Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2. ≈колог≥чний мон≥торинг ≥ система еколог≥чноњ ≥нформац≥њ




2.1. ѕринципи та об'Їкти охорони навколишнього природного середовища

 

ќхорона навколишнього природного середовища, рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в, забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки життЇд≥€льност≥ людини Ц обов'€зкова умова сталого економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни.

« ц≥Їю метою ”крањна проводить еколог≥чну пол≥тику, спр€мовану на збереженн€ безпечного дл€ ≥снуванн€ живоњ ≥ неживоњ природи навколишнього середовища, на захист житт€ та здоров'€ населенн€ в≥д негативного впливу забрудненн€ навколишнього природного середовища, на дос€гненн€ гармон≥чноњ взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи, охорону, рац≥ональне використанн€ й в≥дтворенн€ природних ресурс≥в.

–ис. 2.4. “ипи еколог≥чноњ пол≥тики

” сучасних умовах розр≥зн€ють два типи еколог≥чноњ пол≥тики: пасивну пол≥тику та активну.

ѕасивна еколог≥чна пол≥тика виходить з ≥деолог≥њ стримуванн€ зростанн€ забрудненн€. ¬она ірунтуЇтьс€ на використанн≥ переважно адм≥н≥стративно-розпор€дчих (регламентац≥йних) ≥нструмент≥в, еколог≥чних стандарт≥в ≥ норм, дозв≥льних процедур.

јктивна еколог≥чна пол≥тика ор≥Їнтована на посл≥довне скороченн€ забрудненн€. ƒл€ цього застосовуютьс€ економ≥чн≥ регул€тори Ц ем≥с≥йн≥ нормативи поетапного зниженн€ забрудненн€, тимчасов≥ дозволи на викиди тощо.

”крањнська держава правовими важел€ми регулюЇ в≥дносини в галуз≥ охорони, використанн€ й в≥дтворенн€ природних ресурс≥в, забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки, запоб≥ганн€ негативного впливу господарськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥ на навколишнЇ природне середовище ≥ л≥кв≥дац≥њ його насл≥дк≥в.

≈колог≥чне регулюванн€ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ через в≥дпов≥дн≥ нормативно-правов≥ акти. ”продовж 19911995 рр. ухвалено низку еколог≥чних закон≥в. ќдним з основних нормативних акт≥в Ї «акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього середовищаФ (1991 p.). «акон визначаЇ засади та рамки д≥€льност≥ щодо захисту довк≥лл€, передбачаЇ реал≥зац≥ю державних еколог≥чних програм, стверджуЇ право власност≥ на природн≥ ресурси. «аконом визначено так≥ ц≥л≥: регулюванн€ захисту довк≥лл€, використанн€ природних ресурс≥в ≥ п≥дтриманн€ еколог≥чноњ безпеки; запоб≥ганн€ можливоњ шкоди довк≥ллю в≥д економ≥чноњ та ≥ншоњ д≥€льност≥; збереженн€ природних ресурс≥в, генетичного фонду живоњ природи, ландшафт≥в та ≥нших природних комплекс≥в, ун≥кальних територ≥й та природних об'Їкт≥в, €к≥ Ї частиною ≥сторичноњ та культурноњ спадщини ”крањни.

≤ншими нормативно-правовими актами у ц≥й сфер≥ Ї: «емельний кодекс ”крањни (1992), «акони ”крањни Уѕро природно-запов≥дний фондФ (1992), Уѕро охорону атмосферного пов≥тр€Ф (1992), Уѕро тваринний св≥тФ (1993), Ћ≥совий кодекс ”крањни (1994),  одекс ”крањни про надра (1994), «акони ”крањни Уѕро використанн€ €дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпекуФ (1995), Уѕро еколог≥чну експертизуФ (1995), Уѕро виключну (морську) економ≥чну зону ”крањниФ (1995), ¬одний кодекс ”крањни (1995), «акони ”крањни Уѕро утил≥зац≥ю рад≥оактивних в≥дход≥вФ (1995), Уѕро в≥дходиФ (1998) та ≥н.

¬ерховною –адою ”крањни ратиф≥ковано значну к≥льк≥сть м≥жнародних еколог≥чних угод. ÷≥ угоди стосуютьс€ не лише глобальних питань захисту довк≥лл€, а й питань захисту ≥ збереженн€ б≥олог≥чного та генетичного р≥зноман≥тт€ та природних екосистем.

ќсновними принципами охорони навколишнього природного середовища, проголошеними в «акон≥ ”крањни Уѕро охорону навколишнього середовищаФ, Ї:

Ј пр≥оритетн≥сть вимог еколог≥чноњ безпеки, обов'€зков≥сть додержанн€ еколог≥чних стандарт≥в, норматив≥в ≥ л≥м≥т≥в використанн€ природних ресурс≥в п≥д час зд≥йсненн€ господарськоњ, управл≥нськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥;

Ј гарантуванн€ еколог≥чно безпечного середовища дл€ житт€ та здоров'€ людей;

Ј запоб≥жний характер заход≥в з охорони навколишнього природного середовища;

Ј еколог≥зац≥€ матер≥ального виробництва на засад≥ комплексност≥ р≥шень з питань охорони навколишнього середовища, використанн€ та в≥дтворенн€ в≥дновлюваних природних ресурс≥в, широкого впровадженн€ нов≥тн≥х технолог≥й;

Ј збереженн€ просторовоњ та видовоњ р≥зноман≥тност≥ й ц≥л≥сност≥ природних об'Їкт≥в ≥ комплекс≥в;

Ј науково обгрунтоване узгодженн€ еколог≥чних, економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в сусп≥льства на п≥дстав≥ поЇднанн€ м≥ждисципл≥нарних знань еколог≥чних ≥ техн≥чних наук ≥ прогнозуванн€ стану навколишнього природного середовища;

Ј обов'€зков≥сть еколог≥чноњ експертизи;

Ј гласн≥сть ≥ демократизм у прийн€тт≥ р≥шень, реал≥зац≥€ €ких впливаЇ на стан навколишнього природного середовища, формуванн€ в населенн€ еколог≥чного св≥тогл€ду;

Ј науково обірунтоване нормуванн€ впливу господарськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥ на навколишнЇ природне середовище;

Ј безкоштовн≥сть загального та платн≥сть спец≥ального використанн€ природних ресурс≥в дл€ господарськоњ д≥€льност≥;

Ј ст€гненн€ плати за забрудненн€ навколишнього природного середовища та псуванн€ €кост≥ природних ресурс≥в, компенсац≥€ шкоди, запод≥€ноњ порушенн€м законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

