥льш-менш лег≥тимного ф≥зичного насильства. Ђ÷е узаконена сила, Ч пише в≥н, Ч €ка пронизуЇ вс≥ Ђвх≥дн≥ї та Ђвих≥дн≥ї фактори сусп≥льства, надаючи йому особливих €костей та сенсу, забезпечуючи його згуртован≥сть €к системиї.

√. јлмонд визначаЇ чотири функц≥њ Ђвведенн€ї:

1) функц≥ю пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ та залученн€ до участ≥ в пол≥тичному житт≥;

2) функц≥ю артикул€ц≥њ ≥нтерес≥в, тобто формуванн€ вимог, в≥дпов≥дних реальним чи у€вним ≥нтересам;

3) функц≥ю агрегуванн€, тобто об'Їднанн€, ≥нтерес≥в;

4) функц≥€ пол≥тичноњ комун≥кац≥њ, тобто сп≥лкуванн€, обм≥ну думками, ≥де€ми.

¬≥н визначаЇ ≥ три функц≥њ Ђвиведенн€ї:

1) розробленн€ норм;

2) застосуванн€ норм;

3) контроль за виконанн€м цих норм.

‘ункц≥€ Ђвведенн€ї зд≥йснюЇтьс€ неур€довими формуванн€ми (групами тиску, пол≥тичними парт≥€ми, незалежною пресою та ≥н.), тод≥ €к функц≥€ Ђвиведенн€ї Ч це ур€дова прерогатива.

” подальшу розробку теор≥њ пол≥тичних систем зробили вагомий внесок так≥ в≥дом≥ вчен≥, €к ”. ћ≥тчел, √. ѕауелл,  . ƒойч, ћ. ƒюверже та ≥н.

—учасн≥ науков≥ погл€ди, €к≥ ≥снують у в≥тчизн€н≥й науков≥й л≥тератур≥, окреслюютьс€ двома п≥дходами. ѕерший з них пол≥тичну систему трактуЇ €к теоретичний, ≥деальний конструкт, €кий даЇ змогу ви€вл€ти й описувати системн≥ властивост≥ р≥зних пол≥тичних €вищ. ѕри такому п≥дход≥ пол≥тична система розгл€даЇтьс€ не €к в≥дображенн€ пол≥тичноњ д≥йсност≥, а €к зас≥б (≥нструмент) системного анал≥зу пол≥тики. ” такому значенн≥ пон€тт€ Ђпол≥тична системаї може застосовуватис€ дл€ анал≥зу будь-€кого в≥дносно ц≥л≥сного ≥ самост≥йного пол≥тичного утворенн€: держави, парт≥њ, профсп≥лки, громадсько-пол≥тичного руху тощо, кожне з €ких можна розгл€дати €к специф≥чну пол≥тичну систему.

” другому, б≥льш конкретному тлумаченн≥ пон€тт€ Ђпол≥тична системаї визначаЇ реальний складний механ≥зм формуванн€ ≥ функц≥онуванн€ владних в≥дносин у сусп≥льств≥. ÷ей механ≥зм включаЇ пол≥тичну д≥€льн≥сть ≥ пол≥тичн≥ в≥дносини м≥ж р≥зними пол≥тичними суб'Їктами (групами та ≥ндив≥дами): пол≥тичну орган≥зац≥ю (до €коњ вход€ть держави, парт≥њ, пол≥тичн≥ асоц≥ац≥њ), пол≥тичн≥ й правов≥ норми, пол≥тичну св≥дом≥сть ≥ пол≥тичну культуру, засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

