Тема: Мікрофлора повітря і грунту.

 

Дослідження мікрофлори повітря:

Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи, 2) предметні і накривні_ стекла, 3) апарат Кротова, 4) апарат для підрахунку колоній мікроорганізмів, 5) сте­рильні чашки Петрі, 6) конічні колби на 0,2 л, 7) бактеріологічні петлі, 8) спиртівки, 9) сухий поживний агар, 10) стерильна вода, 11) міліметровий папір 12) пробірки

Основні відомості. Мікрофлора повітря, води і особливо грунту

дуже різноманітна і численна. Кількісний і якісний склад мікроорганізмів у грунті, воді і повітрі насамперед залежить від умов, середовища: вологи, світла, температури, поживних речовин, рН середовища тощо. Найкращим середовищем для життя мікробів є. грунт. В грунті мікроби знаходять всі умови для свого розвитку: поживні речовини, вологу, захист від згубної дії прямих сонячних: променів. Переважна більшість бактерій, грибів, актиноміцетів, водоростей і найпростіших живе у верхніх шарах грунту (5 млрд. і більше в 1 г чорнозему). Грунт — головне джерело, звідки мікроби потрапляють в інші середовища, зокрема у повітря і воду. Крім грунту-добрим середовищем для розвитку мікроорганізмів є вода річок, ставків, озер, морів та океанів. Чим більше у воді є органічних речовин, тим більша кількість розвивається в ній різних видів мікроорганізмів. Особливо багато мікробів, у-стіч­них водах. Як і в грунті, у воді є представники найрізноманітніших груп мікроорганізмів: бактерії, дріжджі та інші гриби, акт­иноміцети, водорості і найпростіші. Кількість мікробів у воді, особливо забрудненій, також може досягти кількох мільярдів у 1 м³ Найменш сприятливим середовищем для життя мікробів є повітря, відсутність поживних речовин, вологи, дія сонячної, радіації-всі ці умови негативно впливають на мікроорганізми.

Всі методи (кількісні і якісні) дослідження мікрофлори в повітрі та інших середовищах об’єднують у дві групи:

1. Методи, які ґрунтуються на безпосередньому аналізі та підрахунку мікроорганізмів під мікроскопом.

2. Методи, зв'язані з вирощуванням мікробів на поживних середовищах

та наступним аналізом їх колоній, які утворилися з бактеріальних клітин або спор.

 

Рис.31.Прилад Кротова, зовнішній вигляд.

Залежно від мети досліджень застосовують різні методи кількісного і якісного вивчення мікрофлори повітря.

В приміщеннях досліджують мікрофлору аспірацій ними методами

(за допомогою приладу Ю. А. Кротова і методом осаджування, запропонованим Р. Кохом), при яких уловлюються дрібненькі пилинки з бактеріями, що носять в повітрі. Для цієї мети можна також використовувати метод уловлювання мікрофлори повітря рідинами.

Проведення роботи. Визначення мікрофлори повітря методом Ю.А. Кротова.

В стерильні чашки Петрі заливають розплавлене простерилізоване поживне середовище і залишають на 5-10хв для застигання. Після цього чашки Петрі з поживним середовищем закріплюють на рухомому диску апарата Кротова (рис. 31) і під`єднують прилад до електромережі. Завдяки обертанню відцентрованого вентилятора повітря через клиноподібну щілину втягується в середину апарата і потрапляє на поверхню твердого поживного середовища в чашці. Обертання чашки Петрі (один оберт за 1 сек) забезпечує рівномірний посів мікробів. Про кількість повітря, яке проходить через прилад, судять по мікро­манометру.

Швидкість пропускання повітря можна регулювати з межах 20—50 л на хвилину. При великому забрудненні повітря час ек­спозиції чашки скорочується до 1 хв. За 1 год можна засіяти 20— 25 чашок. Дослід треба повторити чотири рази. Засіяні таким способом чашки ставлять у термостат на вирощування. Кількість колоній мікробів, які виросли на, поживному середовищі, обчислю­ють і аналізують. Цей метод є одним з найточніших методів до­слідження мікрофлори повітря.

