Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, риси та види правов≥дносин.




 

” сусп≥льств≥ ≥снуЇ багато р≥зних за своњм зм≥стом в≥дносин, з-пом≥ж €ких правов≥ в≥дносини займають особливе м≥сце. ѕравов≥ в≥дносини Ї результатом д≥њ вимог норм права на в≥дносини м≥ж р≥зними субТЇктами. ¬они мають низку ознак, що в≥др≥зн€ють њх в≥д ≥нших вид≥в сусп≥льних в≥дносин. “акими ознаками Ї:

1) належн≥сть правов≥дносин до сфери ≥деолог≥чних в≥дносин €к результат св≥домоњ д≥€льност≥ людини;

2) правов≥дносини з формальноњ точки зору суто юридичного п≥дходу нерозривно повТ€зан≥ з нормами права, виникають на њх основ≥. –еально можуть виникати лише правов≥дносини, €к≥ визначен≥ юридичною нормою. ™диний вин€ток з цього правила Ц виникненн€ правов≥дносин у випадку вир≥шенн€ справи на основ≥ аналог≥њ права;

3) правов≥дносини Ц це особлива форма взаЇмозвТ€зку субТЇкт≥в через њх права ≥ обовТ€зки, що закр≥плен≥ у правових нормах. ” правов≥дносинах завжди Ї дв≥ сторони Ц одна, що маЇ субТЇктивн≥ права, ≥ друга Ц на €ку покладен≥ в≥дпов≥дн≥ юридичн≥ обовТ€зки;

4) у правов≥дносинах реал≥зац≥€ субТЇктивних прав ≥ зд≥йсненн€ юридичних обовТ€зк≥в забезпечуютьс€ можлив≥стю застосуванн€ заход≥в державного примусу;

5) правов≥дносини Ц це вольов≥ в≥дносини м≥ж субТЇктами, тобто вони виникають за њх волеви€вленн€м. ѕри цьому Ї правов≥дносини, дл€ виникненн€ €ких потр≥бне волеви€вленн€ вс≥х його учасник≥в (вступ до шлюбу), та правов≥дносини, дл€ виникненн€ €ких досить волеви€вленн€ лише одного з його учасник≥в (проведенн€ обшуку, накладенн€ адм≥н≥стративного ст€гненн€).

ќтже, правов≥дносини Ц це специф≥чн≥ вольов≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають на основ≥ в≥дпов≥дних норм права, учасники €ких взаЇмоповТ€зан≥ субТЇктивними правами та юридичними обовТ€зками.

¬иход€чи з того, що правов≥дносини Ц це поЇднанн€ фактичних сусп≥льних в≥дносин ≥ юридичних норм, розр≥зн€ють њх юридичний ≥ фактичний зм≥ст. ёридичний зм≥ст правов≥дносин Ц це заф≥ксован≥ у нормах права субТЇктивн≥ права та юридичн≥ обовТ€зки њх учасник≥в. —убТЇктивне право розум≥Їтьс€ €к м≥ра можливоњ повед≥нки, що належить уповноважен≥й особ≥ дл€ задоволенн€ њњ ≥нтерес≥в та потреб ≥ €ка забезпечуЇтьс€ в≥дпов≥дними юридичними обовТ€зками ≥нших (зобовТ€заних) ос≥б.

ёридичний обовТ€зок Ц це покладена на зобовТ€зану особу ≥ забезпечена можлив≥стю застосуванн€ засоб≥в державного примусу м≥ра необх≥дноњ повед≥нки, €ку вона повинна зд≥йснювати в ≥нтересах уповноваженоњ особи. ‘актичний зм≥ст правов≥дносин Ц це реально зд≥йснюван≥ учасниками правов≥дносин д≥њ, спр€мован≥ на реал≥зац≥ю њх субТЇктивних прав та юридичних обовТ€зк≥в.