Ј вир≥шенн€ питань охорони навколишнього природного середовища та використанн€ природних ресурс≥в з урахуванн€м м≥ри антропогенноњ зм≥нност≥ територ≥њ, сукупноњ д≥њ фактор≥в, що негативно впливають на еколог≥чну обстановку;

Ј поЇднанн€ заход≥в стимулюванн€ охорони й в≥дпов≥дальност≥ за псуванн€ навколишнього середовища;

Ј вир≥шенн€ проблем охорони навколишнього природного середовища на основ≥ широкого м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

ќб'Їктами правовоњ охорони навколишнього природного середовища в ”крањн≥ Ї:

Ј навколишнЇ природне середовище €к сукупн≥сть природних ≥ природно-соц≥альних умов ≥ процес≥в;

Ј природн≥ ресурси, €к залучен≥ в господарський об≥г, так ≥ не використовуван≥ в економ≥чному процес≥ в даний пер≥од (земл€, надра, води, атмосферне пов≥тр€, л≥с та ≥нша рослинн≥сть, тваринний св≥т);

Ј ландшафти та ≥нш≥ природн≥ комплекси;

Ј територ≥њ та об'Їкти природно-запов≥дного фонду;

Ј здоров'€ ≥ житт€ людей.

 

2.2. ƒержавне еколог≥чне регулюванн€

 

ƒержавне еколог≥чне регулюванн€ Ц це система активних законодавчих, адм≥н≥стративних ≥ економ≥чних заход≥в ≥ важел≥в впливу, €к≥ використовують державн≥ органи р≥зного р≥вн€ дл€ примусу забруднювач≥в навколишнього середовища обмежити викиди шк≥дливих речовин у природн≥ й техногенн≥ середовища, а також дл€ матер≥ального стимулюванн€ сумл≥нних природокористувач≥в.

¬ажливу роль щодо цього в≥д≥граЇ ≥нститут права, €кий ч≥тко ф≥ксуЇ дл€ ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б межу припустимого в њх еколог≥чн≥й повед≥нц≥ ≥ передбачаЇ юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ц≥Їњ меж≥. ќднак основний обс€г забруднень та ≥нших способ≥в пог≥ршенн€ €кост≥ середовища, джерелом €ких Ї матер≥альне виробництво, транспорт тощо, не може бути усунений одномоментно через економ≥чн≥ ≥ технолог≥чн≥ обмеженн€. ўодо цих джерел забруднень саме й застосовуЇтьс€ еколог≥чне регулюванн€, €ке розраховане на б≥льш-менш значний строк. ќснови еколог≥чного регулюванн€ ввод€тьс€ в д≥ю законами про охорону навколишнього природного середовища.

ƒл€ ефективного еколог≥чного регулюванн€ першочергове значенн€ маЇ виб≥р правильного методу та ≥нструментар≥ю (важел≥в) регулюванн€. Ќа ранн≥х стад≥€х еколог≥чного регулюванн€, €ке виходило з ≥деолог≥њ стримуванн€ зростанн€ забрудненн€ (пасивне регулюванн€), застосовувалис€ в основному адм≥н≥стративно-розпор€дч≥ (регламентац≥йн≥) ≥нструменти, еколог≥чн≥ стандарти ≥ норми, дозв≥льн≥ процедури. ѕ≥д час переходу до новоњ ≥деолог≥њ у пол≥тиц≥ охорони навколишнього середовища, ор≥Їнтованоњ на посл≥довне зменшенн€ забрудненн€ (активне регулюванн€), застосовувалис€ де€к≥ економ≥чн≥ регул€тори Ц ем≥с≥йн≥ нормативи поетапного зниженн€ забрудненн€, тимчасов≥ дозволи на викиди тощо. ” крањнах ≥з розвиненою ринковою економ≥кою в структур≥ механ≥зм≥в пр€мого регулюванн€ (адм≥н≥стративно-правового примусу) з'€вилис€ нов≥ й перспективн≥ €к адм≥н≥стративно-розпор€дч≥, так ≥ економ≥чн≥ ≥нструменти.

ћехан≥зми пр€мого еколог≥чного регулюванн€ Ї гнучкими, тобто дають можлив≥сть диференц≥йовано п≥дходити до об'Їкта регулюванн€ й р≥зних еколог≥чних ситуац≥й, а також до визначенн€ м≥ри жорсткост≥ регулюванн€. ÷≥ механ≥зми не виключають, а навпаки, передбачають наданн€ державноњ допомоги п≥дприЇмствам, зокрема на техн≥чне переозброЇнн€. ÷е даЇ задов≥льн≥ результати щодо головного критер≥ю економ≥чноњ ефективност≥ регулюванн€ Ц величини питомих витрат дл€ скороченн€ викид≥в. ” реальн≥й практиц≥ еколог≥чного регулюванн€ крањн «аходу величина державного стимулюванн€ дос€гаЇ, за найскромн≥шими оц≥нками, 0,1 % ¬¬ѕ.

” крањнах «аходу механ≥зми еколог≥чного регулюванн€ суттЇво зм≥нилис€, ≥ процес цей триваЇ. √оловн≥ вектори ц≥Їњ еволюц≥њ Ц встановленн€ т≥сн≥ших зв'€зк≥в м≥ж регулювальними органами ≥ кожним об'Їктом регулюванн€, а також удосконаленн€ та збагаченн€ арсеналу €к регламентац≥йних, так ≥ (особливо) економ≥чних ≥нструмент≥в. ¬ узагальненому вигл€д≥ механ≥зм пр€мого еколог≥чного регулюванн€, що застосовуЇтьс€ нин≥ у крањнах ≥з розвиненою ринковою економ≥кою, маЇ таку структуру:

1. –егул€ц≥йн≥ ≥нструменти

1.1. —проби примусу:

1.1.1. ѕор€док обов'€зкового оц≥нюванн€ впливу на навколишнЇ середовище Ц еколог≥чна експертиза.

1.1.2. ѕрогресивн≥ нормативи зниженн€ р≥вн€ викид≥в (ем≥с≥йн≥ нормативи).

1.1.3. ≈коном≥чн≥ санкц≥њ, адм≥н≥стративна, цив≥льно-правова та крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за невиконанн€ вимог ем≥с≥йних норматив≥в.

1.2. ≤нструменти матер≥ального стимулюванн€ ≥ п≥дтримки:

1.2.1. ≤нструменти природоохоронноњ д≥€льност≥ держави.

1.2.2. ѕр€ме й непр€ме державне стимулюванн€ п≥дприЇмств.

