Л. О. Нестеренко, О. М. Маклюк, В. В. Волкова, Я. С. Дибчинська
ВИМОГИ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ
КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
для студентів
галузі знань Міжнародні відносини
спеціальності Країнознавство
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол №_____ від _______
Запоріжжя
УДК 327:341.238(075.8)
В 476
ББК Т3(0)323-6я73
Вимоги і методичні рекомендації до написання та захисту кваліфікаційних робіт для студентів галузі знань Міжнародні відносини спеціальності Країнознавство / Л.О. Нестеренко, О.М. Маклюк, В.В. Волкова, Я. С. Дибчинська. – Запоріжжя: ЗНУ, 2015. – 117 с.
У методичних рекомендаціях викладені загальні вимоги до змісту й оформлення кваліфікаційних робіт бакалавра і магістра, що відповідають освітньо-кваліфікаційним характеристикам до підготовки фахівців у галузі міжнародних відносин спеціальності Країнознавство, які розроблені на основі стандарту вищої освіти. Додатки містять розділи про організацію процесу підготовки та написання роботи студентами, вимоги до оформлення випускових робіт, зразки оформлення рефератів іноземною мовою, бібліографії, титульних сторінок, технічних завдань. Методичні рекомендації призначені для використання студентам при підготовці та написанні бакалаврських та магістерських робіт.
Рецензент Кривко І.М.
Відповідальний за випуск Шиханов Р.Б.
ЗМІСТ
| ВСТУП | |
| РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ | |
| 1.1. Нормативна база кваліфікаційних робіт | |
| 1.2. Характеристика робіт за рівнями | |
| 1.2.1. Кваліфікаційна робота бакалавра | |
| 1.2.2. Кваліфікаційна робота магістра | |
| РОЗДІЛ 2. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ТА ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ | |
| 2.1. Вибір і затвердження теми | |
| 2.2. Обов’язки наукового керівника | |
| РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ | |
| 3.1. Кваліфікаційна робота як складова частина освітньо-професійної підготовки за спеціальністю Країнознавство | |
| 3.2. Джерела і література кваліфікаційної роботи | |
| 3.3.Вимоги до тексту кваліфікаційної роботи | |
| 3.3.1. Загальні положення | |
| 3.3.2. Структура роботи | |
| РОЗДІЛ 4. ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ | |
| 4.1. Загальні вимоги та рекомендації до оформлення тексту | |
| 4.2. Нумерація та оформлення змісту роботи | |
| 4.3. Ілюстрації | |
| 4.4. Таблиці | |
| 4.5. Посилання | |
| 4.6.Оформлення карт | |
| 4.7. Оформлення списку використаних джерел та літератури | |
| 4.8. Оформлення бібліографічного опису у списку джерел та літератури | |
| 4.9. Додатки | |
| 4.10. Оформлення рефератів іноземною мовою | |
| РОЗДІЛ 5. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ | |
| 5.1. Основні документи, що надаються екзаменаційній комісії | |
| 5.2. Підготовка до виступу на засіданні екзаменаційної комісії | |
| 5.3. Публічний захист кваліфікаційної роботи | |
| 5.4. Критерії оцінювання кваліфікаційних робіт | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ | |
| Додаток А Поради початківцю-досліднику | |
| Додаток Б Зразок заяви | |
| Додаток В Зразок титульної сторінки кваліфікаційної роботи | |
| Додаток Д. Зразок технічного завдання | |
| Додаток Е Зразок оформлення змісту роботи | |
| Додаток Ж Електронні ресурси, які пропонуються для використання студентам галузі знань Міжнародні відносини спеціальності Країнознавство | |
| Додаток З Орієнтовна тематика кваліфікаційних робіт | |
| Додаток И Глосарій наукових термінів англійською та українською мовами | |
| Додаток К Приклади написання рефератів іноземною мовою | |
| Реферат англійською мовою | |
| Реферат німецькою мовою | |
| Реферат французькою мовою | |
| Реферат іспанською мовою | |
| Додаток Л Зразки розробки та оформлення бізнес-плану |
ВСТУП
Для забезпечення права громадян України на вибір змісту й рівня своєї освіти, а також із метою створення умов для гнучкого реагування вищої школи на запити суспільства в умовах ринкової економіки та гуманізації освітньої системи у нашій країні у відповідності до Закону України «Про вищу освіту», який схвалений Верховною Радою України 01 липня 2014 року та інших законів і нормативно-правових актів України введена багатоступенева система вищої освіти, яка повинна сприяти сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя.
