Три основні технології, які використовуються для обробки електронних платежів:
- електронні гроші;
- онлайнова обробка кредитних карт;
- електронний гаманець.
Електронні гроші (І) виступають в ролі еквіваленту звичайних грошей (купюр і монет). Для ідентифікації учасників трансакції електронні гроші використовують цифрові сертифікати. При цьому обов'язково потрібні гарантії банку або фінансової установи від якої користувач отримав електронні гроші. Коли користувач лридбає електронні гроші, він отримує набір електронних купюр (абс монет), забезпечених фінансовою установою і представлених війковим ідентифікатором (ID). Користувач (клієнт) може передавати електронні гроші комерційним підприємствам для оплати товарів або послуг. Комерційні підприємства потім передають електронні гроші в банк для внесення їх на свій рахунок. Технологія використання електронних грошей знаходиться в стадії розвитку і підтримується декількома конкуруючими компаніями, а також декількома стандартами. Вартість трансакцій, які виконуються за допомогою електронних грошей, набагато менша в порівнянні з банківськими чеками або кредитними картками. Але підприємства торгівлі і клієнти рідко користуються електронними грошима.
Більшість онлайнових платежів виконується за допомогою кредитних карт. Не дивлячись на те, що багато Web - магазинів приймають кредитні карти, не всюди використовуються одні і ті ж методи їх обробки. Найпростіший метод обробки - ручний. При цьому методі продавець збирає інформацію про кредитну картку клієнта через Web-сайт за допомогою традиційного. Продавець зв'язується з установою, яка видала кредитну картку по телефону або за допомогою пристрою перевірки кредитних карт для авторизації клієнта. Якщо виникають якісь проблеми, торговельне підприємство повідомляє клієнту по електронній пошті про виниклу проблему. Хоча такий багатоступеневий процес все ще має місце в реальній практиці, в деяких Web-компаніях, його неефективність викликає необхідність його модифікування або взагалі відмови від його.
Існує одна важлива особливість обробки кредитних карт, яка полягає в тому, що повна оплата здійснюється після поставки товару або надання послуги клієнту.
Дві основні компанії, які видають кредитні картки, Visa і Master Card, в 2002 році розробили систему Secure Electronic Transaction (SET) (захист електронних платежів).Протокол захисту електронних платежів ставить за мету забезпечення стандартного способу здійснення трансакцій кредитних карт через Інтернет. Безпека автоматично забезпечується для всіх комунікацій між клієнтом, продавцем і фінансовими установами. Одна із основних переваг системи SET полягає в тому, що вона надає покупцю спосіб передачі інформації про його кредитну картку підприємству, яке видало кредитну картку таким чином, щоби продавець не міг бачити цю інформацію, одночасно вимагаючи від підприємства торгівлі шифрування всієї інформації про кредитну картку. Протокол SET отримав широке розповсюдження серед більшості значних Інтернет -компаній і постачальників. Даний протокол також визначає мінімальні вимоги до мережної інфраструктури і структури безпеки компанії, які виконують перевірку електронних платежів через Web.
Електронний гаманець - це невелика програма, яка використовується сумісно з Web-оглядачем і Web-сайтом торговельної організації для автоматичного введення інформації про оплату онлайнових покупок.
Мережеві протоколи - синхронізують роботи обчислювальних машин в мережі. Поділ протоколів на кілька рівнів дозволяє продовжити процес обміну даними навіть при будь-яких порушеннях і збої в мережі.
Мережевий протокол - звід правил, який дозволяє двом включеним в мережу комп'ютерам налагодити з'єднання, обмінюватися між собою всілякими даними і синхронізувати роботу цих машин в мережі. Один певний протокол відповідає за одну певну сторону типу зв'язку. Якщо їх з'єднати, можна отримати так званий стек протоколів. На практиці стек протоколів піддається дробленню, в результаті чого утворюються функціональні рівні, у кожних з яких своя певна задача.
