Особливості адаптації нового керівника

Провести самопрезентацію. Після того, як вас познайомить з колективом вище керівництво, потрібно коротко повідомити свою біографію, не забуваючи про досягнення. Треба користуватися моментом першого враження, який є найбільш сильним.

Ближче пізнати своїх підлеглих. Необхідно звернутися у відділ кадрів, щоб ознайомитися з особистими справами підлеглих.

Після цього викликайте кожного співробітника на більш близьку співбесіду-знайомство віч-на-віч. Задля користі справи та отримання неупередженого відношення, краще почати з рядових працівників (якщо почати зі своїх замісників, то можна почути пристрасну думку).

Зробіть так, щоб кожен із них дав коротку характеристику інших співробітників безпосередньо за списком, їх слабких та сильних сторін. Так ви дізнаєтесь:

­ хоча б у першому приближенні якісь, нехай хоч і дрібні, ознаки симпатій та антипатій у колективі;

­ хто більш балакучий (цього кандидата взяти на замітку, як майбутнього усвідомленого чи неусвідомленого інформатора);

­ особисте відношення до вас за невербальними ознаками (посмішка, контакт поглядами, рукостискання, пози закритості й таке інше).

Особливо зверніть увагу на те, як вони будуть характеризувати вашого попередника. Якщо будуть звалювати все на нього, то це повинно насторожити.

Налагодити добрі відносини з жінками. Ця рекомендація відноситься як до керівників чоловіків, так і до жінок.

Л. М. Толстой записав у своїх «Щоденниках»: «установи у владі чоловіків, а суспільна думка у владі жінок».

Справа в тому, що інформація швидше поширюється жінками через їх вищу комунікабельність. До того ж жіноча частина сучасного колективу більш агресивна й пасіонарна.

Між тим, як показують дослідження психологів, жінкам на службі більше важлива атмосфера оточення в колективі й міжособистісні відносини. Звідси можна рекомендувати новачку швидше перейти з жінкою на неформальні (мається на увазі дружні) відносини. Завжди легше достукатися до жіночого серця, якщо щиро цікавитися особистим життям: проблемами й успіхами дітей, чоловіка. А похвалити обновку або зовнішність, особисті достоїнства – це природно.

Молодому керівнику добре було б знайти друга серед жінок, які значно старші нього за віком. По-перше, вони навчені життям. По-друге, вони знають розміщення сил в організації. Та й просто їхній досвід може допомогти в даній роботі. І, нарешті, потреба в заступництві у такої жінки може активувати материнський інстинкт допомоги слабкому новачку.

Встановити внутрішньогрупові стосунки у неформальних мікрогрупах. Особливо відзначити:

­ фаворитів, фавориток і всіх інших осіб, що впливають на прийняття рішень;

­ головного «сірого кардинала»-радника;

­ формальних і неформальних лідерів;

­ тих, хто формує суспільну думку;

­ тих, хто відразу холодно зустрів вас;

­ тих, хто виявив до вас доброзичливість.

Зблизитися з носіями інформації. Традиційно, найбільш інформовані секретарі й референти. За ними йдуть комунікабельні й чарівні люди, до яких тягнуться побалакати за чашкою чаю або випалити разом сигарету.

На першій же корпоративній вечірці потрібно уважно слухати й спостерігати за людьми на підпитку, коли відпускають гальма. Самому, звісно, – контролювати себе, щоб «не втратити обличчя».

Системно налагоджувати стосунки. Усякий новий менеджер зі сторони, який зайняв місце, що звільнилося, швидше за все, порушив плани тих старожилів, які розраховували на це місце. Тому зближуватися потрібно не тільки з тими, хто зустрів вас «тепло», але й з тими, хто – «холодно». В ідеалі треба збільшувати число друзів і зменшувати число ворогів. Однак відомо, що внутрішньовидова боротьба загострюється саме в трудовому колективі, де є що ділити – владу, гроші, статус і пошану.

На початку потрібно зіграти роль відкритого хлопця. Підійдіть до керівника сусіднього відділу й скажіть, наприклад, що вам сподобався його виступ на нараді. Не приховуйте, що ви хочете швидше освоїтися в компанії, тому запросіть його на вечерю в ресторан. На Заході, наприклад, це досить розповсюджено. Проявіть цікавість до чоловіка. Запитайте, як давно він тут працює, який навчальний заклад закінчив. Можливо, виявиться, що ви з одного ВНЗ, або «вболіваєте» за одну й ту саму команду. Це допоможе зближенню. Дізнайтеся, якими проблемами він зараз займається. Запитайте його про сімейний стан, про його захоплення, хобі.

Один зі способів подружитися з людиною – це попросити її про допомогу. Придумайте будь-який дріб’язковий привід, щоб підійти з таким проханням до «холодного» співробітника. Найкраще заздалегідь заготовити для нього комплімент.

Але пам’ятайте, що серед співробітників може виявитися провокатор-інформатор. Тому ні про кого не висловлюйте ніяких негативних думок. На підозрілі запитання відмовчуйтеся під приводом, що вам ще рано мати свою певну думку. Варто прислухатися до поради французького письменника Анрі де Реньє: „Спочатку тричі подумай, а потім промовчи”.

Не виступайте з пропозиціями, поки не ввійдете в технологію, у курс справи. Намагайтеся пересилити пристрасне бажання показати себе відразу в усій красі своїх здібностей. Якщо відразу почнете з помилок, то можете заробити відповідний ярлик, який довго потім прийдеться «здирати».

Не затягуйте з прийняттям на себе відповідної групової ролі. Пам’ятайте, що скромність прикрашає тільки спочатку. А потім до людини ставляться так, як вона сама себе поставить. Усі не люблять тих, хто розумніший його, і нехтують тими, хто дурніший. Люди взагалі не прощають тих, хто не може змусити поважати себе. Через два-три місяці, адаптувавшись, необхідно увійти в роль суворого, але справедливого й уважного до людей начальника. У відносинах по горизонталі – з керівниками інших підрозділів – краще дотримуватися ролі серйозного, ініціативного фахівця, який відповідає за свої слова, але не намагається відверто пробиватися в найближче оточення вищого керівництва.

Зблизитися з авторитетними фахівцями й лідерами в суміжних підрозділах. Успіх у роботі буде залежати ще й від того, наскільки швидко й сумлінно ці люди будуть виконувати свою частину роботи.

Опора на висуванців. У будь-якій справі потрібні не просто помічники, а люди віддані. Відданість, заснована на закоханості в харизму лідера, – справа не зовсім надійна.

При рівному виборі, кого краще приймати у свою команду? Британський прем’єр-міністр Бенджамін Дизраелі вважав, що майже все велике зроблено молодими.

Дійсно, у багатьох випадках на трудові «подвиги» штовхають комплекси молодості. Зрозуміло, варто вибирати більш честолюбних та амбіційних, а при кмітливості досвід приходить швидко. Причому відсутність досвіду іноді навіть корисна для генерування свіжих ідей. Та і всесвітня історія показує, що багато видатних особистостей висували на нове керівництво людей талановитих, не звертаючи увагу на вік. Опиратися на них надійніше, оскільки вони віддані вже за те, що їх перетягнули відразу через кілька ієрархічних сходинок. Тому вони зобов’язані шефу всім.