1.2.3. Ѕагатофункц≥ональн≥ системи з елементами взаЇмостимулюванн€ ≥ взаЇмофункц≥онуванн€ (перерозпод≥льн≥ системи, пор€док передач≥ дозвол≥в на забрудненн€).

1.3. ¬ажел≥ економ≥чного спонуканн€ (ц≥нове регулюванн€ товар≥в, вироб≥в, продукт≥в):

1.3.1. ÷≥нова диференц≥ац≥€.

1.3.2. ѕодатки на вироби та продукти харчуванн€.

1.3.3. «аставн≥ системи.

2. ƒопом≥жн≥ (нерегул€ц≥йн≥) засоби:

2.1. —тандарти та норми-ор≥Їнтири граничних концентрац≥й ≥ викид≥в.

2.2. «онуванн€ територ≥й, плани землекористуванн€.

2.3. ¬≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн€ еколог≥чного характеру, пор€док покритт€ збитк≥в у результат≥ забрудненн€ середовища.

3. јсоц≥йован≥ засоби:

3.1. јдм≥н≥стративн≥ податки.

3.2. ‘ондотв≥рн≥ податки та платеж≥ (на тимчасов≥й основ≥).

3.3. ѕор€док обов'€зкового страхуванн€ еколог≥чних ризик≥в (у сфер≥ управл≥нн€ процесами з небезпечними й токсичними речовинами).

¬ ”крањн≥ пол≥пшенн€ стану природного середовища та використанн€ природних ресурс≥в можливе лише у раз≥ державноњ п≥дтримки та регулюванн€ цих процес≥в, особливо в умовах формуванн€ ринкових в≥дносин, економ≥чноњ свободи й безв≥дпов≥дальност≥ господарських структур та правового н≥г≥л≥зму, €кий поки що пануЇ у св≥домост≥ п≥дприЇмц≥в.

¬ажливим засобом державного регулюванн€ маЇ бути ƒержавна програма охорони навколишнього середовища ≥ рац≥онального використанн€ природних ресурс≥в, концепц≥ю €коњ було створено в 1995 роц≥.

«г≥дно з ц≥Їю концепц≥Їю в ”крањн≥ генеральною стратег≥чною метою щодо охорони навколишнього середовища ≥ рац≥онального використанн€ природних ресурс≥в визнано такий розвиток њњ сучасного соц≥ально-господарського комплексу, за €кого не було б суперечностей м≥ж економ≥чними ≥нтересами, природокористуванн€м, збереженн€м ц≥л≥сност≥ екосистеми та дос€гненн€м стаб≥льного розвитку. ƒл€ зд≥йсненн€ ц≥Їњ мети необх≥дне поступове вир≥шенн€ низки стратег≥чних проблем. ÷е:

Ј «абезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки нин≥шнього ≥ прийдешн≥х покол≥нь поступовим дос€гненн€м дл€ кожного конкретного рег≥ону належноњ €кост≥ середовища проживанн€.

Ј ¬≥дновленн€ та збереженн€ б≥осферноњ р≥вноваги (на локальному, рег≥ональному ≥ глобальному р≥вн€х) генетичного фонду тваринного ≥ рослинного св≥ту, а також ландшафтноњ р≥зноман≥тност≥ територ≥њ ”крањни.

Ј –ац≥ональне комплексне використанн€ природоресурсного потенц≥алу ”крањни, в≥дтворенн€ в≥дновних природних ресурс≥в в ≥нтересах забезпеченн€ добробуту, ф≥зичного та духовного розвитку народу.

Ј ѕоступове розв'€занн€ проблем розвитку економ≥ки ”крањни дос€гненн€м повноњ њњ б≥осферноњ сум≥сност≥.

Ј —творенн€ системи еколог≥чного законодавства та формуванн€ ефективного механ≥зму його реал≥зац≥њ.

Ј ”веденн€ в д≥ю нового механ≥зму регулюванн€ природокористуванн€ на засадах поЇднанн€ адм≥н≥стративних та економ≥чних важел≥в: ст€гненн€ платеж≥в за забрудненн€ навколишнього середовища та використанн€ природних ресурс≥в.

Ј «начне п≥двищенн€ д≥Ївост≥ адм≥н≥стративних ≥ штрафних санкц≥й за порушенн€ природоохоронного законодавства, застосуванн€ заход≥в дл€ запоб≥ганн€ еколог≥чних правопорушень ≥ злочин≥в.

 

–ис. 2.5. —учасний механ≥зм пр€мого еколог≥чного регулюванн€

 

Ј –озробка новоњ концепц≥њ та схеми розвитку продуктивних сил ”крањни в ц≥лому та њњ окремих рег≥он≥в з урахуванн€м њх еколог≥чних можливостей, значне скороченн€ у структур≥ народного господарства галузей важкоњ промисловост≥.

Ј –озробленн€ найважлив≥ших еколог≥чних програм на п≥дстав≥ всеб≥чного комплексного анал≥зу еколог≥чного становища та перспектив розвитку економ≥ки ”крањн≥ в ц≥лому та њњ окремих рег≥онах ≥ м≥стах.

Ј ¬изначенн€ пр≥оритетних напр€м≥в природоохоронноњ роботи, в тому числ≥: а) л≥кв≥дац≥€ насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—; б) вир≥шенн€ проблем еколог≥чного стану ƒн≥пра та €кост≥ питноњ води; в) запоб≥ганн€ забрудненню вод „орного мор€; г) стаб≥л≥зац≥€ еколог≥чних умов у м≥стах ≥ промислових центрах ƒонецько-ѕридн≥провського рег≥ону; д) знешкодженн€, утил≥зац≥€ та захоронени€ промислових побутових токсичних в≥дход≥в.

Ј «абезпеченн€ ефективного функц≥онуванн€ та вдосконаленн€ системи державного контролю за додержанн€м природоохоронного законодавства на засадах взаЇмод≥њ вс≥х контрольно-≥нспекц≥йних служб у ц≥й галуз≥, в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ.

Ј ќрган≥зац≥€ виробництва сучасноњ контрольно-вим≥рювальноњ апаратури та оснащенн€ в≥дпов≥дних служб природоохоронних орган≥в ц≥Їю апаратурою.

Ј —творенн€ мереж≥ стац≥онарних ≥ пересувних техн≥чних станц≥й контролю за джерелами забрудненн€ природного середовища.

Ј ќрган≥зац≥€ збиранн€, систематизац≥€ та обробка ≥нформац≥њ про стан природного середовища передус≥м за допомогою ≥нвентаризац≥њ ≥снуючих систем мон≥торингу.

Ј ¬изначенн€ та оц≥нюванн€ найб≥льш забруднених м≥сць ≥ основних джерел забрудненн€.

