Гіпотрофія – хронічний розлад харчування, що характеризується порушенням функцій травлення, обмінних і трофічних процесів, зниженням імунітету і супроводжується відставанням маси і довжини тіла, розвитком полігіповітамінозу.
Гіпотрофія в дітей раннього віку може бути як вродженою так і набутою. Причиною вродженої (внутрішньоутробної) гіпотрофії може бути нераціональне харчування під час вагітності, гострі або хронічні захворювання в матері, паління, вживання алкоголю, наркотиків і т.д.
67 Причини гіпотрофії в постнатальному періоді:
• гостре або хронічне захворювання інфекційного або соматичного генезу;
• вроджені вади розвитку (розщеплення губи, твердого піднебіння, атрезія стравоходу, пілоростеноз і ін.);
• деякі спадкові, ендокринні, імунологічні захворювання.
Залежно від ступеня дефіциту маси тіла розрізняють 3 ступеня гіпотрофії: при I ступені дефіцит маси тіла становить 15-20%, при II - 20-30%, при III - більше 30%.
Лікування хворих гіпотрофією повинне бути комплексним з обліком етіологічного фактора, ступеня важкості, а також часу виникнення захворювання і його патогенетичних особливостей.
Дієтотерапія є провідним методом лікування. Вона повинна будуватися строго індивідуально з урахуванням вікових потреб дитини в основних харчових речовинах, а також його фізіологічних можливостей при даному захворюванні.
При гіпотрофії І ступеня часто буває достатнім усунути виявлені дефекти вигодовування, налагодити правильне харчування дитини, загальний режим, забезпечити достатній відхід, після чого дефіцит маси тіла швидко ліквідується. При цьому розрахунки та корекція харчування, як правило, проводяться на відповідну масу тіла дитини. При гіпотрофії ІІ ступеня в перші 2-3 дні лікування розрахунок харчування проводять на фактичну масу тіла, відповідно до вікових потреб в основних харчових речовинах і енергії, з додатковим введенням рідини (5 % розчин глюкози або сахарози, суміші для оральної ре-гідратації, розведені вдвічі більшою кількістю води) до повного покриття потреби дитини (100-150 мл/кг/добу). Число годувань збільшується на 1-2-у добу з відповідним зниженням обсягу кожного годування. Як живильну суміш використовоють грудне молоко, при його відсутності - адаптовану молочну суміш. Рекомендується застосування кисломолочних сумішей (у дітей першого півріччя життя адаптованих - "Біфілін", кисломолочна суміш "Агу", ацидофільна суміш "Крихітка") у кількості 1/2 від загального обсягу харчування. Вони сприяють поліпшенню процесів травлення й апетиту, нормалізації кишкової мікрофлори. При нормальній переносимості призначеного харчування обережно (протягом 10-14 днів) збільшують обсяг годівель до фізіологічної норми, поступово вводять продукти прикорму.
Гіпотрофія III ступеня відрізняється різко вираженими порушеннями всіх видів обміну, функцій органів шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, ендокринної системи. При цьому різко знижується соко- і ферментновидільна діяльність ШКТ, нерідко спостерігається атрофія слизової оболонки тонкої кишки, порушується функція підшлункової залози, печінки, жовчного міхура, у зв'язку із чим значно знижується засвоюваність основних нутриєнтів, особливо жиру й білка. Основний обмін знижується до 30% у порівнянні з нормою, дуже низки енерговитрати на рухову активність. Порушені все ланки імунітету.
Все це обумовлює необхідність особливо уважного й продуманого підходу до проведення дієтотерапії такої складної й багатогранної патології, як гіпотрофія IIІ ступеня.
При гіпотофії ІІІ ступе5ня насамперед необхідна коррекція з метою запобігання розвитку дегідратації, гіпоглікемиї, порушень електролітного балансу. Із цією метою використовуються розведені вдвічі розчини для оральної регидратації ("Ораліт", "Регідрон"), а також 5 % розчин глюкози. У перші 12 год розчини дають дробно (кожні 15-30 хв) з розрахунку 70-100 мл/кг. У випадку, якщо дитина не п'є сама або в неї спостерігається блювота, рідину вводять за допомогою назогастрального зонда крапельно, а при необхідності застосовують парентерально.
Харчування призначають із розрахунку білка не більше 1-2 г/кг/добу, енергії - 80-100 ккал/кг/добу на фактичну масу тіла. Перевагами жіночого молока є відносно низький вміст білка (0,9-1,1 г/100 мл), висока біологічна цінність, легка засвоюваність жиру, вітамінів і мікроелементів, низький вміст Na, імунопротекторні властивості.
При покращенні стану дитини (на 2-3-й день) кількість вводимої рідини, зменшують, а обсяг харчування збільшують, на 4-5-й день лікування переходять до розрахунку харчування виходячи з нормальної фізіологічної потреби в енергії (115 ккал/добу) на фактичну масу тіла. Треба враховувати, що толерантність до білка й жиру в дитини з гіпотрофією III ступеня дуже низька, тому їхня кількість обмежується, а для забезпечення необхідної енергетичної цінності їжі додатково вводять вуглеводи (5-7 % розчини глюкози, фруктози, сахарози, дітям старше 3-4 міс -фруктові пюре, каші). При стабілізації стану, появі апетиту переходять на харчування з
68 розрахунку всіх основних інгредієнтів на 1 кг фактичної маси тіла. При цьому частота годувань залишається збільшеної до 8-10 разів на добу.
Для корекції харчування по білковому компоненту дітям до 6 міс можна використати спеціальні біологічно активні добавки (білково-вітаміно-мінеральні), що випускають фірмами "СМА" (США), "Семпер" (Швеція), або провести часткову заміну (залежно від розрахунків харчування й виявленого дефіциту білкового компонента) адаптованих молочних сумішей на спеціальні суміші для недоношених і маловагих дітей, у яких рівень білка вище, ніж у звичайних адаптованих сумішах для здорових дітей.
Для корекції харчування дітей у віці старше 6 міс із метою покриття виявленого дефіциту білкового компонента в раціон включаються такі продукти, як сир, м'ясне пюре, жовток, кисломолочні напої, дітям старше 1 року цільне яйце в натуральному виді або в стравах.
Незалежно від віку дитини нестачу білка можна покривати за рахунок використання білкових гидролізатів.
Корекція харчування повинна проводитися під контролем розрахунків харчування. При вираженій стеатореї необхідне застосування панкреатичних ферментів.
З ростом дитини при позитивній динаміці маси тіла періодично роблять відповідне перерахування потреби в основних харчових речовинах і вносять необхідні зміни в його раціон.
У харчуванні дітей, що страждають гіпотрофією, доцільно ширше використати кисломолочні суміші, як адаптовані ("Ацидофільна суміш "Крихітка", "Біфілін", "Агу" і ін.), так і суцільномолочні (кефір, біолакт, біокефир, біфідокефір, "Ацидолакт"). Кисломолочні продукти стимулюють вироблення травних соків, зменшують явища дисбактеріозу, легше перетравлюються й засвоюються організмом дитини. Для поліпшення мікрофлори кишечнику доцільно використати спеціальні біологічно активні добавки до молочних сумішей, що містять природні захисні фактори (біфідобактерії, лізоцим і ін.).
При всіх формах гіпотрофії варто призначати широкий комплекс вітамінів у лікувальних дозуваннях.