—пираючись на ц≥ п≥дходи, при анал≥з≥ пол≥тичних систем р≥зних сусп≥льств сл≥д враховувати €к системн≥ властивост≥ р≥зних пол≥тичних €вищ, так ≥ стал≥ взаЇмозв'€зки м≥ж ними. ј саме: ≥нвайроментальн≥ (взаЇмозв'€зок середовища ≥ системи); ≥нституц≥йн≥ (орган≥зац≥йн≥ властивост≥ елемент≥в системи Ч держава, парт≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ, масов≥ об'Їднанн€, €к≥ беруть участь у пол≥тичному житт≥); регул€тивн≥ (правов≥ ≥ пол≥тичн≥ норми €к нормативна основа д≥€льност≥ ≥нститут≥в системи); комун≥кативн≥ (внутр≥шн≥ системн≥ властивост≥ ≥ зв'€зки та в≥дносини); функц≥ональн≥ (пол≥тичний режим ≥ процес, що складаЇтьс€ в результат≥ д≥€льност≥ з елемент≥в системи); культурно-творч≥ й ≥деолог≥чн≥ (пол≥тична культура ≥ св≥дом≥сть); рольов≥ (призначенн€ пол≥тичноњ системи €к ц≥лого в сусп≥льному житт≥ окремоњ крањни ≥ на м≥жнародн≥й арен≥, а також роль окремих елемент≥в пол≥тичноњ системи).

ќтже, пол≥тична система становить складне ≥ специф≥чне €вище в життЇд≥€льност≥ сусп≥льства, з внутр≥шньо орган≥зованими зв'€зками ≥ властивост€ми елемент≥в. њњ можна визначити €к системну сукупн≥сть пол≥тичних взаЇмин, правових ≥ пол≥тичних норм, ≥нститут≥в, ≥дей, пов'€заних ≥з формуванн€м, зд≥йсненн€м влади та правл≥нн€м сусп≥льством.

яке ж методолог≥чне значенн€ категор≥њ Ђпол≥тична системаї дл€ анал≥зу державного пол≥тичного управл≥нн€?

ѕо-перше, з њњ допомогою значно легше в≥докремити пол≥тичну сферу в≥д державноњ, розкрити њњ взаЇмод≥ю.

ѕо-друге, легко з≥ставити елементи державноњ пол≥тики ≥ пол≥тики сусп≥льства, в≥др≥знити державне управл≥нн€ в≥д управл≥нн€ в сусп≥льств≥ загалом.

ѕо-третЇ, системний п≥дх≥д даЇ можлив≥сть знайти багато сп≥льного в р≥зних типах пол≥тичних систем, визначити тенденц≥њ њх модерн≥зац≥њ ≥ шл€хи зближенн€.

ѕо-четверте, можливост≥ ц≥Їњ категор≥њ дозвол€ють вивчати динам≥ку р≥зних нац≥ональних пол≥тичних структур у пор≥вн€льному план≥ прот€гом довгого часу, допомагають оц≥нити пол≥тичний кл≥мат крањни ≥ на ц≥й основ≥ приймати найоптимальн≥ш≥ пол≥тичн≥ р≥шенн€.

ѕол≥тична система функц≥онуЇ €к динам≥чна ц≥л≥сна система в орган≥чному взаЇмозв'€зку з ≥ншими системами: економ≥чною, культурною, етн≥чною, соц≥альною, рел≥г≥йною, ≥деолог≥чною. ”с≥ системи сусп≥льства взаЇмозв'€зан≥ ≥ взаЇмозалежн≥.

¬изначальною щодо вс≥х систем, зокрема ≥ щодо пол≥тичноњ, виступаЇ економ≥чна система. јдже серед численних ≥ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в соц≥альних груп пров≥дними Ї саме економ≥чн≥. ѕравл€ч≥ групи, њхн≥ парт≥њ та орган≥зац≥њ утворюють такий економ≥чний орган≥зм, €кий задовольнив би насамперед њхн≥ ≥нтереси. “ому саме економ≥чна система визначаЇ сутн≥сть, структуру та функц≥њ пол≥тичноњ системи. ќстанн€, з≥ свого боку, справл€Ї регул€тивний вплив на економ≥чну систему, забезпечуЇ ≥снуванн€ саме такого економ≥чного орган≥зму, €кий потр≥бен правл€чим соц≥альним групам.

јнал≥з пол≥тичноњ системи даЇ змогу розкрити њњ структуру. ÷е внутр≥шн€ орган≥зац≥€ ц≥л≥сноњ системи €к специф≥чного способу взаЇмозв'€зку ≥ взаЇмод≥њ компонент≥в, що њњ утворюють; ст≥йка впор€дкован≥сть елемент≥в; законом≥рн≥ зв'€зки м≥ж елементами. —труктура даЇ змогу зрозум≥ти, €к саме орган≥зоване системне ц≥ле.

