Лекции.Орг


Поиск:




Магнієві солі- група генетично пов’язаних легкорозчинних мінералів, що містять магній.




Магнітне поле Землі - силове поле, що є сумою головного, зовнішнього і аномального полів, зумовлених джерелами різної природи, що перебувають у земній кулі і в навколишньому просторі.

Магнітність - властивість мінералу взаємодіяти з магнітним полем.

Магнітосфера частина космічного простору, в якій діє магнітне поле Землі.

Малахіт - мінерал, основний карбонат міді, Cu2(OH)2[CO3].

Мантія Землі - геосфера, розташована між земною корою і ядром.

Мармур - повнокристалічна метаморфічна карбонатна гірська порода, утворена в процесі перекристалізації вапняка.

Масив гірських порід - ділянка земної кори, яка характеризується загальними умовами утворення і певними інженерно-геологічними властивостями порід, що його складають.

Меандри - коліноподібні вигини річища рівнинної ріки, радіус кривизни яких визначається водністю та швидкістю течії водного потоку.

Мезозойська ератема - середній великий підрозділ фанерозою, що слідує за палеозоєм і наступною кайнозойською ератемою.

Мергель - осадова глинисто-карбонатна гірська порода щільної землистості, іноді шаруватої текстури.

Мерзла порода - порода, яка містить у собі лід і має від’ємну температуру.

Метагенез - сукупність природніх процесів перетворення осадових гірських порід при зануренні їх у більш глибокі горизонти літосфери в умовах підвищення тиску і температури.

Метаморфізм- зміна осадових і магматичних порід, в результаті якої вони перетворюються в метаморфічні породи при дії глибинних природних факторів.

Метеор - уламок космічної речовини, який рухається за межами впливу атмосфери.

Метеорит - уламок космічної речовини, який пройшов через атмосферний шар і випав на Землю.

Міграція - процес пересування з одного місця на інше.

Мінерал - фізично і хімічно індивідуалізоване тверде тіло, відносно однорідне за складом і властивостями, яке виникло як продукт природних фізико-хімічних процесів в надрах Землі або на її поверхні.

Моласи - комплекс переважно грубоуламкових порід, який виповнює краєві і міжгірські прогини в результаті нагромадження матеріалу знесеного з гірських споруд на заключній стадії розвитку складчастих систем.

Монокліналь- форма залягання шарів гірських порід, яка характеризується похилим нахилом в одну сторону.

Мооса шкала- десятибальна шкала відносної твердості мінералів.

Морена - скупчення невідсортованого уламкового матеріалу, перенесеного або відкладеного льодовиками.

Морозне розтріскування - утворення і ріст тріщин при пониженні температури гірських порід нижче 0 оС.

Морські відклади -донні осадки сучасних і давніх морів та океанів Землі.

Мульда - полога синклінальна складка або тектонічна западина, що має коритоподібну форму в профілі або овальну в плані.

Мусковіт - мінерал класу силікатів шаруватої структури, KАl2(OH,F)2[AlSi3O10].

Мутні потоки - природні течії в морях та океанах, які характеризуються підвищеною густиною.

Н

Навколишнє середовище – середовище життя та діяльності людини.

Надра – природне середовище в межах країни, розташоване під земною поверхнею, а також виходи родовищ корисних копалин на земну поверхню.

Накат – накатування води прибійною хвилею на прибережну зону.

Наноси – верхня частина осадових відкладів, які залягають на корінних породах.

Напірні води – підземні води, що знаходяться під тиском, який значно перевищує атмосферний, і пов’язані з водоносним горизонтом, який залягає між водоупорними пластами в межах відносно великих геологічних структур.

Насув – розривне порушення залягання гірських порід з пологим (45-60º) нахилом площини зміщення, по якому висячий блок піднятий відносно лежачого і насунутий на нього.

Натрієва селітра – мінерал класу нітратів, NaNO3.

Нафта – природна масляниста горюча рідина, що складається з вуглеводів з домішкою сірчаних, азотних, кисневих та металоорганічних сполук.

Некк – стовпоподібне геологічне тіло, яке являє собою виповнення жерла вулкану еруптивним матеріалом (лава, туфи, вулканічні брекчії тощо).

Неотектонічні рухи – рух земної кори на сучасному етапі її розвитку.

