Семінар 3. Формування ранньої української ідентичності (ІХ-ХVІІ ст.).

3.1. Станове суспільство Київської Русі. Поняття «Русі» в ІХ – ХIV ст.

3.2. Ранньомодерний соціум українських земель в XIV-XVII ст.: еволюція та історична доля значень термінів "Русь" і "Україна". Питання «давньоруської спадщини».

3.3. Військо Запорозьке: від станових привілеїв до національної ідентичності.

 

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючись до першого питання необхідно відповісти на такі питання:

- які суспільні стани існували у Київській Русі;

- Особа князя в Київській Русі: суспільний статус, повноваження, відносини з іншими станами, образ доброго і поганого князя в уявленнях тодішнього соціуму;

- Дружинники і бояри – еліта києво-руського суспільства: джерела формування стану, обов’язки, права, характерні особливості стану;

- Походження термінів «Русь» та «Україна»;

У другому питанні необхідно розкрити такі проблеми:

- Шляхта – нова українська еліта ранньомодерного часу: правові підстави існування стану, обов’язки, права і привілеї;

- відмінності в складі еліти Корони Польської та Великого князівства Литовського;

- вплив Люблінської унії 1569 р. на трансформації шляхетського стану українських земель;

- духовенство, як стан українського пізньосередньовічного і ранньомодерного суспільства;

- селяни у суспільній ієрархії українського соціуму XVI-XVII ст.;

- домодерна ідентичність українського суспільства, суть формули “gente ruthenus natione polonus”;

- Культурно-географічний образ України XVI-XVII ст. у свідомості її сучасників.

При підготовці до третього питання слід звернути увагу на такі питання:

- Еволюція козацього стану: від козаків-уходників – до реєстровців, від реєстровців до військової верстви держави Війська Запорозького;

- Козацькі повстання кінця 16 – першої третини 17 ст. та їх роль у формуванні козацького стану і його ідентичності.

- Козацька старшина – еліта Війська Запорозького;

- Ідентичність, самосвідомість та ідеологія українського козацтва;

- Уявлення козацької та церковної еліти про природу, репрезентацію і обов’язки влади.

Теми рефератів:

 

1. Походження та історична доля термінів «Русь» та «Україна».

2. Боярство – еліта Київської Русі.

3. Князі як панівний стан Київської Русі.

4. Українська шляхта у XIV-XVI ст.

5. Співжиття православних з католиками на українських землях у XVІ – першій половині XVIІ ст.

6. Українське духовенство як окремий стан у XVІ-XVIІ ст.

7. Церква і руське суспільство від Берестейського собору до легалізації православної ієрархії (1596-1632).

8. Козацька ідеологія і козацькі цінності.

9. Козацька старшинська еліта України у другій половині XVI-XVIІ ст.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – Київ, 2005;

2. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014;

3. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1994. – Т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVІІ віків;

4. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1995. – Т. VI: Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків;

5. Довбищенко М. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVIІ ст.). – К., 2008;

6. Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV-XV ст. // Ruthenica. – К., 2006. – С. 170-193.;

7. Інкін В. Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI - XVIII століттях: історичні нариси. – Львів, 2004;

8. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011;

9. Сас П. Витоки українського націотворення. – К., 2010;

10. Сулима Камінський А. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795 рр. – К.: Наш час, 2011;

11. Толочко О. Нариси початкової Русі. – К.-СПб.: Laurus, 2015;

12. Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа. – К., 2011;

13. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. – Львів, 2001;

14. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990-1992. – Т. 1-3;

15. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006;

16. Яковенко. Н. Українська шляхта з кінця XVІ до середини XVІІ століття. Волинь і Центральна Україна. – К., 2008.

Семінар 4. Ґенеза української самоідентичності. Формування модерної нації (ХІХ – поч. ХХІ ст.)

4.1.Творення модерної ідентичності наддніпрянських українців у складі Російської імперії.

4.2.Підавстрійські українці: досвід проживання в багатонаціональній імперії та формування власної національної свідомості.

4.3. Особливості творення радянського суспільства та радянської людини в Україні.

4.4.Становлення сучасного українця та проблема української еліти. Протест як вияв спротиву сучасного громадянського суспільства

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючи відповідь на перше питання, слід звернути увагу на такі проблеми:

- особливості та умови формування національної українців у складі Російської імперії;

- роль української еліти у Російській імперії протягом ХVІІ-ХІХ ст.;

- запровадження цілеспрямованої політики асиміляції українців;

- Тарас Шевченко як фундатор, пророк модерної української нації;

- вплив української інтелігенції, діячів літератури й мистецтва ХІХ - поч. ХХ ст. на розвиток національної свідомості українства;

- організація та діяльність перших політичних партій в підросійській Україні.