Її концептуальною основою є принципи безперервності та наступності процесу здобуття вищої освіти; підготовка фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності, напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної та педагогічної діяльності; міжнародна інтеграція та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи.
Запорізький національний університет є класичним, багатогалузевим вищим навчальним закладом, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є науковим і методичним центром, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Освітній процес у ЗНУ здійснюється згідно стандартів вищої освіти, які представляють сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Здобуття вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) програми для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій та стандартів вищої освіти.
Запорізький національний університет має ліцензію на підготовку фахівців галузі знань Міжнародні відносини спеціальності Країнознавство та акредитацію освітніх програм за бакалаврським та магістерським рівнями.
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
1.1. Нормативна база кваліфікаційних робіт
Стандарт вищої освіти для відповідної галузі знань визначає вимоги до освітньої програми: підготовки фахівців, які включають визначення обсягу кредитів ЄКТС і нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, необхідних для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, за необхідності – вимоги професійних стандартів. Складовими стандарту вищої освіти є перелік компетентностей випускника та форм атестації здобувачів вищої освіти;
Компетентність нормативними документами характеризується як динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. А результати навчання представляють сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.
Це завдання і виконує атестація здобувачів вищої освіти, яка спрямована на встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.
Згідно Закону України «Про вищу освіту» бакалаврат є першим рівнем вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.
Для спеціальностей галузі знань Міжнародні відносини визначаються наступні вимоги до по шукачів вищої освіти освітнього ступеня бакалавр:
| Загальні уміння та навички | Спеціальні уміння та навички |
| · Здатність спілкуватися на одній або кількома іноземними мовами, використовуючи активну спеціальну лексику сфери дослідницьких інтересів; · Здібність відрізняти, використовувати, тлумачити, аналізувати різноманітні джерела інформації за спеціальною тематикою, а також мати навички прогнозування; · Здатність та уміння працювати у багатокультурному середовищі, а також усвідомлювати можливу вразливість різних культур, гендерних та етнічних груп; · Здатність до планування, підготовки та презентації доповідей, проектування ідей та пропозицій, брифінгу. | · Знання про сучасні глобальні силові структури; · Обізнаність про відносини залежних та взаємозалежних держав у світовій спільноті; · Уміння аналізувати розвиток світової спільноти у різних спектрах діяльності; · Обізнаність в сфері історичної науки та у системі світової політики; · Усвідомлення сутності інтеграційних процесів на локальному, регіональному та глобальному рівнях. |
Магістратура як другий рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.
Для спеціальностей галузі знань Міжнародні відносини визначаються наступні вимоги до по шукачів вищої освіти освітнього ступеня магістр:
| Загальні уміння та навички | Спеціальні уміння та навички |
| · Спроможність займатися спеціальними дослідженнями, використовуючи для їх реалізації відповідну методологію досліджень, спираючись на етичне підґрунтя; · Усвідомленість та здатність користуватися дисциплінарною методологією у споріднених видах діяльності; · Здатність підготувати, провести і проаналізувати комплексні результати дослідження в послідовному порядку; · Здатність до планування, підготовки та презентації доповідей, проектування ідей та пропозицій, брифінгу. | · Знання про сучасні глобальні силові структури; · Обізнаність про відносини залежних та взаємозалежних держав у світовій спільноті; · Уміння аналізувати розвиток світової спільноти у різних спектрах діяльності; · Обізнаність в сфері історичної науки та у системі світової політики; · Усвідомлення сутності інтеграційних процесів на локальному, регіональному та глобальному рівнях. |
Встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти здійснюється екзаменаційною комісією під час атестації здобувачів вищої освіти.
Екзаменаційна комісія визначає також якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти, присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Для здобувачів вищої освіти освітнього рівня бакалавр і магістр спеціальностей галузі знань Міжнародні відносини обов’язковою формою атестації є виконання кваліфікаційної роботи. За рівнем виконання випускової роботи і результатами її захисту робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідного ступеня та кваліфікації.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України та Закону «Про мови…» кваліфікаційні роботи виконуються українською мовою.
