включає такі етапи:
1) тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним
правом: воно може передувати тимчасовому обмеженню у користуванні спеціальним
правом. У зв’язку із цим ч. 1 ст. 148 КПК встановлено, що у випадку законного затримання
особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити у неї документи, які посвідчують користування спеціальним правом, а саме: 1) правом керування тран спортним засобом або судном; 2) правом полювання; 3) правом на здійснення підприємницької діяльності.
Особа, яка здійснила затримання у передбаченому ст. 208 КПК порядку, зобов’язана
одночасно із доставлениям затриманої особи до уповноваженої службової особи передати
їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено при затриманні. Факт передання тимчасово вилучених документів засвідчується протоколом, який складає уповноважена
службова особа відповідно до вимог, передбачених ст. 104 КПК.
Тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом,
мають зберігатися у порядку, встановленому КМУ. Питання про їх вилучення на
час тимч обмеження у користуванні спец правом або повернення їх особі, у якої їх було вилучено, вирішується слідчим суддею в ухвалі, яка постановляється за наслідками розгляду клопотання слідчого, прокурора про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом відповідно до вимог ст. 152 КПК;
2) скл слідчим, прокурором клопотання про тимч обмеження у корист спец правом;
3) погодження клопотання слідчого про тимчасове обмеження у користуванні
спеціальним правом із прокурором. У випадку тимчасового вилучення документів,
які посвідчують користування спеціальним правом, ч. 1 ст. 150 КПК передбачає строк для звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням, який дорівнює періоду не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Гарантією дотримання зазначеного строку є передбачені законом правові наслідки його пропуску, що полягають у необхідності повернення тимчасово вилучених документів. Таким чином, після тимч вилучення цих документів протягом двох діб слідчий за погодженням із прокурором, прокурор мають звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спец правом або повернути особі тимч вилучені документи, про що слід скласти окремий протокол.
Клопотання слідчого, прокурора має відповідати вимогам, передбаченим ст. 150 КПК. Умовно обставини, які мають бути в ньому зазначені, можна поділити на тригрупи: 1) відомості щодо кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подаєтьсяклопотання (короткий виклад обставин кримінального правопорушення; правовакваліфікація кримінального правопорушення за законом України про крим відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненнікримінального правопорушення, і посилання на ці обставини); 2) відомості, якимиобґрунтовується необхідність тимчасового обмеження у користуванні спеціальнимправом (причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванніспеціальним правом; вид спеціального права, яке підлягає тимчасовомуобмеженню; строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовомуобмеженню); 3) відомості стосовно осіб, допит яких може підтвердити доводи клопотання(перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під
час розгляду клопотання). Якщо документи, які посвідчують користування спеціаль правом, були тимчасово вилучені, здається необхідним вказати і їх у клопотанні слідчого, прокурора про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, адже в ухвалі слідчого судді за наслідками розгляду клопотання має бути зазначено перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підля- гають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.
Законом також передбачено додатки до клопотання, які складаються із: 1) копій матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання; 2) документів, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання; 3) витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Недотримання слідчим, прокурором вимог закону щодо змісту клопотання про тимч обмеження у користуванні спеціальним правом тягне за собою постановл слідчим суддею ухвали про повернення клопотання прокурору. Це правило, з одного боку, має дисциплінуюче значення, адже клопотання, яке складено слідчим, прокурором без дотримання законних вимог, не може стати предметом судового розгляду, а з другого - це виключає активність суду у пошуку підстав для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яка взагалі неіманентна судовій функції в змагальному кримінальному процесі. Уявляється, що усунення ініціатором клопотання допущених недоліків не позбавляє його права знову звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним
правом. Водночас активність слідчого судді може бути цілком виправданою при здійсненні
ним перевірки доводів клопотання слідчого, прокурора, у зв’язку з чим він має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
4) ініціювання розгляду слідчим суддею клопотання про тимч обмеження у користуванні спеці правом: клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування;
5) розгляд слідчим суддею клопотання слідчого, прокурора про тимчасове обмеження
у користуванні спеціальним правом здійснюється не пізніше трьох днів з дня
надходження його до суду. Учасниками судового розгляду клопотання є прокурор та 1
або слідчий, підозрюваний, його захисник. Якщо документи, які посвідчують користування
спеціальним правом, не були тимчасово вилучені у підозрюваного, то клопотання
про тимчасове обмеження його у користуванні спеціальним правом може розглядатися
лише за участю підозрюваного, його захисника;
6) постановления ухвали: за результатами розгляду клопотання слідчого, прокурора
слідчий суддя постановляє: 1) ухвалу про тимчасове обмеження у користуванні спец правом або 2) ухвалу про відмову в тимчасовому обмеженні у користуванні спеціальним правом.