Ј «алученн€ до розв'€занн€ еколог≥чних проблем ЌјЌ ”крањни науково-досл≥дних й конструкторських колектив≥в, науково-техн≥чного потенц≥алу п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ¬ѕ  на баз≥ Їдиноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики.

Ј «апровадженн€ п≥льгового оподаткуванн€ частини прибутк≥в п≥дприЇмств, спр€мованоњ на реал≥зац≥ю природоохоронних заход≥в, ≥ п≥льгового державного кредитуванн€. –озробка та впровадженн€ еколог≥чно безпечних ≥ ресурсозбер≥гальних технолог≥й, засоб≥в виробництва, очисного устаткуванн€, прилад≥в дл€ контролю за станом навколишнього середовища, буд≥вництва природоохоронних об'Їкт≥в.

Ј «алученн€ на п≥льгових умовах ≥ноземного кап≥талу дл€ формуванн€ додаткових ф≥нансових ресурс≥в на природоохоронн≥ заходи.

Ј «авершенн€ розпочатого буд≥вництва очисних споруд у найб≥льш забруднених промислових центрах.

Ј —творенн€ систем еколог≥чноњ ≥нформац≥њ з широким застосуванн€м сучасних засоб≥в зв'€зку.

 онцепц≥€ ц≥Їњ програми передбачаЇ також розробку та реал≥зац≥ю ≥нших комплексних програм, спр€мованих на дос€гненн€ балансу м≥ж р≥внем шк≥дливого впливу на навколишнЇ природне середовище та його здатн≥стю до в≥дновленн€. ќсновними завданн€ми цього етапу Ї:

Ј —творенн€ державноњ системи розробленн€ еколог≥чного протоку, збиранн€, систематизац≥€, оптим≥зац≥€ та анал≥з еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, створенн€ систем автоматизованого управл≥нн€ природоохоронною д≥€льн≥стю.

Ј ѕерегл€д ≥ встановленн€ високих (на Ївропейському р≥вн≥) еколог≥чних норматив≥в й стандарт≥в €кост≥ навколишнього середовища, вдосконаленн€ метод≥в еколог≥чного контролю на баз≥ дос€гнень науки ≥ техн≥ки, визнанн€ пр≥оритетност≥ вимог еколог≥чноњ безпеки.

Ј –озв'€занн€ проблем очищенн€ питноњ води з доведенн€м њњ €кост≥ до св≥тових стандарт≥в, розширенн€ мереж≥, п≥двищенн€ потужност≥ та ефективност≥ роботи очисних споруд м≥ських канал≥зац≥йних господарств.

Ј ѕоступове переселенн€ людей, €к≥ проживають у сан≥тарно-захисних зонах промислових п≥дприЇмств та ≥нших еколог≥чно небезпечних об'Їкт≥в.

Ј ≈колог≥зац≥€ матер≥ального виробництва на п≥дстав≥ комплексних р≥шень з питань охорони навколишнього середовища, рац≥онального використанн€ та в≥дтворенн€ в≥дновлених природних ресурс≥в, запровадженн€ нових технолог≥й знешкодженн€ й використанн€ в≥дход≥в, створенн€ еколог≥чно чистих джерел енерг≥њ та нових матер≥ал≥в.

Ј Ќауково обірунтоване узгодженн€ еколог≥чних, економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в сусп≥льства на основах поЇднанн€ дос€гнень у галуз≥ еколог≥чних, соц≥альних, природних ≥ техн≥чних наук та прогнозуванн€ стану навколишнього середовища.

Ј —творенн€ ринку куп≥вл≥-продажу прав на викиди забруднювальних речовин у природне середовище в межах установлених л≥м≥т≥в.

Ј ќрган≥зац≥€ в с≥льському господарств≥ використанн€ земель на ірунтозахисн≥й основ≥ з в≥дновленн€м родючост≥ ірунт≥в, рекультивац≥њ з≥псованих земель, поверненн€ в с≥льгоспоб≥г п≥дтоплених ≥ засолених уг≥дь, перех≥д на застосуванн€ переважно б≥олог≥чних метод≥в захисту рослин та стимул€тор≥в росту.

” майбутньому плануЇтьс€ створити систему державного управл≥нн€ використанн€м природних ресурс≥в, регулюванн€м техногенного впливу на навколишнЇ природне середовище €к складову управл≥нн€ загальним розвитком сусп≥льства. ќсновними завданн€ми тут Ї:

Ј ѕодальший розвиток системи державного мон≥торингу навколишнього природного середовища. ѕрогнозуванн€ шк≥дливого впливу на навколишнЇ природне середовище, плануванн€ д≥й у надзвичайних ситуац≥€х на основ≥ оц≥нок ≥ сценар≥њв розвитку под≥й.

Ј ”провадженн€ автоматизованих технолог≥й управл≥нн€ природними ресурсами та продуктивними силами.

Ј –озв'€занн€ проблем розвитку великих промислових м≥ст, забезпеченн€ в них спри€тливих умов дл€ проживанн€ людей.

Ј «абезпеченн€ еколог≥зац≥њ економ≥ки, переор≥Їнтац≥€ народного господарства виход€чи з потреб оздоровленн€ навколишнього середовища, на баз≥ найнов≥ших технолог≥й.

ƒл€ запоб≥ганн€ шкоди навколишньому середовищу, а також нерац≥ональному використанню природних ресурс≥в в ”крањн≥ застосовуютьс€ так≥ еколог≥чн≥ процедури: еколог≥чна експертиза, еколог≥чний мон≥торинг та еколог≥чна ≥нспекц≥€.

–ис. 2.6. ≈колог≥чн≥ процедури

 

≈колог≥чна експертиза Ї одним ≥з важел≥в державного регулюванн€. ¬ ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ державна, громадська та ≥нш≥ види еколог≥чноњ експертизи. ѕроведенн€ еколог≥чноњ експертизи Ї обов'€зковим у процес≥ законотворчоњ, ≥нвестиц≥йноњ, управл≥нськоњ, господарськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥.

≈колог≥чн≥й експертиз≥ п≥дл€гають: проекти схем розвитку ≥ розм≥щенн€ продуктивних сил, розвитку галузей економ≥ки, генеральних план≥в населених пункт≥в, схем районного плануванн€ та ≥нша передпланова й передпроектна документац≥€; техн≥ко-економ≥чн≥ обірунтуванн€ й розрахунки; проекти буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ п≥дприЇмств та ≥нших об'Їкт≥в; проекти ≥нструктивно-методичних ≥ нормативно-техн≥чних акт≥в та документ≥в, €к≥ регламентують господарську д≥€льн≥сть; документац≥€ з≥ створенн€ новоњ техн≥ки, технолог≥њ, матер≥ал≥в ≥ речовин, у тому числ≥ й тих, що купуютьс€ за кордоном; матер≥али, речовини, системи та об'Їкти, впровадженн€ та реал≥зац≥€ €ких може призвести до порушенн€ норм еколог≥чноњ безпеки та негативного впливу на навколишнЇ природне середовище.