 

≤снуюч≥ у сусп≥льств≥ правов≥дносини, залежно в≥д њх певних ознак, под≥л€ютьс€ на дек≥лька вид≥в:

1. «а функц≥ональною спр€мован≥стю норм права, на основ≥ €ких виникають правов≥дносини а) регул€тивн≥, в €ких повед≥нка субТЇкта повн≥стю в≥дпов≥даЇ приписам норм права, тобто Ї правом≥рною;
  б) охоронн≥ Ц виникають з факту неправом≥рноњ повед≥нки субТЇкт≥в €к реакц≥€ держави на таку повед≥нку.
2. «а р≥внем ≥ндив≥дуал≥зац≥њ субТЇкт≥в а) в≥дносн≥ Ц в €ких точно визначен≥ права ≥ обовТ€зки вс≥х учасник≥в €к уповноважених, так ≥ зобовТ€заних (покупець ≥ продавець, наречений ≥ наречена ≥ т. ≥н.);
  б) абсолютн≥ Ц в €ких визначена лише одна сторона Ц нос≥й субТЇктивного права, а вс≥ ≥нш≥ визнаютьс€ зобовТ€заними не заважати зд≥йсненню ним своњх прав (в≥дносини власност≥, в €ких точно визначений власник, а вс≥ ≥нш≥ Ц зобовТ€зан≥ не втручатис€ в його справи).
3. «а галуз€ми норм права ƒержавно-правов≥, адм≥н≥стративно-правов≥, крим≥нально-процесуальн≥≥ т.≥н.
4. «а к≥льк≥стю субТЇкт≥в а) прост≥, що в≥дбуваютьс€ лише м≥ж двома субТЇктами;
  б) складн≥ Ц м≥ж трьома ≥ б≥льше субТЇктами
5. «а розпод≥лом прав ≥ обовТ€зк≥в м≥ж субТЇктами а) односторонн≥, в €ких кожна сторона маЇ або лише права, або лише обовТ€зки;
  б) двосторонн≥, в €ких кожна ≥з стор≥н маЇ €к права так ≥ обовТ€зки.
6. «а характером д≥й зобовТ€заного субТЇкта а) активн≥, в €ких зобовТ€заний субТЇкт мусить вчинити певн≥ д≥њ;
  б) пасивн≥, в €ких в≥н повинен утриматись в≥д певних д≥й.
7. «а волеви€вленн€м стор≥н а) догов≥рн≥, дл€ виникненн€ €ких необх≥дне ви€вленн€ вол≥ (згода) €к уповноваженоњ, так ≥ зобовТ€заноњ сторони (напр. ƒогов≥р найму);
  б) управл≥нськ≥, дл€ виникненн€ €ких досить бажанн€ лише уповноваженоњ сторони (накладенн€ адм≥н≥стративного ст€гненн€).

 

ёридичн≥ факти.

ёридичн≥ факти Ц це конкретн≥ життЇв≥ обставини, з €кими норми права повТ€зують виникненн€, зм≥ну або припиненн€ правов≥дносин. Ѕез юридичних факт≥в правов≥дносини неможлив≥.

«а р≥зними ознаками юридичн≥ факти под≥л€ютьс€ на так≥ видов≥ групи:

  а) правоутворююч≥ Ц на основ≥ €ких субТЇкти набувають певних прав та обовТ€зк≥в (при дос€гненн≥ певного в≥ку Ц право брати участь у виборах депутат≥в);
1. «а юридичними насл≥дками б) правозм≥нююч≥ Ц що т€гнуть за собою зб≥льшенн€ або зменшенн€ обс€гу певних прав чи обовТ€зк≥в;
  в) правоприпин€юч≥ Ц що л≥кв≥дують певн≥ права ≥ обовТ€зки, нос≥Їм €ких субТЇкт був до виникненн€ цих факт≥в.
  а) прост≥ Ц що складаютьс€ з одного факту, €кого досить дл€ настанн€ юридичних насл≥дк≥в;
2. «а складом б) складн≥ Ц що €вл€ють собою певну сукупн≥сть окремих факт≥в, необх≥дних дл€ настанн€ юридичних насл≥дк≥в
3. «а тривал≥стю у час≥ а) одноактн≥ Ц що складаютьс€ з одноразового акту њх ви€вленн€ (куп≥вл€ квитка, що даЇ право на проњзд);
  б) триваюч≥(або юридичн≥ стани) Ц тривала у час≥ ознака (перебуванн€ у шлюб≥)
  а) под≥њ Ц в≥дбуваютьс€ незалежно в≥д вол≥ субТЇкт≥в (стих≥йне лихо);
4. «а в≥дношенн€м до вол≥ субТЇкт≥в б) д≥њ Ц в≥дбуваютьс€ по вол≥ субТЇкта: - правом≥рн≥ Ц в≥дпов≥дають вимогам норм права; - протиправн≥ Ц не в≥дпов≥дають вимогам правових норм.

