Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ структури орган≥в управл≥нн€ п≥дприЇмством та цехом.




 

 ер≥вниками й орган≥заторами виробництва на промисловому п≥дприЇмств≥ Ї директор п≥дприЇмства, начальник цеху, майстер, бригадир, €к≥ зд≥йснюють кер≥вництво кожний на своњй д≥л€нц≥ на основ≥ Їдиноначальност≥. ѕоложенн€м про виробниче п≥дприЇмство значно розширен≥ права директор≥в, начальник≥в цех≥в ≥ майстр≥в п≥дприЇмств.

ƒиректор п≥дприЇмства Ї уповноваженою особою, що волод≥Ї необх≥дними правами й несе повною в≥дпов≥дальн≥стю за роботу п≥дприЇмства. ƒиректор д≥Ї в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства без дорученн€, представл€Ї його у вс≥х установах й орган≥зац≥€х, розпор€джаЇтьс€ в≥дпов≥дно до закону майном ≥ засобами п≥дприЇмства, м≥стить договори, в≥дкриваЇ в банку розрахунков≥ або ≥нш≥ рахунки п≥дприЇмства.

ƒиректор керуЇ вс≥Їю виробничою й господарською д≥€льн≥стю п≥дприЇмства, розробкою перспективних план≥в (з вид≥ленн€м найважлив≥ших завдань по роках) на основ≥ встановлених вищесто€щою орган≥зац≥Їю контрольних цифр, а також розробкою р≥чних план≥в на основ≥ встановленоњ спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства, завдань вищесто€щого господарського органа й договор≥в з≥ споживачами або збутовими й торгуючими орган≥зац≥€ми й затверджуЇ њх. ƒиректор установлюЇ к≥льк≥сн≥ ≥ €к≥сн≥ показники плану п≥дрозд≥лам п≥дприЇмства. …ому надане право зм≥нювати за узгодженн€м з покупцем установлений у договор≥ асортименти, строки й ≥нш≥ умови поставки.

ƒиректор маЇ право самост≥йно списувати з балансу будинку й спорудженн€, а також застар≥ле й непридатне дл€ подальшого використанн€ встаткуванн€, транспортн≥ засоби, ≥нвентар й ≥нструмент, коли в≥дновленн€ цього майна економ≥чно недоц≥льно й воно не може бути реал≥зовано. «начно розширен≥ права кер≥вник≥в п≥дприЇмств по самост≥йному списанню збитк≥в. ƒиректоров≥ надане право самост≥йне у встановленому пор€дку реал≥зувати невикористовуване, зайве встаткуванн€. ƒиректор може також здавати в оренду тимчасово невикористовуван≥ будинки, спорудженн€ й ≥нш≥ прим≥щенн€ п≥дприЇмства.

¬ област≥ прац≥ й зарплати директорам п≥дприЇмств надане право затверджувати й зм≥нювати структуру, штати, оклади й кошторис адм≥н≥стративно-управл≥нських витрат п≥дприЇмства, в≥дносити т≥ або ≥нш≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства до в≥дпов≥дноњ групи по оплат≥ прац≥ ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в ≥ службовц≥в, а також переводити њх з одн≥Їњ групи в ≥ншу, дозвол€ти сполученн€ профес≥й роб≥тник≥в з оплатою у встановленому пор€дку, установлювати форми оплати прац≥ дл€ окремих груп роб≥тник≥в, визначати форми матер≥ального заохоченн€, умови й розм≥ри прем≥юванн€ на основ≥ галузевих типових положень.

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн€ директор маЇ право встановлювати висококвал≥ф≥кованим майстрам й ≥ншим ≥нженерно-техн≥чним прац≥вникам надбавки до зароб≥тноњ плати (до 30% посадового окладу) у межах планового фонду зароб≥тноњ плати, витрачаючи на ц≥ мети до 0,3% планового фонду зароб≥тноњ плати п≥дприЇмства, використати економ≥ю фонду зароб≥тноњ плати, отриману в попередньому м≥с€ц≥, видавати окремим прац≥вникам позаплановий аванс у рахунок зароб≥тноњ плати (у розм≥р≥ до м≥с€чного зароб≥тку), надавати прац≥вникам на њхнЇ проханн€ короткостроков≥ в≥дпустки.

ѕершим заступником директора Ї головний ≥нженер. √оловний ≥нженер зд≥йснюЇ кер≥вництво техн≥чною пол≥тикою на п≥дприЇмств≥, керуЇ орган≥зац≥Їю виробництва, техн≥чною п≥дготовкою виробництва; займаЇтьс€ питанн€ми використанн€ й завантаженн€ основних фонд≥в, ремонту й модерн≥зац≥њ встаткуванн€, виробництва ≥нструмент≥в, енерг≥њ, розвитком рац≥онал≥зац≥њ й винах≥дництва, техн≥кою безпеки, техн≥чною ≥нформац≥Їю.

