Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравила та прийоми ефективного д≥лового сп≥лкуванн€




ѕ≥дтримка. —уть њњ пол€гаЇ в тому, що ми з б≥льшою в≥рог≥дн≥стю позитивно ставимос€ до тих людей, €к≥ нас хвал€ть, полюбл€ють сп≥впрацювати з нами. ≤ нам важко виражати симпат≥ю тим, €к≥ нас критикують, насм≥хаютьс€ над нами, ненавид€ть нас або конкурують з нами. ѕ≥дтримуючий стиль повед≥нки Ц це будь-€ка повед≥нка, в результат≥ €коњ ≥нша людина починаЇ б≥льше себе ц≥нувати. Ќе п≥дтримуючий стиль Ц повед≥нка, в результат≥ €коњ ≥нша людина оц≥нюЇ себе нижче.

Ќаступн≥ види пов≥домлень сприймаютьс€ скор≥ше €к п≥дтримка:

- зверненн€ до партнера по ≥мен≥ демонструЇ увагу до особистост≥;

- компл≥менти;

- пр€ме визнанн€: з≥ сп≥врозмовником погоджуютьс€ та пр€мо пов≥домл€ють йому про це;

- вираженн€ позитивних почутт≥в, при €ких слухач пов≥домл€Ї (вербально чи невербально) про позитивн≥ емоц≥њ, викликан≥ тим, що було сказано;

- вд€чн≥сть.

Ќеобх≥дно також знати, що показуЇ про в≥дмову в п≥дтримц≥:

- в≥дмова в≥д обговоренн€ Ц ухил€нн€ в≥д теми;

- невиразн≥ пропозиц≥њ Ц п≥дкреслена правильна науково образна мова, в≥дмова в≥д особистого звертанн€;

- перериванн€ того, хто розмовл€Ї;

- протир≥чч€ м≥ж вербальною та невербальною п≥дтримкою пов≥домленн€. Ќаприклад, фраза Дзвичайно, р≥шенн€ повинен приймати лише тиФ, €ка промовл€Їтьс€ роздратованим тоном.

Ќевербальне сп≥лкуванн€

Ќевербальне сп≥лкуванн€ Ц це немовна комун≥кац≥€. ћенеджер повинен знати њњ основи, щоб розум≥ти невиражен≥ емоц≥њ людей.

“акесика. ƒо нењ в≥дноситьс€ жести-регул€тори. ¬они в≥д≥грають дуже важливу роль на початку та в к≥нц≥ сп≥вбес≥ди. ќдин ≥з таких жест≥в Ц рукостисканн€. ÷е жест-ритуал, що показуЇ в≥дсутн≥сть агресивност≥.

¬ американськ≥й та Ївропейськ≥й культурах коротке, вТ€ле рукостисканн€ та дуже сух≥ руки можуть говорити про байдуж≥сть. ¬олог≥ руки говор€ть про нервов≥сть. Ћедь-ледь затримане рукостисканн€ разом ≥з посм≥шкою, прив≥тним погл€дом демонструЇ дружелюбн≥сть, але не варто довго затримувати руку сп≥в розмовника Ц це може викликати почутт€ попаданн€ у капкан.

–ука, прост€гнута дл€ рукостисканн€ та повернена тильним боком до низу, п≥дкреслюЇ перевагу.

Ђ–укавичнеї рукостисканн€ Ц це коли права рука стискаЇ руку, а л≥ва обхоплюЇ њњ з ≥ншого боку. ѕод≥бного рукостисканн€ сл≥д уникати при перш≥й зустр≥ч≥, так €к воно ближче до неформальних, теплих в≥дносин. “им б≥льше, дл€ крањн —ходу такий жест Ї звичаЇм.

ѕершим подаЇ руку господар каб≥нету. „ерез ст≥л руку не потискають.

ѕри однаковому посадовому положенн≥ ж≥нка подаЇ руку першою. —тарший за в≥ком та посадою чолов≥к може подати ж≥нц≥ руку першим.

