(підготовчий етап заняття – 15%)
Контрольні питання:
1. Визначення понять: а) гранично допустима концентрація (ГДК);б) максимально допустимі рівні (МДР); в) допустима добова доза (ДДД); г) орієнтовно допустимий рівень (ОДР); д) орієнтовно безпечний рівень дії (ОБРД); е) гранично допустимий викид (ГДВ); є) гранично допустимий скид (ГДС).
2. Принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків.
3. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.
4. Поняття про токсичність і небезпечність речовин.
5. Токсикометрія. Основні параметри токсикометрії.
6. Класифікація шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпеки.
7. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.
8. Віддалені ефекти дії ксенобіотиків: онкогенна, мутагенна, тератогенна, ембріотоксична, гонадотоксична, методи їх вивчення.
9. Поняття про комбіновану, комплексна, поєднану дію ксенобіотиків.
10.Основні типи комбінованої дії. Адитивність, антагонізм, потенціювання. Незалежна (неспільна) дія.
11.Методи оцінки комбінованої дії.
12.Види взаємодії між ксенобіотиками.
13.Індуктори та інгібітори монооксигеназної системи.
14.Прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків.
15.Комбінована дія алкоголю і хімічних речовин.
Контрольні тести:
1. До гігієнічних нормативів належать:
а) ГДК; б) МДР; в) ГДВ; г) ГДС; д) ОБРД.
2. Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони в нормативних документах зазначається у:
а) мг/л; б) мг/кг; в) мг/м3; г) мг/дм3; д) мг/см3.
3. Норматив МДР використовується при нормуванні:
а) нітратів у воді; б) шкідливих хімічних речовин у харчових продуктах; в) шкідливих хімічних речовин у грунті; г) шкідливих хімічних речовин у воді; д) пестицидів у харчових продуктах; е) пестицидів у грунті.
4. Шкідлива хімічна речовина, що належить до малотоксичних, може мати ЛД50 (мг/кг) при введенні у шлунок:
а) 10; б) 150; в) 3000; г) 6000; д) 7000; е)10 000.
5. Базовим нормативом при гігієнічному нормуванні шкідливих речовин у харчових продуктах є:
а) ГДК; б) МДР; в) ДДД; г) ДДН; д) ГДВ.
6. Допустима добова доза шкідливої хімічної речовини зазначається у:
а) мг/кг маси харчового продукту; б) мг/кг маси тіла; в) мг на масу тіла дорослої людини; г) мг на масу тіла динини; д) мг/кг на стандартний харчовий раціон.
7. У гострих дослідах токсикологічного експерименту визначається:
а) індекс кумуляції; б) коефіцієнт кумуляції; в) поріг гострої дії; г) ЛД50;
д) поріг хронічної дії.
8. Алергени - це хімічні речовини, що викликають: а) вади розвитку; б) мутації; в) сенсибілізацію; г) подразнення дихальних шляхів; д) героефекти.
9. Утворення карбоксигемоглобіну при дії оксиду вуглецю є прикладом:
а) слабого ступеню кумуляції; б) сильного ступеню кумуляції; в) матеріальної кумуляції; г) функціональної кумуляції; д) змішаного типу кумуляції.
10. Утворення метгемоглобіну при дії нітриту натрію є прикладом:
а) слабого ступеню кумуляції; б) сильного ступеню кумуляції; в) матеріальної кумуляції; г) функціональної кумуляції; д) змішаного типу кумуляції.
11. Тератогенність – це здатність ксенобіотика спричиняти (викликати) у лабораторних тварин чи людини: а) сенсибілізацію; б) структурні вади розвитку; в) порушення функції розмноження; г) токсичну дію на розвиток зародку або плоду; д) мутації; е) героефекти; є) подразнення дихальних шляхів.
12. Комбінована дія – це сумісна дія: а) двох і більше хімічних чинників, що надходять інгаляційним і пероральним шляхом; б) двох і більше хімічних чинників, що надходять інгаляційним шляхом; в) шуму і вібрації; г) шуму, вібрації і 2 хімічних чинників, що надходять ігналяційним і пероральним шляхом; д) високої температури і хімічних чинників, що надходять через шкіру.
13. Комплексна дія – це: а) дія двох речовин, що одночосно надходять інгаляційним шляхом; б) дія двох речовин, що одночасно надходять перорально; в) сумісний вплив двох речовин; г) сумісний вплив речовин, що надходять одночасно пероральним і інгаляційним шляхом; д) сумісний вплив речовини, що надходить пероральним і перкутанним шляхом.