Непроникні породи – породи, які не пропускають воду, нафту, газ та інші рідини і газові компоненти.

Неритова зона – область морського дна від лінії відливу до глибини 120-180 м.

Неузгодження – залягання декількох різновікових пластів гірських порід, між якими наявна ерозійна границя розділу.

Низовина – ділянка суходолу значного розміру з абсолютною висотою до 200 м над рівнем моря.

Нівелювання – визначення висот різних точок, ліній та площин відносно певних вихідних точок, ліній та площин.

О

Обвальні процеси – схилові гравітаційні процеси, що проявляються в осипанні частини гірських порід масиву.

Об’єм стоку – кількість води, що протікає через створ водотоку за певний час.

Обсидіан – чорне, темно-сіре, коричневе вулканічне скло.

Озерні відклади – мінеральні та органічні речовини уламкового, хемогенного та органогенного походження.

Озерний вал – гряда, що складена піском, галькою, валунами, яка протягується паралельно до берега озера.

Озеро – природна водойма у заглибленні земної кори із сповільненим водообміном і відсутністю зв’язку із Світовим океаном.

Озокерит – органогенна гірська порода, горюча корисна копалина нафтового ряду.

Окатаність – ступінь згладженості початкових ребер уламків гірських порід або мінералів при екзогенних процесах.

Океанічні відклади – осадочні утворення, які виникають на дні океану.

Океанічні течії – циркуляція океанічної води.

Океанічні хребти – лінійно витягнуті підняття, розташовані на дні океанів протяжністю в тисячі км, шириною сотні км і висотою 1-3 км.

Окремнення – процес збагачення гірських порід кремнеземом.

Окремість мінералів - розколювання мінералів не по площинах спайності.

Окське зледеніння – покривне зледеніння у ранньому плейстоцені.

Олівін – мінерал класу силікатів (Mg,Fe)2[SiO4].

Омолодження ріки – процес відновлення ерозійної діяльності ріки.

Ооліти – шаровидні або еліпсоїдальні утворення із вуглекислого вапна, оксидів і силікатів.

Опал – мінерал, аморфний оксид кремнію із вмістом молекулярної води (0,4 – 28 %), SiO2·nH2O

Опока – мікропориста кремниста осадова порода, складена аморфним кремнеземом (до 98%) з домішками глинистої речовини, скелетних частин організмів, мінеральних зерен.

Орбіта – траєкторія, по якій рухається одно небесне тіло по відношенню до іншого.

Органічна речовина – комплекс сполук, які виникли прямо або побічно із живої речовини або продуктів її життєдіяльності.

Органогенні гірські породи – осадові гірські породи, які складаються із залишків тварин і рослин та продуктів їх життєдіяльності.

Ордовицька система – комплекс відкладів, що утворилися протягом ордовицького періоду.

Орогенез – процес складкоутворення, який супроводжується формуванням гірських хребтів.

Ортоклаз – мінерал класу силікатів, K[AlSi3O8].

Осадовий чохол – верхній структурний поверх платформи, складений переважно осадовими гірськими породами фанерозойського віку.

Осадові гірські породи – породи, що утворилися у верхній частині літосфери внаслідок механічного і хімічного руйнування, перенесення і перевідкладання давніших порід різного походження.

Основна порода – інтрузивна магматична порода, в якій вміст SiO2 коливається в межах 52-65%.

Острівна структура – атоми, іони та молекули з’єднується в окремі групи – "острови".

Острівні дуги – ланцюг вулканічних островів, які протягуються по окраїнах океанів і відділяють океани від краєвих морів.

П

Падіння пласта – найбільший нахил пласта, який визначається відносно горизонтальної площини і меридіана місцевості.

Палеогенова система – відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, підрозділ загальної стратиграфічної шкали.

Палеозой – етап геологічної історії Землі, перша ера фанерозою.

Пангея – суперконтинент, який об’єднував всі сучасні континенти.

Пегматит – різнозерниста, дуже грубозерниста гірська порода, що залягає у вигляді тіл неправильної форми, які мають такий же мінералогічний склад, що й материнська порода.

Пемза – пориста (60-70%) різновидність кислого вулканічного скла.

Пенеплен – поверхня суші, зрізана ерозією і перетворена в рівнину або в слабогорбисту область.

