Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як вона в≥дмовилас€ бути паном




 

” ЋЇни н≥коли н≥чого не було, але вона мала тверезий розум. “верезий ≥ €сний. ћожливо, трохи цин≥чний, але цин≥зм Ч це форма захисту в умовах надзвичайного стану. Ќа розум ЋЇна покладала своњ останн≥ над≥њ.

≤з часом, правда, вона пом≥тила, на св≥й превеликий жаль, що й розум, тверезий ≥ €сний, повол≥ здаЇ позиц≥њ. Ќу, по-перше, в≥н не завжди був тверезим у пр€мому сенс≥ цього слова, але алкоголь н≥коли не Ї причиною, завжди Ч насл≥дком. ѕо-друге, з €сн≥стю теж почалис€ проблеми. я перестала розум≥ти те, що в≥дбуваЇтьс€ довкола, казала ЋЇна. ≤ мене мучила ц€ потьмарен≥сть, € не хот≥ла, щоб так було, щоб € н≥чого не розум≥ла.

¬тративши в≥ру, ЋЇна подалас€ в ≥нш≥ сфери пошук≥в смислу, б≥льш земн≥. ƒеколи, щоб п≥знати духовну сутн≥сть того, що в≥дбуваЇтьс€, потр≥бно спочатку п≥знати реальний св≥т. ≤нтелектуали любл€ть ≥гнорувати реальн≥сть, ≥ ЋЇна теж, хоч ≥ не була ≥нтелектуалом, мала таку схильн≥сть. ÷е велика помилка, так вир≥шила ЋЇна. як не крути, кр≥м реальност≥, нам, люд€м, б≥льше н≥чого конкретного не дано. “реба €кось спершу з нею дати соб≥ раду.

 

¬ ун≥верситет≥ вчивс€ один хлопець, його вс≥ називали ƒарв≥н, бо в≥н був живим доказом правдивост≥ дарв≥н≥вськоњ теор≥њ. ўо люди поход€ть в≥д мавпи. ÷ей ƒарв≥н, щоправда, займавс€ плаванн€м, а не перестрибуванн€м ≥з дерева на дерево. ќднак його називали ƒарв≥н. Ѕув в≥н довол≥ симпатичний, мав пухк≥ червон≥ губи, здорове розвинене т≥ло, б≥ле волосс€, голуб≥ оч≥ Ч ар≥Їць, одним словом, жаль, що не дуже розумний.

ЋЇну дратувало в ƒарв≥н≥ те, що в≥н н≥коли не сумн≥вавс€. Ќ≥ в чому. як сказав, так завТ€зав.

Ч —порт Ч це головне в житт≥, Ч казав, наприклад, ƒарв≥н, ≥ переконати його в тому, що не спортом Їдиним живе людина, було неможливо. √оловне Ч ≥ крапка.

≤ так щодо будь-чого ≥ншого.

Ч “реба њсти бур€к, Ч казав ƒарв≥н.

≤ крапка. Ѕур€к ≥ в жодному раз≥ капусту.

Ч Ћюдина повинна працювати на благо сусп≥льства, в €кому вона живе.

≤ крапка.

Ч Ќе можна сперечатис€ з батьками, бо вони прожили житт€.

≤ крапка.

Ч –ос≥йська пропаганда працюЇ на знищенн€ украњнськоњ незалежност≥.

≤ крапка.

ƒеколи ƒарв≥н суперечив сам соб≥, тобто спов≥дував €к≥сь дв≥ несум≥сн≥ ≥дењ. Ќаприклад, в≥н стверджував, що пожертвувати житт€м заради батьк≥вщини Ч велика честь. ј ≥ншого разу з≥знававс€, що батьк≥вщину можна вибирати, ≥ в≥н вибрав ”крањну. ЋЇна зробила висновок, що треба вибирати батьк≥вщину так, аби за нењ не довелос€ жертвувати житт€м.

јле, на жаль, батьк≥вщина на те й батьк≥вщина, що њњ не вибирають. Ђякби € мала можлив≥сть вибору, Ч казала п≥зн≥ше ЋЇна, Ч то ”крањна була би зовс≥м не перша в списку. Ќапевно, € вибрала би √рец≥ю, бо там море голубе-голубе. Ќе таке чорне, €к украњнське. јбо ¬еликобритан≥ю, бо тод≥ € знала б англ≥йську в≥д народженн€ ≥ не довелос€ би вчити њњ в школ≥ €к ≥ноземну. ј то замучила мене ц€ англ≥йська, пост≥йно вчила њњ, вчила, а два слова за потреби все одно не звТ€жуї.

