Науковий керівник та консультанти повинні допомогти студенту визначити найбільш ефективні шляхи дослідження, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним бакалаврської або магістерської роботи.
Відгук наукового керівника та рішення кафедри є допуском випускової роботи до захисту перед екзаменаційною комісією.
РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
3.1. Кваліфікаційна робота як складова частина освітньо-професійної підготовки за спеціальністю Країнознавство
Кваліфікаційна робота складовою освітньої програми підготовки фахівця за спеціальністю Країнознавство. Це – підсумок та систематизація всіх вмінь та навичок, які отримав студент протягом свого навчання у вищому навчальному закладі.
Дослідження та його захист мають показати наскільки студент оволодів методологією і методикою країнознавчих досліджень, навичками роботи з джерелами та вміння проводити їх класифікацію. У процесі підготовки роботи перевіряються практичні навички аналізу наукової літератури у контексті вивчення різноманітних проблем і грамотний (у науковому розумінні) її опис, вміння викласти свої думки та висновки (див. Додаток А).
Перед виконанням випускової роботи студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її написання та оформлення.
Кваліфікаційна робота, як правило, складається з кількох частин.
Зміст кваліфікаційних робот повинен продемонструвати, наскільки студент вміє працювати самостійно, чи може послідовно та логічно розбиратися у різноманітному за походженням фактичному матеріалі та пов’язувати його з актуальними проблемами сучасності, робити ґрунтовні висновки і знаходити взаємозв’язки у міжнародних подіях.
Виходячи з цього, формуються вимоги щодо написання кваліфікаційних робіті критерії щодо її оцінки:
– актуальність тематики;
– чітка характеристика об’єкта, предмета, мети й методів дослідження;
– представлені ступінь вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;
– різноманітність та презентативність джерельної бази досліджуваної проблематики;
– текст роботи повинен базуватися на фактичному матеріалі, на ґрунтовній теоретичній базі, але ні в якій мірі вона не повинна бути компіляцією;
– узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації;
– робота повинна продемонструвати не тільки конкретні знання у галузі міжнародних відносин, але й розуміння їх місця в процесі розвитку суспільства, причини, хід та значення тих чи інших подій;
– матеріал роботи повинен бути викладений у логічній послідовності і відповідно до норм літературної мови;
– кожен факт або джерело в роботі повинні бути, як цитата або витяг, підкріплені посиланням на джерело та літературу, з яких вони взяті.
Студент зобов’язаний виявити джерела і ознайомитися з певною кількістю літератури, для розкриття теми. Кількість використаних у посиланнях джерел та наукової літератури не обмежена, але повинна становити не менше:
– у кваліфікаційній роботі бакалавра – 40-45 одиниць;
– у кваліфікаційній роботі магістра – 45-50 одиниць.
Цей список повинен містити не менше 25% літератури іноземними мовами.
3.2. Джерела і література кваліфікаційної роботи
Пошук літератури та джерел слід розпочати з відділу каталогів та залу періодичної літератури. Студентів ЗНУ обслуговують такі бібліотеки: Наукова бібліотека ЗНУ (вул. Жуковського, 66а, оф. 110. Тел.: (061) 764-64-88; сайт: http://library.znu.edu.ua/)Запорізька обласна наукова універсальна бібліотека ім. М. Горького (пр. Ленина, 142, Тел.: (061) 787-53-75 – директор, (061) 787-53-48 – заст. директора з наукової роботи та інформатизації; сайт: http://zounb.zp.ua/).