14. Потенціювання – це тип комбінованої дії хімічних речовин, при якому їх сумісний ефект: а) менший, ніж сума ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії на організм; б) перевищує суму ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії; в) дорівнює сумі ефектів кожної з речовин при ізольованій дії; г) дорівнює ефекту, котрий викликається однією з речовин при ізольованій дії; д) поява якісно нових ефектів дії суміші речовин, котрі не проявляються при індивідуальній дії кожної з речовин; е) дорівнює ефекту кожної з речовин при ізольованій дії.
15. Назвіть випадки комбінованої (І), комплексної (ІІ) і поєднаної дії (ІІІ) хімічних і фізичних факторів на організм: а) шум + пил + хімічні речовини; б) пероральне введення 2 хімічних речовин; в) пероральне і перкутанне надходження однієї хімічної речовини; г) висока температура + шум; д) надходження пестицидів з харчовими продуктами і водою; е) надходження пестицидів з харчовими продуктами, водою і атмосферним повітрям; є) інгаляційне надходження шкідливої хімічної речовини і дія високої температури.
16. Який характер комбінованої дії можна очікувати за умови одночасної дії на організм індуктора монооксигеназної системи та речовини, котра в організмі метаболізується з утворенням більш токсичних сполук ніж вихідна:
а) сумації; б) адитивності; в) потенціювання; г) антагонізм; д) незалежна дія.
17. Який характер комбінованої дії можна очікувати за умови одночасної дії на організм індуктора монооксигеназної системи та речовини, котра метаболізується з утворенням малотоксичних сполук?
а) сумації; б) адитивності; в) потенціювання; г) антагонізм; д) незалежна дія.
18. Яку речовину можна застосувати як антидот при отруєнні метанолом?
а) вітамін С; б) фенобарбітал; в) кальцій; г) етанол; д) етиленгліколь.
Тестові завдання:
При обгрунтуванні ГДК фосфорорганічної сполуки у воді водойм отримано наступні результати: порогова концентрація за органолептичною ознакою шкідливості – 10 мг/дм3, за загальносанітарною – 0,5 мг/дм3, за санітарно-токсикологічною: максимальна неефективна концентрація – МНК (загально-токсична дія) – 14,0 мг/дм3; МНК (ембріотоксична дія) – 21,0 мг/дм3; МНК (алергенна дія) – 19,0 мг/дм3. Назвіть рівень ГДК даної речовини у воді.
А. 21,0 мг/дм3, В. 19,0 мг/дм3 С. 14,0 мг/дм3 Д. 10 мг/дм3 Е. 0,5 мг/дм3
2. У гострому досліді встановлено, що ЛД50 диметилфталату становить для білих щурів самців 8275 мг/кг маси тіла, самок – 8714 мг/кг, білих мишей 6262 мг/кг, морських свинок 1194 мг/кг, кроликів – 4200 мг/кг. Які лабораторні тварини є найбільш чутливі до диметилфталату?
А. Білі щурі самці, В. Білі щурі самки, С. Білі миші, D. Морські свинки,
Е. Кролики
3. В експериментальних дослідженнях на білих щурах встановлено, що коефіцієнт кумуляції становить для нітрату свинцю – 2,6, амідофосу – 15,7, ціодрину – 6, ліндану – 1,3, нітрату кадмію – 3. До найбільш кумулятивних речовин належить:
А. Нітрат свинцю В. Амідофос С. Ціодрин D. Ліндан Е. Нітрат кадмію
4. В експериментальних дослідженнях встановлено, що щоденне пероральне введення N,N,N',N'-тетраметилендіаміну в дозі 10 мкг/кг маси тіла (1/100 ЛД50) вагітним білим щурам – самкам протягом всього терміну вагітності призвело до наступних змін розвитку плоду: краніосхизис, незарощення нижньої щелепи, геміцефалія, однокамерне серце. Для якої специфічної дії речовини характерні ці прояви?
А. Мутагенної В. Канцерогенної С. Ембріотоксичної D. Гонадотоксичної
Е. Тератогенної
5. При отруєнні вісмутом призначається введення в організм унітіолу. Який вид взаємодії між цими речовинами має місце в організмі?
А. Хімічна В. Фізико-хімічна С. Токсикокінетична D. Токсикодинамічна
Е. Фармакологічна
6. В експериментальних дослідженнях з вивчення комбінованої дії 10 білим щурам у шлунок ввели ЛД50 речовини А і ЛД50 речовини В. Всі лабораторні тварини залишилися живі. Оцініть тип комбінованої дії речовини.
А. Сумація В. Адитивність С. Незалежна дія D. Потенціювання Е. Антагонізм
7. В експериментальних дослідженнях з вивчення комбінованої дії 10 білим щурам у шлунок ввели дозу речовини А, що викликає 30% загибелі тварин і дозу речовини В, що викликає загибель 20 % тварин. Всі лабораторні щурі загинули. Оцініть тип комбінованої дії речовини.