«вернемось до погл€д≥в на структуру пол≥тичноњ системи, €к≥ найчаст≥ше трапл€ютьс€ в сучасн≥й в≥тчизн€н≥й пол≥тичн≥й л≥тератур≥

ѕершим фундаментальним елементом пол≥тичноњ системи сусп≥льства Ї пол≥тичн≥ в≥дносини м≥ж ≥ндив≥дами, соц≥альними та ст≥чними групами, нац≥€ми, державами; державою ≥ громад€нами, громад€нами та њх орган≥зац≥€ми щодо влади, виробленн€ ≥ зд≥йсненн€ пол≥тики. “ут пол≥тична д≥€льн≥сть виступаЇ формою функц≥онуванн€ пол≥тичних в≥дносин. ¬она Ї усв≥домленою, ц≥леспр€мованою д≥€льн≥стю соц≥альних суб'Їкт≥в з реал≥зац≥њ своњх пол≥тичних ≥нтерес≥в у конкретн≥й пол≥тичн≥й д≥€льност≥ людей, њх соц≥альних груп, громадсько-пол≥тичних об'Їднань.

ѕол≥тична д≥€льн≥сть розпочинаЇтьс€ з виникненн€ певного ≥нтересу ≥ завершуЇтьс€ його реал≥зац≥Їю, тобто практичним результатом.

ќдним ≥з центральних елемент≥в пол≥тичних в≥дносин ≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥ Ї пол≥тичн≥ рол≥. јнал≥з показуЇ, що €кою стаб≥льною не була б система, пол≥тичн≥ рол≥ њњ суб'Їкт≥в завжди в динам≥ц≥.

—таб≥льн≥сть пол≥тичних в≥дносин пол€гаЇ в ч≥ткост≥ визначенн€ ≥ закр≥пленн€ в законах та нормах (правових, пол≥тичних, моральних) ролей, тобто кола прав, обов'€зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в пол≥тичноњ системи. “ому найважлив≥ше пол≥тичне д≥€нн€ складаЇтьс€ з утворенн€, зм≥цненн€ ≥ виконанн€ ролей, пов'€заних з поЇднанн€м елемент≥в пол≥тичноњ системи з певними зв'€зками. “ак≥ рол≥ Ч рол≥ формуванн€ пол≥тичноњ системи та њњ функц≥онуванн€Ч в≥д≥грають Ђоф≥сиї, сукупн≥сть Ђоф≥с≥вї (маЇтьс€ на уваз≥ система орган≥в ≥ посад державних, парт≥йних ≥ громадських орган≥зац≥й).

” зв'€зку з цим стрижневим елементом пол≥тичноњ системи виступаЇ пол≥тична орган≥зац≥€ сусп≥льства, що включаЇ державу та њњ установи, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ та рухи, групи тиску.

¬ажливим елементом пол≥тичноњ системи Ї пол≥тична св≥дом≥сть €к нев≥дТЇмний компонент пол≥тичноњ д≥€льност≥ людей. ¬она Ї в≥дображенн€м пол≥тичного житт€ сусп≥льства в ≥де€х, погл€дах, у€вленн€х, традиц≥€х, соц≥ально Ц пол≥тичних почутт€х людини, соц≥альноњ групи, нац≥њ, народу. ѕол≥тична св≥дом≥сть Ц це розум≥нн€ сусп≥льством самого себе €к пол≥тичноњ ц≥л≥сност≥; в реальному житт≥ вона виступаЇ €к сукупн≥сть в≥дпов≥дних знань ≥ оц≥нок.

«начну роль у пол≥тичн≥й систем≥ в≥д≥граЇ пол≥тична культура, €ка характеризуЇ €к≥сний стан пол≥тичних в≥дносин ≥ д≥€льност≥ в сусп≥льств≥, а також розкриваЇ ступ≥нь соц≥ально-культурного розвитку людини та м≥ру њњ активност≥ у перетворенн≥ пол≥тичноњ д≥йсност≥.