” межах еколог≥чного мон≥торингу зд≥йснюютьс€: нагл€д за €к≥стю пов≥тр€, води, ірунту; рад≥ац≥йний мон≥торинг; нагл€д за б≥олог≥чними ресурсами тощо.

ƒержавна еколог≥чна ≥нспекц≥€ зд≥йснюЇ контроль за впровадженн€м законодавчих акт≥в, що регулюють питанн€ захисту довк≥лл€, рац≥онального використанн€ природних ресурс≥в та €дерноњ безпеки. ќбов'€зки ≥нспекц≥њ: контроль за використанн€м земл≥, наземних ≥ ірунтових водних ресурс≥в; захист б≥олог≥чних вид≥в ≥ морських екосистем; контроль за дотриманн€м норм €дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки, л≥м≥т≥в на викиди та ≥нших еколог≥чних норматив≥в.

ќдним з ≥нструмент≥в охорони навколишнього середовища Ї стандартизац≥€ ≥ нормуванн€.

ƒержавн≥ стандарти у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища Ї обов'€зковими дл€ виконанн€. ¬они м≥ст€ть: пон€тт€ й терм≥ни, режим використанн€ та охорони природних ресурс≥в; методи контролю за станом навколишнього природного середовища; вимоги щодо запоб≥ганн€ шк≥дливого впливу забрудненн€ навколишнього природного середовища на здоров'€ людей; ≥нш≥ питанн€, пов'€зан≥ з охороною навколишнього природного середовища та використанн€м природних ресурс≥в.

–егулюванн€ охорони навколишнього природного середовища забезпечуЇтьс€ системою еколог≥чних норматив≥в, €ка включаЇ:

Ј нормативи еколог≥чноњ безпеки (гранично допустима концентрац≥€ забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищ≥, гранично допустим≥ р≥вн≥ акустичного, електромагн≥тного, рад≥ац≥йного та ≥ншого шк≥дливого впливу на навколишнЇ природне середовище, гранично допустимий вм≥ст шк≥дливих речовин у продуктах харчуванн€);

Ј гранично допустим≥ норми викид≥в ≥ скид≥в у навколишнЇ природне середовище забруднювальних х≥м≥чних речовин, р≥вн≥ шк≥дливого впливу ф≥зичних ≥ б≥олог≥чних фактор≥в.

 

–ис. 2.7. —истема еколог≥чних норматив≥в

 

≈колог≥чн≥ нормативи мають в≥дпов≥дати вимогам охорони навколишнього природного середовища та забезпечувати захист здоров'€ людей в≥д негативного впливу його забрудненн€. ” раз≥ необх≥дност≥ дл€ курортних, л≥кувально-оздоровчих, рекреац≥йних та ≥нших окремих рег≥он≥в можуть установлюватис€ жорстк≥ш≥ нормативи гранично допустимих концентрац≥й забруднювальних речовин та ≥нших шк≥дливих вплив≥в на навколишнЇ природне середовище.

≈колог≥чн≥ нормативи розробл€ютьс€ й запроваджуютьс€ в д≥ю ћ≥н≥стерством еколог≥њ та природних ресурс≥в ”крањни, ћ≥н≥стерством охорони здоров'€ ”крањни та ≥ншими уповноваженими державними органами.

Ќайважлив≥шим засобом розв'€занн€ еколог≥чних проблем Ї програмно-ц≥льове плануванн€, розробленн€ та реал≥зац≥€ еколог≥чних ƒ÷ѕ.

ƒо засоб≥в обл≥ку природних ресурс≥в належать кадастри природних ресурс≥в Ц документи, €к≥ м≥ст€ть в≥домост≥ про стан природних ресурс≥в. ¬ ”крањн≥ чинний  адастр земельних ресурс≥в, €кий м≥стить документи на правовий режим земель, розпод≥л њх м≥ж власниками та землекористувачами за категор≥€ми земель, в≥домост≥ про €к≥сну характеристику й ц≥нн≥сть земель. «апровадженн€ земельного кадастру забезпечуЇтьс€ проведенн€м топографо-геодезичних, картограф≥чних, ірунтових, геоботан≥чних та ≥нших обстежень; реЇстрац≥Їю землеволод≥нь, землекористувань, договор≥в на оренду земл≥; обл≥ком к≥лькост≥ та €кост≥ земл≥; бон≥туванн€м та економ≥чною оц≥нкою земель. ƒержавний земельний кадастр ведетьс€ за рахунок кошт≥в державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в.

ƒержавному обл≥ку п≥дл€гають об'Їкти, €к≥ шк≥дливо впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, види та к≥льк≥сть шк≥дливих речовин, €к≥ потрапл€ють у навколишнЇ природне середовище, види та розм≥ри шк≥дливих ф≥зичних вплив≥в на нього.

ѕ≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ провод€ть первинний обл≥к у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища ≥ безкоштовно надають в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю органам, що ведуть державний обл≥к у ц≥й галуз≥.

ƒо основних важел≥в державного регулюванн€ в≥днос€ть також еколог≥чне страхуванн€; п≥двищенн€ норм амортизац≥њ основних природоохоронних виробничих фонд≥в; договори на комплексне природокористуванн€; оренду, передачу в пост≥йне користуванн€ природоохоронних об'Їкт≥в тощо.

 омплекс природоохоронних заход≥в покликаний забезпечити одержанн€ максимальноњ економ≥чноњ ефективност≥ в≥д пол≥пшенн€ стану навколишнього природного середовища.

Ќин≥ стало поширеним еколог≥чне страхуванн€. ¬оно забезпечуЇ можлив≥сть компенсац≥њ частини завданих збитк≥в ≥ створюЇ додатков≥ джерела ф≥нансуванн€ природоохоронних заход≥в. як збиток еколог≥чне страхуванн€ розгл€даЇ шкоду, завдану неспод≥ваною авар≥Їю, €ка спричинила забрудненн€ навколишнього середовища ≥ ви€вилас€ в пог≥ршанн≥ €кост≥ основних фонд≥в, здоров'€ населенн€, продуктивност≥ с≥льськогосподарського та л≥сового господарств, зменшенн≥ корисност≥ рекреац≥йних ресурс≥в.

