Нові завдання освіти ХХІ століття вимагають використання в навчальному процесі вишів інноваційних педагогічних технологій у нерозривному зв’язку з високою комунікативною культурою.
Сучасні дослідники, зокрема академік В.Г.Кремень, пише, що «найперспективнішою інноваційною технологією сьогодні є «кейс-статі» – навчання з використанням конкретних навчальних ситуацій, тренінгові технології – тренінг ділової комунікації, особистісного розвитку, комунікативних умінь тощо.»[21] За таких умов викладач повинен навчити студентів ефективно, доцільно, творчо освоїти і осмислити, критично оцінити інформацію. У зв’язку з цим, змінюється парадигма педагогічних функцій, набуває звучання термін facilitator – той, хто сприяє, полегшує, допомагає вчитися.[22] Академік В. Г. Кремень наголошує, що «застосування найсучасніших комп’ютерних систем, високі комунікаційні технології, які, поза всяким сумнівом, стимулюють динаміку та ефективність навчального процесу, підвищують інтерактивність освітнього середовища, ніхто і ніщо не зможе повністю витіснити мистецтво безпосереднього педагогічного діалогу «вчитель – учень». Тому особливо важливою є підготовка високопрофесійних педагогічних та науково-педагогічних працівників, які відповідають інтеграційному критерію «педагогічна майстерність – мистецтво комунікації – нові технології».[23]
Риторика має забезпечити вирішення проблем формування комунікативної компетенції майбутнього педагога-науковця, оскільки дозволяє конкретизувати основні положення науки красномовства, продемонструвати специфіку використання правил загальної риторики в реальній мовленнєвій практиці, визначити теоретичні і практичні аспекти оволодіння професійним мовленням.
У зв’язку з цим, провідною ідеєю викладання риторики є визнання кожним студентом необхідності самоосвіти, пізнання і засвоєння інформації про найновіші досягнення у різних галузях знань, використання їх з метою самовдосконалення.
Сучасна школа потребує учителів «особистісного типу, які вміють самостійно мислити, спонукати до дій в ім’я торжества істини, добра, краси».[24] Отже, запропонована нами модель становлення мовної особистості майбутнього вчителя-філолога на основі інтегрованих знань передбачає «переосмислення риторичної скарбниці людства й рідного народу щодо власних можливостей, конкретної ситуації спілкування, вироблення свого оригінального ораторського стилю», а також набуття глобального мислення, невтомної праці над собою: поповнення знань, розширення світогляду, активне спілкування з людьми, засвоєння кращих зразків мовної поведінки і постійне духовне зростання.
Запитання. Завдання.
1. Яку науку називаємо риторикою?
2. Назвіть основні види риторики?
3. Назвіть наукові розвідки останнього часу, в яких актуалізується увага на проблемах становлення майбутнього спеціаліста на культурологічному рівні.
4. Дайте визначення академічної риторики.
5. Назвіть види академічного красномовства.
6. Окресліть зв’язки академічної риторики з іншими науками.
7. Поясніть зв’язки академічної риторики і філософії.
8. Поясніть зв’язки академічної риторики і логіки.
9. Поясніть зв’язки академічної риторики і лінгвістики.
10. Поясніть зв’язки академічної риторики і психології.
11. Поясніть зв’язки академічної риторики і етики.
12. Поясніть зв’язки академічної риторики і герменевтики.
13. Поясніть зв’язки академічної риторики і інформатики.
14. Поясніть зв’язки академічної риторики і соціології.
15. Поясніть зв’язки академічної риторики і літератури.
16. Поясніть зв’язки академічної риторики і медицини.
17. Поясніть зв’язки академічної риторики і семіотики.
18. Окресліть шляхи удосконалення академічного красномовства на сучасному етапі розвитку науки і освіти ХХІ століття.