якось ƒарв≥н п≥д≥йшов до ЋЇни на велик≥й перерв≥, вона сид≥ла в ун≥верситетському двор≥ й гризла €блуко. ¬≥н сказав:

Ч —лухай, ЋЇно, ти д≥вчина н≥би не дурнаЕ

Ч ƒ€кую, Ч в≥дпов≥ла ЋЇна.

Ч „ому ти дос≥ не вступила до нашоњ орган≥зац≥њ?

Ч якоњ орган≥зац≥њ?

Ч ћолодих нац≥онал≥ст≥в.

Ч “аке ≥снуЇ?

Ч ≤снуЇ. ЌазиваЇтьс€ Ђ–ух опоруї. я заступник голови.

Ч ј проти чого ви опираЇтесь?

Ч Ќу, це нац≥онал≥стична орган≥зац≥€. ћи гуртуЇмо нац≥онально св≥дому молодь. “и ж св≥дома?

Ч —в≥дома, Ч сказала ЋЇна.

Ч “од≥ вступай. ћи збираЇмос€ трич≥ на тиждень о сьом≥й вечора. ќбговорюЇмо новини, виробл€Їмо план д≥й. ƒ≥лимос€ ≥де€ми, корисними дл€ ”крањни. “и ж погоджуЇшс€, що треба щось робити?

≤з цим ЋЇна погоджувалас€.

Ч ∆ити й н≥чого не робити Ч це занепад, Ч в≥в дал≥ ƒарв≥н. Ч “реба д≥€ти. “и з цим погоджуЇшс€?

Ч ѕогоджуюсь.

Ђ–ух опоруї винаймав к≥мнату в старому будинку в центр≥ м≥ста.  ≥мната була майже порожн€, т≥льки к≥лька ст≥льц≥в, ст≥л ≥ великий портрет —тепана Ѕандери на б≥л≥й ст≥н≥. ЋЇн≥ така аскетична обстановка подобалас€, вона спри€ла зародженню ≥дей, €к≥ незабаром зм≥н€ть св≥т. ЋЇна почувалась частиною таЇмного революц≥йного руху ≥ к≥лька тижн≥в ходила в неаби€кому п≥днесенн≥.

Ќа зборах вивчали ≥ обговорювали б≥ограф≥њ великих украњнц≥в: ƒонцова,  оновальц€, ѕетлюри, ну ≥, зв≥сно, Ѕандери теж. …ого першого. √оловував зборами низький, але дуже балакучий студент ≥сторичного факультету. ¬≥н, коли говорив, розмахував руками ≥ пильно дививс€ вс≥м слухачам в оч≥. ѕ≥сл€ кожного твердженн€, хоч би чого воно стосувалос€, вигукував: Ђ’≥ба не так?!ї ≤ слухач≥ радо кивали головами: Ђ“а-а-акї. Ќе тому, що справд≥ п≥дтримували цю його думку, а тому, що в них н≥би запитували дозволу, н≥би рахувалис€ з ними.

„имось цей голова нагадував ЋЇн≥ Ћен≥на з≥ старих рад€нських ф≥льм≥в, у €ких Ћен≥н розмахував перед роб≥тничим класом руками, ховаючись за трибуною. ўоб не було видно, €кий в≥н курдупель.

Ќа дес€тому чи €комусь там з≥бранн≥, п≥сл€ докладного вивченн€ вс≥х основних б≥ограф≥й та засадничих постулат≥в украњнського ≥нтегрального нац≥онал≥зму, ЋЇна сказала:

Ч Ќу, ≥ що ми будемо робити? як будемо св≥т зм≥нювати? я готова до конкретних д≥й.

ѓњ вс≥ п≥дтримали.

Ч –обити Ї що, Ч сказав голова з≥брань. Ч ’≥ба не так?

Ч “а-а-ак!

Ч ќт над≥йшла пропозиц≥€ ≥н≥ц≥ювати перейменуванн€ вулиц≥ Ѕуд≥вельник≥в на вулицю —тепана Ѕандери.

Ч ј чим буд≥вельники завинили? Ч спитала ЋЇна. Ч ¬они х≥ба не люди? Ѕуд≥вельники Ч хороша профес≥€, вони нам хати будують, а це не так легко, скажу € вам.

 урдупель трохи занервував, але був надто розумним, щоб спалитис€ на так≥й др≥бниц≥.