√оловний ≥нженер пор€д з директором ≥ начальником ¬“  в≥дпов≥даЇ за €к≥сть випускаЇ продукц≥њ, що. ¬≥н керуЇ виробничо-техн≥чною радою п≥дприЇмства, завданн€м €кого Ї винесенн€ рекомендац≥й з найважлив≥ших питань удосконалюванн€ техн≥ки й широке поширенн€ дос€гнень новатор≥в виробництва, науки й техн≥ки. ” безпосередн≥м п≥дпор€дкуванн≥ головного ≥нженера п≥дприЇмства, €к правило, перебувають техн≥чн≥ служби, допом≥жн≥ й експериментальн≥ цехи й лаборатор≥њ по науков≥й орган≥зац≥њ прац≥.

ƒл€ пол≥пшенн€ економ≥чноњ роботи на багатьох великих п≥дприЇмствах уведена посада головного економ≥ста Ч заступника директори по економ≥чних питанн€х. ¬≥н керуЇ основними економ≥чними службами п≥дприЇмства - планово-економ≥чним в≥дд≥лом, в≥дд≥лом орган≥зац≥њ прац≥ й зароб≥тноњ плати, лаборатор≥Їю економ≥ки й орган≥зац≥њ виробництва й прац≥, нормативним бюро, а ≥нод≥ й ф≥нансовим в≥дд≥лом.

¬ обов'€зку головного економ≥ста входить кер≥вництво економ≥чною роботою п≥дприЇмства й контроль за њњ зд≥йсненн€м, орган≥зац≥€ й координац≥€ роботи вс≥х ланок п≥дприЇмства по розробц≥ план≥в, розробка й зд≥йсненн€ мер по розвитку спец≥ал≥зац≥њ й кооперуванн€, удосконалюванню внутр≥шньозаводського й внутр≥цехового плануванн€, створенню й пол≥пшенню нормативноњ бази плануванн€, пол≥пшенню структури керуванн€ п≥дприЇмством, проведенн€ економ≥чних досл≥джень й анал≥зу. Ќа основ≥ даних анал≥зу головний економ≥ст ≥з залученн€м в≥дпов≥дних служб, в≥дд≥л≥в ≥ цех≥в розробл€Ї заходу щодо ви€вленн€ резерв≥в виробництва, кращому використанню виробничих потужностей, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.

¬≥дпов≥дно до особливостей окремих п≥дприЇмств на багатьох з них Ї заступники (пом≥чники) директора, що в≥дають постачанн€м, транспортом, кап≥тальним буд≥вництвом, кадрами, житло-побутовими й ≥ншими питанн€ми.

ѕ≥д кер≥вництвом директори п≥дприЇмства ≥ його заступник≥в працюЇ функц≥ональний апарат заводоуправл≥нн€, що виконуЇ окрем≥ функц≥њ керуванн€ виробництвом (плануванн€, орган≥зац≥€ прац≥, контроль €кост≥ продукц≥њ й т.д.). Ќа р≥зних п≥дприЇмствах орган≥зац≥йна структура в≥др≥зн€Їтьс€ значними особливост€ми. ¬она залежить в≥д галузевоњ приналежност≥ п≥дприЇмства, його розм≥ру, типу виробництва, ступен€ спец≥ал≥зац≥њ й ≥нших фактор≥в. “ак, наприклад, на др≥бних п≥дприЇмствах орган≥зац≥€ керуванн€ б≥льше централ≥зована, а частина орган≥в керуванн€ укрупнений; точно так само апарат керуванн€ на машинобуд≥вному завод≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д п≥дприЇмства г≥рничодобувноњ промисловост≥. ќднак функц≥ональн≥ в≥дд≥ли повинн≥ бути на будь-€кому п≥дприЇмств≥. ƒо таких в≥дд≥л≥в ставл€тьс€ планово-економ≥чноњ, виробничо-диспетчерський, орган≥зац≥њ прац≥ й зароб≥тноњ плати, техн≥чний, матер≥ального постачанн€, ф≥нансовий, бухгалтер≥€ й ≥н.