Пенепленізація – процес вирівнювання гірських систем під дією механічних і хімічних факторів.

Перекат – мілководна ділянка річища, яка має вигляд валу, що перетинає річище під кутом 20-30º.

Перекристалізація – утворення нових мінералів при метаморфізмі або нових кристалів в інших умовах.

Пересип – низька і вузька смуга суходолу, що відокремлює від моря затоку будь-якого походження.

Пересихаюча річка – ріка, в якій вода знаходиться тільки в окремі періоди року.

Перехідна зона – зона між геосинклінальними і платформовими областями.

Перехоплення ріки – перехоплення верхової частини ріки іншою в результаті підняття базису ерозії.

Перидотит – ультраосновна інтрузивна магматична порода, складена в основному олівіном.

Перла – вапнякове утворення кулеподібної або неправильної форми, яке розвивається в тілі деяких молюсків

Перліт – вулканічне скло з багаточисельними концентричними пустотами, які утворилися при застиганні лави.

Печера – природна підземна пустота, яка з’єднується з поверхнею Землі одним або декількома отворами.

Пилова буря – природне явище, яке виникає при посушливій погоді та сильних вітрах і супроводжується розсіюванням сухого шару ґрунту, піску та пилу.

Підземні води – води, які знаходяться в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в рідкому, твердому і пароподібному станах.

Підкид – зміщення гірських порід по розлому, пов’язане з підняттям одного блоку земної кори відносно другого.

Пірит – мінерал класу моносульфідів, FeS2.

Піроелектрика – виникнення в кристалі електричного струму при його нагріванні.

Пірокластичний матеріал – різновеликий уламковий вулканічний матеріал, який викидається при вулканічних вибухах.

Піроксени – залізо-магнезіальні ланцюжкові силікати з аніонним радикалом [Si2O6]4-.

Піроліти – комплекс ультраосновних магматичних порід мантії Землі.

Піски – дрібноуламкові розсипчасті осадові гірські породи або сучасні осадки.

Пісковик – уламкова гірська порода, що виникла в результаті цементації піску.

Плавні – надмірно зволожені, часто заболочені ділянки заплав.

Плагіоклази – Na-Ca мінерали з групи польових шпатів каркасної структури, Na[AlSi3O8]Ca[AlSi2O8].

Пласт – геологічне тіло, яке має плоску форму, при якій його товщина у багато разів менша від розмірів площі його розповсюдження, має однорідні ознаки і обмежене більше або менше двома паралельними поверхнями.

Пластична деформація – зміна форми твердого тіла (мінералу, породи) без його подрібнення.

Пластичність – властивість мінералів деформуватися без утворення тріщин.

Пластова температура – параметр пласта, який характеризує його стан.

Пластовий тиск – тиск, який пластові флюїди здійснюють на вміщуючі породи.

Платформа – велика ділянка континентальної земної кори з досить плоскою поверхнею і двоповерховою будовою.

Платформовий чохол – верхні осадові відклади платформи, які формуються на кристалічному фундаменті.

Плитчастість – властивість гірської породи розколюватись на плитки по близько розміщених ослаблених площинах.

Площина напластування – плоска поверхня, яка розділяє шари або пласти осадових гірських порід.

Площинна ерозія – ерозія, яка відбувається під впливом широкого потоку води.

Пляжні виступи – осадки піску і гальки, які у вигляді окремих гряд повернуті гострим кінцем в сторону водойми.

Поверхневий стік – стікання води по ріках та інших потоках, які течуть по земній поверхні.

Поверхні розділу – границі всередині Землі, на яких відбувається різка зміна швидкості сейсмічних хвиль.

Поверхня Мохоровичича – поверхня сейсмічного розділу на границі земної кори і верхньої мантії.

Поверхня скочування – крутий схил піщаної дюни, по якому з підвітрової сторони відбувається скачування піщинок.

Повзучість – невелика безперервна пластична деформація гірських порід під впливом постійного навантаження або механічної напруги.

Повздовжній профіль ріки – графічне зображення поздовжнього розрізу річища по лінії фарватеру або по середній лінії водної поверхні у період межені.

Покрив вулканічний – маса лави, що широко розповсюдилась в усі сторони.

Покрив тектонічний – пологий насув одних мас гірських порід на інші з перекриттям першими других по субгоризонтальній або пологохвилястій поверхні на великій площі та амплітудою переміщення в десятки-перші сотні км.