Ч Ѕуд≥вельники, звичайно, хороша профес≥€, але чому так повинна називатис€ вулиц€? ÷е комун≥стична традиц≥€ Ч називати вулиц≥ ≥менами роб≥тничих клас≥в. Ѕуд≥вельники, пожежники, шахтар≥Е

Ч ј водолази Ї в цьому списку? Ч спитала ЋЇна, бо њй було справд≥ ц≥каво.

Ч ћоже, десь ≥ Ї, Ч буркнув голова. Ч јле не в цьому р≥ч, х≥ба не так?

”с≥ знову сказали: Ђ“а-а-акї.

Ч Ќац≥онально св≥доме сусп≥льство, Ч говорив духовний л≥дер, Ч називаЇ вулиц≥ на честь своњх героњв, а не послуговуЇтьс€ назвами тотал≥тарного режиму, €ким був –ад€нський —оюз.

Ч Ќу, добре, Ч погодилась ЋЇна. Ч ƒавайте перейменовувати цих буд≥вельник≥в, €к вони вам так оч≥ мул€ють. ’оч € би, чесно, краще повернула нашому м≥сту попередню назву —ан-‘ранцискоЕ ўо треба робити?

Ч ћи подамо запит в органи м≥сцевого самовр€дуванн€, Ч сказав голова. Ч јле цього не досить. ¬они перейменовують вулиц≥ дуже довго, ми можемо й не дочекатис€. “реба д≥€ти радикальн≥ше.

ЋЇна була готова до радикальних д≥й, першою рвалас€ в б≥й. «а ≥нших обставин, в ≥ншому в≥др≥зку ≥стор≥њ вона була би дуже добрим партизаном чи революц≥онером. ћужн≥сть ≥ романтизм Ч ось що рухаЇ революц≥€ми, а ЋЇна була ≥ мужн€, ≥ романтична.

ѕлан розробили такий: п≥ти вноч≥ на цю вулицю роб≥тничого класу ≥ зафарбувати вс≥ на€вн≥ там таблички з назвою Ђвулиц€ Ѕуд≥вельник≥вї. Ќатом≥сть чорною фарбою написати Ђвулиц€ —тепана Ѕандериї. ѕросто ≥ зрозум≥ло.

ЋЇна вз€ла ≥з собою ¬асилину-мен≥-по-барабану на вс€к випадок, €кщо виникнуть проблеми з м≥сцевими наркоманами. јле проблеми виникли в ≥ншому. ѕартизани не знайшли жодноњ таблички, €ку можна було би зафарбувати. ”с≥ в м≥ст≥ знали, що ц€ вулиц€ називаЇтьс€ Ѕуд≥вельник≥в, але табличок, що п≥дтверджували б цей факт, не було. —тар≥ стерлись чи пов≥двалювалис€, а грошей на нов≥ м≥сцевий ∆≈ , очевидно, не мав.

ћолод≥ нац≥онал≥сти побродили довкола ≥, розчарован≥, були готов≥ роз≥йтис€ по дом≥вках. “од≥ ЋЇна сказала:

Ч ј нав≥що нам узагал≥ здалис€ ц≥ стар≥ таблички. ћи просто понаписуЇмо на будинках нову назву, ≥ справу зроблено! Ќав≥ть краще, що табличок нема, менше роботи. ’≥ба не так?

ћетодика Ђх≥ба не так?ї спрацювала блискуче, вс≥ з ЋЇною погодилис€, нав≥ть ¬асилина, €ка формально не належала до њхнього руху. √олови руху, до реч≥, на операц≥њ не було, в≥дпросивс€ за станом здоровТ€.

”с≥ вз€лис€ акуратно виводити чорною фарбою нову назву вулиц≥. Ќа кожному будинку. ÷е була т€жка прац€, наступн≥ к≥лька дн≥в ЋЇна, прим≥ром, не в≥дчувала рук ≥ не могла п≥дн€ти њх угору, так утомилас€. ќперац≥ю завершили на сход≥ сонц€ ≥ п≥шли щаслив≥ в≥дсипатис€. Ќаркоман≥в не зустр≥ли.

ћ≥сцев≥ мешканц≥, вт≥м, чомусь не надто пройн€лис€ шедеврами молодого образотворчого мистецтва. « ус≥х Ђхудожник≥вї н≥хто насправд≥ не вм≥в малювати, назви вийшли крив≥, щоб не сказати, страшненьк≥. Ѕагато хто поробив помилки в словах, ≥мов≥рно, з утоми.

