Об'єктами досліджень мікробіології в основному є бактерії, рикетсії, дріжджі, цвільові гриби, актиноміцети, мікроскопічні водорості та деякі найпростіші. Найбільш численну і різноманітну групу серед мікроорганізмів становлять бактерії, більшість з яких — одноклітинні організми. За формою клітин бактерії поділяються на кулеподібні, паличкоподібні та звивисті Невелика група бактерій має нитчасту форму.
За способом поділу кулеподібні бактерії (мал. 1)—коки підрозділяються на: монококи (коли клітини після поділу відокремлюються одна від одної, наприклад: білий мікрокок (Micrococcus albus); диплококи (коли клітини з'єднані попарно, Наприклад азотобактер (Azotobacter chroococcum); стрептококи (коли клітини діляться в одному напрямку і не відокремлюються одна від одної, а утворюють ланцюжок, наприклад молочний стрептокок (Streptococcus lactis); тетракоки (коли поділ клітин відбувається в двох взаємно перпендикулярних площинах, внаслідок чого утворюються групи з чотирьох з'єднаних клітин, наприклад: умовно патогенний тетракок (Caffkya tetragena); cарцини — кулеподібні бактерії, які мають вигляд пакунків по 8—16. клітин (утворюються внаслідок поділу, який відбувався в трьох взаємно перпендикулярних площинах, наприклад: сарцина жовта (Sarcina lutea), що часто трапляється в повітрі); стафілококи (коли поділ відбувається в різних напрямках і утворюються неправильні скупчення клітин, що нагадують виноградні грона — Staphylococcus citreus).
Паличкоподібні бактеріїмають різну величину. В природі вони найчастіше трапляються у вигляді поодиноких форм, рідше — з'єднані по дві (в цьому випадку їх називають дипло-бактеріями). Паличкоподібні бактерії, з'єднані у вигляді ланцюжка, дістали назву стрептобактерій. Слід зауважити, що циліндричні мікроорганізми, які не утворюють спор, прийнято називати бактеріями, а ті, що утворюють спори,— бацилами.
Бактерії звивистої форми найчастіше розрізняють за вигином їхнього тіла. Наприклад, бактерії з одним вигином (подібні до коми) називають вібріонами. Звивисті бактерії з 2—3 вигинами називають спірилами, а з багатьма вигинами — спірохетами. Непатогенних представників звивистої форми бактерій можна знайти в грунті, гною і навіть у зубному нальоті.
Мал. 1. Основні форми бактерій:
1 — монококи, 2 — дипло- і тетракоки, З — сарцини.
4 — стрептококи, 5 — стафілококи, 6, 7 — паличковидні бактерії, 8 — вібріони, 9 — спірили, 10 —спірохети.
Серед інших видів паличкоподібних бактерій слід виділити велику групу бактерій, які мають диференційоване ядро і характеризуються складнішим циклом розвитку порівняно з названими вище бактеріями — це так звані міксобактерії. Переважна більшість цих паличко- або веретеноподібних бактерій є сапрофітами, їх можна знайти на загниваючих листках, деревині, в гною. Цікаво, що переважна більшість цих бактерій, має здатність утворювати різноманітної форми плодові тіла, які нагадують плодові тіла слизовиків (мал. 2).
Останнім часом інтенсивно вивчаються і так звані стебельцеві бактерії, що належать до роду Caulobacter. Це дуже цікава і мало вивчена група паличкоподібних бактерій, які мають здатність утворювати на кінцях клітин відростки. Вони, як і міксобактерії,— сапрофіти, живуть у грунті, протічних водах та інших середовищах.