Ухвала про відмову в тимчасовому обмеженні у користуванні спеціальним правом
постановляється слідчим суддею у випадку, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність
достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для: 1) припинення кримінального
правопорушення чи запобігання вчиненню іншого; 2) припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному
провадженню; 3) забезпечення відшкодування шкоди, завданої крим правопорушенням. Таким чином, обов’язок доведення наявності достатніх підстав для застосування
цього заходу забезпечення кримінального провадження, необхідність досуд розслідування
у цьому лежить на слідчому, прокурорі. Доведення наявності таких підстав
здійснюється шляхом: 1) обґрунтування слідчим, прокурором клопотання про тимчасове
обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) надання слідчому судді
копії матеріалів, які обґрунтовують доводи клопотання; 3) зазначення переліку осіб,
які можуть бути допитані як свідки з метою підтвердження доводів клопотання.
При вирішенні питання про обмеження у користуванні спеціальним правом слідчим
суддею мають бути враховані: 1) правова підстава для тимчасового обмеження
у користуванні спеціальним правом, під якою слід розуміти наявність в особи процесуального
статусу підозрюваного; обґрунтована необхідність застосування такого
заходу забезпечення кримінального провадження; 2) достатність доказів, які вказують
на вчинення особою кримінального правопорушення, адже втручання державних
органів у сферу прав людини під час здійснення кримінального провадження у спосіб,
що передбачає цей захід його забезпечення, може здійснюватися лише за наявності
обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 3) наслідки
тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб (зокрема,
у випадку обмеження підозрюваного у користуванні правом на здійснення підприємницької
діяльності слідчий суддя має оцінити можливості подальшого здійснення
фінансово-господарської діяльності юридичної особи, яка не пов’язана із вчиненим
кримінальним правопорушенням, спричинення значної шкоди іншим особам у зв’язку
із невиконанням підозрюваним договірних зобов’язань тощо).
Ухвала слідчого судді має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 372
КПК. Крім того, у ній зазначається: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні
клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним
правом (наведення мотивів прийнятого рішення забезпечує його відповідність нормативній
вимозі вмотивованості судового рішення, яка закріплена ст. 370 КПК); 2) перелік
документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають
поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні
спеціальним правом (такий перелік має бути вказано у випадках, коли ці документи
були тимчасово вилучені при затриманні підозрюваного); 3) строк тимчасового обмеження
у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох
місяців; 4) порядок виконання ухвали;
7) виконання ухвали слідчого судді про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним
правом: копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням,
підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного
за днем її постановления, та підлягає негайному виконанню. Апеляційному оскарженню
така ухвала не підлягає. Відповідно до ст. 534 КПК судове рішення, яке набрало законної
сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню;
8) продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом:
ініціювати вирішення слідчим суддею, судом питання про продовження строку
тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом може виключно прокурор,
який звертається до слідчого судді, суду із відповідним клопотанням. Таке клопотання
має відповідати вимогам, які передбачені ст. 150 КПК. Крім того, необхідно вра- ховувати, що його обгрунтування з точки зору конкретизації підстав для постановления
ухвали про продовження строку дії обраного заходу забезпечення кримінального
провадження має інший рівень, ніж клопотання про застосування цього заходу, адже
прокурор має довести слідчому судді, суду продовження існування тих обставин, які
стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом,
а також те, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення
цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами
протягом дії попередньої ухвали. У клопотанні про продовження строку тимчасового
обмеження у користуванні спеціальним правом має зазначатися також і строк,
на який прокурор прохає продовжити строк дії даного заходу.