Підбираючи інформаційні ресурси для дослідження, варто переглянути наступні періодичні видання, які стосуються міжнародних відносин та світової політики, зовнішньої політики країн і регіонів, економіки, права окремих країн світу та міжнародного туризму:
· Азия и Африка сегодня
· Актуальные проблемы Европы
· Вестник Евразии
· Восток
· ГЕО
· Дзеркало тижня
· Економіка України
· Зовнішні справи
· Компас
- Корреспондент
· Латинская Америка
· Международная жизнь
· Мировая экономика и международные отношения
· Міжнародний туризм
· Політика і час
· Россия и современный мир
· Современная Европа
· США, Канада: экономика, политика, культура
· Туризм: право и экономика
- Український тиждень
· Alternatives: Turkish Journal of International Relations
· Asian Journal of Public Affairs
· American Journal of Political Science
· American Political Science Review
· Armed Forces & Society
· Australian Journal of International Affairs
· Cambridge Review of International Affairs
· Central European Journal of International and Security Studies
· Debatte: Journal of Contemporary Central and Eastern Europe
· European Journal of International Relations
· Foreign Affairs
· Foreign Affairs Latinoamérica
· Global Governance
· International Organization
· International Relations (journal)
· International Security
· Journal of Diplomacy
· Review of International Political Economy
· Review of International Studies
· Science & Diplomacy
· Security Studies
· World Politics
Дослідження міжнародних відносин, економіки, політики, країн світу потребує широти і повноти джерельної бази, вміння взяти максимальну інформацію з наявних джерел, вміння дати характеристику достовірності як окремого джерела, так і його інформації, співставити дані різних джерел – одні з найважливіших критеріїв оцінки роботи. Головним засобом оволодіння фактичним матеріалом є його збір та аналітична робота над джерелами. Це стосується насамперед статистики, що публікується у статистичних щорічниках різних країн та міжнародних організацій Завдання автора кваліфікаційної роботи – виявлення і залучення до наукового обігу нових джерел і повідомлення на цій основі та опис нових фактів, явищ. Слід пам’ятати, що знання та характер використання джерел є показником фахової підготовки студента.
Кожна робота повинна мати інтегрований інформаційний ресурс з багатьма сегментами — передусім електронними бібліотеками, архівами. Тому обов’язковими є вказівки на те, чи опубліковані джерела, і, відповідно, де і ким, наскільки повно використані їх інформативні можливості.
Електронні ресурси кваліфікаційної роботи в цілому повинні включати електронні документи, бази даних, портали, сайти, веб-сторінки тощо – так як і складові частини електронних ресурсів (розділи и частини електронних документів, порталів, сайтів, публікації в електронних серійних виданнях, повідомлення.
Орієнтація у науковій літературі, особливо аналіз сучасного стану наукової розробки проблеми, є складовою підготовки кваліфікаційної роботи. Студент зобов’язаний продемонструвати вміння розбиратися у концепціях авторів, аналізувати систему їх доказів, враховувати ступінь використання попередніх досягнень науковців. Текст роботи повинен передбачати елементи наукової полеміки; наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і доказово критикувати протилежні їй точки зору.
Кваліфікаційна робота – це не переказ джерел та літератури, а фактично самостійне узагальнююче дослідження, в якому повинен бути елемент теоретичного опрацювання. Поняття «узагальнююче дослідження» означає спробу розв’язання нової проблеми або нову оригінальну постановку відомої проблеми, яка ще не мала достатнього висвітлення у науковій літературі; виявлення нового висвітлення фактів; встановлення нових зв’язків між відомими фактами та подіями, закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті.
3.3. Вимоги до тексту кваліфікаційної роботи
3.3.1. Загальні положення
1. Назва роботи повинна відповідати обраній спеціальності, носити проблемний характер, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий підзаголовок.
2. При написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело є академічним плагіатом і впливає на допуск роботи до захисту та визначення її оцінки.
3. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
4. Текст роботи студент пише своїми словами, але при необхідності він може цитувати. Цитування стає обов’язковим, коли мова йде про принципові положення. При цитуванні:
‒ текст цитати береться у лапки і наводиться у тій граматичної формі, в якій він поданий у джерелі та перекладений на українську мову;
‒ цитування мусить бути повним;
‒ пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень цитованого тексту і позначається трьома крапками;
‒ при непрямому цитуванні (переказі) слід бути точним у викладі думок автора;
‒ цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім;
‒ своє ставлення до окремих думок або слів беруть у круглі дужки;
‒ кожна цитата має супроводжуватися посиланням на джерело або автора, з яких її взято;
‒ необхідно цитувати тільки ту літературу або джерело, яку особисто опрацював студент.
