Прямоточність – дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками науково-дослідного процесу, не припускати дублювання дослідних процедур різними виконавцями.

Ре­зюме – короткий висновок з основних положень наукової теми (питання).

Рекомендаційна бібліографія – виконує виховну функцію і слугує рекомендацією щодо пошуку і підбору відповідної літератури у процесі наукових досліджень.

Релевантна інформація – це інформація, яка раніше була у аналогах, тобто прототипі (звітність).

Ретроспективні покажчики – являють собою у систематизованому вигляді друковані твори за минулі роки.

Реферат – коротке викладення змісту наукової праці, як опублікованої, так і депонованої.

Реферат – це скорочене викладення первинного документу або його частини.

Реферативні видання – містять публікації рефератів з коротким викладом змісту первинного документа, фактичними даними і висновками.

Рецензія – робота, в якій критично оцінюють основні положення та результати рецензованого наукового твору.

Ритмічність – забезпечується рівномірного виконання дослідних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців.

Робоча комунікація – інформація, що передається між членами підрозділу при здійсненні наукових досліджень

Робоча обстановка – включає в себе робоче приміщення, робочу зону (письмовий стіл, стілець, шафа, стелаж) і розміщення предметів у ній, температуру, вологість повітря, освітлення, звукове поле.

Робочий план – висування і обґрунтування робочої гіпотези, шляхи виконання роботи, розподіл її на етапи, періоди їх завершення і конкретні виконавці.

Рубрикація звіту – передбачає розподіл тексту на розділи, підрозділи (параграфи) і пункти, які нумерують арабськими цифрами в межах всього звіту.

Рукописні (машинописні) документи – носії інформації, які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не видані засобами поліграфії (науково-технічні звіти, документи обліку господарської діяльності, дисертації та інші).

Секція – частина файлу, яка записується на один том даних.

Семантика – зміст інформації.

Серійний код – передбачає, що для кожної групи об’єктів обліку виділяють певну серію номерів і передбачають виникнення нових об’єктів.

Сигнал або носій інформації – це змінна будь-якої величина подання інформації.

Синтактика – структура економічної інформації (символи, слова, речення, правила побудови).

Синтез – вивчення об’єкта як єдиного цілого в єдності та взаємозв’язку його частин.

Система – комплекс взаємодіючих елементів, що утворюють єдине ціле і мають мету існування; це сукупність елементів, що об’єднані для досягнення загальної кінцевої мети або загального кінцевого результату діяльності.

Система класифікації – сукупність правил і результат розподілу заданої чисельності об’єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності або відмінності цих об’єктів.

Система кодування – сукупність правил, які визначають систему знаків і порядок використання їх до подання, передавання, обробки і збереження інформації

Систематичний каталог – формується згідно з діючою класифікацією науки.

Систематичні каталоги – містять картки з назвами книг з конкретних проблем і питань одного змісту.

Системний аналіз – вивчення об’єкту дослідження, як сукупності елементів, що утворюють систему.

Системний аналіз – це сукупність методів, що дозволяють реалі­зувати системний підхід при дослідженні великих і складних об’єктів.

Системний підхід – це необхідність комплексного дослідження великих і складних об’єктів, вивчення їх як єдиного цілого з узгодженням функціонування усіх елементів та частин.

Соціальна ефективність – виявляється у поліпшенні життєвих факторів людей, розвитку системи охорони здоров’я і культури, науки і освіти, поліпшення екологічних умов та ін.

Соціальний ефект – оцінка наукового дослідження, що характеризується переважно якісними показниками.

Спеціалізація і кооперація – розподіл праці серед груп, окремих виконавців і співвиконавців науково-дослідних процедур.

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

Спостереження забезпечує досліднику отримання первісної інформації про явища природи і суспільства. Воно повинно бути навмисним, цілеспрямованим, планомірним, систематичним і активним.

Стадії обробки інформації – це послідовність виконання інформаційних процедур.

Статистичні матеріали – відомості про розвиток народного господарства, подані у вигляді таблиць, узагальнених у щорічних статистичних збірниках, що видаються Мінстатом України і статистичні виданні інших країн.

Суспільна роль науки – практичне використання рекомендацій для виробництва життєвих благ.

Творчість – це вища форма діяльності людини, спрямована на створення якісно нових (духовних та матеріальних) цінностей. Творчість – найважливіша з умов наукової, виробничо-технічної та художньої, політичної, педагогічної та виховної діяльності людини.

Теза – твердження яке підлягає доведенню.

Тези доповіді – лаконічна наукова інформація про зміст повідом­лення, який передбачено автором.

Тема (від грец. Thema – основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Тематичні покажчики – групують бібліографію за тематичними ознаками за межами окремих економічних наук. Наприклад, посібники з міжгалузевих і галузевих економік. До міжгалузевих належать покажчики з проблем загальних для всіх галузей народного господарства – управління, планування, менеджменту, маркетингу, фінансів і т. ін.

Теорема – знання істинність яких необхідно довести дослідженнями.

Теоретичні теми досліджень – передбачають дослідження окремих концепцій, теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Теорія – логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, тобто система узагальнюючих у тій чи іншій галузі знань.

Теорія – система знань, що є формою суспільної свідомості та досягнень інтелекту людей.

Технологічне інформаційне забезпечення – технічна документація з технології виробництва продукції, робіт і послуг, міждержавні та державні стандарти, технічні умови якості продукції, галузеві стандарти та інші.

Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об’єктивних явищ.

Файл – сукупність даних, яка складається із логічних записів, що стосуються однієї теми.

Фактографічна інформація – це описування фактів, згрупованих за певними системоутворюючими ознаками. До неї належить облікова, економічна і статистична інформація про діяльність підприємств, об’єднань, галузі, народного господарства в цілому.

Фактографічне інформаційне забезпечення – сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також у звітності про діяльність підприємства, корпорації.

Факультативні елементи бібліографічного опису книг – найменування моногра­фії, відомості про ілюстрації, міжнародний стандартний номер серійних видань (ISBN), палітурка, ціна, тираж та ін.

Форма доказу (демонстрація) – спосіб зв’язку аргументів між собою, а також з тезою.

Характеристика – розкриття найбільш типових ознак предмета.

Шаховий (матричний) код – застосовується для позначення двозначних номенклатур.

Штриховий код – послідовність темних і світлих смужок різної ширини. Інформацію несуть відносні розміри різної ширини світлих і темних смужок та їх поєднання.