“рохи п≥дн€тий вгору вказ≥вний палець Ц спроба перервати розпов≥дь партнера, заперечити йому, перейти до ≥ншоњ теми тощо.

∆ести поглажуванн€ ≥ поплескуванн€ часто використовують дл€ виразу теплих почутт≥в ≥ встановленн€ близьких стосунк≥в. јле у в≥дношенн≥ з ≥ноземц€ми ≥ в оф≥ц≥йн≥й обстановц≥ потр≥бно бути обережними.

 ≥несика. ¬и не можете правильно тлумачити жест або сигнал в ≥зол€ц≥њ в≥д ≥нших. якщо партнер потираЇ н≥с, в≥н бреше або його чекаЇ банкет? “реба розум≥ти сигнали мови т≥ла блоками або групами, щоб зрозум≥ти њх правильно.

Ђ∆ести-адаптериї нагадують дит€ч≥ реакц≥њ ≥ ви€вл€ютьс€ в ситуац≥€х стресу, хвилюванн€, стають першими ознаками переживань. якщо людина в розпач≥, вона може смикати мочку вуха або од€г, верт≥ти каблучку або ручку в руках, потирати обличч€, чухати потилицю.

ѕосм≥шка Ц найб≥льш ун≥версальний зас≥б невербального сп≥лкуванн€. ѕри зустр≥ч≥ посм≥шка зн≥маЇ настороженн≥сть перших хвилин ≥ спри€Ї впевнен≥шому ≥ спок≥йн≥шому сп≥лкуванню. ¬она говорить про дружелюбн≥сть.

ѕосм≥шка, при €к≥й трохи оголюЇтьс€ верхн≥й р€д зуб≥в, виражаЇ б≥льшу дружню прихильн≥сть, н≥ж звичайна посм≥шка. “аку в≥дкриту усм≥шку не потр≥бно використовувати при перш≥й зустр≥ч≥.

„асто буваЇ, що при сильному хвилюванн≥ не виходить усм≥хнутис€. “од≥ не треба насилувати себе. —вою при€знь можна показати в≥дкритим доброзичливим погл€дом, м≥цним рукостисканн€м, компл≥ментом.

 онтакт погл€дом пов≥домл€Ї про готовн≥сть п≥дтримувати комун≥кац≥ю або припинити њњ, заохочуЇ партнера до продовженн€ д≥алогу. ÷е одне з найб≥льш сильних Ђзнар€дьї. “ому не сл≥д над€гати окул€ри ≥з затемненими стеклами, особливо при першому знайомств≥.

 онтакт погл€дом, €к правило, означаЇ дов≥ру сп≥врозмовник≥в один до одного, њх в≥дверт≥сть. “ривалий контакт очима може говорити про захопленн€, тод≥ €к короткий, зазвичай, означаЇ неспок≥й. –азом з тим, пр€мий контакт погл€дом прот€гом б≥льш н≥ж 10 секунд може викликати де€кий дискомфорт ≥ хвилюванн€ або означати прагненн€ до дом≥нуванн€. “реба мати на уваз≥, що досв≥дчен≥ люди можуть спец≥ально дивитис€ в оч≥, щоб приховати своњ нечесн≥ нам≥ри за в≥дкритим погл€дом.

ѕевна сукупн≥сть жест≥в у б≥льшост≥ випадк≥в може означати наступн≥ стани.

Ќапруга Ц потиранн€ носа, прикритт€ рота, обертанн€ к≥льц€ на пальц≥, взагал≥ неспок≥йн≥ руки, ослабленн€ ком≥рц€ Ц найпоширен≥ш≥ приклади. ÷≥ сигнали часто ви€вл€ютьс€ в напружених ситуац≥€х.

ќборона.  оли люди займають оборонну позиц≥ю, €ка спочатку негативна ≥ нав≥ть ворожа, вони часто схрещують руки на груд€х. ≤нод≥ така позиц≥€ посилюЇтьс€ схрещеними ногами, ногою, перекинутою через ≥ншу ≥ замкнутим виразом обличч€.