 

2.3. ≈колог≥чний мон≥торинг, його сутн≥сть ≥ види

 

ƒл€ розробки заход≥в, спр€мованих на усуненн€ насл≥дк≥в втручанн€ людини в навколишнЇ природне середовище, пол≥пшенн€ еколог≥чноњ ситуац≥њ, застосуванн€ метод≥в оптим≥зац≥њ природокористуванн€ з одержанн€м достатньоњ к≥лькост≥ продукц≥њ при одночасному збереженн≥ довк≥лл€, необх≥дна орган≥зац≥€ еколог≥чного мон≥торингу.

ћон≥торинг Ц це комплексна система спостережень, збиранн€, обробки, систематизац≥њ та анал≥зу ≥нформац≥њ про стан навколишнього середовища, €ка даЇ оц≥нку ≥ прогнозуЇ його зм≥ни, розробл€Ї обірунтован≥ рекомендац≥њ дл€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень.

—истема державного мон≥торингу навколишнього середовища ірунтуЇтьс€ на таких принципах:

- об'Їктивн≥сть ≥ достов≥рн≥сть;

- систематичн≥сть спостережень за станом навколишнього середовища та об'Їктами впливу на нього;

- багатор≥внев≥сть;

- узгоджен≥сть нормативного та методичного забезпечень;

- узгоджен≥сть техн≥чного ≥ програмного забезпечень;

- комплексн≥сть в оц≥нц≥ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ;

- оперативн≥сть проходженн€ ≥нформац≥њ м≥ж окремими ланками системи та вчасне ≥нформуванн€ орган≥в державноњ виконавчоњ влади;

- доступн≥сть еколог≥чноњ ≥нформац≥њ дл€ населенн€.

 

јктуальн≥сть ≥ нев≥дкладн≥сть вир≥шенн€ проблем мон≥торингових досл≥джень пол€гають у тому, що хоча й ≥снуЇ низка в≥домчих спостережних систем за станом довк≥лл€, але вони не зведен≥ в Їдиний комплекс ≥ тому не можуть ефективно виконувати узагальнювальну функц≥ю оц≥нки стану ≥ р≥вн€ використанн€ ресурс≥в ≥з тим щоб прогнозувати зм≥ни й розробл€ти рекомендац≥њ дл€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень щодо оптим≥зац≥њ господарськоњ д≥€льност≥ ≥ природокористуванн€ в окремих рег≥онах.

 

ќсновними завданн€ми еколог≥чного мон≥торингу Ї:

- орган≥зац≥€ Їдиноњ державноњ системи контролю за складовими природного середовища;

- налагодженн€ автоматизованоњ системи збиранн€, обробки, узагальненн€ ≥ збер≥ганн€ ≥нформац≥њ про к≥льк≥сть ≥ стан природних ресурс≥в (банк даних);

- оц≥нка природно-ресурсного потенц≥алу та можливого р≥вн€ використанн€ ресурс≥в;

- ≥нвентаризац≥€ джерел забрудненн€ ≥ вивченн€ ступен€ антропогенного впливу на компоненти природного середовища;

- моделюванн€, прогноз зм≥н еколог≥чноњ ситуац≥њ та стану довк≥лл€;

- розробка управл≥нських р≥шень, спр€мованих на забезпеченн€ рац≥онального природокористуванн€ ≥ сталий розвиток рег≥ону.

 

 

–ис. 2.8. ѕринципи системи державного мон≥торингу навколишнього середовища

 

«алежно в≥д призначенн€ зд≥йснюЇтьс€ загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) мон≥торинг навколишнього природного середовища.

«агальний (стандартний) мон≥торинг навколишнього середовища Ц це оптимальн≥ за к≥льк≥стю параметр≥в спостереженн€ на пунктах, об'Їднаних у Їдину ≥нформац≥йно-технолог≥чну мережу, €к≥ дають змогу на основ≥ оц≥нки ≥ прогнозуванн€ стану довк≥лл€ регул€рно розробл€ти управл≥нськ≥ р≥шенн€ на вс≥х р≥вн€х.

ќперативний (кризовий) мон≥торинг навколишнього середовища Ц це спостереженн€ спец≥альних показник≥в у ц≥льов≥й мереж≥ пункт≥в у реальному масштаб≥ часу за окремими об'Їктами, джерелами п≥двищеного еколог≥чного ризику в окремих рег≥онах, €к≥ визначено €к зони надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ, а також у районах авар≥й з еколог≥чними насл≥дками, щоб забезпечити оперативне реагуванн€ на кризов≥ ситуац≥њ та прийн€тт€ р≥шень щодо њх л≥кв≥дац≥њ, створити безпечн≥ умови дл€ населенн€.

‘оновий (науковий) мон≥торинг навколишнього середовища Ц це спец≥альн≥ високоточн≥ спостереженн€ за вс≥ма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругооб≥гом та м≥грац≥Їю забруднювальних речовин, за реакц≥Їю орган≥зм≥в на забрудненн€ на р≥вн≥ окремих попул€ц≥й, екосистем ≥ б≥осфери в ц≥лому. ÷ей мон≥торинг зд≥йснюЇтьс€ у природних ≥ б≥осферних запов≥дниках, на ≥нших територ≥€х, що охорон€ютьс€, на базових станц≥€х.

 омплекс еколог≥чного мон≥торингу маЇ так≥ п≥дсистеми: геосферну, геох≥м≥чну ≥ б≥олог≥чну.

√еосферний мон≥торинг. ѕередбачаЇ оц≥нку стану ≥ прогнозуванн€ зм≥н у л≥тосфер≥ (геолог≥чне середовище, м≥нерально-сировинн≥ ресурси), геоф≥зсфер≥ (грав≥тац≥йн≥, магн≥тн≥, рад≥ац≥йн≥, сейсм≥чн≥ та ≥нш≥ пол€), геоморфосфер≥ (рельЇф ≥ його порушенн€ геодинам≥чними процесами Ц зсувами, ероз≥Їю, карстами, суфоз≥Їю, осипанн€м тощо), г≥дросфер≥ (водн≥ ресурси, водоспоживанн€ ≥ водов≥дведенн€, неспри€тлив≥ г≥дролог≥чн≥ €вища, р≥вень забрудненн€ поверхневих ≥ п≥дземних вод), атмосфер≥ (стан пов≥тр€ного басейну та його забрудненн€, транскордонне перенесенн€, розпод≥л тепла ≥ вологи, зм≥ни кл≥мату).