5. Країнознавчі дослідження потребують збору фактичного і статистичного матеріалу та його самостійного опрацювання. Так, статистичні дані повинні наводитися в однакових одиницях виміру: абсолютних (млн., грн, тис., дол. США, т, м, шт.) або відносних (%). Допускаються лише загальноприйняті скорочення.
6. Мова і стиль кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра повинні відповідати нормам наукового етикету. Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Мова роботи повинна бути цілеспрямованою і прагматичною, тому в ній має бути мінімальна кількість емоційних елементів, загальних фраз і тавтологій. Засобом вираження логічних зв’язків у роботі є спеціальні синтаксичні засоби, що вказують
‒ на послідовністьдумки – «спочатку», «насамперед», «потім», «по-перше», «по-друге» і т. ін.
‒ заперечення – «тимчасом», «але», «тоді як», «аж ніяк», «проте» і т. ін.
‒ причинно-наслідкові відношення – «таким чином», «тому», «завдяки цьому», «внаслідок цього», «крім того» і т. ін.
‒ перехід від однієї думки до іншої – «звернімося до...», «розглянемо...», «зупинимося на...», «треба зупинитися на...», «варто розглянути...» і т. ін.
‒ висновки – «отже», «значить», «на закінчення зазначимо», «підсумовуючи», «аналіз документа свідчить», «все сказане дає змогу зробити висновок» і т. ін.
‒ допомагають рубрикації тексту – «перейдемо до розгляду» і т. ін.
Логічна послідовність мови кваліфікаційної роботи визначає те, що в ній окремі речення стисло пов’язані одне з одним. Звідси різноманіття складених сполучників підрядності:
‒ «завдяки тому, що»;
‒ «між тим як»;
‒ «зважаючи на те, що»;
‒ «внаслідок того, що»;
Ступінь
‒ достовірності факту досягається використанням слів – «справді», «зрозуміло»;
‒ припустимості – «треба гадати», «як відомо»;
‒ можливості – «можливо», «ймовірно»;
Стиль роботи – це безособовий монолог, тому виклад ведеться від третьої особи. Культура мови роботи має відзначатися такими якостями як смислова точність, якість і стислість. Робота обов’язково повинна бути вичитана стилістично та орфографічно. Мовностилістична культура роботи найкраще виявляє наукову і загальну культуру студента.
7. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого тексту, переплетеною.
8. Робота є оригінальним дослідженням, тому виконується в одному екземплярі.
Структура роботи
Кваліфікаційна робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:
‒ титульний аркуш
‒ технічне завдання
‒ реферат українською мовою
‒ зміст
‒ перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності)
‒ вступ
‒ розділи основної частини
‒ висновки
‒ примітки (при необхідності)
‒ список використаних джерел та літератури
‒ додатки (при необхідності)
‒ практична частина включно з рефератом англійською та другою іноземною мовою (німецькою, французькою, іспанською) за вибором
1. Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт. На ньому вказано: якому міністерству підпорядкований вищий навчальний заклад, назва навчального закладу, факультет, випускова кафедра, тема кваліфікаційної роботи згідно з наказом вищого навчального закладу. Далі вказано курс, номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента – автора роботи, шифр і назва спеціальності. Нижче – вчене звання та прізвище наукового керівника, ще нижче – вчене звання прізвище рецензента.
2. Технічне завдання: фіксується підписом завідувача кафедри. Основний зміст заповнюється друкованим текстом і відображає визначені науковим керівником етапи виконання роботи та їх терміни, які підтверджуються підписом студента і наукового керівника. Бланки технічного завдання є стандартними.
В кінці технічного завдання – відмітка про проходження нормо контролю. Нормоконтролер отримує роботу для вичитування тільки у тому випадку, коли на технічному завданні стоять підписи студента, який виконує кваліфікаційну роботу та наукового керівника. Після підпису нормоконтролера робота здається на кафедру і видається на рецензування.