 оли людина схрещуЇ руки, њњ увага ≥ сприйн€тт€ сказаного сп≥врозмовником знижуютьс€ на 40%, а б≥льш≥сть думок носить негативний характер.

–уки, схрещен≥ на груд€х, Ц це ун≥версальний жест закритост≥.

–оздратуванн€.  оли людина говорить вам неправду ≥ в≥дчуваЇ, що ви розум≥Їте це, вона мимовол≥ починаЇ послаблювати ком≥рець. ” роздратуванн≥ ≥ злост≥ мимовол≥ стискуютьс€ зуби, що видаЇ Ђгра желвакамиї. ѕри цьому в≥двертають голову в≥д сп≥врозмовника або похитують нею на знак незгоди. ќч≥ дивл€тьс€ не пр€мо, а скоса.

Ќесхваленн€. —п≥врозмовник у процес≥ розмови раптом починаЇ струшувати з рукава невидим≥ см≥тинки в той час, коли ви висловлюЇте йому свою точку зору. ÷е Ї €вною ознакою втрати ≥нтересу або несхваленн€ ≥ нав≥ть обуренн€.

Ќедов≥ра. ѕогл€д Ц скоса, сп≥длоба, уб≥к. ѕотиранн€ вуха, чуханн€, загинанн€ мочки. «азвичай цей жест означаЇ: Ђя вже наслухавс€ї. √уби можуть бути вит€гнут≥ в трубочку або сильно в≥дкопилена нижн€ губа.

ѕрагненн€ дом≥нувати Ц обидв≥ руки на стегнах; ноги трохи розставлен≥; одна рука на стегн≥, ≥нша спираЇтьс€ на кос€к дверей або ст≥нку; сид≥нн€ зверху на ст≥льц≥.

якщо з вами починають говорити через плече, то це погана ознака.

ќзнаки закритост≥ у сп≥лкуванн≥ й агресивност≥ Ц насуплен≥ брови; трохи нахилена вперед голова; широко розставлен≥ на стол≥ л≥кт≥; затисл≥ в кулаки або зчеплен≥ пальц≥; руки на стегнах або схрещен≥ на груд€х.

—импат≥€. ќкр≥м посм≥шки ≥ погл€ду в оч≥ Ц невеликий нахил голови до плеча, а також видиханн€ диму вгору (€кщо сп≥врозмовник палить).

якщо ви зац≥кавлен≥ слухати уважно, потр≥бно наблизитис€ до сп≥врозмовника.

ѕрийом Ђв≥ддзеркаленн€ї. ћи мимовол≥ коп≥юЇмо пози ≥ жести людей, €к≥ нам подобаютьс€. ўоб п≥дкреслити згоду з партнером, можна коп≥ювати його жести. ÷им €к би пов≥домл€Їтьс€: Ђя такий же, €к тиї. –азом з тим, скоп≥ювавши, наприклад, €к партнер стоњть з≥ схрещеними на груд€х руками, а пот≥м, опустивши своњ руки, ми можемо п≥дштовхнути його теж опустити руки ≥ прийн€ти б≥льш контактну позиц≥ю.

ўо означаЇ киванн€?  иванн€ дуже перех≥дне. якщо € киваю вам, то ви, зазвичай, починаЇте кивати мен≥ у в≥дпов≥дь, нав≥ть €кщо були не згодн≥ з тим, що € говорю. ѕартнер несв≥домо починаЇ переживати позитивн≥ в≥дчутт€, що створюЇ спри€тливу атмосферу.

„аст≥ кивки головою означають необх≥дн≥сть прискорити бес≥ду, не в≥двол≥каючись на др≥бниц≥ ≥ по€сненн€. ѕов≥льн≥ кивки показують зац≥кавлен≥сть у розмов≥, згоду з партнером.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 647 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

519 - | 531 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.