 

ѕравом≥рн≥ юридичн≥ факти под≥л€ютьс€ на:

1) юридичн≥ акти Ц д≥њ, що спец≥ально чин€тьс€ з метою виникненн€ певних юридичних насл≥дк≥в (подача за€ви про прийом на роботу);

2) юридично значущ≥ вчинки Ц д≥њ, що не мають на мет≥ спричиненн€ юридичних насл≥дк≥в, але вони виникають в силу закону (знах≥дка скарбу).

як юридичн≥ факти можуть виступати правов≥ презумпц≥њ. ѕрезумпц≥€ Ц це припущенн€ про на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть певних факт≥в, що спираютьс€ на звТ€зок м≥ж фактами, €к≥ припускаютьс€, та такими, що ≥снують, ≥ це п≥дтверджуЇтьс€ на€вним життЇвим досв≥дом. ѕрезумпц≥€ не Ї достов≥рним фактом, а фактом, що припускаЇтьс€ з великою м≥рою ймов≥рност≥ ≥ застосовуЇтьс€ в юридичн≥й практиц≥ €к зас≥б, що полегшуЇ дос€гненн€ ≥стини у вир≥шенн≥ справи.

ѕравова презумпц≥€ Ц це закр≥плене в законодавств≥ припущенн€ про на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть певних юридичних факт≥в. ѕравов≥ презумпц≥њ под≥л€ютьс€ на:

a) презумпц≥њ, що не можуть бути спростован≥ Ц це закр≥плен≥ в закон≥ припущенн€ про на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть певних факт≥в, €к≥ не п≥дл€гають сумн≥вам, а тому не потребують доказу (наприклад, презумпц≥€ нед≥Їздатност≥ неповнол≥тнього);

b) презумпц≥њ, що можуть бути спростован≥ Ц це закр≥плен≥ в закон≥ припущенн€ про на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть певних факт≥в, €к≥ мають юридичне значенн€ до того часу, поки у в≥дпов≥дност≥ ≥з встановленою процедурою не буде встановлено ≥нше (презумпц≥€ невинност≥).

 

ѕравом≥рна повед≥нка.

 

ѕравом≥рна повед≥нка, на в≥дм≥ну в≥д протиправноњ, характеризуЇтьс€ соц≥альною корисн≥стю, в≥дпов≥дн≥стю модел€м, в≥дображеним у правових нормах, позитивними юридичними насл≥дками. ќсновною юридичною ознакою правом≥рноњ повед≥нки Ї:

- з формального боку Ц њњ адекватн≥сть правовим нормам;

- з погл€ду правовоњ природи Ц Управом≥рн≥стьФ. ѕ≥д нею розум≥Їтьс€:

a) в≥дпов≥дн≥сть нормам права, праву взагал≥;

b) одиниц€ вим≥ру, за допомогою €коњ, з погл€ду права, даЇтьс€ оц≥нка повед≥нки €к такоњ, що маЇ правову природу;

c) здатн≥сть права регулювати певну повед≥нку субТЇкт≥в, а також властив≥сть ц≥Їњ повед≥нки бути врегульованою правовими засобами.

ѕравом≥рна повед≥нка маЇ складний характер. «окрема, вона повТ€зана з правов≥дносинами не т≥льки €к юридичний факт. якщо п≥д правов≥дносинами розум≥ти сусп≥льн≥ в≥дносини, врегульован≥ нормами права, то правом≥рна повед≥нка Ї њх соц≥альним зм≥стом, засобом вт≥ленн€ субТЇктивних прав ≥ обовТ€зк≥в у житт€. ÷е дозвол€Ї детал≥зувати сп≥вв≥дношенн€ правом≥рноњ повед≥нки ≥ реал≥зац≥њ норм права, правового регулюванн€ в ц≥лому. ѕравом≥рна повед≥нка €вл€Ї собою загальну форму реал≥зац≥њ субТЇктивних прав ≥ обовТ€зк≥в, вт≥ленн€ правових настанов у житт€, форму перенесенн€ юридичних можливостей ≥ необх≥дностей у соц≥альну д≥йсн≥сть.