А. Сумація В. Адитивність С. Незалежна дія D. Потенціювання Е. Антагонізм
8. В експериментальних дослідженнях випробовували сумісну дію гептахлору і гексахлорциклогексану. Гептахлор в організмі перетворюється на більш токсичний епоксид, а гексахлорциклогексан є індуктором монооксигеназної системи. Який характер комбінованої дії можна очікувати при впливі цих двох речовин на організм?
А. Потенціювання В. Антагонізм С. Парадоксальний ефект D. Адитивність
Е. Незалежна дія
9. Одночасний вплив сірковуглецю та етанолу спричинює підвищення рівня ацетальдегіду в крові людини і лабораторних тварин. Яка найімовірніша причина цього явища?
А. Сірковуглець пригнічує активність альдегіддегідрогенази
В. Етанол пригнічує активність альдегіддегірогенази
С. Сірководень призводить до підвищення рівня ацетальдегіду у крові
D. Етанол призводить до підвищення рівня ацетальдегіду у крові
Е. Етанол пригнічує біотрансформацію сірковуглецю
Контрольні задачі:
Задача 1. ЛД50 метилбензилового ефіру ацетооцтової кислоти для білих мишей становить 2700 мг/кг, для білих щурів – 5450 мг/кг. Обчисліть коефіцієнт міжвидових розбіжностей і зробіть висновок.
Задача 2. Середній час загибелі білих щурів при щоденному пероральному введенні препарату А в дозі 1/10 ЛД50 становить 10 діб. Обчисліть Ккум, оцініть ступінь кумуляції препарату.
Задача 3. У гострих дослідах на білих щурах вивчалася комбінована дія α-метилбензилового ефіру 2-хллорацетооцтової кислоти (1) і монохлорацетону (2). Встановлено, що ЛД50 суміші речовин у співвідношенні 1:1 за їх індивідуальними ЛД50 становить 861,5 мг/кг. У разі індивідуальної дії парціальні дози зазначених речовин викликають ефекти (Е), відповідно, Е1 = 0 % і Е2 = 11,6 %. Визначте характер комбінованої дії речовини за сумою ефектів.
Навчальні практичні завдання:
(основний етап занаяття – 70%)
1. Скласти схему первинного молекулярного механізму кумулятивної дії речовини (додаток 3).
2. За даними ситуаційних задач дати гігієнічну оцінку, обгрунтувати ГДК, оцінити фактичне надходження в організм ксенобіотиків.
1) Середньо-смертельна доза нітриту натрію для білих щурів при пероральному введенні складає 170 мг/кг, нітрату натрію – 6400 мг/кг. Оцініть токсичність речовин.
2) Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ (1993) допустиме добове надходження (ДДН) свинцю з харчовими продуктами, водою та атмосферним повітрям в організм "стандартної" людини (маса тіла – 60 кг) становить 0,21 мг/добу. ГДК свинцю в атмосферному повітрі (середньодобова) – 0,0003 мг/м3, у воді водойм – 0,01 мг/л. Об’єм легеневої вентиляції "стандартної" людини – 20 м3/добу, розрахункове споживання води – 3 л/добу. В районі металургійного заводу (виплавка кольорових металів) вміст свинцю в овочевих культурах перевищує ГДК в 10 і більше разів і становить в середньому: в помідорах – 20 мг/кг, картоплі – 10 мг/кг, моркві – 30 мг/кг, салаті – 30 мг/кг, інших овочах – 100 мг/кг. За добу людина може споживати 50 г помідорів, 300 г картоплі, 50 г моркви, 100 г салату, 200 г інших овочів. Втрати свинцю при кулінарній обробці становлять в середньому 20%. Визначте фактичне надходження і фактичну добову дозу свинцю для дорослих людей (масою тіла 60 кг), які проживають в районі заводу і споживають зазначені овочі, зробіть висновок.
3. Скласти схему типів комбінованої дії речовин односпрямованої дії.
4. Скласти схему прогнозування дії двох речовин на основі даних про їх біотрансформацію.
5. За даними ситуаційної задачі прогнозувати дію 2 речовин.
В експериментальних дослідженнях встановлено, що для пестициду ціодрину ЛД50 = 60,4 мг/кг. В організмі він метаболізується з утворенням метиленбензилового ефіру ацетооцтової кислоти, ЛД50 котрої становить 5450 мг/кг. На фоні триденного введення білим щурам фенобарбіталу ентерально ввели цілу ЛД50 ціодрину.
Який характер комбінованої дії фенобарбіталу та ціодрину можна прогнозувати у даному випадку? Який характер комбінованої дії фенобарбіталу та ціодрину можна прогнозувати у разі одночасної дії на організм: а) інгібітора МОГС та речовини, котра метаболізується в організмі з утворенням більш токсичних сполук; б) індуктора МОГС та речовини, котра метаболізується з утворенням більш токсичних сполук.