Покришка – комплекс порід із надзвичайно низькими значеннями проникності, що перекриває продуктивний колектор і перешкоджає руйнуванню покладу.

Польє – карстова форма рельєфу у вигляді замкнутої плоскодонної улоговини з крутими бортами.

Польові шпати – група мінералів класу силікатів з каркасною структурою K-Na i Na-Ca складу.

Пористість – величина пустотного простору в породі або ґрунті, виражена в процентах.

Порода гірська – агрегат мінералів з певною структурою і текстурою, який утворився в результаті геологічних процесів.

Породотворні мінерали – мінерали, які складають гірські породи земної кори, а також порода Місяця і метеоритів.

Прогин тектонічний – лінійна зона опускання консолідованої земної кори, яка заповнена потужною товщею осадових, а місцями вулканогенних порід.

Пролювій – розсипчасті утворення, що являють собою продукти руйнування гірських порід, які виносяться тимчасовими водними потоками до підніжжя височин.

Проникність – здатність гірських порід пропускати через себе рідини і гази при гідростатичних тисках.

Просідання гірських порід – зменшення об’єму гірських порід при їх зволоженні.

Протерозой – давній етап формування земної кори, верхній з двох підрозділів криптозою.

Профіль рівноваги – базисна лінія, нижче якої не може проходити подальше заглиблення ріки.

Прошарок – тонкий шар гірської породи, що має підпорядковане значення в стратиграфічному розрізі.

Псевдохроматичне забарвлення – обумовлене інтерференцією світлових променів в кристалічній структурі.

Пуста порода – порода, в якій відсутні цінні мінерали.

Пустеля – область з малою кількістю атмосферних опадів і пригніченою рослинністю.

Р

Радіоактивність – здатність до радіоактивного випромінювання гірських порід, які містять мінерали радіоактивних елементів.

Радіолярієвий мул – кременистий мул, складений скелетами радіолярій, накопичених на дні глибоководних областей океану.

Ракушняк – вапняк, складений переважно із раковин, морських тварин та їх уламків.

Регіональний метаморфізм – метаморфізм гірських порід, який охоплює великі регіони.

Реголіт – шар пухкої маси уламків мінералів і гірських порід, який залягає над монолітними корінними породами.

Регресія – повільне відступання моря від берегів, яке проходить в наслідок підняття суші, опускання дна моря та зменшення об’єму води.

Реліктова вода – вода, яка збереглася в порах і тріщинах гірської породи з часу її утворення.

Рельєф – сукупність нерівностей (форм) земної поверхні, що утворюються на межі літосфери з атмосферою і гідросферою.

Рифей – відрізок часу формування земної кори, що охоплює більшу частину пізнього протерозою.

Рифи – різкі надводні або підводні підвищення морського дна на мілководді.

Рифт – лінійна глибинна геологічна структура, обмежена скидами.

Рифтова долина – долина, яка утворилася в результаті опускання блоку Землі між двома паралельними розломами.

Рифтовий атол – кільцевий кораловий риф, середина якого заповнена водою.

Рівнини – відносно рівні ділянки земної поверхні, часто значної площі, із невеликим (до 200 м) коливанням висот і малим (до 5°) нахилом.

Ріка – природний водний потік, що тече у виробленому ним річищі і живиться за рахунок стоку з площі свого водозбору.

Річище – найнижча ділянка річкової долини, по якій тече водний потік.

Річкова система – сукупність всіх річок у межах даного річкового басейну.

Річкові відклади – відклади річкових русел, заплавин, стариць, боліт, річкових дюн.

Рогова обманка – породотвірний мінерал групи амфіболів.

Роговик – щільна тонкозерниста метаморфічна порода, яка утворюється при контактному метаморфізмі, при температурі більше 600 °С.

Розломи – найбільш великі тектонічні розриви.

Розмокання – втрата гірськими породами зв’язаності при їх зволоженні.

Розріз – зображення в певному масштабі пласта, виробок в проекції на січну площину.

Розсипи – скупчення розсипчастого або зцементованого уламкового матеріалу, який містить у вигляді зерен, їх уламків або агрегатів ті або інші цінні розсипотворні матеріали.