У другому пункті плану потрібно проаналізувати такі питання:

- умови та особливості формування національної самосвідомості українців у складі Автрійської імперії;

- українське греко-католицьке духовенство як головний носій національної ідеї на західноукраїнських землях наприкінці ХУІІІ - у першій половині ХІХ ст., перемиське «Товариство священиків».

- діяльність «Руської трійці» та її вплив на відродження і популяризацію української мови та культури;

- утворення Головної Руської ради (1848 р.) та її вплив на політичний і культурний розвиток української нації;

- діяльність наукових, мистецьких та культурно-просвітницьких установ Галичини, Буковини, Закарпаття в другій половині ХІХ ст. в контексті розвитку національної самосвідомості українців;

- поява політичних партій і рухів. І.Франко та М.Грушевський на чолі націєтворчих процесів у Західній Україні.

- розвиток молодіжних спортивних парамілітарних організацій («Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт») та їхня роль у національно-патріотичному й військовому вишколі молоді.

Обмірковуючи відповіді на третє питання, головну увагу приділяємо таким проблемам:

- прагнення сформувати «нову» людину та нову історичну спільноту –«радянський народ» - як головна мета комуністичного будівництва в СРСР;

- основні складові радянської ідентичності («нової» людини);

- пропаганда як головний зміст освіти, ЗМІ, мистецтва. Візуальні та монументальні засоби впливу;

- піднесення російської ідентичності як «першої серед рівних»;

- створення образу ворогаяк одного із засобів мобілізації суспільства;

У четвертому питанні слід зупинитися на таких проблемах:

- вплив радянської спадщини на процес становлення сучасного українця;

- характерні риси ментальності сучасного українця;

- ментальні відмінності та спільні риси між мешканцями різних регіонів України;

- ґенеза сучасної української еліти та характеристика її складу.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.:[Навчальний посібник для учнів гуманіст. ґімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вишів, вчителів.]. - К.: Ґенеза, 1996;

2. Довжук І. Нова історія України (середина ХУІІ-початок ХХ ст.): підручник. – Луганськ: Видавництво СНУ ім.. В.Даля, 2010. – 713 с.

3. Кісь Р. Як нам зупинити розукраїнювання України? - Львів: ТзОВ «Видавнича фірма «Афіша», 2012;

4. Лисяк-Рудницький І. Україна між сходом і заходом: Формування українського народу й нації. – К.: Українська прес-група, 2012;

5. Мала енциклопедія етнодержавознавства / відп. Ред.. Ю.Римаренко. – К.: Ґенеза, 1996;

6. Нагорна Л. Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань / Л.Нагорна. – К. ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2011;

7. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український аспект. – К.: В-во ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2008;

8. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. – К., 2002;

9. Наконечний Є. Украдене ім’я: чому Русини стали Українцями. – Кам’янець-Подільський: Медобори. – 2006;

10. Пасічник М. Історія України та її державності.: Конспект лекцій. - Львів: Українська академія друкарства, 2011;

11. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. –К.:Наукова думка, 1993;

12. Пірен М. Політико-владна еліта України (соціо-психологічна модель): монографія. – К., Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013;

13. Подільський М. Історія України 1990-2012 рр.: (Руїна – чи не втрачена надія). – К.: Сталь., 2013;

14. Хомрач В. Політико-мовна ідентичність громадян України: стан та тенденції розвитку: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – К., 2015;

15. Шелухін С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Дрогобич: Бескид, 1992;

 

Теми рефератів:

1. Вихідці з України – у вищих колах держави і суспільства Російської імперії у ХVІІІ-ХХ ст.

2. Історична доля українського козацтва після розгрому Запорозької Січі Катериною ІІ.

3. Історична роль Тараса Шевченка в розвитку української нації.

4. Товариство «Просвіта» та її значення в національному освідомленні українського народу.

5. Діяльність Наукового товариства ім. Т.Шевченка в 1892-1914 рр.

6. Микола Міхновський та його праця «Самостійна Україна».

7. Дисидентський рух в Україні.

8. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток національної культури України.

9. Особливості української політичної еліти доби національних змагань 1917-1921 рр.

10. Проблеми формування справжньої української еліти.