”продовж тижн€ люди зафарбували понаписуване. Ќе поскупилис€, нав≥ть фарбу за власн≥ грош≥ купили.

—початку юн≥ нац≥онал≥сти думали ще раз зд≥йснити операц≥ю, бо, чесне слово, шкода роботи. ћ≥ркували Ч нехай замальовують, а ми знову! ¬они замальовують, а ми знову! ≤ так, поки њм врешт≥ обридне фарбу купувати. ¬≥дроджувати нац≥ональну св≥дом≥сть серед населенн€ не так просто, треба докласти неаби€ких зусиль. јле тут нагодилас€ ≥нша, значно серйозн≥ша за м≥ську топон≥м≥ю справа.

Ќа позачергових зборах ƒарв≥н сказав:

Ч “овариство, от що € хочу вам сказати. ¬и памТ€таЇте книжковий магазин ЂЅук≥н≥стї, той, що в центр≥?

…ого, звичайно, вс≥ памТ€тали, бо це був, власне кажучи, Їдиний книжковий магазин у м≥ст≥.

ƒарв≥н в≥в дал≥:

Ч я там походив недавно ≥ знаЇте, що побачив? ”суц≥ль рос≥йськ≥ книжки. ”крањнських Ч дв≥-три. Ќу, може, пТ€ть. ÷е ганьба, а не книгарн€. ѕропаганда кацапства! ѕро €ку св≥дом≥сть можна говорити, коли д≥ти читають своњ перш≥ книжки рос≥йською!

—лово Ђд≥тиї под≥€ло, €к м≥на. “овариство зашум≥ло.

Ђ’очеш переконати когось у своњй правот≥, Ч писала пот≥м ЋЇна, Ч скажи Ђд≥тиї, ≥ книгарню в ≥мТ€ д≥тей не те що з лиц€ м≥ста, з лиц€ земл≥ з≥труть.  амен€ на камен≥ не залишатьї.

ƒарв≥н тр≥умфував:

Ч ÷е ще не все! я хот≥в купити €кусь книжку, де було б порушено нац≥ональну тематику, зрозум≥ло, жодноњ не знайшов. «ате там був цей мерзенний опус €когось кињвського науковц€, в €кому великого украњнського поета Ўевченка об≥звано алкогол≥ком. “аких речей пропускати не можна. ÷е насм≥шка над нац≥ональними св€тин€ми!

Ч ”ра! Ч вт≥шилас€ ЋЇна. Ч ѓдемо до  иЇва говорити з науковцем! я ¬асилину в≥зьму, вона €к поговорить, то науковець буде горобц≥в до к≥нц€ житт€ рахуватиЕ

Ч Ќащо нам здавс€ науковець?! Ч заперечив ƒарв≥н. Ч ¬≥н соб≥ нехай пише, що хоче. ћи книгарню спалимо, €ка таку ганьбу продаЇ!

 нигарн€ Ч то книгарн€.

ЋЇна почувалас€ трохи незручно, палити книжки Ч вчинок усе-таки аморальний, хоч би €кою мовою њх було написано. јле зупин€тис€ на п≥вдороз≥ теж було п≥зно. ƒеколи доводитьс€ жертвувати меншим заради б≥льшого.

’тось роздобув коктейль ћолотова. …ого треба було кинути у в≥трину книгарн≥, ≥ справу зроблено. «горить Ч ≥ сл≥ду не залишитьс€. ЋЇна запропонувала напередодн≥ увечер≥ орган≥зувати читанн€ поез≥њ “араса Ўевченка, щоб набратис€ бойового духу, але ≥н≥ц≥ативу н≥хто не п≥дтримав. Ўевченка вс≥ ще з≥ школи недолюблювали.

„есть жбурнути вибухову сум≥ш у в≥трину книгарн≥ випала ЋЇн≥. Ѕо вона була мужн€ ≥ романтична. ¬асилина сказала њй:

Ч ƒурниц€ми ти займаЇшс€, ЋЇно.

Ч «араз, може, й дурниц€ми, але це т≥льки перший крок. ƒал≥ ми будемо серйозно св≥т зм≥нювати. я завжди до цього прагнула. ÷е мо€ м≥с≥€. я хочу, щоб ус≥ люди жили щасливо.

¬асилина стенула плечима, мовл€в, тод≥ йди, пали свою книгарню, раз так, мен≥ по барабану.

≤ ЋЇна п≥шла.