Розсоли – природні або штучні водні розчини із концентрацією солей більшою 50 г/л (за В.І.Вернадським).

Розсування – вид розривних тектонічних порушень Земної кори, який виник в обстановці його розтягання і виражений у розсуванні одних її блоків від інших.

Розчинність – здатність гірських порід утворювати із іншими речовинами однорідні системи, в яких розчинена речовина міститься у вигляді атомів, молекул або іонів.

Рубін – мінерал, прозора речовина різновидність корунду.

Руда – природна мінеральна сировина, яка містить метали або їх сполуки в кількості і у вигляді, здатному для їх промислового використання.

Руслові утворення - рухомі і статичні форми руслового рельєфу, які виникли в результаті наносів або розмиву ложа річки.

Рутил – мінерал класу оксидів, найбільш розповсюджена поліморфна модифікація.

Рухливий пояс – видовжена, досить широка ділянка земної кори, у межах якої історико-геологічними методами встановлено тривалі давні і сучасні рухи значної швидкості та амплітуди.

С

Самовиливна свердловина - свердловина, із якої проходить самовилив води або нафти.

Самородний елемент – елемент, який зустрічається в природі в елементарному стані.

Сапропіль – намулові відклади прісних континентальних водойм, які містять більше 15 % органічної речовини.

Сапфір – мінерал, прозорий різновидність корунду будь-якого кольору, крім червоного

Світа геологічна – основна таксономічна одиниця місцевих стратиграфічних підрозділів.

Світлозаломлення – відхилення світлового проміння від первинного напрямку.

Світовий океан – безперервна водна оболонка земної кори, що оточує материки та острови.

Седиментогенез – стадія утворення осаду.

Сейсмічна хвиля - пружна деформація на поверхні Землі або в її надрах, яка поширюється із високою швидкістю.

Секреція – мінеральний агрегат, ріст якого відбувається від периферії до центру.

Селеві басейни – водозбори, де утворюються селеві потоки.

Сель – раптові водні потоки з високим вмістом твердого матеріалу, які виникають в гірських районах, де є великі запаси розсипчастого уламкового матеріалу, під час дощів, при інтенсивному таненні снігу і льоду, а також при прориві завальних озер.

Серединна морена – вал льодовикових наносів, який утворюється в результаті злипання бокових морен двох долинних льодовиків, які з’єднуються між собою.

Серединний масив – відносно стійка глиба континентальної кори, більш давньої, ніж кора рухомого, геосинклінального пояса, внутрі якого розташована ця глиба.

Серединно-океанічний хребет – підводне підняття ложа океану в зонах активного розсуву літосферних плит і новоутворення океанічної кори

Середня порода - інтрузивна магматична порода, в якій вміст SiO2 в межах 55-56 %.

Серпентин – група мінералів підкласу слоїстих силікатів, що поєднує різні структурні модифікації і політипи складу Mg3[ Si2O5](OH).

Сидерит – мінерал, карбонат заліза, FeCO3.

Сила землетрусу – величина, яка використовується для вимірів збитків при землетрусах.

Силікати природні – клас мінералів, солей кремнієвої, ізо – та гетерополікремнієвої кислот.

Сильвін – мінерал класу хлоридів, КСl.

Сильвініт – осадова гірська порода, що відноситься до групи соляних порід і представляє собою щільний агрегат кристалів сильвіну, галіту, карналіту та інших геологічних і сульфатних мінералів.

Симетрія – властивість фізичних тіл повторювати свої аналогічні частини.

Сингонія кристалів – сукупність кристалів, елементарні комірки яких характеризуються однаковою симетрією і кристалографічною системою осей координат.

Синекліза – крупна западина в межах континентальної платформи, переважно овальної або заокругленої форми.

Синкліналь – вид складчастих вигинів шарів земної кори, характерний вигнутою формою, нахилом шарів до осі і заляганням більш молодих шарів в осьовій частині, а більш давніх на крилах.

Синклінорій – крупна регіональна структура синклінальної будови, що ускладнюється меншими складками.

Сієніт – інтрузивна повнокристалічна порода, безкварцева, з високим вмістом лужних польових шпатів (60-90 %) і темноколірних мінералів (10-20 %).

Сіл – пластоподібне тіло інтрузивних гірських порід, яке залягає узгоджено із напластуванням вміщуючих осадових або метаморфічних порід.