«авданн€м планово-економ≥чного в≥дд≥лу (ѕ≈¬) Ї орган≥зац≥€ роботи з≥ складанн€ перспективних план≥в ≥ р≥чного плану п≥дприЇмства, доведенн€ планових завдань до цех≥в ≥ д≥л€нок, контроль за виконанн€м плану, зб≥р оперативно-статистичноњ зв≥тност≥ й поданн€ зв≥т≥в вищесто€щим орган≥зац≥€м, орган≥зац≥€ внутр≥шньозаводського госпрозрахунку, розробка проект≥в ц≥н ≥ тариф≥в, визначенн€ економ≥њ в≥д рац≥онал≥заторських пропозиц≥й ≥ винаход≥в, розробка л≥м≥т≥в споживанн€ матер≥ал≥в цехами, ѕ≈¬ зд≥йснюЇ анал≥з господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, розробл€Ї пропозиц≥њ по використанню внутр≥виробничих резерв≥в, по пол≥пшенню методики внутр≥шньозаводського плануванн€, надаЇ методичну допомогу сусп≥льним економ≥чним бюро (групам) п≥дприЇмства.

¬иробничо-диспетчерський в≥дд≥л (¬ƒ¬) зд≥йснюЇ повс€кденне регулюванн€ виконанн€ плану, погоджуЇ роботу цех≥в, д≥л€нок ≥ служб п≥дприЇмства, вживаЇ заход≥в по забезпеченню ритм≥чноњ роботи в заданому асортимент≥, контролюЇ п≥дготовку виробництва. Ќайважлив≥шим завданн€м ¬ƒ¬ Ї забезпеченн€ своЇчасноњ подач≥ деталей ≥ матер≥ал≥в ≥з цеху в цех, складанн€ й контроль за виконанн€м зм≥нних, добових, м≥с€чних граф≥к≥в виробництва, забезпеченн€ встановленоњ величини зад≥л≥в. ƒиспетчерська служба в≥дд≥лу приймаЇ оперативн≥ р≥шенн€ про переклад робочоњ сили з мало завантажених цех≥в або д≥л€нок на б≥льше завантажен≥, про використанн€ резервного встаткуванн€, про зам≥ну в≥дсутн≥х матер≥ал≥в ≥ т.д.

якщо на п≥дприЇмств≥ немаЇ ¬ƒ¬, функц≥њ оперативного плануванн€ виробництва зд≥йснюЇ планово-економ≥чний в≥дд≥л.

¬≥дд≥л орган≥зац≥њ прац≥ й зароб≥тноњ плати п≥дприЇмств займаЇтьс€ ви€вленн€м ≥ використанн€м резерв≥в росту продуктивност≥ прац≥, веде роботу з орган≥зац≥њ й нормуванн€ прац≥ й зароб≥тноњ плати, розвитку соцзмаганн€, стежить за дотриманн€м установлених показник≥в чисельност≥ робочоњ сили, п≥дготовл€Ї матер≥али дл€ висновку колективних договор≥в й ≥н.

¬≥дд≥л кадр≥в (на р€д≥ п≥дприЇмств ≥снуЇ також в≥дд≥л п≥дготовки кадр≥в) зайн€тий п≥дбором, вивченн€м, п≥дготовкою й переп≥дготовкою кадр≥в роб≥тник≥в, ≤“ѕ ≥ службовц≥в. ¬ажливим завданн€м в≥дд≥лу Ї вивченн€ причин ≥ розробка мерло по л≥кв≥дац≥њ плинност≥ робочоњ сили, контроль за дотриманн€м трудовоњ дисципл≥ни, участь у складанн≥ плану потреби в робоч≥й сил≥ по профес≥€х ≥ спец≥альност€м ≥ т.д.

«алежно в≥д галузевоњ приналежност≥ й розм≥ру виробництва на п≥дприЇмствах створюютьс€ техн≥чн≥ в≥дд≥ли, в≥дд≥ли головного конструктора, технолога, х≥м≥ка, прокатника, геолога, механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ, стандартизац≥њ й нормал≥зац≥њ й т.д., п≥длегл≥, €к правило, головному ≥нженеров≥.

Ќа багатьох п≥дприЇмствах створен≥ служби над≥йност≥. ” њхнЇ завданн€ входить зб≥р ≥нформац≥њ в≥д споживач≥в, анал≥з, оц≥нка й випробуванн€ вироб≥в на над≥йн≥сть. ¬они забезпечують методичне й орган≥зац≥йно-техн≥чне кер≥вництво п≥дрозд≥лами, що займаютьс€ р≥шенн€м питань над≥йност≥ знову створюваних ≥ вироб≥в, що випускають. —лужби над≥йност≥ т≥сно пов'€зан≥ з конструкторськими й технолог≥чними в≥дд≥лами п≥дприЇмств, особливо з питань стандартизац≥њ, нормал≥зац≥њ й ун≥ф≥кац≥њ продукц≥њ.