ѕол≥тичн≥ ≥ правов≥ норми виступають важливим регулюючим елементом пол≥тичноњ системи. якщо пол≥тичн≥ норми д≥ють ≥ реал≥зуютьс€ у вигл€д≥ принцип≥в ≥ установ, що регулюють д≥€льн≥сть пол≥тичних ≥нститут≥в ≥ громад€н €к суб'Їкт≥в пол≥тичного житт€, то правов≥ норми Ч це сукупн≥сть затверджених або санкц≥онованих державою загальнообов'€зкових правил пол≥тичноњ повед≥нки (норм), дотриманн€ котрих забезпечуЇтьс€ певними заходами державного впливу (крим≥нальне, адм≥н≥стративне, державне, громад€нське право). Ќа основ≥ пол≥тичних ≥ правових норм утворюютьс€ регул€тори сусп≥льних в≥дносин щодо влади ≥ закр≥плюютьс€ основн≥ принципи д≥€льност≥ суб'Їкт≥в пол≥тики.

¬изнаним елементом пол≥тичноњ системи сусп≥льства Ї засоби масовоњ ≥нформац≥њ €к засоби духовного сп≥лкуванн€ великих мас людей, духовно-пол≥тичного сп≥лкуванн€ держави ≥ сусп≥льства, людини ≥ держави, держави з ≥ншими пол≥тичними ≥нститутами та ≥ншими державами ≥ м≥жнародними орган≥зац≥€ми. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ використовуютьс€, насамперед, дл€ пол≥тичного та ≥деолог≥чного впливу на електорат з метою лег≥тим≥зац≥њ влади або њњ захопленн€, зм≥цненн€ ≥ реал≥зац≥њ њњ ≥нтересах певних соц≥альних сил.

ѕор€д з наведеними вище погл€дами на структуру пол≥тичноњ системи ≥снують ≥ ≥нш≥. ѕереважна б≥льш≥сть сучасних зах≥дних ≥ значна частина рос≥йських вчених у структур≥ пол≥тичноњ системи вид≥л€ють так≥ п≥дсистеми, €к ≥нституц≥йна, нормативна, комун≥кативна, культурна ≥ функц≥ональна

ќсновним елементом пол≥тичноњ системи Ї ≥нституц≥йна п≥дсистема, тобто сукупн≥сть ≥нститут≥в (державних, парт≥йних, сусп≥льно-пол≥тичних), €к≥ виражають ≥ представл€ють р≥зн≥ за значенн€м ≥нтереси: в≥д загальнозначущих до групових ≥ приватних. Ќайважлив≥шим ≥нструментом реал≥зац≥њ сусп≥льних ≥нтерес≥в Ї держава. ¬она концентруЇ в своњх руках владу ≥ ресурси, розпод≥л€Ї ц≥нност≥ ≥ блага, спонукаЇ населенн€ до обов'€зкового виконанн€ своњх р≥шень.  р≥м держави, в ≥нституц≥йну п≥дсистему вход€ть €к пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, наприклад, парт≥њ, групи тиску, так ≥ непол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ мають значн≥ можливост≥ впливати на владу ≥ сусп≥льство Ч засоби масовоњ ≥нформац≥њ, церква тощо.

–≥вень ≥нституц≥йноњ п≥дсистеми визначаЇтьс€ ступенем диференц≥ац≥њ ≥ спец≥ал≥зац≥њ ролей та функц≥й њх структур. «авд€ки спец≥ал≥зац≥њ ц€ п≥дсистема може швидко й ефективно реагувати на нов≥ потреби та вимоги населенн€.

≤нститути влади виконують найр≥зноман≥тн≥ш≥ рол≥ на основ≥ р≥зних норм Ч пол≥тичних, правових, культурних, моральних ≥ т. д. ÷€ вс€ сукупн≥сть норм, €к≥ регулюють пол≥тичн≥ в≥дносини, становить нормативну п≥дсистему. Ќорми виконують роль правил, на основ≥ €ких в≥дбуваЇтьс€ пол≥тичний вплив. ÷≥ правила можуть ф≥ксуватис€ в конституц≥€х, правових актах, а можуть передаватис€ з покол≥нн€ в покол≥нн€ у вигл€д≥ традиц≥й, звичањв, символ≥в.