3. Реферат українською мовою виконується на 1-2 аркушах. Його зміст має такі складові частини:
‒ Кваліфікаційна робота складається з … сторінок, містить … джерел, … монографій і статей,... додатків.
‒ Категорії та поняття, що найчастіше зустрічається у роботі. Наприклад: меркантилізм, приватна власність, політичні партії, міжнародна політика, зовнішня політика, система міжнародних відносин тощо.
‒ Об’єкт дослідження …
‒ Предметом дослідження є...
‒ Мета роботи полягає …
‒ Новизна роботи …
‒ Основні висновки, до яких дійшов автор … (3-4 висновки у короткій формі).
4. Зміст: включає найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи. Зразок оформлення змісту представлено у Додатку Е.
5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності). Перелік умовних позначень складають за умови повторення таких позначень, як символи, абревіатури, скорочення, що не є загальноприйнятими, більше трьох разів у тексті. Цей перелік розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – розшифрування цих елементів наводять у тексті там, де вперше згадують. Також, у випадку, коли у роботі використовується специфічна термінологія чи вживаються маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, у них зліва за абеткою наводять скорочення, справа – детальне тлумачення.
6. Вступ є надзвичайно важливим елементом кваліфікаційної роботи. Вступ має свої складові частини, які розташовані у певній послідовності:
‒ Актуальність теми, в якій автор пояснює причину, з якої, на його думку, та чи інша проблема стала об’єктом розгляду. Тема повинна мати чітке обґрунтування, з якого було б видно, що проблема дійсно є актуальною з точки зору сучасної науки. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність, особливо на рішення проблем сучасної України.
‒ Далі у вступі на основі аналізу стану вивчення проблеми формулюється об’єктта предмет дослідження, які відображають, яку саме частину проблеми буде досліджувати студент:
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження – це та частина об’єкту, що вивчається автором, роботи, його якості. Предмет визначає назву роботи, зафіксовану на титульному аркуші. Потрібно вказати, чи є предмет вивчення новим, чи традиційним.
‒ Після визначення об’єкта та предмета дослідження студент ставить перед собою мету дослідження. Мета роботи викладається лаконічно 1-2 реченнями, в яких автор доповідає, що саме він розглядатиме в своїй роботі.
‒ Для реалізації поставленої мети автор визначає перед собою конкретні дослідницькі завдання. Таких завдань повинно бути не менш ніж 3-4. Завдання повинні носити творчий, спонукальний характер. Бажано, щоб кожне завдання починалось з дієслів: описати, розглянути, висвітлити, проаналізувати, прослідкувати, охарактеризувати, розкрити, дослідити, вивчити тощо.
‒ Чітко обґрунтовується вибір хронологічних рамок та пояснюються, чому саме цей період був обраний для опрацювання: чим визначена нижня і верхня межа дослідження.
‒ Визначаються відповідно до теми географічні межі дослідження, яким теж дається відповідне обґрунтування. Якщо об’єктом є конкретна країна то її кордони визначають і географічні межі.
‒ У бакалаврській роботі до вступу включається аналіз джерельної бази, стану наукової розробки проблеми та методів дослідження.
‒ У такій складовій частині як наукова новизна одержаних результатів подається коротка анотація нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто автором роботи. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, узагальнено, дістало подальший розвиток).
У вступній частині визначається значення одержаних під час дослідження результатів. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а у роботі, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Якщо студент виступав за результатами свого дослідження на наукових конференціях або має відповідні публікації, то про це також слід написати у вступі.
‒ Закінчується вступ стандартним описом структури випускової робот: Структура роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Кваліфікаційна робота складається із вступу, … розділів (… підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (… найменувань), додатків. Обсяг основної частини роботи складає … сторінок машинописного тексту, загальний обсяг бакалаврської (магістерської) роботи – … сторінок.