Клопотання прокурора розглядається в порядку, передбаченому ст. 151 КПК. За
результатами розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє одне з таких судових
рішень: 1) ухвалу про відмову у продовженні строку тимчасового обмеження
у користуванні спеціальним правом чи 2) ухвалу про продовження строку тимчасового
обмеження у користуванні спеціальним правом. Продовження слідчим суддею
строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене
лише за умови продовження строку досудового розслідування в порядку, визначеному
§ 4 гл. 24 КПК. Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам
до судових рішень і ухвали суду, передбаченим статтями 369-372 КПК, а також вимогам,
встановленим ст. 152 КПК. Ухвала оскарженню не підлягає.
Відсторонення від посади (статті 154-158 КПК) - це захід забезпечення кримінального
провадження, сутність якого полягає у тимчасовому недопущенні підозрюваного,
обвинуваченого до виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків
протягом певного строку, який за загальним правилом здійснюється за рішенням
слідчого судді, суду з метою припинення кримінального правопорушення підозрюваного,
обвинуваченого; припинення протиправної поведінки підозрюваного, обвинуваченого;
запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який,
перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі чи документи, що мають
значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків
та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, мета відсторонення від посади полягає у: 1) припиненні кримінального
правопорушення підозрюваного, обвинуваченого; 2) припиненні його протиправної
поведінки; 3) запобіганні протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого,
який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають
значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків
та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином.
Відсторонення від посади застосовується до: 1) осіб, які мають у кримінальному
провадженні процесуальний статус підозрюваного або обвинуваченого, і осіб, 2) які
підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого
чи особливо тяжкого злочину. Сукупність цих двох обставин є законною умовою застосування
відсторонення від посади. Незалежно від тяжкості злочину цей захід може
бути застосовано щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Правовою підставою застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження на досудовому розслідуванні є ухвала слідчого судді, а на судовому-ухвала суду.
Фактичною підставою застосування відсторонення від посади є наявність достатніх даних, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебувають на посаді, знищить чи підробить речі чи документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконнми засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Порядок відсторонення від посади включає такі етапи:
1) складання клопотання про відсторонення від посади: під час досудового провадження
його складає слідчий або прокурор (якщо йдеться про відсторонення від
посади осіб, які зазначені у ч. З ст. 154 КПК, з клопотанням може звернутися виключно
прокурор), у судовому провадженні - прокурор.
Клопотання має відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 155 КПК. Недотримання
цих вимог має своїм наслідком повернення слідчим суддею, судом клопотання
прокурору (ч. 2 ст. 156 КПК).
Клопотання складається з трьох частин - вступної, мотивувальної та заключної.
Нормативні вимоги стосовно його змісту можна поділити на такі три групи залежно від
їх інформативного навантаження: 1) вимоги, що стосуються відомостей про особу підозрюваного обвинуваченого та кримінального правопорушення, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується (прізвище, ім’я по батькові особи підозрюваного, обвинуваченого;короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким
подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням
статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад
обставин, що дають підстави підозрювати чи обвинувачувати особу у вчиненні кримінального
правопорушення, і посилання на обставини; посада, яку обіймає особа);
2) вимоги, що стосуються підстав застосування відсторонення від посади (виклад обставин,
що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого
сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що
дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді,
знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового
розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином); 3) вимоги, що стосуються вказівки осіб, які можуть повідомити відомості, що підтверджують доводи клопотання (перелік свідків, яких слідчий, прокурор
вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання).
Обов’язковим елементом змісту клопотання про відсторонення від посади є наведення
в ньому підстав застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження,
що дозволяють переконати слідчого суддю, суд у необхідності прийняття відповідного
рішення (ухвали) і обмеження у такий спосіб конституційного права людини.
