Відповідно до ст. 484 ЦК України автори раціоналізаторських пропозицій мають право на добросовісне заохочення (в тому числі на винагороду) від юридичних осіб, яким ці пропозиції подані.
Юридична особа, що визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на її використання в будь-якому обсязі. Таким чином вирішуються питання стимулювання творчої діяльності як раціоналізаторів, які наділяються особистими немайновими і майновими правами, так і юридичних осіб, що визнають пропозиції раціоналізаторськими та використовують їх на свою і суспільну користь.
Права раціоналізаторів досить різноманітні і надаються у зв'язку:
· із фактом створення нового і корисного для юридичної особи рішення (право на подання заяви, право на встановлення першості, право на офіційне оформлення пропозиції шляхом видачі на неї посвідчення);
· з офіційною кваліфікацією пропозиції як раціоналізаторської (право авторства, право на авторське ім'я тощо);
· з використанням раціоналізаторської пропозиції (право на одержання винагороди).
Оскільки більшість із названих прав так чи інакше збігається з відповідними правами авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, навряд ми є необхідність докладно спинятися на аналізі кожного з них. Розглянемо лише ті особливості, які мають окремі права авторів раціоналізаторських пропозицій.
Одним із найважливіших прав кожного автора раціоналізаторської пропозиції є право авторства, яким забезпечується можливість особи вважатися та іменувати себе справжнім творцем даної раціоналізаторської пропозиції. Як і будь-яке право авторства, воно характеризується нерозривним зв'язком з особою автора, від якого воно не може бути відчужено, а також своєю безстроковістю, абсолютністю і виключністю. Проте на відміну, наприклад, від права авторства автора винаходу дія права авторства на раціоналізаторську пропозицію обмежена сферою діяльності тієї юридичної особи, якій вона була подана і котра видала автору посвідчення на раціоналізаторську пропозицію. Поза цією сферою діяльності право авторства на тотожну раціоналізаторську пропозицію може бути закріплено за іншою особою, яка самостійно розробила таку ж пропозицію. Відтак авторами тотожних раціоналізаторських пропозицій, поданих різним юридичним особам, можуть бути різні особи, права яких визнаються та охороняються в межах діяльності цих юридичних осіб.
Автор раціоналізаторської пропозиції має право на одержання винагороди за використання його пропозиції упродовж двох років від дати початку її використання юридичною особою, яка видала посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію (п. 53 Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479).
Розмір винагороди визначається умовами договору між автором та юридичною особою і не може бути менше:
· 10 % доходу, що одержує щорічно юридична особа від використання раціоналізаторської пропозиції;
· 2 % від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.
Винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції. Автори раціоналізаторських пропозицій при одержанні винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства.
Юридичні особи, які приймають раціоналізаторські пропозиції до використання, не одержують на них якихось особливих монопольних прав. Однак їхні інтереси можуть охоронятися нормами, що регулюють питання, пов'язані із захистом комерційної таємниці та боротьбою з недобросовісною конкуренцією.
