Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕринципи нац≥ональноњ пол≥тики




” рамках критичного етнопол≥тичного мисленн€ можна визначити так≥ принципи нац≥ональноњ пол≥тики, характерн≥ дл€ демократичноњ держави та сусп≥льства:

1. ѕринцип нац≥онального самовизначенн€. ƒл€ кор≥нного народу в≥н передбачаЇ право на пол≥тичне самовизначенн€ аж до створенн€ власноњ держави. ƒл€ кор≥нних етн≥чних угрупувань цей принцип вт≥люЇтьс€ у р≥зних формах нац≥онально-культурноњ автоном≥њ.

2. ¬≥дсутн≥сть переваг дл€ будь-€ких етнос≥в, повага до нац≥ональноњ г≥дност≥.

3. ”вага держави до питань м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ вчасне њх вир≥шенн€. ‘ормуванн€ Ђвчасне вир≥шенн€ї звучить нав≥ть дещо банально. ѕроте зат€гуванн€ з вир≥шенн€м проблем веде до виникненн€ соц≥ально-пол≥тичноњ напруженост≥. ¬она може перерости у конфронтац≥ю, а та вилитись у конфл≥кт. ћ≥жетн≥чний чи-нац≥ональний конфл≥кт страшний тим, що в≥н зач≥паЇ так≥ глибин≥ струни нац≥ональноњ душ≥, €к≥ раз ущипнувши, уже дуже важко заспокоњти. Ќедарма стосовно м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в утвердивс€ песим≥стичний афоризм ЂЌац≥ональн≥ конфл≥кти не вир≥шуютьс€, а знекровлюютьс€ї. “ому завданн€ пол≥тик≥в Ц вчасно вир≥шити питанн€ м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ. Ќе дозволити йому стати причиною конфл≥кту.

4. ¬ир≥шенн€ проблем м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ на загальнодемократичних засадах консенсусу, толерантност≥, компром≥су ≥ найголовн≥ше Ц неприпустимост≥ стереотипного п≥дходу до вир≥шенн€ питань ≥ проблем м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ.

5. ¬иважен≥сть в≥дсутн≥сть тиску. јдм≥н≥струванн€ при виправленн≥ деформац≥й у м≥жетн≥чн≥й взаЇмод≥њ.

6. –озгл€д житт€ народ≥в €к самодостатньоњ ц≥нност≥, без спроб ц≥ народи Ђощасливитиї. ÷е зазвичай, призводить лише до Ђланцюговоњ реакц≥њ взаЇмноњ ненавист≥ї.

7. Ќедопущенн€ критичноњ меж≥ етнопол≥тичноњ стаб≥льност≥. ™вропейськ≥ вчен≥ вважають, що вона становить м≥н≥мум 75% кор≥нного етносу у склад≥ пол≥тичноњ нац≥њ. «важаючи на цей показник, Ївропейськ≥ держави намагаютьс€ нав≥ть ≥ не наближатис€ до нього. ‘ранцузи вважають дл€ себе загрозливим становище, коли кор≥нний етнос становить 82% в≥д загальноњ чисельност≥ населенн€ ‘ранц≥њ.

Ќапр€ми етнопол≥тики

≈тнопол≥тика Ц система тактично-стратег≥чних д≥й, заход≥в ≥ нам≥р≥в держави в галуз≥ регулюванн€ етно≥сторичних, етико-культурних та ≥н. взаЇмин народ≥в (етнос≥в) €к м≥ж собою, так ≥ з державою.

≈тноплюрал≥зм Ц напр€м, що забезпечуЇ створенн€ р≥вних етнокультурних етнопол≥тичних умов дл€ ус≥х етнос≥в у межах функц≥онуванн€ сп≥льноњ пол≥тичноњ нац≥њ згуртованоњ титульним етносом.  оли держава вид≥л€Ї кошти на п≥дтримку самобутност≥ того чи ≥ншого етносу.

≤нтеграц≥€ Ц напр€м, що маЇ на мет≥ консол≥дац≥ю, злитт€ представник≥в р≥зних етнос≥в у Їдину спочатку пол≥тичну, а пот≥м ≥ культурну сп≥льн≥сть. Ќаприклад: створенн€ нац≥њ ≥з етн≥чного конгломерату (—Ўј);

јсим≥л€ц≥€ (упод≥бненн€) Ц напр€м, що маЇ на мет≥ дос€гненн€ нац≥онально-культурноњ однор≥дност≥, шл€хом ц≥леспр€мованого упод≥бненн€. ” даному напр€м≥ розр≥зн€ють три р≥зновиди:

а) добров≥льна (природна) виходить ≥з потреби окремих представник≥в певного етносу соц≥ал≥зуватис€ у ≥ноетн≥чному середовищ≥. Ќазустр≥ч чому ≥ йде держава, що приймаЇ ≥м≥грант≥в;

б) вимушена передбачаЇ створенн€ державою пан≥вного етносу таких соц≥ально-пол≥тичних умов, за €ких представник але п≥дпор€дкованого етносу зможе себе реал≥зувати, засвоњвши культуру пан≥вного етносу.

в) насильницька Ц характеризуЇтьс€ застосуванн€м адм≥н≥стративного тиску проти тих, хто прагне зберегти свою етн≥чну ≥дентичн≥сть.

ƒискрим≥нац≥€ (в≥д лат. розр≥зненн€ розд≥ленн€) Ц ущемленн€ етн≥чних меншин, у пол≥тичних, громад€нських, соц≥ально-економ≥чних правах та свободах.

—егрегац≥€ (в≥дд≥ленн€) - крайн€ форма дискрим≥нац≥њ; обмеженн€ прав та свобод за мотивами расовоњ чи нац≥ональноњ належност≥.

–озр≥зн€ють: 1)≥нституц≥альну сегрегац≥ю Ц створенн€ паралельних заклад≥в дл€ представник≥в р≥зних рас, етнос≥в; 2)територ≥альну сегрегац≥ю створенн€ умов дл€ окремого проживанн€ (резервац≥њ, гетто, банту стани).

√еноцид (знищенн€ роду) Ц територ≥альне створенн€ умов дл€ окремого проживанн€. ѕовне або часткове знищенн€ окремих груп населенн€ за расовими, нац≥ональними, рел≥г≥йними ознаками, або створенн€ життЇвих умов розрахованих на вимиранн€ цих груп.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 280 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1386 - | 1325 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.