Дослідження мікрофлори п о в і т р я м є т о до м осадження (за Р. Кохом). Найчастіше в навчальних лабора­торіях для дослідження мікрофлори повітря користуються методом осаджування. Цей метод є найпростішим і найдоступнішим, але він дає тільки орієнтовні дані про кількість мікробів та їхніх спор у повітрі.

Суть цього методу полягає в тому, що в приміщенні, де хочуть визначити мікрофлору повітря, ставлять у різних місцях чашки Петрі з стерильним поживним середовищем. Всі чашки від­кривають на 5 хв. Пилинки з мікробами осідають на поверхню ага­ру. Під час проведення посіву треба стежити, щоб не було руху по­вітря. Через 5 хв чашки закривають, роблять позначки олівцем по склу, де і коли проводився дослід, і ставлять їх у термостат при температурі 28—30° С на дві доби. За цей час на агарових пластин­ках виростають колонії мікробів, їхтреба, підрахувати і вивчити.

 

Рис. 32. Прилади для підрахунку колоній мікробів:

а — загальний вигляд апарата для кількісного підрахунку колоній, б-камера Вольфлюгеля.

 

Для кількісного визначення мікроорганізмів у повітрі проводять такі операції: 1) визначають площу поживного середовища з колоніями в чашці Петрі за формулою S =л-r², 2) роблять перерахунок кількості колоній, які утворилися на чашці, на площу 100см², 3) одержаний результат перераховують на 1 м³ повітря. Приклад. На площі чашки Петрі — 78,5 см² за 48 вод утвори­ся 17 колоній. Тоді на площі 100 см² відповідно буде більше колоній:

78,5 см² — 17 колоній

100 см² - x;

 

X=100 х 17/ 78,5= 21,6.

Перерахунок кількості колоній на площу 100 см² доцільно робити тому, що за приблизними даними В. Л. Омелянського на цю площу за 5 хв осідають всі мікроби та їхні спори, які містяться в 10 л повітря. Це також дає можливість підрахувати кількість мікроорганізмів у 1 м³ повітря досліджуваного приміщення.

21,6 колоній- 10 л X=21,6 х 1000/ 10= 2160.

х— 1000 л;

 

Отже, в 1м³ повітря приміщення, де проводився дослід, міститься 2160 мікробних тілець та їхніх спор.;

Для підрахунку великої кількості колоній на чашках Петрі часто користуються лічильними камерами Вольфлюгеля або спеціальними покладами для підрахунку колоній (рис. 32). Після закінчення кількісного визначення можна приступати до якісного аналізу мікрофлори повітря.

Для визначення повного якісного складу мікрофлори повітря треба встановити морфологічні, культуральні і фізіолого-біохімічні ознаки добутих мікробів, при потребі провести виділення чистих культур. Тільки після цього можна точно встановити видовий склад досліджуваної мікрофлори повітря.

В навчальних лабораторіях студенти внаслідок обмеженості часу вивчають культуральні ознаки найхарактерніших колоній, роблять з них мікроскопічні препарати, вивчають їх під мікроско­пом і на основі морфологічних та культуральннх ознак встановлю­ють рід, а в окремих випадках вид бактерій.

Найчастіше в повітрі трапляються з неспороносних бактерій представники родини Соссасеае: Місrососсиз аlbиs, М. rоsеиs, Sаrсіпа flava та багато інших. З спороносних — Вас. Sиbtilis, Вас. теsепtеrісиs, Вас. сеrеиs,. Вас. теgаtеіит тощо. З групи цвільових грибів у повітрі є Мисоr, РепісіIIiuшт, sзреrgі11иs та ін.

Лабораторна робота №4