„етверта ранку Ч найкращий час дл€ злочин≥в. ћ≥сто ц≥лком порожнЇ, ≥ вс≥ спл€ть, нав≥ть т≥, що кричатимуть вранц≥: Ђћи не спали всю н≥ч, не могли заснутиї.

ƒуховний л≥дер знову не прийшов, сказав, що мусить готуватис€ до важливого зал≥ку.

ѕартизани п≥д≥йшли до книгарн≥. ѓњ в≥трина св≥тилас€. ” в≥трин≥ сто€ли книжки, багато книжок, ус≥ так≥ новеньк≥, з €скравими обкладинками. Ђ«амки Ћьв≥вщиниї, Ђ«олото ≈гиптаї, ЂЅольша€ иллюстрированна€ энциклопеди€ динозавровї Ч асортимент такий соб≥, швидше розважальний, але, з ≥ншого боку, писала пот≥м ЋЇна, книжка ≥ розважати повинна, х≥ба не так?

Ч —лухай, ƒарв≥не, Ч шепнула вона своЇму колез≥ з≥ зм≥ни св≥ту на краще. Ч ј ти взагал≥ €к≥ книжки читати любиш?

Ч ƒл€ мене спорт у житт≥ головне, Ч в≥дпов≥в ƒарв≥н.

Ч “и книжок не читаЇш?

Ч Ќу, прочитав к≥лькаЕ

Ч як≥ саме?

Ч “а не памТ€таю €, що ти причепилас€?!

ЋЇну така в≥дпов≥дь насторожила.

Ч ƒарв≥не, а €кби в цьому магазин≥ не книжки рос≥йськ≥ продавались, а спортивне обладнанн€, там, не знаю, рос≥йськ≥ крос≥вки, наприкладЕ

Ч  рос≥вки зараз ус≥ рос≥йськ≥Е

ЋЇна закричала:

Ч ≈ нЇ, дорог≥, так д≥ло не п≥де!  нижки рос≥йськ≥, значить, палимо, а крос≥вки рос≥йськ≥ носимо. ўо за подв≥йн≥ стандарти! „им книжки в≥д крос≥вок в≥др≥зн€ютьс€?! „ому ми не палимо магазини з крос≥вками? я би дуже хот≥ла, € взагал≥ спорт не люблюЕ

Ч  рос≥вки, на в≥дм≥ну в≥д книжок, не впливають на св≥тогл€д.

Ч ј €к на св≥тогл€д впливаЇ ≥стор≥€ динозавр≥в?!

Ч ¬≥ддай пл€шку! Ч звел≥в ƒарв≥н.

Ч я не дозволю книгарню палити!

Ч ћи тебе виключимо з орган≥зац≥њ! « ганьбою!

Ч “а виключайте, ради Ѕога!


ЋЇна кинулас€ т≥кати подал≥ в≥д книгарн≥.  октейль ћолотова заховала в гуртожитку соб≥ п≥д матрац. ѕодумала, що може ще колись знадобитис€. ћоже, ще колись треба буде щось п≥д≥рвати.

Ќаступного дн€ партизани-революц≥онери все одно спалили книгарню, без ЋЇни. Ќа фасад≥ вуг≥лл€м нашкр€бали Ђќ”Ќ-”ѕјї, ≥ м≥сцева орган≥зац≥€ з такою назвою змушена була доводити в м≥л≥ц≥њ свою непричетн≥сть до ≥нциденту.  нигарню зачинили на довготривалий ремонт.

ѕот≥м у такий самий спос≥б було спалено м≥сцеву православну церкву ћосковського патр≥архату, ≥ св€щеник, €кий там випадково ночував, бо п≥сл€ веч≥рньоњ служби забагато випив, ледве вибравс€ з пожеж≥ живим.

Ќа зборах ЋЇна б≥льше не зТ€вл€лас€ ≥ взагал≥ вир≥шила, що колективна д≥€льн≥сть не дл€ нењ, що вона за природою ≥ндив≥дуал≥ст ≥ працюватиме самост≥йно.

якраз тод≥ ЋЇна випадково познайомилас€ з одним €майцем, €кий прињхав з≥ своЇњ ямайки в ”крањну, щоб вивчати в ун≥верситет≥ украњнську ф≥лолог≥ю. ¬перше нога чорношк≥рого ступила на св€т≥ земл≥ украњнського —ан-‘ранциско. Ћюди викручували соб≥ шињ, коли €маЇць ≥шов до магазину по хл≥б. ƒ≥ти, не соромл€чись, показували на нього пальцем, а зовс≥м мал≥ плакали в≥д перел€ку ≥ кричали: ЂЅабай!ї

ямаЇць був справд≥ чорним. “аким чорним-чорним. ¬≥н мав довг≥ чорн≥ пальц≥ й н≥жно-рожев≥ долон≥, н≥с у нього був широкий, на п≥влиц€, волосс€ закручене тонкими зм≥йками, ≥ в≥н називав це дредами.