Кваліфікаційні роботи бакалавра і магістра мають відрізнятися за обсягом та змістом, які повинні простежуватися:
- на тематичному рівні;
- на рівні заглиблення у тему дослідження;
- на рівні наукової новизни;
- за обсягом.
Закон України «Про вищу освіту» передбачає, що якість вищої освіти в Україні забезпечується функціонуванням системи запобігання та виявлення академічного плагіату у роботах здобувачів вищої освіти. Виші повинні вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, щодо запобігання та виявлення академічного плагіату здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Виявлення в поданій до захисту кваліфікаційній роботі академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного ступеня вищої освіти.
1.2. Характеристика робіт за рівнями
1.2.1. Кваліфікаційна робота бакалавра
Кваліфікаційна робота бакалавра є важливою формою підготовки та підсумкової атестації студента за освітньо-професійною програмою. Її захистом перед екзаменаційною комісією завершується курс навчання у бакалавраті. Якість змісту та захисту цієї роботи визначають рівень підготовленості, ступінь придатності випускника до певного виду праці або професійної діяльності.
Головною метою кваліфікаційної роботи бакалавра є підтвердження знань, що одержав студент у межах виконання навчального плану бакалавра і базується на курсових роботах зі спеціалізації, які виконувалися студентом протягом навчання.
Головною спрямованістю роботи є демонстрація практичних знань та навичок, які повинні відповідати кваліфікації фахівців у галузі освіти Міжнародні відносини. Кваліфікаційна робота бакалавра має показати, наскільки студент оволодів методологією і методикою наукового дослідження, засвоїв основний матеріал вивчених раніше дисциплін, спецкурсів та спецсемінарів. При її підготовці слід:
- продемонструвати вміння обрати та проаналізувати теоретичну або практичну проблему;
- показати наявність навичок самостійної роботи;
- продемонструвати оволодіння навичками роботи з науковими джерелами, вміння правильно їх класифікувати.
У такому дослідженні перевіряються практичні навички із формування інформаційної бази з теми роботи, аналізу різноманітних джерел і наукових розробок, вміння письмово викласти свої думки та висновки, здатність грамотно формувати науковий професійний текст.
Дослідження має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинно бути компілятивним, тобто позбавленим власних узагальнень та інтерпретацій.
Під час написання бакалаврської роботи студенти поглиблюють навички, одержані при виконанні курсових робіт із таких напрямків науково-практичної діяльності:
- збору інформації для країнознавчих спостережень і досліджень, в тому числі через пресу та Інтернет, стимулювання до самостійного наукового пошуку;
- первинної обробки та систематизації фактичних даних із різних сфер життя країн і регіонів, подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;
- аналізу країнознавчої інформації на основі загальнонаукових і спеціально-наукових методів;
- комплексної характеристики суспільних процесів у країнах і регіонах;
- системного пояснення явищ і процесів у країнах та регіонах на основі відомих у політологічних, соціологічних, культурологічних, економічних, цивілізаційних теорій і концепцій;
- опрацювання країнознавчої інформації для її практичного застосування на потребу державних органів, підприємств, туристичних компаній тощо.
- викладення та узагальнення власної позиції з питань, що розглядаються у роботі;
- виділення основних аспектів, характерних для науково-дослідної роботи такого типу;
- подальший розвиток базисних умінь наукової роботи: дослідницькі вміння, вміння самостійно знаходити необхідний науковий матеріал, користуватися довідковою літературою, складати список використаної літератури, оформлювати висновки тощо;
- формування вмінь практичної реалізації наукових проблем у самостійно виконаних розробках;
- оволодіння навичками наукового писемного мовлення;
- весь текст роботи має бути підпорядкований основним думкам, науковому обґрунтуванню вагомої самостійної ідеї;
- здійснення редакційно-технічного оформлення роботи;
- викладення положень обраної теми англійською мовою та другою іноземною мовою (за вибором: німецькою, французькою, іспанською);
- викладення положень обраної теми при її захисті, показ при цьому наукової культури виступу та поведінки.
Рекомендується планувати теми бакалаврських робіт як частину майбутньої кваліфікаційної роботи магістра.