Скарни – високотемпературна контактово-метасоматична гірська порода, яка складається із специфічних вапнякових або магнезіально-залізистих силікатів.

Складки – згини шарів гірських порід переважно із чергуванням випуклих і ввігнутих форм.

Склепіння тектонічне – крупне пологе склепінноподібне підняття шарів в межах континентальних платформ.

Сланці – метаморфічні гірські породи, які характеризуються зорієнтованим розташуванням породотворних мінералів і здатністю розколюватися на тонкі пластини або плитки.

Сланцюватість – здатність гірських порід відносно легко розколюватися при ударі паралельно певній площині.

Слюда – мінерал шаруватої структури з досконалою і дуже досконалою спайністю.

Соляний карст – карстові процеси і форми рельєфу, що розвиваються у товщах кам’яної солі.

Соляний купол – куполоподібна підземна структура, яка виникає під час підняття у верхні горизонти циліндричного соляного тіла

Спайність – властивість мінералів розколюватися по площинах спайності, які відповідають можливим граням кристалу.

Сталагміти – мінеральні натічні утворення на дні карстових порожнин.

Сталагнати – мінеральні натічні утворення у вигляді колон у карстових порожнинах.

Сталактити – мінеральні натічні утворення на склепіннях і верхніх частинах стінок карстових порожнин.

Стариця – старе, залишене рікою річище.

Стовпчаста окремість – вертикальна тріщинуватість в магматичних породах, яка утворюється при їх застиганні.

Столова гора – низька гора або гірський масив з плоскою вершиною.

Стратиграфічна колонка – зображення послідовності залягання гірських порід.

Стратиграфічна шкала – шкала, яка показує послідовність утворення порід земної кори, відображає етапи її геологічного розвитку.

Стратовулкани – вулкани, конуси яких складені почерговими потоками затверділої лави і пірокластичними породами.

Стратосфера – постійно холодна і суха оболонка атмосфери, розміщена на висоті понад 10 км над рівнем моря.

Структура гірських порід – характеристика ступені кристалічності гірських порід, яка залежить від розміру і форми складових їх мінеральних зерен, їх взаємовідношення одного з другим і з вулканічним склом.

Субдукція – процес плавлення зануреної в астеносферу океанічної кори, в результаті чого легкі алюмосилікати піднімаються вверх, формуючи інтрузії та діючі вулкани.

Суглинки – тонкоуламкові континентальні осадові гірські породи або осадки.

Суфозія – вилуговування розчинних солей з наступним вимиванням дрібних мінеральних частинок гірських порід і ґрунтів водами, що рухаються.

Сфероліт – концентрично-зональний кулькоподібний агрегат з радіально-променевою будовою.

Схилове болото – болото, утворене на схилі біля виходу джерела або вздовж струмка.

Т

Тайфун - циклон в західних тропічних областях Тихого океану.

Талик - товща талих і незамерзлих порід, розповсюджена з поверхні або нижче шару сезонного промерзання та існує більше одного року.

Тальк - мінерал підкласу шаруватих силікатів, Mg3 [ Si4 O10](OH)2.

Тафтогенез - процес розчленування земної кори на блоки в умовах розтягання з утворенням крупних грабенів.

Твердість мінералу -опір мінералу зовнішньому механічного впливу іншого більш твердого тіла.

Текстура гірських порід - характеристика ступеню та особливостей неоднорідності гірських порід, яка проявляється у формі взаємного розташування й орієнтування мінеральних агрегатів абоскловатних складових частин.

Тектоніка - наука про будову, рухи, деформації і розвиток земної у зв’язку із розвитком Землі.

Тектоніка плит – модель Землі, яка пояснює формування, її поверхні за рахунок руху літосферних плит.

Тектонічна брекчія - подрібнений матеріал гірських порід в зонах розломів в результатірухів земної кори.

Тектонічний блок - блок гірських порід, обмежений площинами тектонічних розривів.

Тектонічний покрив - крупне тіло гірських порід, пересунуте на велику відстань від свого первинного положення в результаті тектонічного насуву або утворення лежачих складок.

Тектонічні рухи - сукупність рухів земної кори, що призводять до вертикальних і горизонтальних переміщень окремих блоків в земній корі й деформації гірських порід.