ямаЇць говорив дуже приблизною украњнською мовою, а ЋЇна Ч дуже приблизною англ≥йською. “ак вони, приблизно, сп≥лкувалис€.

ЋЇна казала:

Ч “и справд≥ такий black, що аж страшно. ÷е щоб уноч≥ маскуватис€?

ямаЇць Ч ≤ш≥он або €кось так Ч усм≥хавс€.

Ч „ого ти взагал≥ сюди прињхав, га?

Ч To study украњнська мова ≥ л≥тература.

Ч Ќу це зрозум≥ло, але WHY?

Ч ÷≥каво.

≤ш≥он багато розпов≥дав про ямайку, ЋЇна половину розум≥ла, половину дофантазовувала.

Ч я народивс€ на ямайц≥, Ч говорив ≤ш≥он. Ч ћоњ батьки, д≥ди ≥ прад≥ди ловили рибу. јле взагал≥-то ми з јфрики.

Ч ÷е все дуже ц≥каво, але мене мучить т≥льки одне питанн€. —кажи чесно, ну чого ти сюди приперс€?

—лова Ђприперс€ї ≤ш≥он не знав. ¬≥н, урешт≥, багато чого не розум≥в, ≥ ЋЇну вт≥шало, що Ї люди, €к≥ розум≥ють ≥ще менше за нењ.

Ќа ямайц≥, казав ≤ш≥он, ус≥ чолов≥ки ловеласи. јле вони не просто використовують ж≥нок, а й служать њм. ∆≥нки обожнюють €майських чолов≥к≥в, ≥ нав≥ть коли т≥ њх залишають, ж≥нки дал≥ Ї щасливими. ямайськ≥ чолов≥ки робл€ть €майських ж≥нок щасливими.  р≥м того, вс≥ вони мають п≥столети ≥ деколи стр≥л€ють один в одного. ¬с≥ мр≥ють вињхати до јмерики, ≥ деколи њм це вдаЇтьс€. “акож ус≥ сп≥вають п≥сн≥ Ѕоба ћарл≥, а д≥тей Ѕоба ћарл≥, њх щось пТ€тнадц€теро в≥д р≥зних ж≥нок, уважають неоф≥ц≥йними принцами острова.

≤з вд€чност≥ ЋЇна, €к ум≥ла, розказала ≤ш≥ону ≥стор≥ю ”крањни й показала м≥сцев≥ визначн≥ памТ€тки. ѕалац польського кн€з€, в €кому тепер була казарма дл€ новобранц≥в, ≥ бар Ђ«олота рибкаї, в €кому наливали найдешевше в м≥ст≥ пиво.

” Ђ«олот≥й рибц≥ї вони часто сид≥ли. ЋЇна пила пиво, а ≤ш≥он випендрювавс€ (цього слова в≥н, звичайно, теж не знав) ≥ замовл€в коктейл≥. ќф≥ц≥антки ненавид≥ли ≤ш≥она й щоразу казали йому одне ≥ теж:

Ч Ќема в нас коктейл≥в! ћи т≥льки пиво наливаЇмо ≥ гор≥лку!

Ч «м≥шайте пиво з гор≥лкою, ≥ буде коктейль, Ч казав ≤ш≥он украњнською, але оф≥ц≥антка все одно з≥ сльозами на очах благала ЋЇну:

Ч Ќу, по€сн≥ть йому, що ми таке не робимо!

Ч ѕринес≥ть йому Ђ риваву ћер≥ї, Ч пропонувала ЋЇна.

Ч ÷е типу томатний с≥к ≥з гор≥лкою? Ч оф≥ц≥антка аж п≥дстрибнула в≥д щаст€. Ч ѕТ€ть секунд! «араз принесу!