Дотримання вимог закону щодо належного суб’єкта, який ініціює судовий розгляд
клопотання, його форми та змісту забезпечує законність цього процесуального документа,
а наведення в ньому підстав застосування відсторонення від посади - його
обґрунтованість;
2) погодження клопотання слідчого із прокурором: така вимога закону обумовлена,
по-перше, тим, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час про278 ведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, а тому й має затверджувати рішення слідчого, яким ініціюється обмеження конституційного права людини, а по-друге, це забезпечує двоступеневий контроль за законністю та обгрунтованістю обмеження права, який спочатку здійснюється прокурором при наданні згоди на звернення слідчого до слідчого судді із клопотанням (порядок оскарження відмови прокурора у погодженні клопотання передбачено ч. З ст. 40 КПК), а потім - слідчим суддею, який реалізує функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
3) звернення слідчого, прокурора з клопотанням про відсторонення від посади:
клопотання подається до суду разом з іншими документами, які до нього додаються:
1) витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання;
2) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
3) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій
клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання;
4) реєстрація клопотання та визначення слідчого судді автоматизованою системою
документообігу суду;
5) розгляд слідчим суддею, судом клопотання про відсторонення від посади здійснюється
не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого
та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Законом
встановлено змагальний порядок судового розгляду цього клопотання як під час досудового
розслідування, так і в судовому провадженні. Адже учасниками судового
розгляду є слідчий та/або прокурор, з однієї сторони, а також підозрюваний чи обвинувачений,
його захисник - з другої. Участь слідчого, прокурора в судовому розгляді
клопотання є необхідною у зв’язку із тим, що саме на них лежить обов’язок довести
слідчому судді наявність підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального
провадження і обмеження у такий спосіб прав і законних інтересів підозрюваного.
Участь підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника забезпечується
з метою надання можливості реалізувати право на захист, навести доводи на підтвердження
позиції захисту в кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд може: 1) допитати будь-якого свідка
або 2) дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання;
6) постановления ухвали слідчого судді, суду: за результатами розгляду клопотання
слідчий суддя, суд постановляють ухвалу про відмову у відстороненні від посади;
про відсторонення від посади, чи про повернення клопотання прокурору, якщо його
подано без додержання вимог ст. 155 КПК.
При вирішенні питання про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади
слідчим суддею, судом мають бути враховані такі обставини: 1) правова підстава
для відсторонення від посади, під якою слід розуміти наявність у особи процесуального
статусу підозрюваного, обвинуваченого; підозра або обвинувачення особи у вчиненні
злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого (за винятком випадків,
передбачених ст. 154 КПК); звернення слідчого, прокурора із клопотанням у межах
строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК; наявність достатніх підстав
вважати, що такий захід необхідний для досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 157
КПК; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб (зокрема, стосовно можливості подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності юридич особи, яка не пов’язана із вчиненим кримінальним правопорушенням, виплати зароної плати, можливості спричинення значної шкоди юридичній особі тощо).
Ухвала слідчого судді, суду про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого посади або відмову в цьому має бути обґрунтованою та вмотивованою, що озна наведення в ній сукупності фактичних, логічних та правових аргументів (доводів підтвердження правильності висновків слідчого судді, суду, які ґрунтуються на сліджених у судовому засіданні матеріалах, доказах, а також поясненнях учасш процесу. Безпосередній зв’язок наведених у рішенні аргументів із фактичними і ставами цього процесуального рішення забезпечує належність його мотивував
Гарантією забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинувачені
є вимога закону щодо зазначення в ухвалі строку відсторонення від посади, який
може становити більше двох місяців (але може бути продовжений в порядку і з п
став, передбачених ст. 158 КПК). Встановлення строку дії цього заходу забезпечек
кримінального провадження у межах двох місяців відповідає вимозі, вказаній у ст.
КПК, - під час кримінального провадження кожна процесуальна дія повинна б у
виконана в розумні строки.
7) виконання ухвали слідчого судді, суду: характер цього заходу забезпечен;
кримінального провадження обумовлює необхідність негайного виконання ухва.