Теплове розширення -властивість мінералу збільшувати свій об’єм при нагріванні.

Тепловий потік - потік тепла, що поступає з надр Землі до денної поверхні.

Теплопровідність - швидкість поширення теплоти в мінералах та гірських породах.

Тераса - рівна, близька до горизонтальної поверхня, обмежена крутим уступом і складена алювіальними наносами або корінними відкладами.

Терикон - конічний відвал пустої породи у вигляді конусоподібного горба.

Теригенні відклади -уламкові осадки й уламкові гірські породи, що складаються із знесених з суші уламків гірських порід і мінеральних зерен.

Теніс - океан, що розділяв в мезозої і ранньому кайнозої континентальні маси Лавразії і Гондвани.

Техногенна кора ­вивітрювання -просторово витримана і генетично відокремлена континентальна геологічна формація, що утворилася в результаті спрямованої діяльності людини.

Торф - органогенна гірська порода, утворена під водою при нестачі киснюз відмерлих і не повністю розкладених залишків рослин сучасних боліт, з домішкою до 50% мінеральних компонентів.

Торф’яне болото – болото або зволожена ділянка покриті торфом.

Травертин - пориста різновидність карбонату кальцію, яка відкладається поверхневими або підземними водами.

Трансгресія - процес наступу моря на сушу, який проходить в результаті опускання земної кори під впливом низхідних тектонічних рухів або при підняті рівня води Світового океану.

Трахіт - кайнотипна середня гірська порода сублужного ряду, складена із лужного польового шпату, плагіоклазу тощо.

Тріщинуватість - явище розділення гірських порід земної кори тріщинами різної протяжності, форми й просторової орієнтації.

Туф вулканічний - щільна гірська порода, утворена із твердих продуктів вулканічних вивержень в наступному ущільнених і зцементованих.

Туфи - осадові зцементовані високопористі гірські породи.

У

Український щит - геологічна структура, що являє собою брилеве підняття фундаменту південно-західної частини Східноєвропейської платформи.

Улоговина - від’ємна форма рельєфу, замкнута з усіх боків або відкрита з одного чи двох протилежних боків.

Ультраметаморфізм - регіональний метаморфізм, що супроводжується утворенням магматитів.

Ультраосновні гірські породи - група магматичних гірських порід з низьким вмістом кремнезему (30-45%).

Ураніт - мінерал класу оксидів UO2

Ущелина - вузька, з крутими стінками частина долини.

Ф

Факоліт - безкорневе інтрузивне тіло лінзовидної форми, що залягає в склепінні антиклінальної або мульді синклінальної складок узгодженно із вміщуючими породами.

Фанерозой - еон, сукупність палеозою, мезозою і кайнозою.

Фація - особливості гірських порід які відтворюють умови їх формування.

Фізичне вивітрювання -механічне вивітрювання порід, в результаті якого порода подрібнюється на уламки певної величини.

Філіт - метаморфічна сланцювата порода з дрібними лусками слюд.

Фільтрація - рух підземних вод, нафти або газу в пористих або тріщинуватих гірських породах під дією сили гравітації.

Фірн - спресований сніг в районі розвитку льодовиків.

Флексура - більш круте залягання гірських порід на фоні єдиної монокліналі.

Фліш - формаційно єдина потужна товща осадочних порід з чітко вираженою ритмічною шаруватістю.

Флювіогляціальні відклади - відклади потоків талих льодовикових вод.

Флюїд - будь-яка речовина, поведінку якої при деформаціях можна описати законами механіки порід.

Флюорит -мінерал класу фторидів CaF2 .

Фокус землетрусу - центр землетрусу, від якого поширюються сейсмічні хвилі.

Формація геологічна - природна сукупність гірських порід, пов’язаних загальністю умов свого утворення.

Фосфатні руди - природні мінеральні утворення, що містять фосфор в таких сполуках і концентраціях, при яких їх промислове використання технічно можливе та економічно вигідне.

Фосфорити - осадові гірські породи основним елементом яких є скрито – або мікрокристалічніфосфати кальцію з групи апатиту.

Фумароли - невеликі отвори і тріщинки по яких піднімається струмені гарячої водяної пари і газів, що виділяються із магми і незастиглих лавових потоків та пірокластичних відкладів.