ЋЇна р€тувала ≤ш≥она в≥д украњнц≥в, а украњнц≥в в≥д ≤ш≥она. ¬≥дтак ус≥ були задоволен≥.  ер≥вництво Ђ«олотоњ рибкиї потайки пишалос€ тим, що до них ходить ≥ноземець, ≥ кр≥зь пальц≥ дивилос€ на кол≥р його шк≥ри. ≤з часом, до реч≥, цей бар почав обростати легендами, ≥ останн€ з них Ч що тут був сам Ѕоб ћарл≥. “епер бар так ≥ називаЇтьс€ Ч Ђ” Ѕобаї, ≥ тут наливають найдорожч≥ у м≥ст≥ коктейл≥. —т≥ни обв≥шано табличками Ђ¬≥дчуй температуру Ч зм≥шуй градусиї ≥ п≥дпис ЂЅоб ћарл≥ї, хоча сам Ѕоб ћарл≥, здаЇтьс€, н≥коли такого не сп≥вав.

ѕроте в ≤ш≥она виникли непередбачуван≥ проблеми з ЋЇниними колишн≥ми колегами по п≥дп≥ллю. ÷е стало очевидним, коли €кось у Ђ«олоту рибкуї прийшов ƒарв≥н з≥ зброЇносц€ми ≥ сказав:

Ч ј що це ви тут сидите?

Ч Ќе можна? Ч огризнулас€ ЋЇна.

Ч “а н≥, можна, Ч в≥дпов≥в ƒарв≥н ≥ в≥д≥йшов уб≥к.

—постер≥гав за ними обома дек≥лька годин, попиваючи б≥л€ барноњ ст≥йки м≥неральну воду.

Ч DonТt worry, Ч вт≥шав ЋЇну ≤ш≥он, Ч € звик до расизм, мен≥ це по барабан.

Ч √оловне, щоб не по башка.

Ч ўо таке башка?

Ч ” де€ких випадках те саме, що барабан.

Ђ–ух опоруї видав оперативну постанову, €ка заборон€ла будь-€к≥ стосунки ≥ноземц≥в з украњнськими д≥вчатами. ÷е стосувалос€, власне кажучи, т≥льки ≤ш≥она ≥ ЋЇни, бо ≤ш≥он був Їдиним у м≥ст≥ ≥ноземцем, а ЋЇна була Їдиною, хто з ним узагал≥ говорив.

 ≥лька раз≥в ≤ш≥она хтось пересл≥дував по темних закапелках, але йому завжди вдавалос€ втекти. ≤ш≥он узагал≥ добре б≥гав, сказав, що на ямайц≥ вс≥ добре б≥гають, бо там не њздить громадський транспорт.

ѕот≥м ЋЇна отримала Ђоф≥ц≥йнеї запрошенн€ в≥дв≥дати збори орган≥зац≥њ, бо розмова, €ку там вестимуть, Ђпр€мо стосуЇтьс€ њњ неприпустимоњ богомерзькоњ повед≥нкиї.

ќсь що написала у своЇму щоденнику ЋЇна:

ЂЅуло ц≥каво послухати ≥д≥от≥в. я њм так ≥ сказала з порога:

Ч ¬и вс≥ тут ≥д≥оти!

 урдупель, €к завжди, розмахуючи руками, виголосив коротку промову ≥ звел≥в мен≥ с≥сти на кр≥сло посеред к≥мнати.

Ч ¬и тут ц≥лий суд влаштували! Ч засм≥€лас€ €.

Ч Ќевже в усьому м≥ст≥, Ч серйозно сказав голова, Ч щоб дружити, не знайшлос€ жодного украњнського хлопц€?

Ч ¬иходить, що не знайшлос€. ѕодив≥тьс€ на себе, х≥ба з вами можна дружити? ¬и ж комсомольц≥ й фашисти в одному флакон≥!

ƒарв≥н, н≥би вжалений, п≥дскочив на своЇму ст≥льц≥.

Ч —пок≥йно, Ч звел≥в духовний л≥дер. Ч ћи тут з≥бралис€ дл€ того, щоб провести виховну бес≥ду.

Ч ј €кщо не вдастьс€ словами переконати, будете мене бити?

Ч “и подумай, €кого кольору ваш≥ мавпен€та понароджуютьс€! Ч вигукнув ƒарв≥н.

Ч ƒарв≥не, Ч сказала €, Ч чого, думаЇш, тебе прозвали ƒарв≥ном? ћавпи деколи й б≥лошк≥р≥ бувають.

Ч я бачу, що виховна бес≥да не вдалас€, Ч резюмував курдупель.

„лени орган≥зац≥њ, њх було близько двадц€ти, вс≥ €к за командою встали з≥ ст≥льц≥в ≥ вз€лис€ вит€гувати з≥ штан≥в ремен≥.