слідчого судді, суду про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посад
Тому ч. 4 ст. 157 КПК закріплено положення про те, що ухвала підлягає негайно»
виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень;
8) оскарження ухвали слідчого судді: відповідно до п. 11 ст. 309 КПК ухвала елі
чого судді про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскаржеі
в апеляційному порядку. З метою забезпечення права на апеляційне оскарження
копія надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюванол
чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного:
днем її постановления;
9) продовження строку відсторонення від посади: на відміну від порядку застое;
вання цього заходу забезпечення кримінального провадження ініціатором клопоташ про продовження його строку може бути виключно прокурор. Порядок його розгляду
слідчим суддею, судом такий само, як і порядок розгляду клопотання про відсторонення
від посади. Важливого значення при вирішенні питання про продовження строку
відсторонення від посади має обгрунтування клопотання прокурора, яке з точки зору
конкретизації підстав для його прийняття має інший рівень, ніж клопотання про застосування
такого заходу. Предмет обґрунтування клопотання прокурора про продовження
строку відсторонення від посади є значно ширшим, ніж предмет обґрунтування рішення
про застосування цього заходу. Адже, крім доведення того факту, що обставини, які
стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, прокурор також
має довести і те, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення
цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами
протягом дії попередньої ухвали. Саме такий предмет обґрунтування клопотання прокурора
передбачено ч. 2 ст. 158 КПК. Таким чином, обґрунтування клопотання прокурора
про продовження строку дії цього заходу лише вказівкою на потребу подальшого
проведення досудового розслідування не можна визнати достатнім, у ньому мають бути
зазначені конкретні обставини, що свідчать про наявність підстав для прийняття рішення
про продовження строку відсторонення від посади.
Відповідно до ч. З ст. 3 15 КПК за відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досуд розслідування, у підготовчому судовому провадженні вважається продовженим.
Утім це правило має застосовуватися з урахуванням строку, на який було продовжено захід забезпечення кримінального провадження. Стосовно відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади слід зазначити, що закінчення його строку тягне за собою припинення дії цього заходу. Згідно із п. З Інформаційного листа ВССУ від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» такий строк може бути продовженим
за рішенням слідчого судді/суду (у визначених процес законом випадках Президентом України, Вищою кваліфікаційною комісією судців) за умови, що: а) про його продовження подано клопотання прокурором (у випадку продовження строку відсторонення
від посади судді - Генеральним прокурором України) у строк не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попереднього рішення (ухвали слідчого судді/суду, рішення Президента України тощо); б) обставини, що стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати та сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей (поставленої мети), заради яких було здійснено відсторонення
від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
За результатами судового розгляду клопотання прокурора слідчий суддя, суд постановляють
ухвалу про продовження строку відсторонення від посади або відмову у продовженні строку відсторонення від посади. Копія ухвали має бути надіслана прокурору, підозрюваному чи обвинуваченому не пізніше дня, наступного за днем її постановления;
10) скасування відсторонення від посади: сутність цього порядку полягає в тому, що прокурор або підозрюваний чи обвинувачений можуть звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування відсторонення від посади, якщо в подаль- том у застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасувані відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про з стосування цього заходу. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя, с;постановляють ухвалу про скасування відсторонення від посади або відмову у скасуванні відсторонення від посади.
Апеляційному оскарженню така ухвала слідчого судді, суду не підлягає. Водночі відмова у скасуванні відсторонення від посади, уявляється, не позбавляє підозрюваного, обвинувачено через певний проміжок часу знову звернутися з відповідни клопотанням.
4. Тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159-166 КПК) - це зах забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у наданні сторої кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться речі і документі можливості ознайомитися з ними, зробити з них копії, а у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом - вилучити їх (здійснити виїмку).
Запровадження інституту тимчасового доступу до речей і документів спрямоваь на розширення змагальності в кримінальному провадженні, надання його сторона
рівних можливостей щодо збирання доказів шляхом тимчасового доступу до прсі
метів і документів, які в подальшому можуть бути визнані доказами.
Уповноваженим суб’єктом, який може отримати тимчасовий доступ до речей і документів (за умови наявності відповідної ухвали слідчого судді, суду), є сторон кримінального провадження. Зобов’язаним суб’єктом щодо виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів може бути як фізичні так і юридична особа, у володінні якої вони перебувають.