√еох≥м≥чний мон≥торинг. ¬ключаЇ досл≥дженн€ й ≥нвентаризац≥ю джерел забрудненн€, встановленн€ об'Їм≥в викид≥в ≥ скид≥в, вивченн€ х≥м≥чного складу пов≥тр€, опад≥в, ірунт≥в, наземноњ ≥ водноњ рослинност≥, поверхневих ≥ п≥дземних вод, донних в≥дклад≥в тощо. ѕередбачаЇ також установленн€ Уград≥Їнта випаданьФ Ц к≥льк≥сть надходженн€ на поверхню земл≥ р≥зних речовин з атмосферними опадами ≥ пилом.

Ѕ≥олог≥чний мон≥торинг. …ого основою Ї вивченн€ стану рослинност≥ (ф≥тосфера) за в≥зуальними симптомами пошкодженн€ лист€ (дефол≥ац≥€, дехромац≥€), розвитку еп≥ф≥чних лишайник≥в на деревах, динам≥ки зм≥н вид≥в рослин ≥ структури рослинних угруповань (сукцес≥њ, дигрес≥њ, демутац≥њ) п≥д впливом природних ≥ антропогенних фактор≥в.

™вропейською ≈коном≥чною ком≥с≥Їю ќќЌ у рамках  онвенц≥њ з трансграничного перенесенн€ атмосферних забруднень у 1985 р. прийн€то р≥шенн€ про створенн€ ћ≥жнародноњ сп≥льноњ програми оц≥нки впливу забрудненн€ на б≥осферу. ќсновою ц≥Їњ програми Ї мон≥торинг л≥с≥в, що зд≥йснюЇтьс€ в 24 Ївропейських крањнах, а також у —Ўј ≥  анад≥.

” вузькому значенн≥ його розгл€дають €к комплексну систему перманентних спостережень за станом л≥сових екосистем ≥ модиф≥кувальними факторами що впливають на них, у першу чергу техногенними. Ќайповн≥ше ц€ концепц≥€ розроблена ћ≥жнародною сп≥льною програмою мон≥торингу л≥с≥в, €ка зд≥йснюЇтьс€ в рамках  онвенц≥њ ќќЌ з проблем перенесенн€ атмосферних забруднень на далек≥ в≥дстан≥.

” широкому значенн≥ мон≥торинг л≥с≥в включаЇ в оц≥нку впливу на л≥с, кр≥м забрудненн€ атмосфери, також пожеж≥, рекреац≥йну роль шк≥дник≥в, хвороби дерев та промислове використанн€ л≥су. ¬ такому розум≥нн≥ мон≥торинг виконуЇ функц≥њ контролю ≥ управл≥нн€ л≥совими ресурсами. ќб'Їднанн€ цих напр€м≥в у Їдину систему дозвол€Ї оц≥нювати стан л≥с≥в €к б≥олог≥чного компонента б≥осфери ≥ €к в≥дновного природного ресурсу. ¬ б≥осферному простор≥ робитьс€ також комплексна оц≥нка стану педосфери (земельн≥ ресурси, динам≥ка землекористуванн€, структура уг≥дь, ероз≥њ ≥ забрудненн€ ірунт≥в, еколог≥чн≥ насл≥дки мел≥орац≥њ земель, застосуванн€ добрив ≥ пестицид≥в) ≥ зоосфери (тваринний св≥т, рибн≥ ресурси, м≥кроб≥оценози в ірунтах та ≥н.).

≈колог≥чний мон≥торинг зд≥йснюЇтьс€ на чотирьох р≥вн€х:

− локальному Ц на територ≥њ окремих об'Їкт≥в (п≥дприЇмств), д≥л€нках ландшафт≥в, м≥ст. ƒл€ ефективного контролю за забрудненн€м атмосфери в м≥стах ≥з населенн€м до 100 тис. ос≥б доц≥льно мати принаймн≥ три контрольн≥ станц≥њ; в≥д 100 тис. до 300 тис. ос≥б Ц не менше п'€ти, в≥д 300 тис. до 500 тис. ос≥б Ц с≥м, у населеному пункт≥ понад 1 млн. чолов≥к Ц 11−24 пункти. ѕромислов≥ системи еколог≥чного мон≥торингу контролюють викиди промислових п≥дприЇмств, р≥вень забрудненн€ промислових майданчик≥в ≥ прилеглих до них територ≥й;

− рег≥ональному Ц в межах адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, на територ≥€х економ≥чних ≥ природних рег≥он≥в. «деб≥льшого в≥н отримуЇ дан≥ про забрудненн€ атмосфери ≥ водойм в≥д м≥ських ≥ промислових контрольних станц≥й;

− нац≥ональному Ц на територ≥њ крањни в ц≥лому мон≥торинг означаЇ статистичну обробку та анал≥з даних про забрудненн€ навколишнього середовища в≥д рег≥ональних систем, з≥ штучних супутник≥в земл≥ та косм≥чних орб≥тальних станц≥й. ¬они функц≥онують разом з≥ службою погоди ƒержкомг≥дромету ”крањни ≥ прогнозують стан навколишнього середовища на великих територ≥€х крањни;

− глобальному Ц глобальн≥ системи мон≥торингу навколишнього середовища використовуютьс€ дл€ досл≥джень ≥ охорони природи та зд≥йснюютьс€ на основ≥ м≥жнародних угод у ц≥й сфер≥. Ѕ≥льш≥сть крањн маЇ мережу наземних станц≥й, на €ких зд≥йснюютьс€ безперервний в≥дб≥р та анал≥з проб на на€вн≥сть в атмосфер≥ забруднювальних речовин, —ќ2, —ќ, пилу, свинцю, рад≥онукл≥д≥в тощо.

ƒл€ збереженн€ фонового р≥вн€ €кост≥ середовища, пор≥вн€но з €ким визначавс€ б ≥ р≥вень впливу людини на атмосферу, створено мережу б≥осферних запов≥дник≥в. ¬она охоплюЇ вс≥ основн≥ типи природних зон.

ќдн≥Їю з головних умов одержанн€ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ при проведенн≥ мон≥торингових досл≥джень Ї визначенн€ кордон≥в його об'Їкта. ¬ складних географ≥чних умовах елементарною просторовою одиницею доц≥льно вважати територ≥ю водозбору (басейну) р≥ки. ѕросторова структура еколог≥чного мон≥торингу на територ≥њ област≥ базуЇтьс€ на мереж≥ основних ≥ додаткових пункт≥в пост≥йного спостереженн€ (ѕѕ—). ќсновн≥ ѕѕ— розм≥щен≥ в межах 16−60 км2 ≥ формують рег≥ональну мон≥торингову мережу, пов'€зану з Ївропейською мережею ѕѕ—.  ≥льк≥сть таких пункт≥в у кожн≥й област≥ визначаЇтьс€ з урахуванн€м величини њњ територ≥њ.