Ќа цьому етап≥ € мушу з≥знатис€, що н≥ на €к≥ збори € насправд≥ не п≥шла, просто хот≥ла наочн≥ше у€вити, €к вигл€дала би наша розмова.

я не люблю битис€ ≥, коли мене бТють, теж не люблю, а щось одне точно сталос€ б, €кби € прийн€ла запрошенн€ зТ€витис€ на згадан≥ збори. Ќ≥, н≥куди €, звичайно, не п≥шла. « партизанами треба боротис€ њхн≥ми ж, партизанськими, методамиї.

Ѕудинок, у €кому Ђ–ух опоруї винаймав к≥мнату, хоч ≥ мав стол≥тню ≥стор≥ю, Ч там, здаЇтьс€, нав≥ть ≤ван ‘ранко своњ в≥рш≥ читав, Ч в ЋЇниних очах давно був дискредитований. ¬ ≥нших к≥мнатах зас≥дали н≥чим не кращ≥ орган≥зац≥њ: Ђ¬ол€ або смертьї, Ђ„ервоно-чорний прапорї, Ђћолода нац≥€ї.

”се спрацювало т≥п-топ. ¬ноч≥ ЋЇна розбила в≥кно Ђ–уху опоруї, вкинула в к≥мнату притриману до кращих час≥в пл€шку з коктейлем ћолотова, ≥ к≥мната миттЇво спалахнула. ≤ ст≥льц≥ спалахнули, ≥ ст≥л, ≥ портрет —тепана Ѕандери. …ого ЋЇн≥ було шкода, —тепан Ѕандера тут узагал≥ вис≥в н≥ до чого, але ≥нод≥ треба жертвувати меншим заради б≥льшого.

ћ≥л≥ц≥€, сита по горло пожежами в м≥ст≥, не знайшовши ≥нших винуватц≥в, заарештувала потерп≥лих. “ак завжди буваЇ, але в цьому випадку ЋЇна не надто переймалас€ св≥товою несправедлив≥стю. ƒуховного л≥дера Ђ–уху опоруї протримали в каталажц≥ пТ€тнадц€ть д≥б, ≥ в≥н здав ≥з потрухом ус≥х своњх колег-однодумц≥в. Ќа ЋЇну в≥н теж написав за€ву, але м≥л≥ц≥онерам, суд€чи з усього, було л≥ньки копати так глибоко, ≥ вони об≥йшлис€ т≥льки ним ≥ його заступником ƒарв≥ном. ќбом дали р≥к умовно ≥ виключили з ун≥верситету.

ƒарв≥н п≥сл€ того приб≥гав до ЋЇни в гуртожиток, плакав, €к дитина, рвавс€ з кулаками ≥ кричав:

Ч “и, ти це п≥длаштувала!

Ч я не розум≥ю, про що мова, Ч збиткувалас€ ЋЇна.

Ч „ерез тебе ≥ твого чорнобривц€ € з ун≥верситету вилет≥в!

Ч ј чого ти вир≥шив, ƒарв≥не, що можеш указувати ≥ншим, що њм робити? ƒумаЇш, пан великий?

Ч “ак, € пан! я пан на своњй земл≥!

÷€ фраза надовго збила ЋЇну з пантелику. «агалом вона н≥би правильна, але й нелог≥чна водночас. ЋЇна питала саму себе: х≥ба може бути пан земл≥? ’≥ба можна сховати землю в кишеню ≥ сказати: Ђ÷е моЇ, а не ваше!ї? Ќе можна. “ак само €к пов≥тр€, дерево, р≥чку, гору. “од≥ нав≥що витрачати ст≥льки зусиль на те, щоб заволод≥ти чимось, чим заволод≥ти неможливо, €кщо нав≥ть власним житт€м людина не волод≥Ї ≥ в≥ддасть його тод≥, €к прийде час?

ѕот≥м ЋЇна писала: Ђ оли хтось каже: Ђя пан на своњй земл≥ї, € не знаю, що в≥дпов≥сти, почуваюс€ розгубленою. јле тод≥ € крикнула ƒарв≥ну:

Ч ѕан той, хто хитр≥ший. ” нашому випадку Ч це €!ї

ј €маЇць невдовз≥ за€вив, що знудивс€ тут, в ”крањн≥, ≥ що йому хочетьс€ б≥льшоњ екзотики. ѕоњхав до Ѕ≥лорус≥. ЋЇна побажала йому щасливоњ дороги.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 394 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

828 - | 613 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.09 с.