 еруючись такими формал≥зованими ≥ неформал≥зованими правилами, пол≥тичн≥ суб'Їкти вступають у взаЇмод≥ю. ‘орми цих взаЇмод≥й, що ірунтуютьс€ на злагод≥ чи конфл≥кт≥ (наприклад, м≥ж особою ≥ державою), на њх ≥нтенсивност≥ та спр€мованост≥, становл€ть комун≥кативну п≥дсистему. —истема комун≥кац≥њ характеризуЇ в≥дкрит≥сть влади, њњ здатн≥сть до д≥алогу, прагненн€ до злагоди, до обм≥ну ≥нформац≥Їю ≥з сусп≥льством.

ѕол≥тична взаЇмод≥€ зумовлюЇтьс€ характером культурно-рел≥г≥йного середовища, його однор≥дн≥стю. —укупн≥сть субкультур, рел≥г≥йна система визначають пр≥оритетн≥ ц≥нност≥, переконанн€, стандарти пол≥тичноњ повед≥нки, пол≥тичну ментальн≥сть ≥ становл€ть культурну п≥дсистему. ¬она надаЇ загальнозначущого смислу пол≥тичним д≥€м, в≥дносинам р≥зних суб'Їкт≥в, стаб≥л≥зуЇ сусп≥льство, л€гаЇ в основу взаЇморозум≥нн€ ≥ злагоди. „им вищий р≥вень культурноњ однор≥дност≥ сусп≥льства, тим вища ефективн≥сть д≥€льност≥ пол≥тичних ≥нститут≥в. Ѕазовим елементом культурноњ п≥дсистеми Ї пануюч≥ в сусп≥льств≥ пол≥тична культура ≥ рел≥г≥€, €к≥ визначають модель взаЇмод≥њ ≥ндив≥д≥в, стандарти ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки.

Ѕажан≥ модел≥ сусп≥льства, €к≥ в≥ддзеркален≥ в систем≥ культурних ц≥нностей та ≥деал≥в, визначають сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в реал≥зац≥њ влади. ÷€ сукупн≥сть пол≥тичних технолог≥й становить функц≥ональну п≥дсистему. ѕереважанн€ метод≥в примусу чи злагоди в реал≥зац≥њ владних взаЇмин визначаЇ характер взаЇмов≥дносин влади ≥ громад€нського сусп≥льства, засоби його ≥нтеграц≥њ та дос€гненн€ ц≥л≥сност≥

”с≥ п≥дсистеми пол≥тичноњ сфери поЇднан≥ зв'€зками взаЇмозалежност≥. ¬заЇмод≥ючи, вони забезпечують життЇд≥€льн≥сть пол≥тичноњ системи, допомагають ефективн≥й реал≥зац≥њ њњ функц≥й у сусп≥льств≥. ќтже, пол≥тична система Ч це жива, в≥дкрита, динам≥чна система, що виконуЇ своњ функц≥њ.

” науков≥й л≥тератур≥ Ї р≥зн≥ точки зору щодо функц≥й пол≥тичноњ системи, але с й певн≥ сп≥льн≥ науков≥ п≥дходи. ќдна з таких точок зору узагальнюЇ погл€ди б≥льшост≥ в≥тчизн€них учених щодо функц≥њ пол≥тичноњ системи. ¬они зб≥гаютьс€ в тому, що кожна функц≥€ повинна в≥дбивати певну системну €к≥сть. ” зв'€зку з цим можна виокремити так≥ основн≥ функц≥њ пол≥тичноњ системи сусп≥льства:

1) визначенн€ ц≥лей ≥ завдань сусп≥льства;

2) моб≥л≥зац≥€ ресурс≥в;

3) владно-пол≥тична ≥нтеграц≥€ сусп≥льства;

4) регулюванн€ режиму соц≥ально-пол≥тичноњ д≥€льност≥;





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 582 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

517 - | 494 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.