7. Основна частина роботи являє собою аналіз проблеми, яку було напрацьовано у процесі вивчення комплексу зібраних джерел і наукової літератури. У ній викладаються теоретичні основи поставленої проблеми, фактичний матеріал, що представлений джерельними матеріалами, пропонуються загальні, можливо оригінальні положення роботи. Основна частина складається з 3-4 розділів, що можуть мати підрозділи. Назви розділів і підрозділів мають розкривати мету роботи та відповідати визначеним завданням.
Перший розділ магістерської роботи обов’язково має бути присвячений стану наукової розробки проблеми. Огляд наукової літератури або історія наукової розробки питання – це складова частина вивчення проблеми, і в розділі автор роботи дає узагальнений аналіз етапів її дослідження, ступінь вивченості як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, робить висновок про стан висвітлення теми на сьогодні, причини, що це спричинили, а відповідно і можливості для наукового пошуку.
Підрозділ про джерельну базу кваліфікаційної роботи не тільки констатує наявні джерела, але й включає їх класифікацію: вказуються критерії, що беруться за її основу, опис інформації, яку вони дають, вказівку на місце знаходження джерел.
У першому розділі представляються також теоретичні засади роботи: засоби та методи, що мають бути використані при її написанні. Визначаються загальнонаукові принципи, методологічні засади, на яких базується дослідження, та їх значення для інтерпретації матеріалу. Автор роботи розкриває методи дослідження та роль, яку вони мали у ході дослідження проблеми, при аналізі джерел, систематизації фактів, вирішенні поставлених завдань. Якщо робота будується на використанні окремого методу чи нового напрямку наукових досліджень, у розділі викладається їх теоретичний зміст. Наприкінці розділу студент повинен чітко і коротко сформулювати висновки по розділу.
Інші розділи мають концептуальний зміст. З вичерпною повнотою викладаються результати власного дослідження проблеми. Наводиться фактичний матеріал, порівняльні оцінки, власні висновки, що будуються на інтерпретації зібраних фактів, матеріалів джерел тощо. У кінці кожного з розділів автор формулює короткі висновки та підсумки. Стислі висновки наукових результатів кожного розділу дають змогу звільнити загальні висновки від другорядних подробиць. У тексті роботи, якщо виникає необхідність, може демонструватись графічний та статистичний матеріал. Однак більшість схем, що підкріплюють зміст роботи, разом з ілюстраціями виносяться в додатки.
8. Висновки: частина роботи, що містить узагальнені результати дослідження, до яких дійшов автор. Висновки, які завершують розділи, є основою заключної частини роботи, але у більш ґрунтовній, концептуальній інтерпретації. Вони повинні відповідати об’єкту і предмету дослідження, розкривати проблему, визначену метою роботи та відповідати завданням, що визначив автор. Вказується їх теоретичне та практичне значення, шляхи подальшої перспективної роботи над темою.
У бакалаврської чи магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання.
Текст висновків можна поділяти на пункти. Важлива вимога до висновків – їх стислість (3-5 аркушів) та ґрунтовність.
9. Список використаних джерел та літератури свідчить про теоретичну підготовку розглянутої проблеми, про навички роботи з літературою. До нього включається весь науковий комплекс, який опрацьований студентом при вивченні проблеми і побудові концепції, а не тільки видання, на які є посилання. Відомості про джерела та літературу (монографії, наукові статті) необхідно подавати у відповідності до вимог сучасного стандарту. Не варто включати до списку науково-популярні, художні (якщо це не джерело дослідження) та інші публікації, що не мають наукової цінності.
10. Додатки включають додаткові матеріали до роботи і складаються на окремих аркушах. Вони включають ілюстративний матеріал, схеми, таблиці, графіки, малюнки, карти тощо. У додатки студент повинен включати практичну частину, а також матеріали, які можуть переобтяжити основний текст, але необхідні для повноти сприйняття роботи. Додатки не входять до загального обсягу роботи, тому вони не збільшують його.
11. Практична частина включаєдві складові імає за мету представити здатність фахівця спеціальності Країнознавство реалізовувати професійні компетенції з:
- оволодіння та використання іноземних мов у практичній діяльності
- застосовувати знань з країнознавства для розробки аналітичних довідок та практичних рекомендацій різного рівня.