як загальна форма реал≥зац≥њ субТЇктивних прав ≥ обовТ€зк≥в правом≥рна повед≥нка, випливаючи з характеру норм права, що реал≥зуютьс€, зд≥йснюЇтьс€ у вигл€д≥ њх дотриманн€, виконанн€ ≥ використанн€, а також правозастосуванн€, тобто становить Їдн≥сть юридичного ≥ соц≥ального зм≥сту реал≥зац≥њ норм права.

ѕравом≥рна повед≥нка в механ≥зм≥ правового регулюванн€ в≥дображуЇтьс€:

- у нормах права Ц €к модель;

- у юридичних фактах Ц €к конкретн≥ життЇв≥ обставини;

- у правов≥дносинах Ц €к субТЇктивн≥ права ≥ обовТ€зки;

- в њх реал≥зац≥њ Ц €к загальна форма ≥ зас≥б;

- в правопор€дку Ц €к його зм≥ст

÷е характеризуЇ правом≥рну повед≥нку €к €вище, що обТЇднуЇ елементи механ≥зму правового регулюванн€ в Їдине ц≥ле.

«а р≥зними критер≥€ми правом≥рна повед≥нка под≥л€Їтьс€ на види:

 

1.   ¬ аспект≥ юридичних факт≥в на: юридичн≥ вчинки та ≥ндив≥дуальн≥ акти: - правоутворююч≥; - правозм≥нююч≥; - правоприпин€юч≥ д≥€нн€.
2. ” план≥ реал≥зац≥њ норм права на: - дотриманн€; - виконанн€; - використанн€; - правозастосуванн€.
3. як зм≥ст правов≥дносин на: зд≥йсненн€: - субТЇктивних прав; - обовТ€зк≥в; - законних ≥нтерес≥в субТЇкт≥в.
4. «а зовн≥шньою формою виразу на: - д≥њ; - безд≥€льн≥сть.  
5. «а способом детерм≥нац≥њ на: - активну, зумовлену внутр≥шн≥ми причинами; - пасивну, в≥дпов≥дно до зовн≥шн≥х обставин.  
6. «а способом формуванн€ в текстах правових документ≥в на: ѕр€мо чи безпосередньо передбачену правовими нормами.
7. «а характеристиками субТЇкт≥в на: - ≥ндив≥дуальну; - колективну; - посадову; профес≥йну та ≥н.

 

ќдн≥Їю з найб≥льш в≥домих класиф≥кац≥й правом≥рноњ повед≥нки Ї под≥л њњ в≥дпов≥дно до особливостей субТЇктивноњ сторони на:

- активно правову;

- звичайну;

- конформну;

- марг≥нальну.

ѕравова активн≥сть пол€гаЇ у добров≥льност≥ зд≥йсненн€ правових норм, переконаност≥ в њх необх≥дност≥ ≥ справедливост≥, доброму знанн≥ права, всеб≥чноњ участ≥ у правов≥й д≥€льност≥.

«вичайна правом≥рна повед≥нка характеризуЇтьс€ тим, що необх≥дн≥сть њњ зд≥йсненн€ стала притаманною субТЇкту властив≥стю ≥ може нав≥ть не усв≥домлюватись ним в ус≥х њњ аспектах.

ќснову конформноњ повед≥нки становить пасивно-пристосовницьке ставленн€ до правового середовища, €ке зд≥йснюЇтьс€ за принципом Уробити так, €к робл€ть ≥нш≥Ф.

ћарг≥нальна повед≥нка базуЇтьс€ на мотивах страху перед юридичною в≥дпов≥дальн≥стю. “акий стан субТЇкта характеризуЇтьс€ готовн≥стю до протиправних д≥й у випадку послабленн€ нагл€ду за його повед≥нкою.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 642 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

526 - | 478 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.