Фундамент платформи - нижній структурний ярус платформи, підстелюючий її чохол, утворений інтенсивно деформованими і метаморфізованими породами, пронизаними гранітами та іншими інтрузіями.

Х

Халцедон -мінерал, скритокристалічний агрегат неупорядкованого кварцу.

Халькопірит – мінерал класу сульфідів, близький за складом до CuFeS2.

Хемогенні гірські породи – група порід, які утворилися безпосередньо шляхом хімічного осадження із вод або розчинів без участі біологічних процесів.

Хімічне вивітрювання – процес руйнування мінералів і гірських порід при хімічних реакціях.

Хлориди природні – клас порід, солі соляної кислоти.

Хлорити – група шаруватих силікатів, забарвлених у зелені кольори різних відтінків.

Ц

Цементація – процес з’єднання зерен пухких відкладів мінеральною речовиною, яка відкладається із водних розчинів.

Цеоліти – водовміщуючі мінерали класу силікатів.

Циклон – область низького атмосферного тиску, в якій вітри дують від центру до периферії проти годинникової стрілки в північній півкулі, і за в південній.

Цирк – форма рельєфу, заглиблення з крутим схилом у вигляді амфітеатру.

Цокольна тераса – тераса, вироблена водними потоками в корінних породах.

Цунамі – величезні хвилі, які виникають на поверохні води і в її товщі при підводних землетрусах.

Ч

Чанокіт – гірська порода сімейства низьколужних гранітів.

Чорні піски – піски з підвищеною концентрацією темних мінералів.

Ш

Шар – геологічне тіло плоскої форми, складено по всьому протязі одновіковими осадовими породами і обмежене двома різновіковими поверхнями осадження.

Шаруватість гірських порід – будова гірських порід у вигляді налягаючих один на другий шарів, що розрізняються мінеральним складом, кольором, особливостями складових частин породи та іншими ознаками.

Шахта – виробничий об’єкт, який здійснює видобуток корисної копалини за допомогою системи підземних гірничих виробок.

Шельф – відносно мілководні ділянки дна океанів, окраїнних і внутрішніх морів.

Шлак вулканічний – вулканічне скло з пухирцевою структурою, яка утворюється при розчиненні газів в процесі застивання лави.

Шлаковий конус – конус виносу ріки або потоку, складений уламками вулканічного шлаку.

Шліф – тонкий (0,02-0,03мм) зріз гірської породи або мінералу, призначений для вивчення його під мікроскопом в променях поляризованого світла.

Шліх – концентрат важких мінералів, які залишаються після промивки у воді природних розсипчастих відкладів або подрібнених гірських порід.

Шток – тіло гірських порід або корисних копалин, що має циліндричну, каплеподібну або ізометричну форму.

Шурф – вертикальна або похила гірська виробка, проведена з поверхні землі для пошуку і розвідки корисних копалин або інших геологічних досліджень.

Щ

Щебінь – розсипчаста крупноуламкова порода, яка складається із майже необкатаних гострокутних уламків твердих порід розміром від 10 до 100 мм.

Щит кристалічний – крупний виступ фундаменту платформи, що зберігав на протязі великої частини його історії стійко припідняте положення і лише ненадовго, в епохи максимальних трансгресій, перекривався мілким морем.

Щітовий вулкан – вулканічний конус з дуже пологими стінками.

Ю

Ювенільні води – підземні води ендогенного походження, які вперше поступають з глибин в підземну геосферу.

Юрська система – комплекс відкладів, що утворився протягом юрського періоду.

Юрський період – другий період мезозойської ери геологічної історії Землі.

Я

Ядро Землі – центральна геосфера радіусом біля 3470 кілометрів.

Ядерний вибух – вибух, викликаний виділенням внутрішньої ядерної енергії.

Яйла – майже безлісі плосковершинні плато головного пасма Кримських гір.

Янтар – природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев.

Яр – ерозійна долина утворена тимчасовими водними потоками.

Ярозит – мінерал класу сульфатів KFe3[SO4]2 (OH)6

Ярус геологічний – одиниця загальної (міжнародної) стратиграфічної шкали.

Яшма – осадочно-метаморфічна гірська порода, яка супроводжує офіолітові комплекси.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 648 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Если вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получится - вы тоже правы. © Генри Форд
==> читать все изречения...

574 - | 584 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.