І. Реферат іноземною мовою якструктурний елемент роботи не має заголовку «Реферат». Реферати до роботи готуються англійською та другою іноземною мовою. Написання рефератів іноземною мовою призначене засвідчити практичний рівень володіння студентом іноземною мовою за фахом. Реферати є скороченим викладом змісту первинного документа з основними фактичними відомостями і висновками. Вони мають повну змістову й частково формальну залежність від первинного документа, у ньому потрібно чітко та ґрунтовно розкрити зміст роботи. У структурі реферату слід подати загальну характеристику роботи, яка повинна містити суть досліджуваної проблеми:
‒ актуальність дослідження;
‒ об’єкт та предмет дослідження;
‒ мета дослідження;
‒ дослідницькі завдання;
‒ основні висновки.
Обсяг рефератів іноземною мовою є таким:
‒ для бакалаврів: англійською мовою – 5 сторінок; другою іноземною мовою – 3 сторінки;
‒ для магістрів: англійською мовою – 8-10 сторінок; другою іноземною мовою – 6-7 сторінок.
До рефератів додаються ключові слова: від трьох до восьми. Для передачі наукової інформації англійською мовою у Додатку И наведено глосарій найбільш вживаних зворотів, які використовуються у наукових працях, статтях, рефератах тощо. Приклади написання та оформлення рефератів англійською та другою іноземною мовою (німецькою, французькою, іспанською) наведено у Додатку К.
ІІ. Аналітична довідка та практичні рекомендації повинні вирішувати конкретні практичні питання розвитку України та Запорізької області, яка є одним із провідних промислових регіонів України, з високою концентрацією промислових і сільськогосподарських підприємств різної форми власності.
Вже сьогодні Запорізький регіон показує високу динаміку розширення міжнародних контактів у галузі зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, створення спільних підприємств, культурного обміну, туризму. Системний характер таких контактів відбивається у відкритті при великих підприємствах і установах спеціальних відділів для забезпечення міжнародної співпраці.
При реалізації практичної частини студент повинен продемонструвати вміння:
· визначити основні рушійні сили змін на міжнародній арені;
· використовувати понятійний і термінологічний апарат з міжнародних відносин;
· визначати тенденції в міждержавних стосунках України з країнами регіону;
· аналізувати тенденції економічних зв’язків України з країнами регіону;
· аналізувати тенденції співробітництва України з країнами регіону у культурній сфері (визначити основні факти співробітництва у галузі науки, культури, спорту, туризму)
Також у практичній частині повинен міститись аналіз перспектив співпраці підприємств Запорізького регіону, зокрема: Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців «Потенціал», ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Енергопромснаб» тощо з регіоном, або країною, яка досліджувалася в роботі.
Для бакалаврської роботи це передбачає складання аналітичної довідки, яка повинна містити визначення потенціалу співпраці країни з Україною та Запорізьким регіоном, загальні рекомендації конкретним підприємствам, установам, організаціям і фірмам регіону стосовно розвитку зв’язків з країною (або регіоном), або участь в міжнародних інтеграційних процесах за певною галуззю.
Для магістерської роботи практичною складовою є складання бізнес-плану (Додаток Л).
РОЗДІЛ 4
ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Оформлення кваліфікаційної роботи здійснюються відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», який адаптовано до спеціальностей галузі знань Міжнародні відносини.
4.1. Загальні вимоги та рекомендації до оформлення тексту
Кваліфікаційна робота повинна мати лише друкований вигляд. Її друкують за допомогою комп’ютера. Текст роботи повинен бути охайним та вичитаним як студентом, так і науковим керівником, Невичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками знижує загальну оцінку роботи і є взагалі неприпустимим.
Магістерську роботу друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210х297 мм) за наступними вимогами:
- шрифт – Times New Roman. Для значеннєвого виділення прикладів, понять тощо допускається використання інших шрифтів;