Керівництво по виконанню кваліфікаційної роботи бакалавра здійснюють досвідчені викладачі факультету, які пропонують студентам для написання тематику, допомагають визначитись у ній, надають методичні поради з обраної теми та при опрацюванні джерел, допомагаючи в написанні та оформленні роботи.
Оптимальний обсяг кваліфікаційної роботи бакалавра у межах: 45-55 сторінок комп’ютерного набору основного тексту.
1.2.2. Кваліфікаційна робота магістра
У кваліфікаційній роботі магістра розглядається певна наукова або науково-практична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці.
При підготовці магістерської роботи студенти спеціальності Країнознавство повинні знати та розуміти:
- історію країн обраного регіону в контексті всесвітньо-історичного процесу, основні етапи та особливості історичного розвитку суспільств;
- етногенез, сучасний національно-етнічний склад населення, його демографічну та соціальну структуру, етнографічні особливості;
- етапи і характер внутрішньополітичного розвитку країн, їхні політико-правові системи, основні політичні партії, особливості політичної культури, характер національної ідеології та національних політичних еліт;
- основи економічної географії, стан і тенденції розвитку національних економік, зовнішньоекономічних зв’язків та участі у світових інтеграційних та глобалізацій них процесів;
- мовну ситуацію в країнах, культурні та духовно-релігійні традиції, культурну спадщину країни, досягнення в науці, мистецтві, спорті, характер розвитку міжнародного туризму та його організаційні засади;
- зовнішню політику країн регіону, їх національні інтереси та пріоритети, зміст взаємовідносин з Україною; відносини залежних та взаємозалежних держав у світовій спільноті;
- сучасні міжнародні системи і глобальні силові структури;
- розвиток світової спільноти у різних спектрах діяльності;
- систему світової політики;
- сутність інтеграційних процесів на локальному, регіональному та глобальному рівнях.
Методологію наукового аналізу студенти формують через актуалізацію теоретичних курсів як необхідної базисної умови для виконання успішної наукової роботи; уміння та навички – формуються на основі засвоєння технології виконання рефератів, курсових робіт, бакалаврської роботи.
Як наукове дослідження, кваліфікаційна робота магістра є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, яка стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися в збірниках студентських наукових робіт, апробуватися у виступах на наукових конференціях.
Виконання кваліфікаційної роботи магістра – це творчий процес, велика пізнавальна робота, яку студент виконує протягом декількох місяців або років, якщо задум її визріває з вивчення предмету на бакалаврському рівні. У цьому полягає могутній розвиваючий потенціал даної форми індивідуального навчання сучасного мислячого студента.
Кваліфікаційна робота магістра дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.
Слід відзначити, що в процесі дослідження й пошуку відповіді на невирішені питання, розвиваються не тільки професійні якості студента, але й виховується здатність приймати самостійні рішення після аналізу проблемної пізнавальної ситуації.
Даний аспект дуже важливий для підготовки сучасного фахівця. Студент – виконавець кваліфікаційної роботи магістра, вивчаючи наукову літературу та інформаційні ресурси, намагається осмислити й критично оцінити їх, шукає свої шляхи розв’язання поставленої проблеми. Досвід самостійного наукового дослідження, вибір найбільш ефективних методів та прийомів, аналіз одержаних результатів та їх оцінка, безперечно, розвивають здатність відстоювання своєї думки та вміння правильно викласти її у письмовій формі.
Цілі кваліфікаційної роботи магістра:
- систематизація, закріплення теоретичних знань освітнього рівня магістр;
- поглиблення і розширення теоретичних знань шляхом індивідуальної роботи;
- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;
- удосконалення навичок самостійної роботи студента з джерелами і науковою літературою;
- формування вмінь проводити експериментальні дослідження;
- виявлення вмінь методологічно правильно, грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;
- виявити оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;
- вироблення вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати, рекомендувати щодо використання у практиці рекомендацій у вигляді розробки бізнес-планів;
- викладення положень обраної теми англійською мовою та другою іноземною мовою (за вибором: німецькою, французькою, іспанською);
- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми магістерської роботи.
