Залізодефіцитна анемія - одне з найбільш розповсюджених захворювань. Цією патологією страждають більш 2 млрд. людей, тобто 1/3 усього населення Землі. Найбільш часто залізодефіцитна анемія зустрічається у дітей грудного і раннього віку. До розвитку анемії схильні діти, що часто хворіють, недоношені діти, та діти, що проживають в екологічно несприятливих регіонах країни.
Профілактикою залізодефіцитної анемії у дітей грудного і раннього віку є раціональне харчування з адекватним вмістом заліза та вітамінів. За вмістом заліза харчові продукти підрозділяються на 3 групи:
• багаті залізом (більше 5 мг у 100 г продукту): печінка яловича, яєчний жовток, толокно, горох, квасоля, чорнослив, шипшина;
• помірно багаті залізом (від 1 до 5 мг в 100 г продукту): язик яловичий, печінка свинна, курка, ікра кетова, яйця, пшонична, вівсяна крупи, шпинат, капуста, картопля, чорна смородина, яблука.
• бідні залізом (менш 1 мг у 100г продукту): молоко коров’яче, вершкове масло, морква, полуниця, виноград, апельсини, мандарини, рисова, манна крупи, рибні продукти (мінтай, короп)
Продукти харчування містять два основних види заліза: гемове залізо, джерелом якого є гемоглобін та міоглобін (міститься у м'ясних продуктах) і негемове залізо. Гемове залізо гарно засвоюється, і інші інгредієнти не впливають на його всмоктування. На всмоктування негемового заліза істотно впливають інші складові раціону.
Всмоктування заліза поліпшується під впливом амінокислот, що містяться у м'ясі, рибі. Так, додавання 50 г м'яса в блюдо з овочів збільшує засвоєння заліза, що міститься в них, у 2 рази. Всмоктування заліза збільшується також у присутності аскорбінової, лимонної, глютамінової кислот, фруктози. У зв'язку з цим деякі фрукти й овочі, що містять достатню кількість цих кислот,
69
можна використовувати для поліпшення засвоєння заліза. Наприклад, апельсиновий сік у
2,5 рази збільшує всмоктування заліза з продуктів рослинного походження.
Дуже важливий аспект профілактики і лікування анемії у дітей грудного віку – максимальне збереження грудного вигодовування. Відомо, що залізо з грудного молока всмоктується і засвоюється значно краще, ніж із сумішей на основі коров'ячого молока.
При розвитку анемії у дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні, необхідно насамперед забезпечити повноцінне харчування матері, а також провести відповідну корекцію харчового раціону дитини. У харчуванні матері повинні широко використовуватися продукти з високим змістом заліза (субпродукти, м'ясо, яйця та ін.), а також овочі і фрукти, до складу яких входять речовини, що приймають участь у гемопоезі: мідь, кобальт, залізо й ін. До них відносяться морква, кольорова капуста, буряк, томати, яблука, груші, інжир, хурма, курага, чорна смородина, алича. У раціон матері, що годує, рекомендується також вводити нові спеціальні продукти на молочній основі, збагачені білком, вітамінами і мінеральними речовинами, – "Фемілак I" та "Фемілак II", призначені для вагітних жінок і матерів, що годують.
Якщо дитина хвора на залізодефіцитною анемією вимушено переводиться на штучне вигодовування, то в її раціоні варто використовувати сучасні адаптовані молочні суміші, збагачені всім комплексом вітамінів і мікроелементів. При цьому для дітей перших місяців життя рекомендуються такі адаптовані суміші, як "Сімілак із залізом", "Енфаміл із залізом", вміст заліза в яких складає 1,2 мг на 100 мл готовій суміші. Дітям другого півріччя життя дають – молочні суміші з більш високим вмістом білка. Для дітей, що страждають на анемію, можна рекомендувати збагачені залізом суміші "Семпер Бебі 2", "Енфаміл 2", "Хайнц для дітей з 6 місяців", "НАН 6-12".
Як при природному, так і при штучному вигодовуванні у харчуванні дитини, що страждає на анемію, у більш ранній термін використовують соки і фруктові пюре – відповідно з 1,5-2 міс. життя. Також у більш ранній термін (на 2-4 тиж. раніш, ніж здоровим дітям) вводяться жовток та всі види прикорму. Починати прикорм треба з овочевих пюре, віддаючи перевагу овочам, більш багатим залізом і аскорбіновою кислотою (картопля, морква, шпинат, буряк, капуста та ін.). В овочеве пюре можна додавати добре подрібнену городню зелень (кріп, петрушку), що є багатим джерелом заліза та вітаміну С.
Необхідно раннє введення в харчовий раціон дитини м'ясних блюд як джерел гемового заліза. М'ясний фарш можна давати з 5 міс., починаючи з 1/4 чайної ложки, поступово збільшуючи його кількість до 30 г у день, до 8 міс. – до 60 г, до року – до 70 г.
Важливо також включати в раціон дітей достатню кількість продуктів з високим змістом аскорбінової кислоти, що сприяє більш повному засвоєнню заліза. Вона міститься у свіжій шипшині (650 мг/100 г), чорній смородині й обліписі (200 мг/100 г), небагато менше в суниці садової (60 мг/100 г), апельсинах (60 мг/100 г), грейпфрутах (45 мг/100 г), шпинаті (55 мг/300 г), лимонах (40 мг/100 г), мандаринах (38 мг/100 г), аґрусі (30 мг/100 г). При використанні цих продуктів у харчуванні хворих дітей можна підвищити засвоєння заліза з їжі майже у 5 разів.
У раціонах дітей із залізодефіцитною анемією квота м'ясних продуктів повинна бути збільшена приблизно на 15-20%. Добову норму м'яса краще давати дрібно – у 2 прийоми, у першій половині дня з овочевим блюдом чи сірими кашами, причому перевага надається вівсяній та гречаній.
Крім дієтотерапії, при лікуванні анемії варто використовувати лікарські препарати заліза у віковому дозуванні. Дають препарати заліза відразу після їжі в сполученні з аскорбіновою кислотою чи соком чорної смородини, обліпихи, цитрусових, що сприяє кращої абсорбції заліза в кишечнику.