«авданн€м техн≥чних служб ≥ в≥дд≥л≥в Ї пол≥пшенн€ €кост≥ конструкц≥й виготовленоњ продукц≥њ, проектуванн€ нових вироб≥в, впровадженн€ у виробництво прогресивноњ технолог≥њ, забезпеченн€ виробництва необх≥дною техн≥чною документац≥Їю, зд≥йсненн€ комплексноњ механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ, впровадженн€ передових норм витрати сировини, палива, електроенерг≥њ, поширенн€ досв≥ду новатор≥в ≥ дос€гнень науки. ≤ншими словами, найважлив≥шим завданн€м цих орган≥в Ї впровадженн€ на п≥дприЇмствах новоњ передовоњ техн≥ки, а також пол≥пшенн€ використанн€ д≥ючого встаткуванн€.

¬≥дпов≥дальн≥сть за над≥йн≥сть ≥ високопродуктивну роботу встаткуванн€, опаленн€, водопроводу, газопроводу й т.д. несуть в≥дд≥ли головного механ≥ка й енергетика. ” њхньому п≥дпор€дкуванн≥ перебувають ремонтн≥ й енергетичн≥ цехи, паросилов≥ й ≥нш≥ господарства.

Ќа невеликих заводах, а також на п≥дприЇмствах, що не розташовують значною енергетичною базою, все кер≥вництво ремонтним й енергетичним господарством зд≥йснюЇ головний механ≥к.

¬≥дд≥л техн≥чного контролю (¬“ ) п≥дприЇмств контролюЇ й в≥дпов≥даЇ за €к≥сть ≥ комплектн≥сть випускаЇ продукц≥њ, що, ≥ дотриманн€ встановленого технолог≥чного процесу, перев≥р€Ї €к≥сть матер≥ал≥в, що над≥йшли на завод, ≥ нап≥вфабрикат≥в, ви€вл€Ї причини виникненн€ шлюбу й нам≥чаЇ заходу дл€ њхнього усуненн€. Ќачальник ¬“  п≥длеглий директоров≥ заводу, але призначаЇтьс€ й зв≥льн€Їтьс€ в≥д посади вищим органом кер≥вництва.

ќбл≥к господарськоњ д≥€льност≥ й ф≥нансовий контроль за використанн€м вид≥лених п≥дприЇмству засоб≥в зд≥йснюЇ бухгалтер≥€. √оловний (а на п≥дприЇмствах ≥з числом роб≥тник≥в менш 300 - старший) бухгалтер в≥дносно метод≥в веденн€ бухгалтерського обл≥ку й зв≥тност≥ п≥длеглий головному бухгалтеров≥ вищесто€щоњ орган≥зац≥њ. ¬с≥ ф≥нансов≥ документи обов'€зково п≥дписуютьс€ головним бухгалтером.

Ќа великих п≥дприЇмствах, кр≥м бухгалтер≥њ, створюютьс€ ф≥нансов≥ в≥дд≥ли. ” њхнЇ завданн€ входить складанн€ проект≥в ф≥нансових план≥в ≥ кредитних за€вок, контроль за рац≥ональним використанн€м оборотних кошт≥в, спостереженн€ за реал≥зац≥Їю продукц≥њ, за надходженн€м належному п≥дприЇмству засоб≥в ≥ виконанн€м плат≥жних зобов'€зань п≥дприЇмства, веденн€ касових операц≥й ≥ т.д.

¬≥дд≥л постачанн€ орган≥зуЇ забезпеченн€ п≥дприЇмства сировиною, паливом, матер≥алами й устаткуванн€м, орган≥зуЇ њхнЇ збер≥ганн€, видачу в цехи, контролюЇ њхн€ витрата. –еал≥зац≥Їю продукц≥њ на р€д≥ великих п≥дприЇмств займаЇтьс€ самост≥йний в≥дд≥л збуту. ќднак у б≥льшост≥ випадк≥в в≥дд≥л збуту, об'Їднаний або з в≥дд≥лом постачанн€, або з ф≥нансовим в≥дд≥лом.

Ќа п≥дприЇмствах можуть бути утворен≥ також в≥дд≥ли кап≥тального буд≥вництва, житлово-комунальноњ, адм≥н≥стративно-господарський й ≥н.

Ќабуваюч≥ в останн≥й час все б≥льше поширенн€ економ≥чн≥ лаборатор≥њ п≥дприЇмств покликан≥ розробл€ти й впроваджувати конкретн≥ пропозиц≥њ, що ≥стотно пол≥пшують економ≥чн≥ показники роботи п≥дприЇмств. Ћаборатор≥њ повинн≥ працювати в т≥сному контакт≥ з ≥нженерними службами й займатис€ переважно проблемними, перспективними питанн€ми.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 306 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

520 - | 478 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.