Завдання наукового дослідження кваліфікаційної роботи магістра:
- відповідати сучасному рівню розвитку науки, а її тема – бути актуальною;
- висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;
- виявлення і залучення до наукового обігу нових джерел і повідомлення на цій основі та опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;
- відбивати як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання;
- встановлення нових зв'язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;
- передбачати елементи наукової полеміки; наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і доказово критикувати протилежні їй точки зору.
- оригінальні висновки;
- рекомендації про використання запропонованих матеріалів і висновків у науці та практиці.
Оптимальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра у межах: 70-80 сторінок комп’ютерного набору основного тексту.
РОЗДІЛ 2
ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ТА
ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Вибір і затвердження теми
При обранні теми роботи основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність, ступінь вивченості, наявність доступної для студента і достатньої для розкриття теми джерельної бази. Крім того студент повинен враховувати свої наукові інтереси, нахили та можливості. Тема наукової роботи не повинна співпадати із темами, висвітленими у навчальній літературі та не повторювала тематики попередніх (вже захищених) кваліфікаційних робіт. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого наукового дослідження.
Досвіт викладачів історичного факультету ЗНУ свідчить, що найбільш цінними є ті роботи, над темами яких студенти сумлінно працювали протягом кількох років, які виростали з попередніх курсових робіт, з участі у науково-практичних конференціях. Отже, студенту краще готувати своє дослідження у процесі всього навчання, на кожному курсі воно повинно бути подальшим поглибленням розробки проблеми.
Обравши тему для свого дослідження, студент протягом вересня подає на ім’я завідувача відповідної кафедри письмову заяву з проханням затвердити тему роботи та призначити наукового керівника, за необхідності – консультанта (див. Додаток Б).
Обрана тема обговорюється і затверджується на засіданні випускової кафедри (жовтень-листопад – для бакалаврів, січень-лютий – для магістрів), а також спеціальним наказом ректора університету. Зміни у формулювання затвердженої теми, як виключення, можуть бути внесені науковим керівником, спеціальним рішенням кафедри та додатковим наказом ректора університету.
Довільна зміна теми роботи самовільно категорично забороняється.
Складання плану написання кваліфікаційної роботи. Перед початком дослідження студент повинен скласти графік своєї роботи, який допоможе студенту-досліднику раціонально організувати свою працю, а науковому керівнику контролювати та вчасно надавати допомогу студенту. План роботи повинен включати апробацію результатів дослідження, а саме підготовку наукових статей і доповідей на конференціях. План узгоджується з науковим керівником на відповідній кафедрі.
2.2. Обов’язки наукового керівника
Наукові керівники та консультанти призначаються кафедрою з числа осіб професорсько-викладацького складу або практичних працівників, після чого вони затверджуються наказом ректора Запорізького національного університету на весь період виконання випускової кваліфікаційної роботи. В окремих випадках, коли робота виконується на межі різних наукових напрямів, кафедра, окрім наукового керівника, може призначити одного або навіть двох наукових консультантів.
При виконанні роботи науковий керівник:
- надає допомогу у визначенні актуальної наукової теми дослідження;
- ознайомлює студента з вимогами кафедри і факультету щодо підготовки та захисту роботи і коментує їх;
- допомагає студенту у складанні плану роботи та програми відбору необхідного матеріалу для реалізації наукової концепції;
- здійснює керівництво студентом при проходженні ним науково-виробничої та магістерської практики;
- рекомендує спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою роботи;
- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів університету та інших фахівців за темою роботи;
- контролює протягом всього періоду графік поетапного виконання від чернетки до чистового варіанту, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;
- контролює хід проведення дослідження і разом зі студентом несе відповідальність за виконання затвердженого плану;
- рекомендує форми оприлюднення результатів (для магістерської роботи);
- дає відгук на випускну кваліфікаційну роботу по її завершенні;
- присутній на захисті випускової кваліфікаційної роботи в екзаменаційній комісії.
Функції консультантів:
‒ надання допомоги студенту з усіх теоретичних та методичних питань випускної кваліфікаційної роботи;
‒ участь в погодженні теми та розробки плану роботи;
‒ рекомендації до пошуку та вивчення інформаційних джерел;
‒ контроль за додержанням графіка виконання випускної кваліфікаційної роботи та вимог щодо її оформлення.