 

 

 

–ис. 2.9. —истема еколог≥чного мон≥торингу

 

” м≥ськ≥й м≥сцевост≥ та дл€ орган≥зац≥њ локального мон≥торингу навколо промислових п≥дприЇмств з≥ значними викидами забруднювальних речовин в атмосферу закладаютьс€ додатков≥ ѕѕ—, наприклад, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ (Ѕурштинська ƒ–≈—,  алуська “≈÷, ¬ј“ Уќр≥анаФ, AT УЌафтох≥м≥к ѕрикарпатт€Ф, ф≥рма УЅарваФ). ƒодатков≥ ѕѕ— розм≥щуютьс€ в межах водозбор≥в головних р≥к на еколог≥чних проф≥л€х (трансектах) упоперек р≥чкових долин на витоку (до 10 км), у верхн≥й частин≥ водозбору (10−20 км), середн≥й (25−50 км), нижн≥й (50−100 км) частинах водозбору на таких елементах рельЇфу: водод≥ли, схили, надзаплавн≥ тераси, заплави. ƒодатков≥ ѕѕ— локального мон≥торингу в зон≥ впливу промислових п≥дприЇмств закладаютьс€ по мереж≥ 1Ц2 км2 з урахуванн€м зон забрудненн€ та з урахуванн€м Урози в≥тр≥вФ.

Ќа кожному пункт≥ спостереженн€, залежно в≥д ступен€ м≥нливост≥ показник≥в, встановлюЇтьс€ пер≥одичн≥сть њх вивченн€.

ѕерша група показник≥в Ц пер≥одичн≥сть вивченн€ не менше трьох раз≥в на м≥с€ць: х≥м≥чний склад пов≥тр€ ≥ атмосферних опад≥в, кислотн≥сть дощ≥в ≥ сн≥гу.

ƒруга група (показники ст≥йких зм≥н) Ц пер≥одичн≥сть 2−5 рок≥в:

1) маса опад≥в ≥ п≥дстилки;

2) видовий склад ≥ маса трав'€ного покриву;

3) видовий склад ≥ маса мох≥в та лишайник≥в на деревах;

4) ≥нтенсивн≥сть дефол≥ац≥њ ≥ дехромац≥њ;

5) кислотн≥сть ірунт≥в; 6) х≥м≥чний склад поверхневих ≥ п≥дземних вод.

“рет€ група Ц пер≥одичн≥сть 5−10 рок≥в:

1) потужн≥сть верхнього горизонту грунту ≥ к≥льк≥сть гумусу;

2) ф≥зичн≥ параметри ірунту;

3) вм≥ст у грунт≥ ≥ рослинах шк≥дливих речовин;

4) на€вн≥сть шк≥дник≥в ≥ хвороб;

5) продуктивн≥сть ф≥тоценоз≥в;

6) структура ≥ сп≥вв≥дношенн€ уг≥дь на водозбор≥.

ќсновою роб≥т з автоматизованого мон≥торингу навколишнього середовища Ї системи автоматичного спостереженн€ контролю навколишнього середовища Ц ј— Ќ— спец≥ал≥зованих анал≥тичних станц≥й.

«начний комплекс роб≥т у галуз≥ еколог≥чного мон≥торингу проводитьс€ переважно пересувними лаборатор≥€ми (ѕ≈Ћ), €к≥ забезпечують збиранн€, обробку, накопиченн€ та збереженн€ ≥нформац≥њ про параметри навколишнього середовища, а саме: атмосфери, ірунт≥в, продукт≥в харчуванн€. “ака лаборатор≥€, обладнана на баз≥ автобуса Ћј«-699–, в режим≥ еколог≥чного патрулюванн€ даЇ можлив≥сть значно зменшити витрати кошт≥в пор≥вн€но з≥ стац≥онарною системою контролю.

¬им≥рювальний комплекс ѕ≈Ћ дозвол€Ї контролювати:

- забрудненн€ атмосфери окисами вуглецю, азоту, с≥рки ≥ продуктами розпаду радону;

- концентрац≥ю токсичних газ≥в в атмосфер≥ (понад 15 вид≥в);

- концентрац≥ю шк≥дливих елемент≥в атомно-абсорбувальним експрес-методом у ірунт≥, вод≥ ≥ продуктах харчуванн€;

- пот≥к, екв≥валентну дозу ≥ потужн≥сть екв≥валентноњ дози рад≥оактивних випром≥нювань ус≥х вид≥в;

- р≥вень шуму ≥ параметри в≥брац≥њ;

- щ≥льн≥сть потоку електромагн≥тного випром≥нюванн€ Ќ¬„ та ≥н.

«начну допомогу в проведенн≥ мон≥торингових спостережень надають пересувн≥ лаборатор≥њ промислових викид≥в, €к≥ працюють на баз≥ в≥дпов≥дного автомоб≥л€, де розм≥щена апаратура дл€ контролю валових викид≥в ≥ масовоњ концентрац≥њ основних забруднювач≥в атмосфери.

≤снуЇ ц≥ла низка прилад≥в у сфер≥ контролю техногенних забруднень довк≥лл€ ≥ технолог≥чного контролю виробничих процес≥в, €к≥ допомагають зд≥йснити оптимальну орган≥зац≥ю системи мон≥торингу р≥зних р≥вн≥в на баз≥ локальних комп'ютерних мереж. ” де€ких област€х ”крањна впроваджена двор≥внева технолог≥чна система збиранн€, опрацюванн€, збереженн€ та анал≥зу ≥нформац≥њ, €ка дозвол€Ї ч≥тко розпод≥лити функц≥њ р≥зних п≥дрозд≥л≥в, оптимально використати техн≥чн≥ засоби та оперативно з≥брати потр≥бну ≥нформац≥ю.

—истеми мон≥торингу першого р≥вн€ призначен≥ дл€ вим≥рюванн€, реЇстрац≥њ та первинного накопиченн€ даних мон≥торингу навколишнього середовища.

ƒругий, вищий р≥вень системи мон≥торингу Ц це програмн≥ комплекси на ÷ентральн≥й ≈ќћ.

ѕризначенн€ систем мон≥торингу:

- збиранн€ з робочих станц≥й оперативноњ ≥нформац≥њ з мон≥торингу;

- д≥алоговий режим уведенн€ ≥ веденн€ баз даних з ус≥х вид≥в ≥ сфер рад≥ац≥йного контролю;

- ≥нтеграц≥€ вс≥х даних на рег≥ональному р≥вн≥ та обробка, анал≥з ≥ узагальненн€ на€вноњ ≥нформац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 533 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

494 - | 457 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.126 с.